На підставі порівняльно-історичного аналізу та зіставлення з іншими індоєвропейськими міфологічними системами комплексно висвітлено та реконструйовано міфорелігійний світогляд давніх українців. Розкрито передумови появи богів у давній Україні, поняття про найвищого Бога. Наведено інформацію про таких богів і міфологічних персонажів, як Лада, Білобог, Чорнобог, Сварог, Дажбог, Хорс, Троян, Перун, Купало, Арей, Ордан, Урай-Рай, Корочун, Калета.

На основе сравнительно-исторического анализа и сопоставления с другими индоевропейскими мифологическими системами комплексно освещено и реконструировано мифорелигиозное мировоззрение древних украинцев. Раскрыты предпосылки появления богов в древней Украине, понятие о наивысшем Боге. Приведена информация о таких богах и мифологических персонажах, как Лада, Белобог, Чернобог, Сварог, Дажбог, Хорс, Троян, Перун, Купало, Арей, Ордан, Урай-Рай, Корочун, Калета.

Мета роботи - оцінити інтродуковані зразки посухостійких видів злакових багаторічних трав, виділити перспективний вихідний матеріал і на його основі створити високопродуктивні сорти з господарсько-цінними ознаками. Наведено результати досліджень з інтродукції та селекції, спрямованих на підвищення посухостійкості нетрадиційних видів злакових багаторічних трав за умов Правобережного Лісостепу України. На основі виділеного вихідного матеріалу методами гібридизації та екотипової селекції створено та занесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, сорти: пирію середнього (Elytrigia intermedia (Host) Nevski) – "Хорс"; житняку гребінчастого (Agropyron cristatum (L.) Gaertn.) – "Петрівський"; стоколосу прибережного (Bromus riparia Rehm.) – "Боян"; регнерії шорсткостеблової (Roegneria trachycaulon (Link) Nevski) – "Колумб". Порівняно з традиційним, відносно посухостійким видом стоколосу безостого (Bromopsis inermis (Leyss.) Holub) – "Марс", збір сухої речовини зазначених видів за вкрай посушливих умов у 2011 р. збільшився на 1,52 – 3,73 т/га. За умов більшого зволоження в 2012 р. регнерія шорсткостеблова "Колумб" за цим показником була на рівні контрольного сорту. Інші сорти перевищували його на 1,44 – 3,22 т/га. Наведено дані про насіннєву продуктивність і показники посівної якості, тривалість післязбирального достигання та господарської придатності насіння. Висновки. Використання рекомендованих сортів посухостійких видів злакових багаторічних трав у складі травосумішок значно підвищить продуктивність сінокосів і культурних пасовищ за сучасних умов зміни клімату.

Цель работы - провести оценку интродуцированых образцов засухоустойчивых видов злаковых многолетних трав, выделить перспективный исходный материал и на его основе создать высокопродуктивные сорта с хозяйственно-ценными признаками. Представлены результаты исследований по интродукции и селекции, направленных на повышение засухоустойчивости нетрадиционных видов злаковых многолетних трав в условиях Правобережной Лесостепи Украины. На основе выделенного исходного материала методами гибридизации и экотипической селекции созданы и включены в Государственный реестр сортов растений, пригодных для распространения в Украине, сорта: пырея среднего (Elytrigia intermedia (Host) Nevski) – "Хорс"; житняка гребенчатого (Agropyron cristatum (L.) Gaertn.) – "Петривский"; костреца берегового (Bromus riparia Rehm.) – "Боян"; регнерии шершавостебельной (пырея бескорневищного) (Roegneria trachycaulon (Link) Nevski) – "Колумб". По сравнению с традиционным, относительно засухоустойчивым видом костреца безостого (Bromopsis inermis (Leyss.) Holub) – "Марс" сбор сухого вещества указанных сортов в засушливых условиях 2011 г. увеличился на 1,52 – 3,73 т/га. В условиях большего увлажнения в 2012 г. регнерия шершавостебельная "Колумб" по этому показателю была на уровне контрольного сорта. Другие сорта превышали его на 1,44 – 3,22 т/га. Приведены данные о семенной продуктивности и показатели посевного качества, продолжительность послеуборочного созревания и хозяйственной пригодности семян. Выводы. Использование рекомендуемых сортов засухоустойчивых видов в составе травосмесей существенно повысит продуктивность сенокосов и культурных пастбищ в современных условиях изменения климата.

Purpose. To assess introduced samples of drought-resistant species of perennial grasses, select a promising parent material and create on its base high-yielding varieties with economic characters. Methods. Field experiment, laboratory testing. Results. The results of studies on introduction and breeding were given aimed to improve drought tolerance of non-traditional perennial grasses under the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe zone of Ukraine. Based on the selected parent material, varieties were created by the use of hybridization and ecotype breeding methods and then entered into the State Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine, among them: intermediate wheatgrass (Elytrigia intermedia (Host) Nevski) – "Hors", crested wheatgrass (Agropyron cristatum (L.) Gaertn.) – "Petrivskyi"; meadow brome (Bromus riparia Rehm.) – "Boian"; slender wheatgrass (Roegneria trachycaulon (Link) Nevski) – "Columb". As compared with conventional, relatively drought-tolerant species of smooth brome (Bromopsis inermis (Leyss.) Holub) – "Mars", increment of dry matter content of these species in the extreme drought conditions of 2011 was increased by 1,52 – 3,73 t/ha. Under more sufficient moistening conditions of 2012, slender wheatgrass "Columb" was at the level of the сheck variety in terms of this indicator. Other varieties exceeded it by 1.44 – 3.22 t/ha. The data was given including seed productivity and sowing quality indicators, after-ripening duration and economic fitness of seeds. Conclusions. The use of the recommended varieties of drought-resistant species of perennial grasses as part of grass mixtures will increase significantly the productivity of grasslands and pastures in the current context of climate change.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-52 + Р414 + Р282.113-2

