Викладено загальні відомості про мову та мовознавство як науку, природу і сутність мови, її походження, закономірності розвитку й функціонування на різних історичних етапах. Розглянуто процес походження та розвитку письма, генеалогічну та типологічну класифікації мов, структурні рівні та одиниці мови тощо.

Розглядаються характеристики термінів, їх роль і місце в сучасній мові, тенденції розвитку науково-технічної фахової лексики. Висвітлюються іншомовні запозичення на рівні взаємодії з власномовними термінологічними еквівалентами. Явище запозичень трактується як закономірний процес, оснований на загальнолінгвістичних традиціях, коли, починаючи з перших етапів формування фахової наукової лексики, використовувалися греко-латинські запозичення у багатьох мовах. Значну увагу приділено термінологічним значенням фразеологічних зворотів і на прикладах доведено їх термінологічне вживання; семантичній стороні терміна, тобто такому динамічному процесові, що перебуває у постійній зміні, відповідно до зміни поняття та розуміння суті предметів і явищ.

Досліджено фразеологію українських народних говорів у ономасіологічному, ареальному та етимологічному аспектах, зафіксовану протягом XVIII - XX ст. Народну фразеологію розглянуто як в українському діалектному континуумі, так і в слов'янському мегаконтинуумі (з використанням усіх слов'янських мов). Запропоновано нові етимологічні пояснення значної кількості українських фразеологізмів.

Наведено морально-психологічні характеристики людини в українській фразеології, розглянуто емоційні психічні стани, риси характеру людини, морально-етичне ставлення до іншої людини, психофізичні дії та процеси. Пропонуються методичні рекомендації, практичні поради і зразки аналізу семантичних груп фраземних синонімів та паремій української мови, словник фраземних синонімів.

У монографії розглядаються питання системного і рівневого статусу фразеології, визначається її місце у системі мови, обгрунтовується належність до лексичного рівня мови. Міститься новий підхід до визначення системи, в основі якого лежить поняття функціонального поля. Розглядаються онтологічні та функціональні властивості фразеологізмів і дається визначення фразеологізму як віртуального знака мовної системи з позиції загальної фразеології.

Запропоновано словник-довідник - першу в історії вітчизняної лексикографії спробу опису індивідуально-авторських уживань фразеологічних одиниць, приказок, примовок, прислів'їв у мові перекладів Миколи Лукаша - українського перекладача, літературознавця, лексикографа другої половини ХХ ст. Наведено понад шість тисяч мовних зворотів (фразеологізмів, паремій, усталених порівнянь), близько 15 тисяч ілюстративних прикладів.

Висвітлено проблеми становлення та функціонування ареальної фразеології, наведено її ідеографічну характеристику, розглянуто питання ідеографії. Проаналізовано загальний стан вивчення говірок сходу України, особливості моделювання східноукраїнської фразеології. Описано базові концепти культури в ідіоматиці, східноукраїнську фразеографію.

Освещены проблемы становления и функционирования ареальной фразеологии, приведена ее идеографическая характеристика, рассмотрены вопросы идеографии. Проанализированы общее состояние изучения говоров востока Украины, моделирование восточноукраинской фразеологии. Описаны базовые концепты культуры в идиоматике, восточноукраинская фразеография.

Вперше в історії вітчизняної лексикографії розглянуто індивідуально-авторські вживання фразеологічних одиниць, приказок, примовок, прислів'їв у мові перекладів видатного українського перекладача, літературознавця, лексикографа другої половини ХХ ст. Миколи Лукаша. Наведено понад 6 тисяч фразеологізмів, паремій, усталених порівнянь тощо.

Впервые в истории отечественной лексикографии рассмотрены индивидуально-авторские употребления фразеологических единиц, присказок, поговорок, пословиц в языке переводов выдающегося украинского переводчика, литературоведа, лексикографа второй половини ХХ в. Николая Лукаша. Приведено более 6 тысяч фразеологизмов, паремий, устоявшихся сравнений и др.

Розглянуто питання лексикології, фразеології, лексикографії. Описано семантичні та структурно-граматичні типи фразеологізмів, основні типи словників. Висвітлено джерела української фразеології, стилістичні можливості фразеологізмів.

Рассмотрены вопросы лексикологии, фразеологии, лексикографии. Описаны семантические и структурно-грамматические типы фразеологизмов, основные типы словарей. Освещены источники украинской фразеологии, стилистические возможности фразеологизмов.

