"Совість української нації" - так сучасники називали Сергія Єфремова, відомого громадсько-політичного діяча України, заступника голови Центральної Ради, академіка і віце-президента Всеукраїнської Академії наук, літературознавця і публіциста, одного із засновників і співробітників газети "Рада". У 1930 р. його було засуджено по сфабрикованій справі "Спілки визволення України" до розстрілу, який потім замінено на 10 років ув'язнення. Майже повністю відбувши свій термін, С.Єфремов загинув десь у нетрях ГУЛАГу. Його Щоденники - унікальне відтворення історичних подій, що призвели до втрати нашої незалежності та спотворення духовності нації. Це неоціненна хроніка українського життя 20-х років - часу, про який збереглося так мало правдивих свідчень. Щоденники, які майже 70 років знаходились в архівах КДБ, друкуються вперше, без скорочень і виправлень. З архіву КДБ України їх було передано в Інститут архівознавства Національної бібліотеки України ім.В.І.Вернадського у 1990 р. Разом з іншими особовими документами С.О.Єфремова Щоденники увійшли до колекції документів репресованих вчених України (фонд 257). Вони охоплюють період з 1923 р. по 1929 р.

Висвітлюються передумови виникнення Запорізької Січі та розгортання боротьби запорізького козацтва проти іноземних поневолювачів наприкінці ХVI - першій половині ХVІІ ст. Показана роль запорізького козацтва у Визвольній війні українського народу під впливом Б.Хмельницького. Описується боротьба запорожців за волю України у 50-х рр. ХVII - першій третині ХVIII ст., розглядаються передумови заснування Нової Січі. Особливу увагу приділено основним військовим походам, в яких брали участь запорожці Нової Січі у цей період. Наведено основні історіографічні джерела стосовно Запорізької Січі, починаючи з XVI ст., зокрема, "Хроніка польська, литовська, жмудська і всієї Русі", "Історія Сігізмунда І" Ш.Старовольського, щоденник Еріха Лясоти, "Літопис Самовидця" та ін.

Дисертацію присвячено одній з кардинальних проблем сучасного літературознавства - проблемі Митця в естетиці та поетиці Ліни Костенко та Василя Стуса, з буттям і діянням яких пов'язано визнання української літератури на світовому рівні. Творчі набутки названих письменників у аспекті проблеми Митця є особливо помітними і значущими, в них різнопланово та оригінально переосмислено, реалізовано і сформовано найбільш радикальні творчі умонастрої й прагнення часу. Подано результати трактування концепції Митця на підставі аналізу публіцистичних виступів, статей, щоденникової та епістолярної спадщини, поетичних творів, у яких розкрито роль Митця й мистецтва в суспільстві. Проаналізовано феномен свободи і волі у творчій спадщині поетів, розкрито художньо-естетичну змістовність персоналізму - тих понять, що обумовили сенсуальність Митця в українській літературі 60-70-х років XX століття.

На тлі аналізу наслідків геополітичних змін кінця XVIII ст. на Сході Європи, ходу самоорганізації Новоєвропейської цивілізації досліджено політичні, соціально-економічні процеси, що мали місце на українських землях впродовж XIX ст. і які обумовили приєднання українців до західноєвропейського націотворчого процесу. На основі вивчення інтелектуальної спадщини - оригінальних праць, споминів, щоденників, автобіографій, партійних програм, конституційних проектів, епістолярію - як добре відомих, так і менш знаних, а то й зовсім невідомих представників української політичної думки - виділено етапи розвитку політичного мислення інтелектуальних кіл українських земель як у складі Російської, так і Австро-Угорської імперій. Показано, що на зламах XIX-XX ст., в період найвищої політизації українського національно-визвольного руху, провідною ідеєю політичної думки стала ідея створення Української держави. В дисертації проаналізовано особливості взаємовпливу напрямів політичної думки (соціалізму, лібералізму, націоналізму) на ідейно-теоретичному рівні. За допомогою системного підходу з'ясовано структуру та зміст ідеї державності, витвореної представниками цих напрямків.

Дисертацію присвячено дослідженню "Щоденника письменника" Ф.М. Достоєвського як важливого факту "творчої поведінки" автора. Матеріали "Щоденника" розглянуто з точки зору формування літератури з переважаючим значенням "ігрового" слова. Визначення особливостей функціонування "ігрового" слова в "Щоденнику" викриває напрям естетичних експериментів Достоєвського у створенні нового розуміння "художнього" і функціональної ролі літератури. Аналіз присутніх у тексті "пророчих" інтенцій автора підтвердив особливе значення "Щоденника письменника" як реалізації "надзавдання" творчості Ф.М. Достоєвського.