Рубрики:

Цукровий діабет

Хвороби нирок

Окремі біохімічні продукти лікарських рослин в фармації

Шифр НБУВ: Ж100063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Нині в суспільстві зростає прихильність до органічних продуктів, які є екологічно безпечними та натуральними. Тому поряд з використанням прискорених технологій виробництва повертаються до класичних технологій, що забезпечують високу якість продуктів харчування. Однією з таких технологій є випікання хліба на хмельових заквасках, яка свого часу застосовувалася переважно для виготовлення хліба з борошна другого й обойного сортів. Найголовнішим аргументом на користь технології випікання хліба на хмелевих заквасках є те, що цей хліб можна виготовляти без використання пресованих дріжджів. Мета дослідження - дослідити реологічні, хлібопекарські та органолептичні показники пшеничного хліба з сорту Оржиця на різних хмелевих заквасках з додаванням спіруліни. Для випікання хліба використовували зерно пшениці м'якої озимої сорту Оржиця та хміль дикий, закваску пшенично-хмелеву (маточну суху подрібнену) ТМ "Хорс" та порошок синьо-зеленої водорості спіруліни. Досліджуване борошно має запах та смак, властивий борошну з пшениці, без сторонніх запахів і присмаків. При розжовуванні борошна не відчувається хрускіт. Вміст клейковини в борошні із зерна пшениці сорту Оржиця відповідає вмісту клейковини борошна вищого сорту та становить 29,4 %, що на 4,4 % більше верхньої межі стандарту. Борошно із зерна пшениці сорту Оржиця за всіма показниками якості входить є в межах допустимих норм та відповідає оптимальному рівню для одержання високоякісного хліба. Закваска з хмелю дикого та хмелева закваска фірми ТМ "Хорс" змінили такі органолептичні показники якості хліба, як об'єм хліба та пористість. Особливий вплив на смакові якості хліба мало використання хмелевої закваски ТМ "Хорс", що додала йому дещо неприємного гіркого смаку. Дані, одержані в результаті дослідження, надають змогу рекомендувати виробникам хлібопекарської промисловості використовувати нетрадиційні мінеральні добавки, такі як спіруліна. Застосовування хмелевої закваски, особливо з дикого хмелю, доцільно використовувати для приготування бездріжджового пшеничного хліба.

Нині в суспільстві зростає прихильність до органічних продуктів, які є екологічно безпечними та натуральними. Тому поряд з використанням прискорених технологій виробництва повертаються до класичних технологій, що забезпечують високу якість продуктів харчування. Однією з таких технологій є випікання хліба на хмельових заквасках, яка свого часу застосовувалася переважно для виготовлення хліба з борошна другого й обойного сортів. Найголовнішим аргументом на користь технології випікання хліба на хмелевих заквасках є те, що цей хліб можна виготовляти без використання пресованих дріжджів. Мета дослідження - дослідити реологічні, хлібопекарські та органолептичні показники пшеничного хліба з сорту Оржиця на різних хмелевих заквасках з додаванням спіруліни. Для випікання хліба використовували зерно пшениці м'якої озимої сорту Оржиця та хміль дикий, закваску пшенично-хмелеву (маточну суху подрібнену) ТМ "Хорс" та порошок синьо-зеленої водорості спіруліни. Досліджуване борошно має запах та смак, властивий борошну з пшениці, без сторонніх запахів і присмаків. При розжовуванні борошна не відчувається хрускіт. Вміст клейковини в борошні із зерна пшениці сорту Оржиця відповідає вмісту клейковини борошна вищого сорту та становить 29,4 %, що на 4,4 % більше верхньої межі стандарту. Борошно із зерна пшениці сорту Оржиця за всіма показниками якості входить є в межах допустимих норм та відповідає оптимальному рівню для одержання високоякісного хліба. Закваска з хмелю дикого та хмелева закваска фірми ТМ "Хорс" змінили такі органолептичні показники якості хліба, як об'єм хліба та пористість. Особливий вплив на смакові якості хліба мало використання хмелевої закваски ТМ "Хорс", що додала йому дещо неприємного гіркого смаку. Дані, одержані в результаті дослідження, надають змогу рекомендувати виробникам хлібопекарської промисловості використовувати нетрадиційні мінеральні добавки, такі як спіруліна. Застосовування хмелевої закваски, особливо з дикого хмелю, доцільно використовувати для приготування бездріжджового пшеничного хліба.

Досліджено ціннісні орієнтації на професійне самовизначення обдарованої молоді в таких країнах: Польща, Франція, США, Іран, Татарстан, Словаччина, Італія та ін. Здійснено аналіз праць науковців щодо зазначеної проблеми за іноземними джерелами таких авторів: Л. Ассор, О. Балдвіна, Дж. Весела, С. Верна, А. Гарна, А. Гітмана, І. Дессі, Н. Еліот, К. Немієк, О. Кабацької, О. Кемпбелла, П. Кірпічника, В. Кімельблата, С. Колемана, О. Леггетта, К. Літтл, Р. Мохнюка, К. Моріса, С. Райана, Н. Степанова, Т. Усиніна, Т. Фрієдела, Д. Хорста, С. Черч, Л. Шуби.