Розглядаються найновітніші течії сьогоднішньої світової науки, приділяється головна увага крахові усталених істин та виникненню нових обріїв у філософії, математиці, фізиці, біології, науках про людину, лінгвістиці, етиці, естетиці, політології та теології. Публікуються уривки з праць учених, які справили найбільший вплив у тих галузях сучасної думки, що тут розглядаються. Висвітлюється діяльність мислителя Ніцше, який реально започаткував новітню та постновітню думку. Аналізуються два головні напрямки, що характеризують період 1930-1960 рр.: неопозитивізм Віденського гуртка і феноменологія. Розповідається про екзистенціальні течії (Сартр, Бовуар та ін.), а також про Мерло-Понті, мислителя, що цікавився проблемами буття. Проаналізовано кілька успіхів, досягнутих у математиці та природничих науках у першій половині XX сторіччя (теореми Геделя, квантова теорія тощо). Розглядаються науки про людину першої половини XX сторіччя (психоаналіз, психосоціологія, соціологія тощо). Значну увагу приділено марксизму та Франкфуртській школі, яка утворилася на околицях марксизму. Описується стан сучасної думки, фундаментальні ідеї нашого часу, нові концептуальні інструментарії. Характеризується розвиток лінгвістики (Якобсон, Єльмслев та ін.), естетики (Адорно, М.Анрі, Делез, Жіль Кепель), історії (Ле Гоф та ін.), аналітична філософія (Остин, Квайн та ін.).

Представлено результати експериментальних досліджень протисудомних ефектів нейропептидів сімейства кіоторфіну (кіоторфіну, неокіоторфіну та d-ser-2-неокіоторфіну) і галаніну на моделі пікротоксиніндукованого кіндлінгу у щурів. Показано виражені протисудомні ефекти внутрішньошлуночкового введення вивчених нейропептидів: подовження латентного періоду перших судорожних реакцій та зниження інтенсивності судорог. Протективна дія даних пептидів в умовах найбільш стійкої до дії антиепілептичних препаратів кіндлінгової моделі, феноменологія якої найближча до клінічних проявів захворювання, дозволяє говорити про доцільність подальшого дослідження протисудомних ефектів таких пептидів.

Проаналізовано численні матеріали різних регіонів планети: України, країн Західної Європи, Індії, Африки та Америки, що представляють основні епічні центри виникнення, розвитку та побутування традиційного гончарства. На основі широких загальнокультурних узагальнень, писемних джерел, пам'яток культури та археологічних знахідок з'ясовано ступінь проникнення первісної людини у таїну світобудови. Значну увагу приділено сакральним функціям гончарства у традиційно-побутовій культурі різних етносів. Встановлено, що семіотичний розгляд гончарних виробів як специфічних культурних знаків дозволяє реконструювати складні системи архаїчного світогляду, визначати витоки та генетичну спільність міфологічних образів та космогонічних систем, відтворювати складові міфопоетичної свідомості минулого та сьогодення.

Обгрунтовано адекватність феноменологічного способу філософування змістовим і методологічним критеріям дослідження якісної своєрідності музичного мистецтва в його специфічному бутті, досліджено існуючі концепції та запропоновано власну інтерпретацію феноменологічних засад музичного мислення, сутності музичного твору, характеру його переживання та розуміння.

На підставі критичного аналізу класичних новоєвропейських підходів, гештальттеорії, феноменології Е.Гуссерля, феноменологічних та екзистенціалістських концепцій М.Гайдеггера і Ж.-П.Сартра здійснено феноменологічний опис сприйняття первісного та дорефлексивного зв'язку людини зі світом, у якому відбувається самовираження людини та конституювання світу культури.

