Розглянуто ефективну дію Д'яконова - Петрова (ДП) у квантовій електродинаміці, що стосується інстантонної компоненти вакууму, та запропоновано поліпшену ефективну дію, отриману на основі результатів Лі - Бардіна для кваркового детермінанта в інстантонному полі. Поліпшена ефективна дія ( порівняно з дією ДП) забезпечує врахування дії кварків, що особливо суттєво для дивних кварків. Цю дію було успішно перевірено розрахунками кваркового конденсату, мас псевдоскалярного октету мезонів та аксіально-аномальними низькоенергетичними теоремами.

Наведено петрологічну, геохімічну та геохронологічну стислі характеристики всіх комплексів магматогенних утворень Українського щита. В історії геологічного розвитку земної кори виділено три послідовні стадії магматизму: дозеленокам'яну (3,65 - 3,40), зеленокам'яну (3,40 - 2,60) та післязеленокам'яну (2,60 - 1,70 млрд років). На протязі першої утворилася первинна континентальна земна кора. Головною причиною магматичної активності цієї стадії були верхньомантійні плюми ("гарячі точки"). Механізм тектоніки плит на цій стадії ще не виявився. Релікти найдавніших магматогенних утворень (грануліт-ендербітова асоціація порід) спостережено в Дністровсько-Бузькому та Приазовському (західна частина) регіонах Українського щита. З другою стадією пов'язане формування магматогенних утворень зеленокам'яних структур Середньопридніпровського та Приазовського регіонів. Головна причина їх виникнення - процеси розтягу первинної земної кори, що спричинили виникнення лінійних трогових структур. Магматогенні утворення останньої (післязеленокам'яної) стадії мають найширше розповсюдження на Українському щиті. Вони формувалися за різноманітних геодинамічних умов, що послідовно змінювали одна одну: островодужної, активної континентальної окраїни, зон колізії. Цим обумовлена велика різноманітність їх петрографічного та петрохімічного складу.

З використанням великого матеріалу щодо розподілу золота та його елементів-супутників в архейських зеленокам'яних товщах Середнього Придніпров'я показано, що жоден із петрохімічних типів порід зеленокам'яних структур не виділяється ступенем золотоносності порівняно з іншими. Вміст золота, як правило, не перевищує кларкових для даних типів порід, за винятком дільниць розвитку сульфідних фацій залізистих кварцитів і зон колчеданного зруденіння, найімовірніше пов'язаних із проявленням сольфатарно-гідротермальної діяльності. Відночас зазначено, що підвищеною концентрацією золота характеризуються метасоматично змінені породи широко розвинутих у регіоні зон тектонічного розсланцювання. Показано приуроченість золота до внутрішніх і центральних зон метасоматичних ореолів, наведено опис типових родовищ і наголошено на необхідності проведення палеовулканологічних реконструкцій у ході пошукових робіт стосовно золота.

Узагальнено петрохімічну та мінералогічну характеристики порід і руд, що формують Азовський шток у межах Південно-Кальчицького сієнітового масиву. Виокремлено відміни сієнітів. Рудоносними є однопольовошпатові сієніти переважно такситової структури. Зроблено висновок, що рудоносні сієніти Азовського родовища - це продукт кристалізації кінцевого диференціату магматичного розплаву за трендом Феннера. Висока початкова температура розплаву, поєднання процесів лікваційного і кристалізаційного фракціонувань, активна участь фтору на тлі низького потенціалу кисню призвели до утворення специфічного рідкіснометального зрудніння, яке можна розглядати як новий тип родовищ у розшарованих штокоподібних інтрузіях сієнітового складу.

Приведено описание устройства и работы автоматизированной системы взвешивания и учета слитков на участке нагревательных колодцев. Автоматизированная система реализована на базе промышленного компьютера, установлена на участке нагревательных колодцев в помещении нагревальщика, обеспечивает автоматическое взвешивание слитков после их установки в приемный стакан весов и фиксирует время взвешивания слитка, отражает на экране монитора осциллограммы процесса взвешивания слитков и состояние ячеек нагревательных колодцев, контролирует заданное время нагрева слитков. Ввод информации о параметрах плавки и назначении слитка при выдаче его в прокат осуществляется нагревальщиком. Система хранит в архиве данные о слитках и плавках и обеспечивает легкий и быстрый поиск указанной информации.