На матеріалі різних мов проаналізовано системні засади компаративної фразеології. Розкрито лінгвальну природу та особливості функціонування усталених порівнянь. Проаналізовано шляхи фразеологізації компаративних фразеологізмів, їх семантичну та фунціональну кореляцію у межах ідеографічної класифікації. Висвітлено епістемологічні перспективи вивчення компаративної фразеології.

На материале разных языков проанализированы системные основы компаративной фразеологии. Раскрыты лингвальная природа и особенности функционирования устоявшихся сравнений. Проанализированы пути фразеологизации компаративных фразеологизмов, их семантическая и функциональная корреляция в пределах идеографической классификации. Освещены эпистемологические перспективы изучения компаративной фразеологии.

Розглянуто питання лексикології, фразеології та словотвору сучасної української мови. Наведено теоретичні відомості про лексико-фразеологічну систему, визначено семантичні та структурно-граматичні типи фразеологізмів, джерела української фразеології, а також типи морфем.

Рассмотрены вопросы лексикологии, фразеологии и словообразования в современном украинском языке. Приведены теоретические сведения о лексико-фразеологической системе, определены семантические и структурно-грамматические типы фразеологизмов, источники украинской фразеологии, а также типы морфем.

Розглянуто основні питання семантики та структури української фразеології, її формування, етимології, функціонування та динаміки. Значну увагу приділено інноваціям, джерелам запозичень, культурно-національному компонентові в семантичній структурі фразеологізмів. Висвітлено базові концепти української культури, нову когнітивну парадигму вивчення української фразеології.

Рассмотрены основные вопросы семантики и структуры украинской фразеологии, ее формирования, этимологии, функционирования и динамики. Значительное внимание уделено инновациям, источникам заимствований, культурно-национальному компонету в семантической структуре фразеологизмов. Освещены базовые концепты украинской культуры, новая когнитивная парадигма изучения украинской фразеологии.

Висвітлено основні питання семантики, структури, етимології, функціонування та динаміки української фразеології, розглянуто особливості її формування. Розкрито сутність фразеологізму як лінгвістичної одиниці, визначено його ознаки. Наведено семантичну, генетичну та функціональну класифікації фразеологізмів, досліджено особливості їх утворення. Проаналізовано співвіднесеність фразеологізму і слова. Досліджено історію походження та джерела української фразеології, розглянуто основні види фразеологічних словників. Значну увагу приділено інноваціям, джерелам запозичень, культурно-національному компонентові в семантичній структурі фразеологізмів. Охарактеризовано базові концепти національної культури й обгрунтовано нову парадигму вивчення української фразеології.

Освещены основные вопросы семантики, структуры, этимологии, функционирования и динамики украинской фразеологии, рассмотрены особенности ее формирования. Раскрыта сущность фразеологизма как лингвистической единицы, определены его признаки. Приведены семантическая, генетическая и функциональная классификации фразеологизмов, исследованы особенности их образования. Проанализировано соотношение фразеологизма и слова. Исследована история происхождения и источники украинской фразеологии, рассмотрены основные виды фразеологических словарей. Значительное внимание уделено инновациям, заимствованиям, культурно-национальному компоненту в семантической структуре фразеологизмов. Охарактеризованы базовые концепты национальной культури и обоснована новая парадигма изучения украинской фразеологии.

Висвітлено проблеми шкільного курсу української мови як науки та навчальної дисципліни. Наведено методику викладання наступних розділів курсу: фонетика, графіка, синтаксис, орфографія, пунктуація, лексика, фразеологія. Розглянуто особливості проведення лекційного курсу, практичних, лабораторних, факультативних занять, позакласної та методичної роботи вчителя-словесника.

Освещены проблемы школьного курса украинского языка как науки и научной дисциплины. Приведена методика преподавания следующих разделов курса: фонетика, графика, синтаксис, орфография, пунктуация, лексика, фразеология. Рассмотрены особенности проведения лекционного курса, практических, лабораторных, факультативных занятий, внеклассной и методической работы учителя-словесника.

Розкрито зміст понад 1 500 латинських афоризмів і висловів з питань педагогіки, психології, медицини, риторики, міжнародного права та інших галузей науки та культури з перекладом українською мовою.

Раскрыто содержание более 1 500 латинских афоризмов и высказываний по вопросам педагогики, психологии, медицины, риторики, международного права и других отраслей науки и культуры с переводом их на украинский язык.

