Розглянуто актуальні проблеми філологічної науки, деякі питання української, російської та зарубіжної літератур, журналістики, а також сучасні комунікативні технології. Досліджено особливості комунікаційного впливу на масову свідомість, психологічні аспекти впливу реклами. Викладено типологію літературного процесу, культурологічні аспекти вивчення художньої творчості, історико-культурні дослідження тощо.

Викладається нова мова ХВИЛЯ для паралельної обробки і управління великими розподіленими системами різної природи. Вона основана на динамічному створенні та навігації розподілених віртуальних мереж за допомогою мобільного рекурсивного програмного коду у режимі просторового паттерн-метчінгу. Мова дозволяє створювати складні моделюючі та керуючі системи, котрі можуть ефективно функціонувати у відкритих мережах ЕОМ без жодних центральних ресурсів. Наводяться також приклади програмування ряда мережних задач.

Исследованы русская и украинская поэзия ХХ века - тексты А.Блока, К.Бальмонта, Н.Гумилева, А.Ахматовой, М.Цветаевой, Б.Пастернака, О.Мандельштама, В.Маяковского, М.Семенко, П.Тычины, В.Маккавейского, Н.Заболоцкого, Н.Зерова, М.Рыльского, В.Набокова, А.Тарковского, В.Высоцкого, И.Бродского, Ю.Андруховича и др. Освещена система представлений - типология, которая отражает формы проявления литературных конвенций и читательского восприятия. Рассмотрена динамика процесса секуляризации творчества от автора-"пророка" до автора-"художника", "ремесленника", "изгоя", "трикстера" и "частного человека".

Висвітлено актуальні проблеми психолінгвістики та етнопсихолінгвістики, а також сучасної семасіології. Значну увагу приділено комунікативній лінгвістиці, теорії тексту, когнітології, функціональній лінгвістиці та ономасіології.

Висвітлюються сучасні аспекти та нові підходи викладання іноземної мови у вищій школі, а також питання викладання основ термінознавства на заняттях з іноземної мови та активізації навичок спілкування у корективному курсі англійської мови. Особливу увагу приділено проблемам професіоналізації і спеціалізації при навчанні іноземним мовам в Україні та за кордоном.

Розглянуто питання формування діа- та монологічної компетентності в українській мові у дошкільників з російськомовним типом спілкування, сприймання та розуміння дітьми змісту художніх творів, диференціації та індивідуалізації навчально-виховного процесу в дошкільному закладі. Висвітлено психологічні особливості використання музичного матеріалу в навчанні дітей дошкільного віку, актуальні аспекти особистісної підготовки майбутніх психологів, педагогічні основи модульного навчання у вузі.

Аналізуються вихідні категорії лексикології (слово, знак, значення). Вони розглядаються через концепцію тріалізму, завдяки чому визначається зміст пов'язаних категорій: мова, мовлення та мовна діяльність; синхронія, діахронія та панхронія; парадигматика, синтагматика та епідигматика тощо. Значний обсяг відводиться аналізу дефініцій значення сильних та слабких сторін. Значення слова (в т.ч. полісемічного) описується через його синтагматику, парадигматику та епідигматику, де воно розглядається як семантична система слова та система значення з відповідними комплексами сем. Дано аналіз полісемії як явища синхронії, діахронії та панхронії, як варіативності та панхронного явища.

Розглянуто актуальні проблеми сучасного мовознавства і літературознавства, зокрема, у сфері лінгвістики ряд робіт присвячено факторам (мовна особистість, мова художньої літератури, писемна традиція, культура, політичні обставини, фольклор, релігія), які впливають на становлення функціонально-стилістичної системи літературних мов. Проаналізовано композиційно-семантичні і структурні особливості епіграфічного мовлення українських письменників ХІХ-ХХ ст. (Г.Сковороди, М.Некрасова, С.Черкасенка, К.Гриневичевої, Є.Плужника, О.Лятуринської), а також в етнокультурному аспекті подаються коментарі про назви одягу, їжі, напоїв, ужитих І.П.Котляревським у поемі "Енеїда". Досліджено семантичні зміни у структурі лексичних одиниць, процес запозичення слів з російської та англійської мов у зв'язку зі змінами у їх семантичній структурі; надано семантико-зіставну характеристику деяких фразеологізмів французької, німецької, російської та української мов, виявленням національної специфіки. Особливу увагу приділено питанням методики викладання української мови. Детально висвітлено проблему структурно-семантичної класифікації складнопідрядних речень та виявлено розбіжності під час її розгляду за вузівськими підручниками. Розкрито шляхи здійснення естетичного впливу на школярів засобами української мови та вдосконалення зв'язного мовлення майбутніх учителів початкових класів. Вивчено побутову лексику літописів Самовидця, Г.Граб'янки, С.Величка у курсі історії української літературної мови.

Розглянуто актуальні проблеми сучасної української мови, історії мови, текстотвірного потенціалу морфологічних і синтаксичних одиниць. Висвітлено особливості синтаксичного зв'язку компонентів у конструкціях з послідовною підрядністю та речень у складному синтаксичному цілому, авторські неологізми як спеціальний засіб художньої виразності та як одиницю поетичного тексту, комунікативний потенціал таксономічних речень. Проаналізовано параметри опису системності лексики у говірці, деякі проблеми діалектології регіональних варіантів англійської мови, інтернаціональні елементи у мові фольклору.

