Індекс рубрикатора НБУВ: Ч481.431 я431(4УКР) + С5*425(4УКР) я431(4УКР) + С5*333.641*18:С5*421.251 я431(4УКР)

Рубрики:

Організація учнів в навчальному закладі. Самоврядування в галузі педагогіки вищої школи

Соціологія

Шифр НБУВ: ВА855801 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч481.431 я431(4УКР) + С5*333.641.214 я431(4УКР) + С5*333.641*18:С5*421.251

Рубрики:

Організація учнів в навчальному закладі. Самоврядування в галузі педагогіки вищої школи

Соціологія

Шифр НБУВ: ВА855814 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено жанрово-стильову специфіку твору Христофора Філалета "Апокрисис" у контексті полемічного дискурсу кінця XVI - початку XVII ст. Під час його аналізу на основі власних спостережень уперше охарактеризовано його проблематику, окреслено наративно-риторичні стратегії автора. Визначено, що усі композиційні елементи "Апокрисиса" підпорядковані комунікативній меті, а з’єднувальною ланкою служать заголовки до розділів кожної з чотирьох частин. Підкреслено, що комунікативність твору засвідчують часті звертання полеміста до реципієнта, які створюють враження безпосередньої розмови. Автор апелює і до опонента, через іронічні коментарі висловлюючи своє ставлення до його думок. Виокремлено ті жанрово-композиційні ознаки "Апокрисиса", що дають підстави ідентифікувати його належність до української полемічно-публіцистичної прози кінця XVI - початку XVII ст. Зміст і форма твору свідчать про плідні пошуки нових шляхів у літературній творчості та зрушення в естетичній свідомості читача. З’ясовано, що Христофор Філалет досконало володів риторичною майстерністю, а його стильова вправність демонструє процес формування в українському письменстві стилю бароко, покликаного донести до реципієнта ускладнену та динамічну картину буття.

Досліджено естетичні функції художніх символів у творчості Д. Гуменної. У ній проаналізовано загальний стан вивчення творчого доробку письменниці, розглянуто літературознавчі праці українських і діаспорних учених, присвячені творчості Д. Гуменної. Простудійовано теорії символу зарубіжних та українських науковців. Визначено особливості символіко-міфологічної системи письменниці, розглянуто художню реалізацію архетипно-символічних мотивів та образів у її прозі. Розмежовано символіку творчого доробку Д. Гуменної за сферами буття, які вона моделює: образ-символ Жінки-універсуму, космогонічні символи, топнімічна символіка, образи геометричних фігур у їх символічному вияві, кольоративні символи. Проаналізовано екзистенційні виміри художнього світу Д. Гуменної, втілені у символічних опозиціях "хаос-космос", "добро-зло", відзначено символічну наснаженість антропонімів, обґрунтовано символіку назв творів. Визначено роль символізації оніропростору в художньому світі письменниці.

Проаналізовано правові норми Російської імперії, на підставі яких формувалися та діяли органи громадського управління, визначено їхній вплив на розвиток міст Волинської губернії. Приділено увагу на економічні та соціальні умови, які визначали розвиток населених пунктів, структуру населення, його чисельність. Висвітлено систему прибутків органів міського громадського управління та основні напрямки витрат у сфері муніципального господарства.

Розкрито стан розробленості проблеми формування екологічної компетентності в теорії і методиці професійної освіти, зꞌясовано суть основних дефініцій дослідження. Проаналізовано особливості організації освітнього процесу у лісотехнічних коледжах в Україні та за кордоном. Теоретично обґрунтовано педагогічні умови як системотвірний чинник прогностичної моделі формування екологічної компетентності майбутніх техніків лісового господарства у лісотехнічних коледжах та експериментально перевірено їх ефективність. Конкретизовано компоненти екологічної компетентності техніків лісового господарства (ціннісно-мотиваційний, когнітивний, діяльнісно-практичний) та рівні (високий, середній, низький) їх сформованості. Розроблено методику діагностики рівнів сформованості екологічної компетентності майбутніх техніків лісового господарства.

Виявлено особливості формування міжкультурної компетентності (далі – МК) майбутніх фахівців соціальної роботи (далі – СР) у вищих навчальних закладах США. Доведено необхідність використання американського досвіду формування міжкультурної компетентності соціальних працівників в Україні, розроблено відповідні методичні рекомендації. Розкрито концептуальні засади підготовки соціальних працівників у вищій школі США (наукові підходи, принципи, теорії, моделі). Виявлено специфіку формування МК фахівців СР на різних освітніх рівнях. Охарактеризовано найбільш поширені методи, форми, засоби формування МК фахівців СР. Обґрунтовано доцільність використання окремих ідей досвіду США в освітньому просторі України.

Досліджено педагогічні технології навчання іноземних мов студентів у вищих технічних навчальних закладах. Виявлено, теоретично обґрунтувано й експериментально перевірено дидактичні умови застосування педагогічних технологій навчання іноземних мов студентів у вищих технічних начальних закладах. Розроблено навчально-методичні посібники "Англійська мова для інженерів-електриків" і "Педагогічні технології позааудиторної роботи з іноземної мови у вищих технічних навчальних закладах" та авторський елективний спецкурс "Технічний переклад".

