Розкрито різні аспекти історії монастирів Дрогобиччини як релігійно-церковних, національних і суспільно-культурних осередків краю від часу їх утворення до XIX ст. крізь призму зовнішньої та внутрішньої церковної історії. Детально розглянуто основні напрямки діяльності монастирів, а також принципи релігійної політики польської та австрійської влади щодо діяльності православних, уніатських і католицьких чернечих громад.

Проаналізовано діяльність Острозького культурно-освітнього центру. Розглянуто княжий родовід князів Острозьких. Основну увагу приділено Пересопницькому Євангелію та Острозькій Біблії, джерелам з історії уніатської церкви Південно-Східної Волині, проблемам експорту з Волині у XVI - першій половині XVII ст. Детально охарактеризовано особливості шлюбних відносин на Україні у першій половині XIX ст.

Охарактеризовано писемну спадщину Іпатія Потія, видатного українського релігійного діяча періоду пізнього середньовіччя, зокрема, його листи до Л.Сапєги, які розкривають особливості боротьби уніатів з православними. У розглянутих листах висвітлено складне становище та діяльність уніатської церкви та її митрополита після сейму 1607 р.та 1609 р., коли польський уряд зробив поступки православним.

Охарактеризовано письменное наследие Ипатия Потия, известного украинского религиозного деятеля периода поздньего средневековья, в частности, его письма к Л.Сапеге, отражающие особенности борьбы униатов с православными, а также сложное положение и деятельность униатской церкви и ее митрополита после сеймов 1607 и 1609 гг., когда польское правительство сделало уступки украинским православным.

Проаналізовано роль архівних установ у написанні "Історії міст і сіл Української РСР". Висвітлено історію розвитку архівної справи на Черкащині, формування рукописних фондів Національного музею історії України, національних громад Львова XVI - XVIII ст. Описано джерельну базу дослідження краєзнавства Правобережжя XVII - XVIII ст. на основі архівів уніатської церкви. Розглянуто монастирські архіви Перемишльщини як джерело історичного краєзнавства. Розкрито історико-краєзнавчі аспекти дослідження боярських родоводів Перемишльської землі на сторінках "Записок наукового товариства ім. Т.Шевченка", краєзнавчі та архівні аспекти досліджень з історії бібліотечної справи в Україні. Висвітлено краєзнавчу тематику в дослідженнях подільських істориків церкви. Розглянуто питання історичного краєзнавства Галичини у наукових працях І.Франка, регіональної історії на сторінках польського архівознавчого видання "Archeion" у 1990 - 2000 рр.

Проанализирована роль архивных учреждений в написании "Истории городов и сел Украинской ССР". Освещены история развития архивного дела в Черкасском регионе, формирование рукописных фондов Национального музея истории Украины, национальных обществ Львова XVI - XVIII ст. Описана архивная база исследования краеведения Правобережья XVII - XVIII ст. на основе архивов униатской церкви. Рассмотрены монастырские архивы Перемышльского региона как источник исторического краеведения. Раскрыты историко-краеведческие аспекты исследования боярских родоводов Перемышльской земли на страницах "Записок научного товарищества им. Т.Шевченка", краеведческие и архивные аспекты исследований по истории библиотечного дела в Украине. Освещена краеведческая тематика в исследованиях подольских историков церкви. Рассмотрены вопросы исторического краеведения Галиции в научных трудах И.Франка, региональной истории на страницах польского архивоведческого издания "Archeion" в 1990 - 2000 гг.

Наведено комплексний аналіз світобачення та поетики українського середньовіччя та бароко, визначено їх взаємозв'язки на прикладах декількох літературно-філософських дискурсів (лицарсько-мілітарного, православного, уніатського, а також дискурсу окремих феноменальних особистостей - І.Вишенського, П.Могили). Розглянуто питання формування національної еліти. Охарактеризовано духовно-світоглядний аспект діяльності українських митців-мислителів.

