Індекс рубрикатора НБУВ: Ш143.24-931

Рубрики:

Німецька мова

Шифр НБУВ: ВА585204 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджуються проблеми фонетики, лексикології, граматики та прагматики германських мов, а також питання літературознавства та теорії перекладу. Наводиться об'єднана індуктивно-дедуктивна мовно-психологічна класифікація прикметників у "мовній картині світу". Повідомляється про особливості роботи над термінологічним словником, про підвищення ефективності дистанційного навчання за допомогою комп'ютерів, а також про функцію слухових сенсоризмів у створенні образів чуттєвого сприйняття та ін.

Представлены теоретические и практические вопросы по курсу фонетики и фонологии русского языка. Рассмотрены фонетическая транскрипция, артикуляционная характеристика (классификация гласных и согласных) и акустическая классификация звуков, а также суперсегментные единицы речи - слог, ударение, такт, интонация, фраза. Дано описание фонологических школ, подсистем вокализма и консонантизма и трех типов научно-лингвистической транскрипции.

У дисертації вперше в лінгвістичній історіографії поставлено методологічну проблему наукових принципів. Теоретично обгрунтовано правомірність розгляду принципів історизму, причиновості, системності, загального зв'язку явищ як принципів порівняльно-історичного дослідження мов. За допомогою історико-наукової реконструкції розкрито погляди українських і російських мовознавців 70-х рр. ХІХ ст. - 20-х рр. ХХ ст. (головним чином учених Харківської та Московської лінгвістичних шкіл) на ці принципи. Встановлено особливості розвитку принципів порівняльно-історичного дослідження в працях з історичної фонетики східнослов'янських мов (у процесі застосування прийомів і процедур порівняльно-історичного методу та в розробці тези про мету дослідження з історії мови). Визначено внесок компаративістів указаного періоду в утвердження даних принципів з урахуванням наступності та еволюції поглядів мовознавців на різні аспекти розглянутих проблем.

Проанализирована жизнь и деятельность выдающегося ученого-тюрколога Бекира Чобан-Заде. Рассмотрен процесс размещения и боевого применения военно-морских сил США в зоне Персидского залива, политическая и правовая мысль арабского Востока. На материале тюркских языков проведен лексико-семантический и фонетико-морфологический анализ названий птиц, сравнительный анализ терминов родства в турецком и крымскотатарском языках, а также освещены некоторые грамматические особенности северного (степного) диалекта крымскотатарского языка.

У дисертації викладено науково обгрунтовану та експериментально перевірену методичну систему роботи з формування у першокласників з мовленнєвими вадами уявлень про фонетичну і графічну системи рідної мови в період опанування грамоти. Суть методики навчання полягає у формуванні у школярів усвідомленого оволодіння правильною артикуляцією звуків на основі використання наукових даних з фонетики української літературної мови, розвитку мовленнєвого слуху та початкових графічних уявлень у процесі удосконалення просторової орієнтації та графо-моторних навичок. Встановлено, що запропонована методика істотно підвищує результативність подолання мовленнєвих вад в учнів загальноосвітньої школи, сприяє ефективному засвоєнню фонетико-графічних знань і вмінь.

Розглянуто актуальні проблеми слов'янської ономастики. Висвітлено стан проблеми взаємозв'язку ономасіологічного та семасіологічного аналізів ареальних гідронімних систем, фонетико-графічної адаптації китайських запозичень в українській мові. Розкрито особливості вживання власних назв у рекламному тексті, основні принципи історичного лексикографування прізвищевих назв. Наведено характеристику літературно-художніх антропонімів засобами художніх порівнянь тощо.

У дисертації досліджено лексико-семантичну сутність, фонетико-морфологічні особливості відзайменникових прислівників різних говіркових груп Західного Полісся в генетичному та лінгвогеографічному аспектах у взаємозв'язку із сучасною українською літературною мовою, іншими українськими говорами, а також суміжними слов'янськими мовами. На прикладі 1870 прислівників (включаючи і фонетико-морфологічні варіанти) простежено формування системи відзайменникових прислівників західнополіського говору, з'ясовано основні закономірності і тенденції розвитку цієї системи, продуктивність основних словотвірних моделей. Численний фактичний матеріал малює цілісну картину прислівників західнополіського говору.

Розглянуто склад і розвиток чоловічої та жіночої підсистем українського іменника м. Луцька в XX ст. На основі 56137 чоловічих і 52980 жіночих ім'явжитків новонароджених 1900 - 1995 років (з урахуванням фонетико-морфологічних та хронологічних варіантів) простежено формування сучасного іменника міста, визначено специфіку та основні закономірності і тенденції його розвитку. Аналіз фактичного матеріалу (враховуючи імена католиків 1900 - 1944 рр. народження - 23506 чоловічих і 3375 жіночих імен) відтворює цілісну картину розвитку антропонімікону м. Луцька.

Розглянуто питання граматичної будови і лексичного складу східнослов'янських мов, етимології, словотвору та ономастики, історії та взаємодії мов, культурології та стилістики. Об'єктом лінгвістичного аналізу є структурні одиниці різних рівнів мовної системи. Висвітлено актуальні проблеми фонетики, морфології, синтаксису, лексикології, термінології та лексикографії.

