Розглянуто метод синтезу гуанідинвмісних олігомерів на основі аліфатичних олігоепоксидів за умов різного співвідношення початкових компонентів та вмісту іонних груп. Проаналізовано антимікробні властивості синтезованих гуанідинвмісних олігомерів за допомогою аліфатичних олігоепоксидів. Висвітлено метод формування ультрафільтраційних полісульфонових мембран з розчину в диметилацетаміді методом інверсії фаз. Вивчено вплив умов формування мембран на водопроникність та селективність мембран за неіоногенними речовинами. Визначено послідовність відновлення шестивалентного хрому та нітрату в мембранному біореакторі діалізного типу з іммобілізованими клітинами. Описано процес формування наскрізних пор малого діаметра в поліетилентерефталатних плівках, опромінених прискореними іонами аргону, а також процес видалення іонів нікелю з водних розчинів з застосуванням композиційних хітозан-целюлозних мембран.

Рассмотрен метод синтеза гуанидинсодержащих олигомеров на основе алифатических олигоэпоксидов в условиях разного соотношения начальных компонентов и содержания ионных групп. Проанализированы антимикробные свойства синтезированных гуанидинсодержащих олигомеров с помощью алифатических олигоэпоксидов. Освещен метод формирования ультрафильтрационных полисульфоновых мембран из раствора в диметилацетамиде методом инверсии фаз. Изучено влияние условий формирования мембран на водопроницаемость и селективность мембран по неионогенным веществам. Определена последовательность восстановления шестивалентного хрома и нитрата в мембранном биореакторе диализного типа с иммобилизированными клетками. Описаны процесс формирования сквозных пор малого диаметра в полиэтилентерефталатных пленках, облученных ускоренными ионами аргона, а также процесс удаления ионов никеля из водных растворов с применением композиционных хитозан-целлюлозных мембран.

Наведено результати дослідження процесу модифікування целюлозних ультрафільтраційних мембран шляхом адсорбції хітозану за умов природної конвекції розчину. Проаналізовано вплив параметрів модифікування на функціональні характеристики мембран у процесі фільтрації одно- та двозарядних електролітів. Описано властивості модифікації ацетатцелюлозних мембран полігексаметиленгуанідинхлоридом, біосорбентів на основі целюлози та лігніну з рослинної сировини, сорбентів за допомогою сполук цирконію. Визначено бактерицидну активність олігоуретансемикарбазидів. Висвітлено перспективи використання біосорбентів для очищення промислових стічних вод від іонів важких металів. Розглянуто питання сорбційного концентрування сполук йоду та урану на модифікованому силікагелі.

Приведены результаты исследования процесса модифицирования целюлозных ультрафильтрационных мембран путём адсорбции хитозана в условиях природной конвекции раствора. Проанализировано влияние параметров модифицирования на функциональные характеристики мембран в процессе фильтрации одно- и двухзарядных электролитов. Изучены свойства модификации ацетатцеллюлозных мембран полигексаметиленгуанидинхлоридом, биосорбентов на основе целлюлозы и лигнина из растительного сырья, сорбентов с помощью соединений циркония. Определена бактерицидная активность олигоуретансемикарбазидов. Освещены перспективы использования биосорбентов для очистки промышленных сточных вод от ионов тяжелых металлов. Рассмотрены вопросы сорбционного концентрирования соединений йода и урана на модифицированном силикагеле.

Проаналізовано економічну ефективність наукових розробок ресурсозберігаючих технологій волокнистих матеріалів та виробів, особливості процесів взаємодії у системі "поліоорганосилоксан - графіт". Визначено природні біополімери та композиційні матеріали на їх основі як перспективні сорбенти для радіоекологічного моніторингу, сферогранульований хітозан як новий сорбент для видалення і концентрування важких металів і радіонуклідів з розчинів. Наведено результати дослідження структури наповнених ксерогелів, одержаних з розчинів надвисокомолекулярного поліетилену в парафінах. Висвітлено фізико-хімічні перетворення за умов модифікації вторинного поліетилентерефталату на основі твердофазної поліконденсації. Розглянуто питання підвищення вогнестійкості полівінілхлоридного лінолеуму, переробки термопластичних композицій, наповнених базальтовими і скляними наповнювачами. Описано реологічні властивості епоксиполімерів, що тверднуть за від'ємних температур, поліпропіленової композиції, яка наповнена волокнистими відходами гуми. Вивчено вплив дисперсності відходів поліетилентерефталату на властивості епоксидних компаундів, каталізаторів поліконденсації на молекулярно-масові характеристики гомо- і співполіетилентерефталатів. Визначено закономірності процесів течії та структуроутворення в компатибілізованих сумішах поліпропілен/співполіамід, одержання активованих вуглецевих волокон за допомогою методу хімічної активації.