Містяться документи періоду Визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького, виявлені в архівах та бібліотеках України, Польщі, Росії і які стосуються безпосередньо Волині. Публікуються листи різних польських воєначальників, рядових польських шляхтичів, секретарів короля Яна Казимира, його брата Карла-Фердинанда та ін., які скеровували до Варшави актуальну інформацію про хід боїв, політичну ситуацію в Україні. Представлені наративні пам'ятки, насамперед, польської історико-мемуарної літератури (хронічки, щоденники, мемуари), авторами котрих виступають видатні політичні діячі Речі Посполитої (великий канцлер литовський Альбрехт Станіслав Радзивил, його родич, відомий воєначальник Богуслав Радзивил, відомий дипломат Ян Антоні Храповицький та ін.).

Проаналізовано текстотворення як вид мовної діяльності, описано комунікативні стратегії, що визначають різні аспекти формування тексту. Розроблено системний підхід до опису та моделювання процесу текстотворення з урахуванням культурно-лінгвістичного та соціолінгвістичного рівнів аналізу тексту. Встановлено, що за співвідношенням семантичної та прагматичної підсистем тексту в соціальній комунікації наведено текстові типи аналітичної та синтетичної організації. В аспекті діяльності суб'єкта текстотворення експліцитно розглянуто характер кореляцій між факторами текстотворення та прагматичними, семантико-синтаксичними, а також номінативними особливостями текстів, що репрезентують різні соціокомунікативні сфери (науковий текст, енциклопедія, довідник, спогади, щоденник та афоризм). З'ясовано, що комунікативна концепція автора у процесі текстотворення виконує функцію адаптаційного механізму та зумовлює варіювання текстового типу.

Розглядається життєвий і творчий шлях відомого на Україні та за її межами вченого-славіста, фольклориста і літературознавця Петра Васильовича Лінтура (1909-1969). Пропонується багатий фактологічний, досі не публікований матеріал: щоденник, листи, спогади, архівні документи.

Розглянуто можливість формування програмного забезпечення фізичного виховання студенток основних і спеціальних навчальних відділень медичного університету, з урахуванням змін організму в різні фази менструального циклу. Індивідуальну послідовність використання фізичних вправ і навантажень здійснено відповідно до результатів спеціально організованої щоденникової роботи. Підтвердженням ефективності пропонованого підходу є поліпшення показників фізичної підготовки, психофізіологічного стану й суб'єктивних даних студенток.

Рассмотрена возможность формирования программного обеспечения физического воспитания студенток основного и специального учебных отделений медицинского университета, с учетом изменений организма в разные фазы менструального цикла. Индивидуальная последовательность использования физических упражнений и нагрузок осуществлена согласно результатам специально организованной дневниковой работы. Подтверждением эффективности предлагаемого подхода является улучшение показателей физической подготовленности, психофизиологического состояния и субъективных данных студенток.

A possibility to form program provision in physical education for female students of Medical University major and special branches is discussed in this article, with account for changes occurring in the body during different phases of ovarian-menstrual cycle. Physical exercises and loads were individually used in accordance with the results of specially organized diary work. Efficiency of proposed approach is confirmed by improved indices in physical fitness, psycho-physiological state and subjectivedata of female students.

Висвітлено джерела з історії Південної України останньої чверті XVIII ст. Проаналізовано історіографію джерелознавства, рух документальних джерел, основні архівні зібрання та публікації джерел з історії Південної України. Досліджено наративні джерела - мемуарну літературу, щоденники і подорожні записки, описи та атласи Південної України.

Розглянуто життєвий і творчий шлях видатного талановитого педагога, критика та громадського діяча Володимира Федоровича Дурдуківського з нагоди його 125-річчя від дня народження (становлення особистості, громадську діяльність, педагогічну працю). Запропоновано матеріали до бібліографії праць, друковані та архівні матеріали до біографії: листи В.Ф.Дурдуківського та його щоденники.

На підставі детального вивчення листів Ф.Кафки до батька зроблено висновок, що стосунки з батьком ілюструють ставлення Кафки до трансцедентної сили та власного письменництва. Розкрито трагічність внутрішнього діалогу та неможливість для творця "зняти" даний конфлікт з залученням до інтерпретації праць З.Фрейда, Е.Фромма, Е.Канетті, Ж.Батая, М.Бланшо, творів, щоденників і листів Кафки.

Роботу присвячено маловідомій битві російсько-турецької війни 1787 - 1791 рр., під час якої 7 листопада 1788 р. козаки Чорноморського війська на чолі з військовим суддею А.Головатим штурмом оволоділи островом Березань і змусили капітулювати гарнізон розташованої на ньому фортеці. Подано стислу історію острова, факти про перебування на ньому та в його околицях запорозьких козаків. Наведено описи острова і фортеці Березані, а також історичні документи, спогади, щоденники очевидців.