Досліджено особливості інклюзивного навчання фізико-математичних дисциплін студентів з обмеженими фізичними можливостями в умовах технічної університетської освіти. Застсовано наступні методи: теоретичні, емпіричні; математичної статистики. Виявлено та теоретично обґрунтувао дидактичні умови організації інклюзивного навчання фізико-математичних дисциплін студентів з обмеженими фізичними можливостями у вищих технічних навчальних закладах, експериментально перевірено їх дієвість. Розроблено "Електронний навчально-методичний комплекс з вищої математики для інклюзивного навчання студентів з особливими освітніми потребами".

Досліджено процес формування англомовної аудитивної компетентності (ААК) майбутніх учителів. Розглянуто методику формування англомовної аудитивної компетентності майбутніх учителів із використанням аудіокниг сучасних англомовних оповідань. Теоретично обґрунтувано, практично розроблено й експериментально перевірено методику формування у майбутніх учителів англомовної аудитивної компетентності (ААК) із використанням аудіокниг художніх творів (АК ХТ). На різних етапах наукового пошуку використано такі методи: – теоретичні: вивчення вітчизняної та зарубіжної наукової літератури з методики, педагогіки, психології, лінгвістики, психолінгвістики, соціолінгвістики, літературознавства, аналіз навчальних і робочих програм із метою узагальнення теоретичних і практичних аспектів стосовно проблеми дослідження; моделювання навчального процесу із використанням запропонованої методики; – емпіричні: наукове спостереження за організацією навчального процесу, вивчення досвіду викладачів щодо навчання аудіювання у закладах вищої освіти, опитування викладачів і студентів для збору емпіричного матеріалу стосовно використання АК ХТ, методів навчання аудіювання, інтересів студентів, труднощів аудіювання тощо; тестування з метою визначення рівня сформованості ААК на етапі доекспериментального та післяекспериментального оцінювання; експериментальне формування у студентів ААК із використанням АК ХТ для перевірки ефективності розробленої методики; – методи математичної статистики: для статистичного аналізу, обробки і перевірки достовірності одержаних результатів методичного експерименту. Вперше теоретично обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено методику формування ААК майбутніх учителів засобами АК сучасних англомовних оповідань, яка спрямована на підготовку до автономного аудіювання АК ХТ, включає три етапи формування ААК (підготовчий, основний, завершальний) із відповідними підетапами, що реалізуються в процесі аудиторної та позааудиторної роботи; систему вправ, яка передбачає взаємопов’язане формування лексичних, слухо-вимовних та інтонаційних навичок, розвиток рефлексивних умінь; циклічну модель організації процесу формування ААК майбутніх учителів. Удосконалено критерії відбору АК ХТ для формування ААК. Подальшого розвитку набуло дослідження проблеми змісту ААК, оцінювання рівня її сформованості у майбутніх учителів.

Уперше в українському літературознавстві здійснено всебічний аналіз лірики Майдану крізь призму її поетики і прагматики через широке осмислення революційного поетичного дискурсу часів Першої і Другої світових воєн, доби незалежної України (Революція на граніті та Помаранчева революція). Окреслено соціальний контекст виникнення і трансляції поезії Майдану. З'ясовано суспільні функції, які виконують ці тексти як у революційно налаштованому середовищі, так і в соціумі загалом. Обґрунтовано вагому суспільну роль революційної поезії в національній культурі українців.

Подано комплексне дослідження становлення та розвитку методики навчання англійської мови на Буковині у 1872-1918 рр. як складного методичного явища, окреслено його методологічну основу та проаналізовано джерельну базу. Обгрунтовано періодизацію розвитку методики навчання англійської мови на Буковині та визначено особливості реалізації методів навчання англійської мови на Буковині у досліджуваний відрізок часу. Проаналізовано навчальні програми та підручники з англійської мови. Окреслено можливості реактуалізації продуктивних ідей історико-педагогічного досвіду методики навчання англійської мови на Буковині в кінці XIX - на початку XX ст. Досліджено використання підходів, принципів і методів чотирьох рівнів: філософського, загальнонаукового, конкретно-наукового і технологічного. Згідно з виділеними критеріями визначено основні етапи розвитку навчання англійської мови на Буковині у 1872-1918 рр.: І етап - 1872-1900 рр. - становлення методики навчання англійської мови; II етап - 1900-1918 рр. - розвиток методики навчання англійської мови. Перший етап характеризується становленням методики навчання англійської мови на Буковині. Аналіз навчальних програм та підручників із англійської мови засвідчив застосування перекладних (граматико-перекладного і текстуально-перекладного) методів навчання. Реалізація цих методів здійснювалася на основі мовного підходу та з дотриманням основних дидактичних і окремих методичних принципів. Навчання за перекладними методами мало свою специфіку на Буковині: навчання вимови, писемного мовлення і ознайомлення з культурою англомовних країн. Другий етап - розвиток методики навчання англійської мови на Буковині. Проаналізовані навчальні програми та підручники з англійської мови вказують на реалізацію прямого методу навчання. Для процесу навчання англійської мови характерне використання мовленнєвого, інтегрованого та культурологічного підходів, застосування базових дидактичних і методичних принципів. До особливостей прямого методу на Буковині відносимо: навчання теоретичних аспектів мови і реалізацію перекладних форм роботи.