Приведен комплексный анализ мировоззрения и поэтики украинского средневековья и барокко, определены их взаимосвязи на примерах некоторых литературно-философских дискурсов (рыцарско-милитарного, православного, униатского, а также дискурса отдельных феноменальных личностей - И.Вишенского, П.Могилы). Рассмотрены вопросы формирования национальной элиты. Охарактеризован духовно-мировоззренческий аспект деятельности украинских художников-мыслителей.

Наведено стислі відомості про життя архієпископа Ф.Гумілевського. Проаналізовано його працю "История Русской Церкви в пяти периодах", яка висвітлює картини Берестейської унії, минулого Уніатської Церкви, характеризує церковних ініціаторів унії, а також дає оцінку епохи, яка настала після встановлення унії та проявилася в подальшому козацькими повстаннями. Зазначено, що розроблена Ф.Гумілевським періодизація (тільки з незначними змінами) існувала у працях церковних істориків практично до більшовицької революції.

Приведены краткие сведения о жизни архиепископа Ф.Гумилевского. Проанализирован его труд "История Русской Церкви в пяти периодах", освещающий картины Берестейской унии, прошлого Униатской Церкви, характеризующий церковных инициаторов унии, а также дающий оценку эпохи, которая пришла после установления унии и проявилась в дальнейшем казацкими восстаниями. Указано, что разработанная Ф.Гумилевским периодизация (только с незначительными изменениями) использовалась в трудах церковных историков практически до большевистской революции.

Висвітлено проблему відображення у православно-католицькій полеміці кінця XVI - XVII ст. давньоруської історії. У широкому ідейному, богословському, історичному контексті проаналізовано спосіб, рівень, мету оперування полемістами історичним матеріалом, залучення ними історії Русі як додаткового аргументу у міжконфесійному протистоянні. Зазначено, що історичні міфи, сформовані полемічними традиціями православних і уніатів, стали виконувати функцію історичної пам'яті Православної та Греко-Католицької Церков і істотно перешкоджати міжцерковному діалогу на сучасному етапі.

Освещена проблема отображения в православно-католической полемике конца XVI - XVII вв. древнерусской истории. В широком идейном, богословском, историческом контексте проанализированы способ, уровень, цель оперирования полемистами историческим материалом, привлечения ими истории Руси как дополнительного аргумента в межконфессиональном противостоянии. Отмечено, что исторические мифы, сформированные полемическими традициями православных и униатов, стали выполнять функцию исторической памяти Православной и Греко-Католической Церквей и существенно препятствовать межцерковному диалогу на современном этапе.

Розглянуто основні способи та моделі поведінки в українському соціокультурному середовищі. Охарактеризовано вияви українських поведінкових типів в етнокультурній традиції й їх зміни у постмодерну добу. Описано етнокультурні особливості поведінкового типу караїмського етносу південної України. Проаналізовано східні й європейські впливи на формування військово-культурної традиції українського козацтва в XVI - XVIII ст. Висвітлено проблему взаємовідносин католиків, уніатів і православних на Поділлі у XVIII - першій половині ХІХ ст. Розкрито соціальну модель поведінки та діяльності київських ієрархів могилянської доби. Визначено форми опору українського селянства соціально-економічним заходам радянської влади наприкінці 1920-х - початку 1930-х рр., поведінку чиновників УРСР у повоєнний період. Викладено концепти політичної поведінки й участі у формуванні демократичної моделі суспільства у сучасний період.

Рассмотрены основные способы и модели поведения в украинской социокультурной среде. Охарактеризованы проявления украинских поведенческих типов в этнокультурной традиции и их изменения в постмодерную эпоху. Описаны этнокультурные особенности поведенческого типа караимского этноса южной Украины. Проанализированы восточные и европейские влияния на формирование военно-культурной традиции украинского казачества в XVI - XVIII ст. Освещена проблема взамоотношений католиков, униатов и православных на Подолье в XVIII - первой половине ХІХ ст. Раскрыта социальная модель поведения и деятельности киевских иерархов могилянской эпохи. Определены формы сопротивления украинского крестьянства социально-экономическим мероприятиям советской власти в конце 1920-х - начале 1930-х гг., поведение чиновников УССР в послевоенный период. Изложены концепты политического поведения и участия в формировании демократической модели общества в современный период.

