Проведено лонгітудинальне дослідження системи дихання учнів 11 - 15 років звичайних і спортивних класів впродовж п'яти років тренувань (на початку, посередині та в кінці навчального року). Визначено показники зовнішнього дихання за допомогою загальноприйнятого методу спірографії, рівні економічності зовнішнього дихання у дітей і підлітків контрольних і спортивних класів, їх нормативні величини хвилинного об'єму, максимальної вентиляції легень, життєвої ємності легень. Зроблено підрахунки стандартного основного обміну за таблицями Гарріса і Бенедікта за даними ваги, віку і росту обстежуваних. Доведено, що тривалі фізичні навантаження зумовлюють удосконалення функцій системи дихання, значно підвищують ефективність і економічність зовнішнього дихання організму.

Викладено соціально-психологічні засади дослідження управління освітніми організаціями у західній психології. Висвітлено деякі особливості психології спілкування підлітків через Internet. Проаналізовано уявлення про владу студентської молоді як показник її управлінської позиції у сфері державотворення. Розкрито історико-генетичні аспекти становлення ціннісного рівня свідомості особистості. Визначено ситуативні фактори агресивної поведінки молоді. Здійснено експериментальне вивчення оцінок експертів і оцінок, одержаних за допомогою автоматизованих атестаційних систем. Наведено характеристику рівнів самореалізації курсантів у зв'язку з їх навчально-пізнавальною активністю. Описано психологічні умови становлення мотивації керівників загальноосвітніх шкіл до професійного вдосконалення. Відображено особливості індивідуального психологічного консультування керівників організацій з проблем управління. Вивчено роль особистісних характеристик класного керівника в управлінні учнівським колективом.

Проводиться аналіз ролі чинників соціалізації у формуванні злочинної поведінки підлітків, дається характеристика особливостей соціалізації неповнолітніх в межах традиційних інститутів у нових суспільних умовах, аналізуються причини формування підліткових груп протиправного характеру, описується механізм утворення неформальних підліткових та юнацьких груп антисоціального спрямування.

Подано сучасні графічні антропометричні стандарти дитячого віку. Висвітлено історію виникнення оксології - науки про ріст та розвиток дітей. Наведено основні методологічні прийоми, антропометричні методики, найбільш поширені антропометричні індекси. Поряд з антропометричною технікою та методами оцінки результатів наведено основні антропометричні стандарти, отримані при обстеженні майже 6000 дітей та підлітків Чернівецької області від народження до 17 років.

Висвітлено сучасні уявлення про особливості етіології, патогенезу, клініки, діагностики і лікування бронхіальної астми у підлітків. Узагальнено останні досягнення науки та практики і власний досвід автора у цій галузі. Розглянуто ризик розвитку важких форм захворювання у підлітків. Особливо детально висвітлено лікування з використанням сучасного ступінчастого підходу до терапії. Підсумовано досвід організації і роботи "астма - школи" й надано оцінку ефективності навчання в ній.

Проаналізовано результати дослідження розвитку Я-концепції підлітків у процесі навчальної діяльності. Показано, що становлення підлітка як суб'єкта навчальної діяльності сприяє формуванню позитивної Я-концепції, яка будується на підставі когнітивного компонента самосвідомості.

Показано, що тренування в пубертатному віці зумовлює підвищення функціональних можливостей дихання, якості регуляції, зростання здатності легеневої і альвеолярної вентиляції. Відмічено, що навіть у добре тренованих юних плавців вона не досягає рівня, який характерний для дорослих спортсменів. Величина реакції, її динамічні характеристики різні у дітей та підлітків 11 - 15 років різної статі. Особливості і зміни економічної системи дихання, властивості регуляції в динаміці фізичних тренувань визначаються багатьма морфофункціональними зрушеннями і можуть бути фізіологічними критеріями адаптації організму.

Розглянуто культурні цінності в системі функціонування науки та громадської думки, проблеми розвитку та удосконалення національної бібліографії України, вивчення читацького попиту підлітків, формування основних морально-етичних норм і принципів інформаційного суспільства. Висвітлено питання кодування текстової інформації в Інтернеті, використання інформаційних технологій у викладанні літератури, підготовки кадрів для надання нових інформаційних послуг.