Вводится понятие параметрических временных сетей Петри, которые обобщают временные сети Петри. В таких сетях на переходы наложены параметрические ограничения, а параметры представляют собой символические константы с неизвестными фиксированными значениями. Предложен алгоритм анализа временного поведения систем реального времени, использующий язык темпоральной логики TCTL и безопасная параметрическая временная сеть Петри.

Программная или аппаратная система представлена в виде модели посредством формальной спецификации с помощью сети Петри (СП). Полученный продукт описывает поведение и структуру данной системы, и может быть проанализирован, верифицирован, а также использован для установления требуемых свойств системы. Описано применение формализма СП к исследованию некоторых свойств телефонной системы, основанное на построении и анализе S- и Т-инвариантов.

Розглянуто ряд аспектів і проблем мінерагенії України, зокрема: геохімію та металогенію ряду перехідних 3d-елементів (Sc-Zn); вулкагено-осадове рудоутворення в Українських Карпатах; петрологію, геохімію та мінерагенію лужних порід; метаморфізовані руди Приазов'я; мінерагенію (металогенію) заліза, марганцю, урану, графіту, алюмінію, золота, платини, вольфраму.

Освещается жизнь и деятельность в Одессе Е.П.Блаватской, основательницы Всемирного Теософского общества, и ее родных - Фадеевых, Витте, Желиховских. Отмечается, что одесские годы сыграли решающую роль в формировании мировоззрения Е.П.Блаватской, а ее одесские связи - в основном, с родственниками, поддерживали и согревали ее на протяжении всего сложного жизненного пути.

Широко відображено матеріали з історії та культури Болохівщини, висвітлено соціально-економічні та духовні проблеми регіону. Детально проаналізовано економічні та соціально-політичні причини антивеликокнязівського руху Болохівських громад, історію та культуру літописного Дорогобужа тощо. Наведено розповіді про визначних уродженців даного краю: про походження і роль Острозького роду в історії, про Шашкевичів - українську родину з Волині, князів Сангушків - підприємців з Болохівщини, Устима Кармелюка, Якова Гальчевського - отамана Болохівського краю, Василя Петренюка.

Проаналізовано внесок академіка В.С.Соболєва у розвиток термобарогеохімії та організацію сибірської термобарогеохімічної школи. Наведено низку праць, що висвітлюють результати досліджень газово-рідинних та розплавних включень у мінералах, автором і співавтором яких був В.С.Соболєв.

Висвітлено основні етапи життя, науково-дослідницьку, практичну та педагогічну діяльність П.М.Василенка - академіка Української академії аграрних наук, видатного вченого у галузі сільськогосподарського машинознавства, відомого за межами України фундаментальними дослідженнями з питань теорії та методики розрахунку грунтообробних, посівних і зернозбиральних машин, а також у галузі динаміки та стійкості руху сільськогосподарських машин.

Розглянуто петрографічні, мінералогічні та генетичні особливості вміщуючих порід і рудоносних метасоматитів Вербинського молібденового родовища. Особливості розвитку мінеральних парагенезисів свідчать, що формування рудних асоціацій пов'язано з розвитком кварц-польовошпатових метасоматитів (Sn, Nb, Ta, W), грейзенів (W, Mo), перекристалізацією та утворенням пізніх кварц-сульфідних жил (Mo, Bi, Cu, Zn, Pb).

Наведено результати петрографічних, мінералогічних та геохімічних досліджень кімберлітів Лелеківської й Щорсівської ділянок (Український щит). Їх дайки приурочені до зони Кіровоградсько-Олександрівського розлому мантійного закладення й локалізовані в його Лелеківській гілці північно-західного простягання. Кімберліти представлені гіпабісальною фацією й належать до слюдяного типу. За особливостями мінерального складу (порівняно широкий розвиток високотитанистого флогопіту, тетраферифлогопіту й діопсиду), а також за вмістом петрогенних та малих елементів (висока концентрація K, Ti, P, Nb, Zr, Ba) вони суттєво відрізняються від типових кімберлітів й мають схожість зі слюдяними кімберлітами інших регіонів та флогопіт-олівіновими лампроїтами. Одна з характерних рис кімберлітів - збагаченість (місцями до 30 - 50 %) ксенолітами глибинних порід (дуніти, хромшпінелеві перидотити, еклогіти (?), ортопіроксеніти тощо).