Висвітлено релігійну та суспільно-політичну ситуацію на Прикарпатті в 1939 - 1944 рр. Розкрито сутність радянського антирелігійного законодавства. Досліджено вплив установлення радянської влади в регіоні на конфесійне життя. Розглянуто політичні засади мотивів ліквідації УГКЦ й охарактеризовано релігійну ситуацію на Прикарпатті напередодні Львівського собору. Показано реакцію збройного підпілля ОУН - УПА на ліквідацію УГКЦ та його вплив на духівництво та віруючих щодо переходу в православну віру. Простежено особливості боротьби місцевих органів влади та силових структур з "залишками уніатства" у 1946 - 1959 рр. Проаналізовано наслідки науково-атеїстичної пропаганди у 1960-х рр. Показано зміни у ставленні влади до релігії та конфесійних об'єднань за умов сталінського тоталітарного режиму, "хрущовської відлиги", період "побудови розвинутого соціалізму" та "перебудови". Здійснено порівняльний аналіз впливів релігії і традицій на свідомість громадянства Прикарпаття у період суцільної атеїзації.

Освещена религиозная и общественно-политическая ситуация в Прикарпатье в 1939 - 1944 гг. Раскрыта сущность советского антирелигиозного законодательства. Исследовано влияние процесса установления советской власти в регионе на деятельность конфессий. Рассмотрена политическая база мотивов ликвидации УГКЦ и охарактеризована религиозная ситуация в Прикарпатье накануне Львовского собора. Показана реакция вооруженного подполья ОУН - УПА на ликвидацию УГКЦ, рассмотрено его влияние на духовенство и верующих относительно установления православной веры. Проанализированы особенности борьбы местных органов власти и силовых структур с "остатками униатства" в 1946 - 1959 гг. Рассмотрены последствия научно-атеистической пропаганды в 1960-х гг. Показаны изменения отношения власти к религии и конфессионным объединениям в условиях сталинского тоталитарного режима, "хрущовской оттепели", период "построения развитого социализма" и "перестройки". Проведен сравнительный анализ влияния религии и традиций на сознание общественности Прикарпатья в период тотальной атеизации.

Проаналізовано особливості становлення в литовську добу козацького землеволодіння на Правобережній Україні наприкінці XIV - на початку XVI ст. Розглянуто питання історії уніатської церкви на Уманщині наприкінці XVIII - на початку ХІХ ст. Висвітлено тенденції розвитку Густинського Свято-Троїцького монастиря Прилуцького повіту Полтавської губернії в ХІХ ст., становище духовенства Полтавської єпархії у даний період. Розкрито феномен ментальності селянства Лівобережної Наддніпрянщини як чинник національно-демократичної революції 1917 - 1920 рр. Описано аграрну політику білогвардійських урядів А.Денікіна та П.Врангеля в українських селах на основі архівних матеріалів.

Проанализированы особенности становления в литовскую эпоху казаческого землевладения на Правобережной Украине в конце XIV - начале XVI ст. Рассмотрены вопросы истории униатской церкви в Уманском регионе в конце XVIII - начале ХІХ ст. Освещены тенденции развития Густинского Свято-Троицкого монастыря Прилукского уезда Полтавской губернии в ХІХ ст., положение духовенства Полтавской епархии в данный период. Раскрыт феномен ментальности крестьянства Левобережной Надднепрянщины как фактор национально-демократической революции 1917 - 1920 гг. Описана аграрная политика белогвардейских правительств А.Деникина и П.Врангеля в украинских селах на основе архивных материалов.

Розглянуто предмет релігієзнавства, основні релігієзнавчі концепції. Висвітлено сутність, функції та структуру релігії, показано її роль у суспільстві. Наведено загальну характеристику світових (буддизму, християнства (православ'я та католицизму) і сучасних нетрадиційних релігій. Визначено історичні умови виникнення ісламу. Викладено основні моделі державно-церковних відносин, проаналізовано особливості правового регулювання свободи совісті. Розкрито значення Уніатства (української греко-католицької церкви).

