Дисертацію присвячено розробці теоретичних положень ігрових структур в музиці на основі екстраполяції загальних ігрових принципів в галузі музичної творчості. Досліджено етапи формування європейських концепцій гри. На основі положень філософсько-естетичних ігрових теорій визначено сучасне розуміння гри як універсалії. Розкрито за множинністю зовнішніх ігрових модифікацій наявність спільних ігрових принципів. На основі іманентних ігрових закономірностей вичленовано можливі варіанти структури гри. Теоретично розроблено і введено поняття "ігрової структури в музиці"; запропоновано типологізацію ігрових структур за принципами взаємодії їх складових елементів: ігрова структура "змагання" (принцип змагання), ігрова структура "мозаїки" (принцип комбінаторики), ігрова структура "містифікації" (принцип амбівалентності). Розроблену методику аналізу за допомогою ігрових структур апробовано на матеріалі фортепіанного циклу "П'ять пальців" та "Гімну" з "Серенади in A" І.Стравинського; Сонати для скрипки і фортепіано G-dur, Концерту для фортепіано з оркестром G-dur М.Равеля; Концерту N2 для скрипки з оркестром М.Скорика.

Визначено та проаналізовано деякі типологічні характеристики жанрових різновидів, що існують у фортепіанному мистецтві. Основними типологічними різновидами фортепіанного виконавства є сольне фортепіанне виконавство, ансамблеве виконавство, яке включає такі жанрові сфери: суто фортепіанні ансамблі; ансамблі за участю фортепіано; фортепіанне виконавство з музичним колективом (оркестром чи хором), що теж має два типи - концертування з оркестром і участь у колективному оркестровому (хоровому) виконавстві.

Висвітлено прийоми і принципи методики гри на фортепіано видатного педагога Регіни Самійлівни Горовиць - викладача-методиста відділу спеціального фортепіано Харківського державного музичного училища ім. Б.М.Лятошинського.

Розглянуто проблему формування ансамблевих основ жанру віолончельної сонати в творчості Л. ван Бетховена. Нововведеннями Бетховена є використання поліфонічних засобів музичного розгортання в сонатно-симфонічному циклі й ансамблевий тип мислення композитора. Перша соната op. 102 дає уявлення про бетховенські принципи в камерно-інструментальному жанрі пізнього періоду.

Розглянуто шляхи формування музично-педагогічного мислення у професійній діяльності на рівні висунутих вимог, роль і місце засобів наочності у процесі навчання. Висвітлено особливості застосування зорових і комбінованих засобів наочності, конкретних слухових засобів навчання. Визначено загальну структуру застосування засобів наочності у різних жанрах. Проаналізовано суб'єктивно-психологічні передумови виконавської інтерпретації, питання використання елементів музичної критики у навчанні як педагогічних важелів.

Клементі зробив значний і багатогранний внесок в розвиток фортепіанного мистецтва. Він одним з перших розкрив нові звукові можливості фортепіано і переваги його перед клавесином. Кращі твори композитора-піаніста містять у собі глибину музичної думки, визначену промовистість і художній зміст. У них знайшов своє втілення "симфонічний" склад його мислення, одним з яскравих прикладів якого є словнозвісна "Патетична сцена". Клементі сприяв своїми фортепіанними творами виникненню піанізму нового типу, що дало змогу новому фортепіано вийти на широку концертну естраду.

Проаналізовано провідні художньо-естетичні тенденціїпершої третини XX ст, що стали важливим стилеутворювальним фактором творчих пошуків Шимановського, виявлено особливе місце камерно-інструментальних жанрів у його творчому доробку. Стиль композитора "акумулював" різні традиції, пошуки та варіанти стилістики. Хоча кожен з періодів творчості Шимановського має власну специфіку, завжди зберігаються стабільні риси стилю творів автора. Досліджено твори для скрипки і фортепіано, а також два квартети, які відображають головні етапи творчої еволюції композитора.