Розглянуто гендерні особливості особистісного симптомокомплексу підлітків з аномальним розвитком особистості. Виявлено, що цей симптомокомплекс у дівчат представлено мускулінними рисами, а у хлопців - фемінинними. Ця статеворольова девіація може призводити до формування патології.

Аналізується побутова злочинність: сучасний стан і кримінологічна характеристика, а також проблема насильства в сім'ї в сучасній Україні. Відображено результати соціологічного дослідження з проблем насильства в сім'ї та міжнародно-правові основи захисту жертв злочинності. Велику увагу приділено роботі дільничого інспектора міліції з сім'єю як одному з напрямків загальної й індивідуальної профілактики правопорушень. Містяться правила щодо здійснення поліцією реагування у випадках домашнього насильства. Вивчається кримінальна статистика і її роль в боротьбі із злочинністю серед підлітків, а також досвід створення центру психологічної і фізіологічної допомоги жінкам у кризових ситуаціях тощо.

Розглядаються елементи гігієни з основами екології з таких тем: гігієна повітря, грунту і очищення населених місць, гігієна води і водопостачання населених місць, гігієна житла, харчування, праці, лікувально-профілактичних закладів, особиста гігієна, а також гігієна дітей і підлітків. Висвітлюються соціальні умови, природні та антропогенні чинники навколишнього середовища, які впливають на здоров'я і працездатність людини, а також заходи, спрямовані на усунення несприятливого впливу середовища, його оздоровлення, запобігання виникненню захворювань, зміцнення здоров'я і подовження тривалості життя людини.

На сучасному науковому рівні викладено основи загальної гігієни праці, зокрема, фізіологію та психологію праці, оптимальні умови виробничого мікроклімату, вплив електромагнітного поля на виробниче середовище, ультрафіолетове, видиме і лазерне випромінювання, атмосферний тиск, виробничу вібрацію, ультразвук та інфразвук як виробничі фактори, виробничий пил, отрути і професійні інтоксикації, професійні отруєння найпоширенішими виробничими отрутами, біологічні фактори виробничого середовища, а також основи гігієни праці жінок, підлітків, осіб старшого віку та інвалідів. Проаналізовано питання гігієни праці в окремих галузях промисловості (гірничорудній, вугільній, чорній, машинобудівній, хімічній) і сільськогосподарського виробництва з урахуванням особливостей та структури народного господарства України. Вперше подано методику проведення поточного та запобіжного санітарного нагляду щодо гігієни праці медичних працівників під час роботи з візуальними дисплейними терміналами ЕОМ.

На підставі даних сучасної науки і власних досліджень викладено етіологічні чинники, патогенетичні механізми, методи діагностики, диференційної діагностики та лікування гіпертонічної хвороби у підлітків. Опрацьовано показники функціонального стану пресорних і депресорних систем у юнаків з есенціальною гіпертонічною хворобою. Подано сучасні медичні технології спостереження за такими системами, методики їх лікування з використанням альфа- та бета-адреноблокаторів, інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту, антагоністів кальцію. Виділено методи медикаментозного лікування гіпертонічної хвороби, а також питання клініки та діагностики гіпертензивних криз у дорослих.

З метою розробки оздоровчих заходів вивчався стан вегетативного гомеостазу у дітей та підлітків у віддаленому періоді після аварії на ЧАЕС (через 10-11 років), евакуйованих із зон радіоактивного забруднення. Під спостереженням знаходилося 80 дітей та підлітків у віці 12-18 років, що були розділені на 3 групи: перша (19 чол.) - евакуйовані з Житомирської області в 1990-1991 роках і довгостроково знаходилися під впливом малих доз радіації, друга (32 чол.) - евакуйовані з м. Прип'яті в перші три доби після аварії на ЧАЕС у 1986 році, третя (порівняння, 29 чол.) - школярі, що постійно проживають у м. Харкові. Виявлено, що через 10-11 років після аварії на ЧАЕС спостерігається виразна специфіка негативних впливів радіаційних чинників на вегетативну нервову систему. Отримані дані свідчать про те, що в евакуйованих із зон радіоактивного забруднення (переважно в групі дітей і підлітків, відселених із Житомирської області) виявлено тенденцію не тільки до зниження напруги регуляторних систем, але і їх виснаження, а також дисрегуляцію серцевого ритму, порушення гіпоталамічних механізмів, інтегративної діяльності мозку.