Рассмотрены предмет религиеведения, основные религиеведческие концепции. Освещены сущность, функции и структура религии, показана ее роль в обществе. Приведена общая характеристика мировых (буддизма, христианства (православия и католицизма)) и современных нетрадиционных религий. Определены исторические условия возникновения ислама. Изложены основные модели государственно-церковных отношений, описаны особенности правового регулирования сущность понятия свободы совести. Раскрыто значение Униатства (украинской греко-католической церкви) в Украине.

Висвітлено душпастирську діяльність греко-уніатської церкви на Волині в другій половині XVIII - початку ХІХ ст., діяльність органів міського громадського управління Волинської та Подільської губерній у сфері соціальної опіки наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. Проаналізовано роль земських установ у розвитку кооперації Волинської губернії на початку ХХ ст. Визначено соціально-економічні та суспільно-політичні передумови формування національного руху на Волині у даний період. Описано процес становлення та розвитку системи професійної освіти у волинському краї в період правління гетьмана П. Скоропадського у 1918 р.

Освещены душпастырская деятельность греко-униатской церкви на Волыни во второй половине XVIII - начале ХІХ ст., деятельность органов местного общественного управления Волынской и Подольской губерний в сфере социальной опеки конца ХІХ - начала ХХ ст. Проанализирована роль земских учреждений в развитии кооперации Волынской губернии в начале ХХ ст. Определены социально-экономические и общественно-политические предпосылки формирования национального движения на Волыни в данный период. Описан процесс становления и развития системы профессионального образования в волынском регионе в период правления гетмана П. Скоропадского в 1918 г.

Висвітлено топографічні аспекти проблеми поховальних пам'яток дружинної доби та християнських культових споруд ХІ - ХІІІ ст. Розглянуто питання рецепції візантійської політичної доктрини в перших храмах Русі, зокрема, Десятинній церкві та Софійському соборі. Визначено співвідношення світських і релігійних цінностей у литовсько-польський період історії України. Проаналізовано становище монастирів у період міжконфесійного протистояння православних та уніатів Перемишльської єпархії у XVII ст. Описано особливості організації навчально-виховного процесу в середніх духовних закладах ХІХ - початку ХХ ст., зокрема, Полтавської семінарії.

Освещены топографические аспекты проблемы погребальных памяток дружинной эпохи и христианских культовых сооружений ХІ - ХІІІ ст. Рассмотрены вопросы рецепции византийской политической доктрины в первых храмах Руси, в частности, Десятинной церкви и Софиевском соборе. Определено соотношение светских и религиозных ценностей в литовско-польский период истории Украины. Проанализировано положение монастырей в период межконфессионного противостояния православных и униатов Перемышльской епархии в XVII ст. Описаны особенности организации учебно-воспитательного процесса в средних духовных заведениях ХІХ - начала ХХ ст., в частности, Полтавской семинарии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр-)5-55 + Э377.109(4Укр)-35

Рубрики:

Історія

Греко-католицька церква в окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)4/5-55 + Э377.109(4Укр)-34

Рубрики:

Історія

Греко-католицька церква в окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі вивчення джерел і літератури проаналізовано аграрну політику російського царату на Правобережній Україні у 1793 - 1861 рр. Відзначено, що після приєднання краю царський уряд ужив заходів щодо збільшення у регіоні російського землеволодіння. З цією метою значні земельні площі були передані наближеним до царського двору російським чиновникам. Основними шляхами зменшення шляхетського землеволодіння у краї у даний період були секвестр, конфіскація та викуп землі казною. Аграрна політика царату щодо католицької, уніатської та православної церков на Правобережжі полягала у зменшенні католицького, ліквідації уніатського та збільшенні православного землеволодіння та землекористування. Політика російського уряду щодо селянського землекористування на Правобережній Україні у зазначений період мала, як правило, протекціоністський характер. Царат намагався використати становище селян у боротьбі проти польських поміщиків. З цією метою у 1848 р. у краї проводилась інвентарна реформа. Однак вона не здійснила значного полегшення стану селян та не зумовила суттєвих змін у селянському землекористуванні.