Вперше докладно та всебічно проаналізовано піаністичну реформу Мусоргського та її вплив на подальший розвиток фортепіанного мистецтва. Висвітлено шлях композитора до піаністичної реформи та її обумовленість характерними рисами його особистості, пов'язаними з відмінними акцентуйованими якостями темпераменту митця. Розглянуто проблему використання Мусоргським виразових можливостей свого "нового" фортепіано для розбудови музичної форми та досліджено основні тенденції в інтерпретації найвидатнішого фотепіанного твору Мусоргського - "Картинки з виставки".

Висвітлено проблеми впровадження до системи підготовки майбутніх викладачів з класу фортепіано системи заходів щодо розвитку вмінь педагогічного спілкування. З'ясовано, що успішність роботи за вказаним фахом прямо пропорційно залежить від якості розвитку вмінь педагогічного спілкування. Дидактично обгрунтувано можливості та шляхи впровадження до системи підготовки студентів музичних училищ теоретико-експериментальної програми підготовки, яка грунтується на глибокому вивченні педагогічної діяльності видатних музикантів-педагогів та класичних педагогічних технологіях. Показано взаємозв'язок між рівнем сформованості у педагога здатності до емпатії та особливостями розгортання ним комунікативної взаємодії, а також між розвитком у нього саморефлексії та особливостями педагогічного спілкування. Розроблено й апробовано методику, спрямовану на розвиток вмінь педагогічного спілкування, що відповідає принципам суб'єкт-суб'єктної організації даного процесу. Визначено основні принципи та підходи до організації професійної підготовки студентів музичних училищ, спрямованої на актуалізацію та формування їх професійної готовності до оволодіння мистецтвом виконання через провідну роль слова.

Висвітлено проблеми розробки та використання нових педагогічних технологій і методик у мистецьких навчальних закладах України. Розглянуто загальні питання мистецької освіти. Викладено деякі аспекти та особливості адаптації юнаків і дівчат до навчання у вищих навчальних закладах культури та мистецтв І - ІІ рівнів акредитації. Розкрито психологічні засади розвитку музичної обдарованості. Проаналізовано взаємозв'язок загальної психології, музичної психології та методики навчання в процесі підготовки до державного испиту. Використано "педагогіку співробітництва" в процесі формування фахівців культури. Застосовано модульну систему організації навчання та рейтингового контролю знань студентів з дисципліни "Методика викладання гри на фортепіано". Висвітлено напрямки роботи центру підвищення кваліфікації у системі інформаційного забезпечення мистецької освіти. Удосконалено зміст і технологію підготовки кадрів для документально-інформаційної сфери. Наведено новий підхід до краєзнавчої підготовки бібліотечних фахіців. Розглянуто деякі питання інформаційного забезпечення бібліотечної освіти. Досліджено деякі проблеми реалізації нових шляхів формування спеціаліста бібліотечної справи за сучасних умов. Описано сучасні напрямки хореографії ХХ ст. та їх походження. Викладено концепцію становлення та розвитку духовної особистості художника.

Висвітлено аспекти формування фортепіанної фактури в період виникнення та вдосконалення фортепіано, обгрунтовано музикознавчий та виконавський погляди на музичну фактуру.

Досліджено проблему виконавської інтерпретації фактури на прикладі трактування "Прелюдій" opаторії 28 для фортепіано Ф.Шопена. Вперше комплексно розглянуто питання виразного потенціалу виконавської інтерпретації фортепіанної фактури. Проаналізовано й узагальнено систему засобів виразності, що використовуються для виконавського втілення фактури твору. Розроблено понятійний апарат, адекватний меті, завданням і методиці дослідження. Синтезовано наукові досягнення дослідження фактурних явищ у галузі теоретичного музикознавства та теорії музичного виконавства. Виявлено та проаналізовано стильові витоки "Прелюдій", закорінених у музиці епохи бароко. Запропоновано жанрову класифікацію твору, що не дублює існуючі підходи. Визначено та проаналізовано певні тенденції трактувань музичного твору, а також питання виразних можливостей та нескінченної множини виконавської інтерпретації фортепіанної фактури.