Розглядаються концептуальні ідеї взаємодії, найсуттєвіших компонентів, важливих для розробки педагогічної програми керівництва процесом формування морально-ціннісних орієнтацій у дівчат-підлітків. Вивчаються методи, які найбільш адекватно відображають предмет дослідження і сприяють виявленню: цілеспрямованості, інтенсивності та змісту взаємодії; результативності спільної діяльності.

Стан ендокринної функції тимуса досліджено у 29 практично здорових дітей і підлітків та у 48 хворих із доброякісною патологією щитовидної залози (фолікулярна аденома, вузловий і багатовузловий зоб) віком від 10 до 18 років. Гормонпродукуючу функцію тимуса оцінювали за вмістом у сироватці крові тимуліну. Не виявлено залежності вмісту тимуліну від статі в обстежених хлопчиків і дівчаток віком 10 - 18 років. У разі доброякісної патології щитовидної залози у дітей і підлітків виявлено суттєве послаблення ендокринної функції тимуса. Вміст тимуліну залежить від характеру захворювання і найнижчим є при фолікулярній аденомі. Хірургічне лікування сприяє частковому відновленню вмісту тимуліну.

Досліджено особливості гормонального статусу 115 дітей пубертатного віку, хворих на бронхіальну астму. Виявлено зміни гормонального статусу, які залежать від важкості та періоду захворювання. Водночас гормональні зрушення, притаманні пубертатному віку, також впливають на перебіг захворювання та сприяють його покращенню у хлопчиків і погіршанню у дівчаток.

Применение комплексного лечения с применением оперативного вмешательства злокачественных опухолей костей позволило достичь лучших отдаленных результатов. В последнее время все большее значение приобретают органосохраняющие операции, в частности эндопротезирование суставов разных локализаций индивидуальными мегапротезами после частичной резекции пораженных костей. Проведено 9 таких операций. Метод позволяет получить улутшенный косметический, быстрый и функциональный эффект в сравнении с другими методами органосохраняющей хирургии, что положительно влияет на психоэмоциональное, физическое и социальное состояние этой категории больных.

Розглядаються стратегії і тактики подолання життєвих та духовних криз особистості, кризові явища у дитячому середовищі, методики роботи із школярами у фрустраційних ситуаціях, психологічні технології допомоги дітям у кризових ситуаціях, конфлікти і шляхи їх розв'язання. Висвітлюється бездоглядність дітей як причина виникнення життєвої кризи, модель рефлексивного прояснення життєвих конфліктів, гуманізація стосунків як чинник подолання життєвих конфліктів. Досліджуються соціально-психологічні і педагогічні аспекти допомоги дітям дошкільного і молодшого шкільного віку, шляхи оптимізації соціальної роботи із дітьми та молоддю, попередження дисгармонійних стосунків підлітків із учителями й однолітками.

Викладено методики дослідження факторів навколишнього середовища та його впливу на організм людини. Детально розглянуто особливості комунальної гігієни, гігієни харчування, праці та лікувально-профілактичних закладів, гігієни дітей і підлітків, радіаційної та військової гігієни. Розглянуто фізичні, хімічні, біологічні та соціальні чинники довкілля, вплив яких на організм людини може призвести до морфологічних, функціональних, біохімічних зрушень, патологічних змін, спричинити зростання рівня захворюваності. Висвітлено морфогістологічні, фізіологічні, біохімічні та інші методи вивчення окремих чинників довкілля, що дозволяють обгрунтувати гігієнічні норми, дотримання яких є необхідним для збереження нормальної життєдіяльності та здоров'я сучасного і майбутніх поколінь.