Висвітлено становлення Гавриїла Костельника як українського громадсько-політичного діяча, активного захисника української греко-католицької церкви візантійського обряду, його вдавану причетність до Львівського псевдособору 1946 р. та підступне вбивство його органами НКВД у 1948 р. Досліджено журналістську діяльність теолога, пов'язану з виданням журналів "Нива" та "Божі сліди", на сторінках яких друкувалися його релігієзнавчі праці, що розвінчували намагання Риму латинізувати українську церкву, ігноруючи уніатські домовленості 1596 р. Зазначено, що теолог викривав імперські намагання ополячити та русифікувати західноукраїнське населення шляхом втягування його до лона ворогуючих сторін. Проаналізовано літературно-критичний набуток прото пресвітера, обнародуваний на сторінках часописів "Дзвони" й "Діло", що сприяли формуванню патріотизму та національної ідеї серед галицького простолюду.

Комплексно досліджено громадянсько-політичні позиції українського православного, римо-католицького та греко-католицького духовенства Правобережної України наприкінці XVIII - середині XIX ст. З використанням великої кількості джерел з'ясовано участь церкви в польському та українському національно-визвольному русі на Правобережжі та реакцію уряду на неї, а також заангажованість духовенства в діяльності таємних організацій на Правобережній Україні. Здійснено корекцію усталених у літературі поглядів на окремі аспекти тогочасної церковної історії, зокрема, стосовно першої (1794 р.) й другої (1839 р.) кампаній, спрямованих на приєднання уніатів до православної церкви, а також спробу реконструювати заходи уряду щодо одержавлення церкви на Правобережній Україні та наведено їх конкретні результати.

Досліджується діяльність різних конфесій на Закарпатті в 1919-1929рр. у складі Чехословацької республіки. Встановлено, що якісні зміни в громадсько-політичному житті населення краю, які забезпечували свободу віросповідань, сприяли відродженню православ'я. В ході цього процесу відбувалося значне кількісне зростання православної конфесії за рахунок відходу від греко-католицької віри. А це привело до різкого загострення у відносинах між православними та уніатами. На основі архівних документів, значна частина яких вперше введена у науковий обіг, проаналізовано стан міжконфесійних відносин в умовах розвитку демократизації суспільства. Зроблена спроба всебічного і об'єктивного аналізу причин загострення відносин між греко-католицькою та православною конфесіями, які у ряді місць виливались у відкриту боротьбу. Протистояння негативно впливало на взаємовідносини жителів краю, поглиблювало їх розкол і відволікало від вирішення складних, особливо соціально-економічних проблем. Проаналізовано причини, форми і методи міжконфесійних суперечностей. Десятилітня міжконфесійна боротьба завершилася у 1929 році узаконенням діяльності православної конфесії. Кінець 20-х років знаменується також поступовим переходом до цивілізованих форм взаємовідносин на основі існуючих у той час правових норм.

Досліджено роль міста Києва у державній системі Речі Посполитої. Проаналізовано процес переходу міста під юрисдикцію нової держави, визначено подальшу роль міста у зовнішньополітичних відносинах Східної Європи у другій половині XVI - першій половині XVII ст. Розглянуто процес взаємовідносин міста із запорізьким козацтвом. Показано особливості функціонування воєводської адміністрації у Києві. Охарактеризовано склад і діяльність київських воєвод і каштелянів, з'ясовано мотивацію королівської адміністрації щодо їх призначення на дані посади. Встановлено персональний склад київських городських і земських чиновників. Визначено особливості економіко-юридичного статусу Києва, виявлено подібність і відмінність від інших міст Речі Посполитої, показано вплив держави на економічний розвиток. Досліджено особливості перебігу міжконфесійного життя у Києві, де в цей час відбувається зіткнення інтересів православної, уніатської та католицької церков, розглянуто позицію королівської та місцевої влади у даних подіях.