Обгрунтовано для оптимізації виховання інтерпретатора-піаніста першочергову важливість процесу раціонального формування його звукотворчої культури. Виявлено критерії оцінки сформованості та досліджено стан оволодіння навичками виразного виконання як міри осмислення та використання студентами інших спеціальностей тих засад, що забезпечують виразність музичної інтерпретації нотного тексту. Доведено, що ефективність навчання в класі загального фортепіано зростає завдяки цілеспрямованому формуванню в майбутніх фахівців базового виконавського досвіду та музично-художнього осмислення, зокрема, системи ігрових прийомів, що сприятимуть стилістично виправданому звукотворенню в інтерпретації фортепіанної музики різних мистецьких напрямів.

Висвітлено життєвий шлях і творчу діяльність Б.М.Фільц - видатної української композиторки. Проаналізовано її твори інструментальної музики, написані для інших оркестрових інструментів, зокрема, "Колискову", "У лісі" - для гобоя, "Новелету" - для арфи, "Імпровізацію" - для бандури та фортепіано, "Антилопи", "Гірську мелодію" - для баяна. Наведено нотний матеріал пісень "Ялинка", "Бабуся-Ягуся", "Два хлопчики".

Освещены жизненный путь и творческая деятельность Б.М.Фильц - выдающегося украинского композитора. Проанализированы ее произведения инструментальной музыки, написанные для других оркестровых инструментов, в частности, "Колыбельная", "В лесу" - для гобоя, "Новеллета" - для арфы, "Импровизация" - для бандуры и фортепиано, "Антилопы", "Горная мелодия" - для баяна. Предложен нотный материал песен "Елочка", "Бабушка-Ягушка", "Два мальчика".

З використанням порівняльного аналізу творів композиторів різних стилів та епох запропоновано методику викладання курсу фортепіано для студентів музичних спеціалізацій. Наведено методи творчої активізації їх поліфонічного мислення у виконавчій практиці вузів культури.

С учетом сравнительного анализа произведений композиторов различных стилей и эпох предложена методика изложения курса фортепиано для студентов музыкальных специальностей. Приведены методы творческой активности их полифонического мышления в исполнительной практике вузов культуры.

З використанням джерел періодичних видань висвітлено значний період мистецького шляху О.Некрасова - композитора, заслуженого діяча мистецтв України. Розглянуто деякі епізоди художнього життя майстра - роботу у Національній Спілці композиторів України, участь у композиторських з'їздах, пленумах, музичних фестивалях, творчих звітах, а також гастрольних подорожах. Вміщено творчій звіт Т.Хреннікова (композитора, Героя соціалістичної праці, народного артиста СРСР, лауреата Ленінської та Державних премій), який включав відомості про Концерт N 3 для фортепіано з оркестром, Концерт N 2 для віолончелі з оркестром, а також музику до балету "Гусарська балада".

С использованием источников периодических изданий освещен значительный период художественного пути А.Некрасова - композитора, заслуженного деятеля искусств Украины. Рассмотрены некоторые эпизоды художественной жизни мастера - работа в Национальном Союзе композиторов Украины, участие в композиторских съездах, пленумах, музыкальных фестивалях, творческих отчетах, гастроельных поездках. Помещен творческий отчет Т.Хренникова (композитора, Героя социалистического труда, народного артиста СССР, лауреата Ленинской и Государственных премий), который включал данные о Концерте N 3 для фортепиано с оркестром, Концерте N 2 для виолончели с оркестром, а также музыке к балету "Гусарская баллада".