Розглянуто складні, проблемні та маловивчені питання фонетики, фонології, морфонології, графіки, орфографії, лексикології, фразеології та лексикології сучасної української літературної мови. Показано відмінності у визначенні милозвучності та мелодійності української мови, розкрито сутність поняття лапідарності. Проаналізовано різні тлумачення основних ознак української мови ученими-мовознавцями. Висвітлено питання дискусії про кількісний склад голосних і приголосних фонем в українській мові, пуристичні тенденції в орфографії, графіці, лексикології, а також предмет та об'єкт морфонології, лексикології, фразеології.

Рассмотрены сложные, проблемные и малоизученные вопросы фонетики, фонологии, морфонологии, графики, орфографии, лексикологии, фразеологии и лексикологии современного украинского литературного языка. Показаны отличия в определении благозвучности и мелодичности украинского языка, раскрыта сущность понятиия лапидарности. Проанализированы различные толкования основных признаков украинского языка учеными-языковедами. Освещены вопросы дискуссии о количественном составе гласных и согласных фонем в украинском языке, пуристических тенденциях в орфографии, графике, лексикологии, а также предмете и объекте морфонологии, лексикологии, фразеологии.

Розглянуто предмет і завдання української фразеології, визначено статус і частиномовну специфіку фразем. Проаналізовано особливості формування фраземного складу мови та системні зв'язки між фразеологічними одиницями мови. Розглянуто способи творення фразем в українській мові, розкрито принципи їх лексикографічного опису в тлумачному загальномовному та фразеологічному словниках, а також перекладних словниках різного типу. Визначено функції фразем у тексті та мовленні. Викладено методики аналізу фраземи у тексті (як синтаксичної та стилістичної одиниці).

Рассмотрены предмет и задачи украинской фразеологии, определены статус и специфика фразем. Проанализированы особенности формирования фразеологического состава языка и системные связи между фразеологическими единицами языка. Рассмотрены способы образования фразем в украинском языке, раскрыты принципы их лексикографического описания в толковом и фразеологическом словарях, а также переводных словарях различного типа. Определены функции фразем в тексте и речи. Приведены методики анализа фраземы в тексте (как синтаксической и стилистической единицы).

З'ясовано основні ознаки художньо-публіцистичного підстилю публіцистичного стилю української мови. Досліджено специфіку семантичної структури та функціонування в художній публіцистиці іменникових та дієслівних засобів реалізації категорії оцінки. Оцінне значення розглянуто як компонент лексичного значення слова. Виявлено типові для сучасних українських художньо-публіцистичних виступів групи номінативних одиниць, що є базовими для процесу аксіологічної номінації. Проаналізовано мотиваційні засади аксіологічних переосмислень лексичних одиниць у виділених асоціативно-тематичних полях. Здійснено класифікацію та охарактеризовано семантичні та функціональні особливості оцінних фразеологізмів. Визначено індивідуально-авторські особливості вживання аксіологічної лексики та фразеології. Установлено роль аксіологічної лексики та фразеології у формуванні оцінних ідеологем художньо-публіцистичних виступів сучасних українських письменників.

Окреслено максимальне коло етнографічних мовних одиниць української літературної мови. Проведено системно-структурний аналіз даного матеріалу з урахуванням внутрішньої форми номінативних одиниць, які розглядаються на денотативному та на концептуальному рівнях. Доведено, що внутрішня форма слова є "ідейним стрижнем", "знаком значення" для всіх лексико-семантичних груп найменувань, незалежно від їх предметно-смислової віднесеності та ареальної закріпленості. З'ясовано параметри культурної семантики та основні принципи парадигматики та функціонування етнографічної лексики. Здійснено всебічне осмислення ролі та місця етнокультурного компонента в семантиці слова, з'ясовано глибинні конотації мовних одиниць та їх "вертикальний контекст". Досліджено загальну проблему взаємозв'язку мови та культури на прикладі окремої тематичної групи лексем та фразем. Визначено специфіку назв артефактів та своєрідність функціонування групи номенів, об'єднаних на основі процесуально-естетичної функції. Обгрунтовано можливість подальшого фрагмента мовної картини світу етносу як взаємодії співвіднесених з різними формами свідомості людини мовних одиниць, що належать до різних мовнокультурних парадигм.

Досліджено складний механізм функціонування фразеологічних одиниць (ФО) у художніх текстах. Розглянуто специфіку художнього тексту та своєрідність індивідуально-авторського стилю О.Гончара на фразеологічному рівні. Проаналізовано узуальні й оказіональні ФО в аспекті контекстуальної реалізації. На матеріалі творів О.Гончара запропоновано класифікацію основних способів використання загальномовної та індивідуально-авторської фразеології в художніх текстах, удосконалено принципи укладання словника фразеовживань.