Проанализированы экономическая эффективность научных разработок ресурсосберегающих технологий волокнистых материалов и изделий, особенности процессов взаимодействия в системе "полиорганосиликсан - графит". Определены природные биополимеры и композиционные материалы на их основе как перспективные сорбенты для радиоэкологического мониторинга, сферогранулированный хитозан как новый сорбент для удаления и концентрирования тяжелых металлов и радионуклидов из растворов. Приведены результаты исследования структуры наполненных ксерогелей, полученных из растворов сверхвысокомолекулярного полиэтилена в парафинах. Освещены физико-химические преобразования в условиях модификации вторичного полиэтилентерефталата на основе твердофазной поликонденсации. Рассмотрены вопросы повышения огнестойкости поливинилхлоридного линолеума, переработки термопластических композиций, наполненных базальтовыми и стеклянными наполнителями. Описаны реологические свойства эпоксиполимеров, твердеющих при отрицательных температурах, полипропиленовой композиции, наполненной волокнистыми отходами резины. Изучены влияние дисперсности отходов полиэтилентерефталата на свойства эпоксидных компаундов, катализаторов поликонденсации на молекулярно-массовые характеристики гомо- и сополиэтилентерефталатов. Определены закономерности процессов течения и структурообразования в компатибилизированных смесях полипропилен/сополиамид, получения активированных углеродных волокон с помощью метода химической активации.

Висвітлено кінематику механізмів відтяжки полотна круглов'язальних машин. Визначено процеси в кінематичних парах механізмів основов'язальних машин методом векторного перетворення координат. Описано термічні та теплофізичні властивості модифікованих колагеновмісних поліакрилатів, оптичний метод оцінювання світлостійкості забарвлень льоновмісних тканин, пофарбованих активними барвниками. Розглянуто питання застосування хітозану у виробництві шкір і вдосконалення процесу хромового дублення. Проаналізовано специфіку процесів дублювання деталей одягу з натуральної шкіри на різних видах обладнання.

Освещена кинематика механизмов оттяжки полотна кругловяжущих машин. Определены процессы в кинематических парах механизмов основовяжущих машин методом векторного преобразования координат. Описаны термические и теплофизические свойства модифицированных колагеносодержащих полиакрилатов, оптический метод оценки светоустойчивости окрасок льносодержащих тканей, покрашенных активными красителями. Рассмотрены вопросы применения хитозана в производстве кож и усовершенствования процесса хромового дубления. Проанализирована специфика процессов дубления деталей одежды с натуральной кожи на разных видах оборудования.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г583.26

Рубрики:

Адсорбція з розчинів

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В огляді висвітлено методи хімічної модифікації одного з найбільш поширених у природі полісахаридів - хітозану та одержані на його основі нові функціональні матеріали, що знайшли застосування як полімерні гідрогелі, сорбенти важких металів зі стічних вод, полімерні носії для біологічно активних сполук і ліків, а також у хроматографічному аналізі.

Ключ. слова: фунгіциди, генотоксичність, індукований мутагенез, тест-культури, ауксотрофність, реверсії, прототрофність
Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*444*801

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено процес модифікування целюлозних ультрафільтраційних мембран шляхом адсорбції хітозану за умов природної конвекції розчину. Проаналізовано вплив параметрів модифікування на функціональні характеристики мембран у процесі ультрафільтрації одно- та двозарядних електролітів. Установлено, що швидкість потоку пермеату знижується під час зростання концентрації хітозану у модифікуючому розчині за тисків, більших 0,25 МПа, і не змінюється у діапазоні високих концентрацій полімеру (до 1 %) за рахунок формування щільного гелевого шару на поверхні мембрани. Характеристики модифікованих мембран залежать як від концентрації хітозану, так і від природи розчинника. Показано, що фільтрування електроліту крізь мембрану, модифіковану в хлороводневій кислоті, дозволяє затримати на 20 % більше іонів міді, ніж під час застосування композитної мембрани з оцтової кислоти.

Показано особливості комплексоутворення іонів міді з хітозаном, який є одним з найбільш поширених полісахаридів у природі. Застосовуючи комплексні методи досліджень - ІЧ- та електронну спектроскопії, електронний парамагнітний резонанс - установлено склад і будову (геометрію) комплексів, що утворюються на поверхні хітозану. Для хітозану з низьким ступенем деацилювання є можливим утворення комплексів міді за участю киснів залишкових ацильних груп.

Методом піролітичної мас-спектрометрії (ПМС) досліджено процеси термодеструкції сегментованого поліуретану та його композитів, наповнених хітозаном. Установлені особливості процесів термодеструкції поліуретану та його композитів до та після витримування зразків у грунті і показано, що метод ПМС може бути використаний для досліджень процесів біодеградації полімерних матеріалів.