Заповедные степные территории Украины образуют сеть базовых полигонов реинвентаризационного фитоценологического мониторинга. С образованием в 1996 г. в степной полосе нового природного заповедника "Еланецкая степь" (Николаевская обл., 1675,5 га) возникла возможность подключить его к этой сети. В 1997 г. были проведены флороценотические исследования заповедника, составлена подробная геоботаническая карта (1:500), заложены стационарные профили-трансекты, собран массив описаний стандартных пробных участков. Заповедник отличается слабой представленностью плакорных степей, наличием огромных площадей молодых залежей (около 46% от площади заповедного массива), значительным распространением петрофитных степей на известняковых обнажениях, сильной антропогенной трансформированностью природных комплексов и наличием коллекции копытных животных в специальном вольере. Крайнее западное расположение "Еланецкой степи" относительно ранее имевшихся заповедных участков предполагает значительное своеобразие резерватных сукцессий.

Схрещенням п'яти сортів озимої м'якої пшениці (Білоцерківська 47, Іллічівка, Киянка, Миронівська 808, Поліська 70) за повною схемою створено гібридну популяцію, в якій виникла гетерогенність за п'ятьма гліадинкодуючими локусами. Проаналізовано частоту алелів даних локусів та їх асоціацій після двох, чотирьох і десяти років пересіву. Внаслідок репродукції популяції змінилось співвідношення алелів за всіма вивченими локусами. Стійку тенденцію до зростання частоти проявив алель Gli lA5, невелику - Gli lDi і достатньо суттєву - Gli 6ФЗ. Частка алеля Gli 6D2 збільшилась тільки після десяти років репродукції популяції. Поєднання алелів за двома, трьома і п'ятьма локусами було невипадковим. Переважають частоти асоціацій алелів, що характерні для батьків популяції, за винятком Іллічівки, над новоствореними сполученнями. З'ясовано можливі причини цього явища.

Наведено геологічне та структурне положення родовища, петрографічний склад вміщуючих порід та їх метаморфічні і метасоматичні зміни, особливості мінеральних асоціацій. На основі мінералого-геохімічних, ізотопних та термобарогеохімічних даних запропоновано генетичну модель первинного накопичення золота у ранньопротерозойських кластогенних флішоїдних товщах з наступною багаторазовою їх регенерацією. Золотогенеруюча система була гіпротермально-метасоматичною.

Дослідженнями встановлено, що польова схожість насіння петрушки та селери залежить від вологи грунту і температури повітря, а також якості насіння. Для сівби краще використовувати фракцію насіння петрушки від 1,75-1,25 мм, селери - 0,70-0,50 мм, що підвищує польову схожість і дозволяє одержати підвищену урожайність зеленої продукції.

Висвітлено історію існування Галицько-Волинської держави, а також особливості її політичного та державного розвитку. На підставі архівних документів та історичних досліджень проаналізовано роль анархістського руху в Українській революції (1917 - 1920 рр.). Детально розглянуто парламентсько-урядову тактику націонал-соціалістів у Веймарській Німеччині (1924 - 1930 рр.). Досліджено вплив реформаційного руху на розвиток Французької держави у XVI ст., проблеми медієвістики у творчій спадщині М.Петрова, наведено історіографію розвитку аграрних відносин в Україні наприкінці ХХ ст.

Наведено результати науково-дослідних робіт, зокрема, геологічних, стратиграфічних, мінерало-петрографічних, геофізичних та гідрографічних у північно-західній частині Чорного моря під час проведення 7-го і 8-го рейсів науково-дослідного судна "Київ". Отримано нові дані про геологічну будову, сучасну тектонічну і сейсмічну активність, геофізичні поля, гідрографію та океанографію Чорного моря. Визначено ділянку на північно-західному шельфі Чорного моря для постановки геолого-розвідувальних робіт на будівельні піски та черепашники, вивчено можливості зниження собівартості цієї сировини за рахунок можливого супутнього видобування з них золота. Уточнено перспективи геолого-розвідувальних робіт на морський сапропель в західній частині Чорного моря. Отримано нові дані, що підтверджують перспективність території на південному сході від о. Зміїний на нафтогазоносність та її економічне значення для України.