Вміщено матеріали міжнародної наукової конференції, яка відбулася 4 жовтня 1999 р. у Києві. Проаналізовано особливості феноменологічного методу М.Мамардашвілі щодо вивчення свідомості, а також методичну амбівалентність гайдеггерівської феноменології. Окремий розділ присвячено вітчизняній філософській методології новітнього часу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.17

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4Нім)6-661.2

Рубрики:

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)6-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4Укр)6

Рубрики:

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4ПОЛ)6-661 + Ш5(4ПОЛ)-4

Рубрики:

Історія філософії

Література

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання дослідження феноменології та розробки теорії лексикографічних систем. Висвітлено методологію і теоретико-лінгвістичні основи сучасної лексикографії, проаналізовано її роль у лінгвістичній науці, розкрито теоретико-лінгвістичні основи та системотехнічні засади тлумачної лексикографії. Описано будову лексикографічної системи "Словника української мови".

Рассмотрены вопросы исследования феноменологии и разработки теории лексикографических систем. Освещены методология и теоретико-лингвистические основы современной лексикографии, проанализирована её роль в лингвистической науке, раскрыты теоретико-лингвистические и системотехнические основы толковой лексикографии. Описана структура лексикографической системы "Словаря украинского языка".

Розкрито психологічну природу кризи 13-ти років - важливого закономірного етапу вікового розвитку. Розглянуто типовий симптомокомплекс даного вікового періоду як системний показник внутрішніх перетворень у життєвому шляху особистості. Висвітлено перспективи в дослідженнях кризи 13-ти років і наступної вікової кризи - кризи 17-ти років.

Раскрыта психологическая природа кризиса 13-ти лет - важного закономерного этапа возрастного развития. Рассмотрен типовой симптокомплекс данного возрастного периода как системный показатель внутренних преобразований на жизненном пути личности. Освещены перспективы в исследованиях кризиса 13-ти лет и следующего возрастного кризиса - кризиса 17-ти лет.

Проаналізовано психологічну природу кризи 7-ми років як важливого закономірного етапу вікового розвитку особистості. У контексті культурно-історичної теорії Л.С.Виготського з'ясовано феноменологію поняття "вікові кризи", і зокрема "криза 7-ми років". Визначено перспективи подальших досліджень кризи 7-ми років та інших вікових криз, зокрема, переходу від молодшого шкільного до підліткового віку та кризи 17-ти років.

Проанализирована психологическая природа кризиса 7-ми лет как важного закономерного этапа возрастного развития личности. В контексте культурно-исторической теории Л.С.Выготского согласована феноменология понятия "возрастные кризисы", и в частности "кризис 7-ми лет". Определены перспективы дальнейших исследования кризиса 7-ми лет и других возрастных кризисов, в частности, перехода от младшего к подростковому возрасту и кризиса 17-ти лет.

Розглянуто теорію глибинної психокорекції за методом активного соціально-психологічного навчання (АСПН) на підставі феноменології психокорекційного процесу. Розкрито прикладні аспекти застосування АСПН у школі, в роботі з підлітками та вчителями, а також батьками. Запропоновано методики роботи з предметними моделями (іграшками), казками, семантикою висловлювань.

Рассмотрена теории глубинной психокоррекции с учетом метода активного социально-психологического обучения (АСПО) на основе феноменологии и психокоррекционного процесса. Раскрыты прикладные аспекты применения АСПО в школе, работе с подростками и учителями, а также родителями. Предложены методики работы с предметными моделями (игрушками), сказками, семантическими высказываниями.

Запропоновано новий погляд на літературну критику кінця ХІХ - початку ХХ ст. на підставі зрілого модернізму та постмодернізму. У компаративному контексті розглянуто світоглядно-естетичні засади української та польської критики раннього модернізму, її структурні властивості та інтертекстуальні зв'язки зі світовою естетикою. Доведено, що в даний період зароджувались основні естетико-філософські концепції ХХ ст.: феноменологія, екзистенціалізм, герменевтика, структуралізм, психоаналіз.

Предложен новый взгляд на литературную критику конца ХІХ - начала ХХ вв. на основе зрелого модернизма и постмодернизма. В компаративном контексте рассмотрены мировоззренческо-эстетические основы украинской и польской критики раннего модернизма, ее структурные свойства и интертекстуальные связи с мировой эстетикой. Доказано, в данные период зарождались основные эстетико-философские концепции ХХ в.: феноменология, экзистенциализм, герменевтика, структурализм, психоанализ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4АВС)-335

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто феноменологічність правопорядку як правознавчу проблему, правопорядок як специфічну правову реальність, порядок у праві як ракурс правопорядку, економічний порядок громадянського суспільства як фактор правопорядку. Висвітлено місце правопорядку у категоріальному апараті юриспруденції. Проаналізовано особливості використання сутності терміна "правопорядок". Розкрито зміст поняття правопорядку як різнорівневого та різноаспектного феномена суспільного та правового буття, специфічну правову реальність.