Досліджено властивості поліуретанових композитів з природним полісахаридом - хітозаном після витримування їх у грунтах з різним pH. Встановлено, що хітозан, введений в кількості до 15 % мас. у сегментований поліуретан, надає композитам біодеградабельні властивості зі збереженням за умов експлуатації їх фізико-механічних характеристик на рівні вихідного поліуретану.

Досліджено ефективність видалення іонів міді з водних розчинів за допомогою методу ультрафільтрації, посиленої хітозаном. Визначено коефіцієнт затримки Cu(II) в розчинах, які містять іони одного та багатьох металів, у присутності біополімеру хітозану. Досліджено вплив різних експериментальних параметрів, таких як час взаємодії полімеру з металом, початкова концентрація іонів металу, концентрація фонового електроліту та рН на кінетику видалення іонів міді. Ступінь затримки хітозану збільшується зі зростанням рН через зміну конформації молекул полімеру. Залучення іонів важких металів до комплексоутворення з хітозаном призводить до ефективного видалення іонів металу з розчину. Згідно з феноменом комплексоутворення ступінь затримки іонів металу збільшується зі збільшенням співвідношення хітозану до іонів металу. Знайдено умови ефективної затримки міді за збереження високої швидкості потоку пермеату крізь ацетатцелюлозну мембрану.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г116.621 + Г213.7-4

Рубрики:

Органічні молекулярні (комплексні) сполуки

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Шляхом емульсійної полімеризації стиролу за присутності кополімеру хітозан-ко-5-трет-бутилперокси-5-метил-1-гексен-3-іну (хітозан-ко-ПМ), який виявляє ефективну антибактеріальну дію і є ініціатором полімеризації та модифікатором полімеру, одержано латекси, частинки яких містять ланцюги хімічно прищепленого хітозан-ко-ПМ.

Шляхом прищепленої кополімеризації одержано кополімер хітозану та 5-трет-бутилпер-окси-5-метил-1-гексен-3-іну з дитретинними пероксидними групами у бокових прищеплених блок-ланцюгах, який виявляє антимікробну дію і його можна використовувати як макроініціатор для хімічної модифікації полімерів.

Исследована гемолитическая активность образцов высокодисперсного кремнезема с различным количеством адсорбированного хитозана на поверхности. Выявлено существенное снижение гемолитической активности модифицированного хитозаном кремнезема по сравнению с исходным кремнеземом. Биосовместимость кремнезема возрастает с увеличением степени модифицирования его поверхности хитозаном.

Досліджено процес видалення іонів нікелю з водних розчинів із застосуванням методу комплексоутворення-ультрафільтрації. Визначено умови формування композиційних мембран на основі целюлози та хітозану за допомогою методу примусової конвекції у разі надання зовнішнього тиску. Встановлено оптимальні умови, за яких спостережено максимальні значення коефіцієнта затримки іонів нікелю й об'ємного потоку пермеату крізь модифіковану мембрану. Проаналізовано вплив параметрів модифікування на функціональні характеристики композиційної мембрани, а саме, вплив молекулярної маси хітозану, природи розчинника та концентрації розчину хітозану, радіуса пор комерційної целюлозної мембрани та pH розчину електроліту. Розроблено методику модифікації целюлозних мембран розчином хітозану високої концентрації. Досліджено процес регенерації мембрани за умов дворазового циклу забруднення - регенерація - забруднення та встановлено, що процес регенерації суттєво залежить від початкових умов модифікування мембрани.

Модифіковано поверхню діоксиду силіцію послідовною адсорбцією поліпероксиду з первинно-третинними пероксидними групами стирол-ко-малеїновий ангідрид-ко-трет-бутилпероксиметилмалеїнату та хітозану, і одержано адсорбент, який виявляє біоактивність, пригнічуючи життєдіяльність дріжджів.

Исследована десорбция диклофенака натрия из импрегнированных его растворами высокодисперсных кремнеземов с различной лиофильностью поверхности, а также из композитов на основе хитозана. Полимерные композиты получены капсулированием кремнеземных матриц с иммобилизованным диклофенаком натрия протонированной и депротонированной формами хитозана. Установлено, что существенное пролонгирование выделения диклофенака натрия достигается при использовании гидрофобной кремнеземной матрицы и протонированного хитозана в качестве полимерной оболочки.

Розроблено методику іммобілізації хітозану на поверхні трекових поліетилентерефталатних мембран із попереднім гідролізом їх поверхні у водному розчині гідроксиду натрію з наступною обробкою мембран хітозаном. Одержані мембрани мають стабільні у часі бактерицидні властивості.