Висвітлено актуальні проблеми професійної підготовки вчителів. Розкрито методичні засади науково-педагогічного керівництва підготовкою магістерської роботи, теоретичні аспекти формування індивідуального стилю діяльності майбутнього викладача музики, його професіоналізму, герменевтичний аспект художньої інтерпретації. Викладено сучасні підходи до формування педагогічної майстерності та розвитку творчих якостей студентів. Описано феномен метафори у професійній підготовці студента-музиканта. Проаналізовано формування навичок самостійної роботи студентів в класі фортепіано. Визначено шляхи формування музичної культури школярів. Наведено методичні рекомендації щодо музичного виконавства та естетичного виховання молоді.

Освещены актуальные проблемы профессиональной подготовки учителей. Раскрыты методические основы научно-педагогического руководства подготовкой магистерской работы, теоретические аспекты формирования индивидуального стиля деятельности будущего преподавателя музыки, его профессионализма, герменевтический аспект художественной интерпретации. Изложены современные подходы к формированию педагогического мастерства и развития творческих качеств студентов. Описан феномен метафоры в профессиональной подготовке студента-музыканта. Проанализировано формирование навыков самостоятельной работы студентов в классе фортепиано. Определены пути формирования музыкальной культуры школьников. Приведены методические рекомендации в области музыкального исполнительства и эстетического воспитания молодежи.

Виявлено провідні тенденції розвитку музичного мистецтва України 1980 - 1990 рр. та особливості його регіональної репрезентації. Систематизовано науково-методологічні рівні аналізу фортепіанної творчості українських композиторів. Розроблено типологію парадигм творчості, на підставі якої здійснено теоретичний аналіз значного масиву нових фортепіанних творів українських композиторів останніх десятиліть. Визначено риси оновлення "образу фортепіано" в українській музичній культурі.

Проаналізовано роль музики у контексті естетичних концепцій німецької філософії Нового часу. Розглянуто питання історії формування нонконформістського руху у світовому культурному контексті. Визначено позастильові фактори формування пізнього композиторського стилю, шляхи формування та стилістичну еволюцію української сонати для скрипки та фортепіано. Розкрито концептуальні засади мистецької освіти в процесі європейської інтеграції.

Проанализирована роль музыки в контексте эстетических концепций немецкой философии Нового времени. Рассмотрены вопросы истории формирования нонконформистского движения в мировом культурном контексте. Определены внестилевые факторы формирования позднего композиторского стиля, пути формирования и стилистическая эволюция украинской сонаты для скрипки и фортепиано. Раскрыты концептуальные основы художественного образования в процессе европейской интеграции.

Досліджено концертмейстерську діяльність піаніста як феномен ансамблевої творчості, яку розглянуто в аспекті науково-класифікаційних настанов та художньо-творчої орієнтації на виконавську цілісність унікальності інтерпретації авторського задуму. Ансамблеву творчість концертмейстера представлено як узагальнення досвіду піаніста та виконавців на струнно-щипкових народно-академічних інструментах. Обгрунтовано концепцію концертмейстерської майстерності як носія режисерських функцій у виконавському процесі. На базі поєднання музикознавчих і культурологічно-етимологічних підходів наведено нову методику (тонус-ідея). Усвідомлення художнього цілеспрямування діяльності піаніста-концертмейстера запропоновано визначати як ансамблеву гру на основі тонус-ідеї виконавського рішення. Наведене поняття сприяє розвитку ідеї асаф'євського поштовху, початку розгортання живого процесу музикування. Введено класифікацію тембрально-фактурних якостей клавірного звучання в їх історично-генетичній обумовленості. Проаналізовано твори В.Івка, Б.Міхеєва, А.Білошицького, В.Підгорного, В.Власова, О.Циганкова для народних інструментів і фортепіано, які були виконані на Міжнародних і Національних конкурсах, фестивалях, концертах, хоча специфіка їх ансамблевого співвідношення з клавіром у музикознавстві не вивчалась.