Рассмотрены феноменологичность правопорядка как правоведческая проблема, правопорядок как специфическая правовая реальность, порядок в праве как ракурс правопорядка, экономический порядок гражданского общества как фактор правопорядка. Освещено место правопорядка в категориальном аппарате юриспруденции. Проанализированы особенности применения сущности термина "правопорядок". Раскрыто содержание понятия правопорядка как разноуровневого и разноаспектного феномена общественного и правового бытия, специфической правовой реальности.

На рівні сучасного філософського мислення з урахуванням засад світоглядного плюралізму й ідеологічної толерантності проаналізовано основні напрямки сучасної європейської й американської філософської думки. Досліджено історію формування та розвитку феноменології, екзистенціалізму, філософської герменевтики, структуралізму та поструктуралізму (постмодернізму). Висвітлено погляди, ідеї та концепції їх провідних представників, зокрема, З. Фрейда, А. Адлера, К.Г. Юнга, В. Райха, Е. Фромма, К. Ясперса, М. Гайдеггера, Ж.-П. Сартра, Г. Марселя, А. Камю, Г.-Г. Гадамера, П. Рікьора, К. Леві-Стросса, Р. Барта, Ж. Лакана, Л. Альтюссера, Ж. Дерріда, Ж.-Ф. Ліотара, М. Фуко, Ж. Дельоза, Ф. Гваттарі, Ж. Бодрійара, Д. Ваттімо.

На уровне современного философского мышления с учетом основ мировозренческого плюрализма и идеологической толерантности проанализированы основные направления современной европейской и американской философской мысли. Исследована история формирования и развития феноменологии, экзистенциализма, философской герменевтики, структурализма и поструктурализма (постмодернизма). Освещены взгляды, идеи и концепции их ведущих представителей, в частности, З. Фрейда, А. Адлера, К.Г. Юнга, В. Райха, Э. Фромма, К. Ясперса, М. Гайдеггера, Ж.-П. Сартра, Г. Марселя, А. Камю, Г.-Г. Гадамера, П. Рикера, К. Леви-Стросса, Р. Барта, Ж. Лакана, Л. Альтюссера, Ж., Деррида, Ж.-Ф. Лиотара, М. Фуко, Ж. Делеза, Ф. Гваттари, Ж. Бодрийяра, Д. Ваттимо.

Розглянуто проблему становлення та розвитку моральної сфери особистості на висхідному етапі онтогенезу. Розкрито особливості генезису моральної свідомості та самосвідомості, простежено закономірності становлення когнітивно-мотиваційного й емоційно-ціннісного компонентів морального конструкту індивідуальної свідомості. Описано механізми рефлексивних процесів, проаналізовано розвиток у дітей самопрезентаційної стратегії. Запропоновано методики розвитку здатності до моральної рефлексії у процесі активного соціально-психологічного навчання. Висвітлено питання організації роботи з корекції помилкових самопрезентаційних уявлень молодших школярів і деструктивних форм особистісного самовияву у даному віці.

Рассмотрена проблема становления и развития моральной сферы личности на восходящем этапе онтогенеза. Раскрыты особенности генезиса морального сознания и самосознания, прослежены закономерности становления когнитивно-мотивационного и эмоционально-ценностного компонентов морального конструкта индивидуального сознания. Описаны механизмы рефлексивных процессов, проанализировано развитие у детей самопрезентационной стратегии. Приведены методики развития способности к моральной рефлексии в процессе активного социально-психологичекого обучения. Освещены вопросы организации работы, направленной на коррекцию ошибочных самопрезентационных представлений младших школьников и деструктивных форм личностного самопроявления в данном возрасте.