У просодії поеми "Осінній щоденник" простежуються давньоанглійські, середньоанглійські і давньоірландські корені, що важливо як для "ліричної", так і для "епічної" характеристики цієї ліро-епічної поеми. Давньоанглійські корені - це використання алітерації взагалі та алітераційної зв'язки двох половин у рядку зокрема, а також нерівна кількість складів у рядку. Середньоанглійські корені - це система чергування наголошених і ненаголошених складів та відхилення від системної регулярності, а також неповна перехресна рима. Давньоірландські корені - це довжина рядка, повтори, фонетичні виразові засоби, і, особливо, роль дисонансу для ритму та рими, а також нерегулярність ритмічної схеми, тобто "половинне" римування abcbdefe, та відхилення від рими і ритму. Незаперечним є новаторство Макніса у створенні виразності поетичного образу засобом відхилення від норм рими та ритму.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч612.11 + Т3(4Укр)0-07

Рубрики:

Зміст преси

Історія

Шифр НБУВ: Ж69017 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вміщено документи та матеріали, які стосуються цензурної політики російського самодержавства щодо українського слова, тернистих шляхів розвитку національної періодики у межах Російської імперії (статті Б.Грінченка, С.Єфремова, Д.Дорошенка, М.Грушевського, М.Шаповала, С.Петлюри; спогади та уривки зі щоденників Є.Чикаленка). Представлено редакційні статті-звернення перших україномовних часописів Східної України. Наведено життєписні та творчі характеристики деяких українських публіцистів (П.Куліша, І.Франка, В.Самійленка, В.Доманицького, Р.Сембратовича). Подано біографічні довідки про редакторів, видавців і співробітників української преси початку XX ст., а також стислі відомості про видання.

Досліджено питання проблеми формування культури здоров'я студентів університету, розв'язання якої розглянуто як найважливішу умову саморозвитку та самовдосконалення особистості. Теоретично й експериментально обгрунтовано модель, зміст, форми та методи формування культури здоров'я студентів з позицій комплексного підходу до процесу валеологічної освіти в університеті. Розроблено інтегровані курси: спецкурс, спецсемінар, факультатив, які передбачають активну самостійну роботу студентів з урахуванням вихідного рівня культури здоров'я. Застосовано засоби, що сприяють виробленню активного ставлення до здоров'я: валеологічний щоденник, карта самооцінки здоров'я, програма самооздоровлення. Наведено методичні рекомендації щодо вивчення спецкурсу "Культура здоров'я".

Досліджено сучасні методологічні підходи до оновлення історичної науки й освіти в Україні. Переосмислено традиційне розуміння предмета та функцій історичної науки. Висвітлено зарубіжний досвід методологічної перебудови історичної освіти. Проаналізовано документи нетрадиційного характеру: анекдоти, чутки, щоденники, неопубліковані листи, фольклор та ін.

Праналізовано жанр мемуаристики в історичному та теоретичному аспектах. Розглянуто внесок І.Кравецького, О.Назарука у справу вивчення мемуарів. Досліджено ідейно-тематичне багатство спогадів у Галичині кінця ХІХ - початку ХХ ст. та їх художню цінність. Значну увагу приділено культурно-побутовим полотнам, листам, щоденникам, еміграційним спогадам. Докладно висвітлено мемуарну спадщину Б.Лепкого, О.Назарука, невідомі спогади сучасників про О.Кобилянську. Вивчено багатство мови споминів, а також використання описів. Доведено високий художньо-естетичний та інформаційно-документальний рівень мемуаристики в Галичині кінця ХІХ - початку ХХ ст., обгрунтовано її пізнавальне та естетичне значення.

Висвітлено проблеми теорії публіцистики, а також розробки нової концепції українського книгописання дохристиянської доби. Визначено форми архітектоніки тексту як комунікативності інформаційно-художньої свідомості. На підставі моніторингу газет "День", "Дзеркало тижня", "Столиця", "Хрещатик" розглянуто сутність гендерної політики. Висвітлено публіцистичність щоденникових записів Олеся Гончара воєнних років, а також діяльність Бюро народного повідомлення в період Гетьманату. Запропоновано новий підхід до вивчення космізму. Охарактеризовано масову комунікацію як соціальне явище. Проаналізовано особливості аудиторії політичної реклами.

Освещены проблемы теории публицистики, а также разработки новой концепции украинского книгописания дохристианского периода. Определены формы архитектоники текста как коммуникативность информационно-художественного сознания. На основании мониторинга газет "День", "Зеркало недели", Столица", Крещатик" рассмотрена сущность гендерной политики. Освещены публицистичность записей дневников Олеся Гончара военных лет, а также деятельность Бюро народного сообщения за период Гетьманата. Предложен новый подход к изучению космизма. Охарактеризована массовая коммуникация как социальное явление. Проанализированы особенности аудитории политической рекламы.