Розглянуто проблеми фонетики, лексикології, комунікативної лінгвістики, прагматики, філософії мови, міжособової та міжкультурної комунікації, системи мови, методів викладання іноземних мов та виховання. Проаналізовано питання функціонування конструкцій з пасивним значенням у реченнях різних типів, основні моделі утворення англійських економічних термінів-словосполучень, екстралінгвістичні детермінанти семантичних інновацій німецької лексики суспільно-політичного змісту, а також дискурсивні та прагматичні функції прислів'їв. Висвітлено основні фактори, що визначають вибір форми дієслівних синтаксичних конструкцій у творі А.Камю "Сторонній", стильолінгвістичний підхід до мовної комунікації тощо.

Розглядаються питання фонетики і морфології латинської мови. Особливу увагу приділено вивченню основ медичної термінології (анатомічної, гістологічної, клінічної та фармацевтичної), словотворчим елементам, зокрема, грецьким еквівалентам латинських слів. Містяться термінологічні додатки до основного курсу (позначення ваги, об'єму та відсотків у рецептах; список основних рецептурних скорочень; словники назв деяких лікарських рослин, їх сировини і лікарських рослинних засобів та ін.), латинсько-український та українсько-латинський словники.

Представлен материал, соответствующий структуре традиционных учебных пособий по языковедению, в частности, рассматриваются фонетика, графика, морфология, правописание, синтаксис русинского языка. В приложениях приведены отдельные элементы словообразования, диалектная база русинского языка, литературная норма и локальные варианты.

Работа содержит около 1300 словарных статей, которые охватывают весь основной лексический состав современных и древних германских языков. Кроме знаменательных слов, в словарь включены служебные слова, личные имена и некоторые топонимы. Статья содержит в необходимых случаях фонетический, семантический и культурно-исторический комментарии. К словарю приложены: краткий очерк сравнительной фонетики и морфологии германских языков, понятийный регистр, ономасиологический словарь, алфавитные указатели слов всех древних и современных германских, латинского и славянских языков, а также другие регистры. В работе учтены новейшие публикации по этимологии германских языков, некоторые положения и данные фоносемантики и ностратической теории. Значительная часть словарных статей содержит новые этимологические решения, предлагаемые автором.

Проаналізовано лексику на позначення географічних об'єктів, з'ясовано її основні лексичні, семантичні, дериваційні ознаки у взаємозв'язку із сучасною українською літературною мовою, іншими українськими говорами, а також суміжними слов'янськими мовами. На прикладі 970 термінів (у тому числі і фонетико-морфологічні варіанти), зібраних у 217 населених пунктах Волині та розподілених за трьома лексичними класами, простежено формування системи географічної термінології досліджуваного регіону, а також з'ясовано основні закономірності та особливості даної системи. Встановлено, що поданий фактичний матеріал відображає цілісну картину географічної лексики Волині.

Проаналізовано просторіччя української мови як структурно-функціональне явище. Подано докладну історію його дослідження і становлення адекватної термінології на його позначення. Визначено місце просторічної лексики у структурі словникового складу сучасної української мови, наголошено на недостатності традиційних стилістичних засобів характеристики розмовної мови у вітчизняній лексикографії, виділено критерії просторіччя. Проведено розширений, різноаспектний і комплексний (стилістичний, семантичний, функціональний, генетичний) аналіз українського просторіччя на різних його структурних рівнях - лексико-фразеологічному, фонетико-акцентуаційному, граматичному, словотвірному. Подано характеристику особливостей функціонування елементів просторіччя в літературній мові.

Викладено загальні відомості про мову та мовознавство як науку, природу і сутність мови, її походження, закономірності розвитку й функціонування на різних історичних етапах. Розглянуто процес походження та розвитку письма, генеалогічну та типологічну класифікації мов, структурні рівні та одиниці мови тощо.

Наведено відомості про фонетику латинської мови. У систематизованому вигляді викладено граматику латинської мови з відповідними вправами та навчальними текстами. Запропоновано методичні вказівки до граматичного аналізу та перекладу текстів. Висвітлено юридичну термінологію та фразеологію, необхідні для читання та розуміння текстів юридичного змісту.

Розглянуто питання системно-структурних відношень, функціонування та розвитку мовних форм. Висвітлено сучасні концепції теорії слов'янських мов, актуальні проблеми фонетики, а також закономірності еволюції лексики слов'янських мов. Охарактеризовано тенденції розвитку граматичної системи слов'янських мов, прикладні аспекти їх вивчення.

Розкрито основні відмінності у викладанні французької мови як іноземної у Франції та в Україні. Це - франкомовне середовище у Франції, яке відсутнє в Україні, і опір на рідну мову в Україні, що у Франції не завжди враховується; більший стимул для іноземців, які навчаються у країні мови, яку вивчають, у зв'язку з необхідністю комунікації, чого немає в Україні; перевага на початковому етапі усного методу у Франції, а в Україні - вивчення фонетики, граматики та побудови речення; розробка методики псевдокомунікації в Україні тощо. Досліджено проблему співвідношення теорії та практики навчання французької мови в сучасній науковій літературі. Зазначено, що використання комунікативного методу можливе за наявності деяких знань, навичок і вмінь. На практиці мали місце випадки, коли навіть у класах з поглибленим вивченням французької мови учні не могли зрозуміти і запам'ятати матеріал з причин відсутності у них запасу слів. Доведено, що навчальні посібники французьких авторів обмежено придатні в Україні через те, що цілі та завдання масового навчання французької мови в Україні не ставлять такої мети: 90% учнів ніколи не будуть нею спілкуватись. Зроблено висновок про впровадження та використання робота-співрозмовника (Корея) для тренування у спілкуванні французькою мовою.