Розглянуто феномен карнавалізації у поезії Ю.Андруховича, рецептивні моделі творчості Т.Осьмачки, витоки сповідальності в німецькій літературі другої половини ХХ ст. Висвітлено художні функції пейзажу у малій прозі Б.Лепкого, мистецько-виражальні особливості в повісті "Поза межами болю" О.Турянського, роль гри як організуючого чинника постмодерністської культурної парадигми. Охарактеризовано творчість Н.Кибальчич у контексті української літератури кінця ХІХ - початку ХХ ст., психологію влади як проблему у творчості Ф.Достоєвського та письменників "Південної школи" американського роману, а також визначено уендерний аспект прози В.Підмогильного.

Здійснено поглиблений аналіз творчості видатного українського поета В.Сосюри з позицій сучасної методології, зокрема, розглянуто особливості його епічного стилю, пейзажну лірику 1920-х рр. Розглянуто проблеми розвитку шевченківської традиції, вияви дієслівної темпоральної транспозиції, мовні засоби поетичного сприйняття, лексико-стилістичну характеристику епітетів, діалектні риси художнього мовлення, функціонування сурядних конструкцій у поезіях митця тощо.

Висвітлено естетичний образ і особливості естетичної свідомості. Розглянуто антропологічні виміри національних культурних традицій. Досліджено феноменальність культури та антиномії культурології. Проаналізовано динаміку культуротворчих процесів. Наведено світоглядні принципи авангарду. Охарактеризовано вітчизняний театр ХІХ ст. у ракурсі історичного аналізу. Наведено роздуми щодо парадоксів історико-художньої концепції О.Шпенглера.

Досліджено морально-естетичні проблеми у сучасному світі, зокрема, проблему синтезу парадигмальних форм моралі. Проаналізовано роль естетичного в сучасній культурі. Розглянуто філософську спадщину Реріха. Висвітлено релігійно-естетичні засади мусульманського мистецтва. Розкрито художню традицію ісламу. Охаратеризовано художню творчість як об'єкт естетико-мистецтвознавчого аналізу. Розглянуто проблему символу в авторському кіно. Викладено принципи систематизації мистецької інформації. Запропоновано професійно-методичні поради для опанування мистецтвом правильного дихання в техніці сценічної мови тощо.

У монографії висвітлено досвід здійснення процесів акціонування і приватизації в індустріально розвинутих країнах, постсоціалістичних державах та колишніх республіках СРСР. Ведеться мова про необхідність участі держави при здійсненні приватизації. Зазначені принципові відмінності приватизації в Україні від аналогічного процесу за кордоном. Робляться висновки про необхідність зміцнення грошового обігу і оздоровлення фінансового стану, а також вишукування коштів для здійснення структурної перебудови економіки нашої країни.

Визначено рівень сформованості та якісної своєрідності музично-естетичної культури. Розкривається вплив виділених факторів у системі формування музично-естетичної культури. Зроблено аналіз педагогічного змісту процесу формування музично-естетичної культури молодших школярів в умовах дитячих дозвіллєвих колективів.

Викладено матеріали з анатомії та патології черепних нервів і органів чуття людини. Представлено схеми будови 12 пар черепних нервів, починаючи від їх ядер у стовбурі головного мозку до розгалуження на периферії. Одночасно з цим наводяться сучасні дані з функції та топічної діагностики уражень вказаних нервів і органів чуття, які частіше зустрічаються.

Запропоновано перекладений українською та англійською мовами науково обгрунтований та уніфікований перелік анатомічних термінів, що вживаються в медицині, укладений за системним принципом будови організму людини, з урахуванням нових термінів, уточнень, додатків та коментарів до нововведених термінів, внесених Федеративним Комітетом з Анатомічної Термінології у Новому Орлеані 5 - 9 квітня 1997 р.

Представлено практичний курс, який націлено на навчання основам перекладу, реферування та композиції текстів міжнародних документів та дипломатичної кореспонденції як різновиду офіційно-ділового стилю англійської мови. Використано оригінальні матеріали ООН та інших міжнародних організацій, а також міжнародні договори України, укладені після проголошення нею незалежності. Включено понад 60 зразків документів, найбільш розповсюджених у міжнародних відносинах.

Розглянуто деякі типи епонімічних назв в англійській мові, які посідають чільне місце серед так званих незнаходжувальних слів у роботі перекладача. Викладено принципи їх передачі українською мовою в текстах різних жанрів. Приділено особливу увагу епонімічним назвам, які належать до спеціальної лексики, термінологічних систем науки та техніки, служать основою рерівації спеціальних термінів, зокрема, як специфікатора родового поняття, вираженого загальною назвою (типу Berner's window). Відзначено, що в ЗМІ рекламодавці намагаються перетворити назви торгових марок на епонімічні. Встановлено, що в художній літературі епонімічні назви від топонімів і торгових марок найчастіше виступають у ролі уточнюючих художніх деталей, головною функцією яких є створення враження достовірності шляхом фіксації найдрібніших подробиць. Вказано на недоцільність існуючої практики опускати їх в перекладі, чи передавати родовим словом або функціональним аналогом.

Висвітлюються катастрофічні мотиви в творчості Євгена Маланюка, втілення у його поезії універсалій художньої свідомості. Розглядаються не тільки джерела тих чи інших художніх прийомів, але їх розвиток і особливе значення в системі необароко (наприклад, гіперболи, анафори, анаграми, риторичні інтонації та ін.). Підкреслено, що Є.Маланюк сконструював у своїх творах особливий катастрофічний час і простір, заповнивши цей континуум конкретними подіями і предметами та рефлексіями про них.