Комплексно вивчено динаміку соціальної та етнічної структури населення Тернопільської області у 50-60-ті рр. XX ст. у контексті розвитку промисловості та сільського господарства краю. Розкрито вплив тогочасної соціально-економічної системи на зміну чисельності населення регіону, його етнічну структуру та проаналізовано особливості демографічної політики радянського керівництва. Охарактеризовано вплив політичних чинників (радянізація, русифікація) на зміну структури населення регіону. Показано динаміку чисельності окремих етносів (українців, росіян, поляків та євреїв), що проживали в області у досліджуваний період.

Подано результати теоретико-експериментального дослідження дидактичних умов формування комунікативної компетентності молодших школярів у процесі роботи з текстом. Розглянуто комунікативну компетентність молодших школярів як дидактичну проблему. Проаналізовано зміст понять "компетенція", "компетентність", "комунікативна компетенція", "комунікативна компетентність", "текст", "навчальний текст". Уточнено сутність поняття "комунікативна компетентність молодших школярів". З'ясовано психолого-педагогічні аспекти формування комунікативної компетентності учнів початкової школи. Висвітлено текст як дидактичний засіб формування комунікативної компетентності молодших школярів. Розглянуто дидактичне забезпечення, обґрунтовано дидактичні умови, розроблено дидактичну модель формування комунікативної компетентності учнів початкової школи у процесі роботи з текстом. Визначено критерії, показники та рівні сформованості комунікативної компетентності молодших школярів. Експериментально перевірено дієвість виявлених дидактичних умов.

Проведено комплексне дослідження в галузі історії педагогіки щодо проблеми навчання іноземних мов у вищих технічних навчальних закладах (ВТНЗ) України (друга половина XX - початок XXI ст.). Розкрито стан розробки проблеми навчання іноземних мов у ВТНЗ України. Обґрунтовано авторську періодизацію розвитку іншомовної освіти у ВТНЗ України впродовж другої половини XX - початку XXI ст. Виокремлено й охарактеризовано етапи розвитку навчання іноземних мов у ВТНЗ України в означених хронологічних межах. Виявлено суспільно-політичні (соціальні, економічні, культурні, освітні) та змістово-технологічні (зміст, форми і методи) чинники формування іншомовної компетентності майбутніх фахівців технічної галузі. Визначено позитивні та негативні особливості впливу означених чинників на оволодіння іноземними мовами студентами технічних спеціальностей. Розкрито організаційно-методичні основи навчання іноземних мов у навчальних закладах України. Визначено й охарактеризовано технології та методики навчання іноземних мов у навчальних закладах України в означених хронологічних межах. Окреслено тенденції розвитку навчання іноземних мов у ВТНЗ України досліджуваного періоду (зміна ідеологічного курсу змісту іншомовної освіти ВТНЗ України; ступенева система навчання; формування іншомовної освіти ВТНЗ згідно із Загальноєвропейськими рекомендаціями; впровадження національної програми вивчення та популяризації іноземних мов "Україна - speaking"; створення концепцій розвитку іншомовної освіти ВТНЗ; навчання іноземної мови за рівнями тощо). Визначено перспективні напрями вдосконалення навчання іноземних мов у ВТНЗ в умовах інтеграції країни у світовий освітній простір. Конкретизовано особливості змісту (ідеологічна, методична, технологічна), форм (практична, самостійна, дистанційна робота) та методів (метод проєктів, комунікативний, метод створення мовного портфелю для професійного спілкування, системно-комунікативний) навчання іноземних мов у системі вищої технічної освіти України. Подальшого розвитку набула характеристика історіографії дослідження, що розширює межі вивчення проблеми навчання іноземних мов у ВТНЗ, чинників, що впливали на становлення та розвиток іншомовної освіти України. До наукового обігу введено маловідомі й невідомі архівні документи, історичні факти, відомості про організаційні форми, зміст і процес навчання іноземних мов у ВТНЗ.

Висвітлено теорію і практику соціального виховання дітей в інтернатних закладах освіти України. Розкрито зміст, форми, методи і провідні тенденції його розвитку протягом 1956 – початку ХХІ ст. Обґрунтовано періодизацію розвитку соціального виховання дітей в інтернатних закладах освіти України в досліджуваний період: ідеологічно-організаційний (1956 р. – перша половина 1960-х рр.); суспільно-прагматичний (друга половина 1960-х – 1990 рр.); (I субперіод – 1965–1984 рр., II субперіод - 1985–1990 рр.); дитиноцентричний (1991 р. – початок ХХІ ст.). Охарактеризовано особливості змісту соціального виховання дітей в інтернатних закладах освіти в окреслених хронологічних межах. Визначено тенденції, що зумовлювали трансформації змісту виховних заходів у кожному виокремленому історичному періоді. Визначено ідеї конструктивного історико-педагогічного досвіду соціального виховання дітей в інтернатних закладах освіти України й окреслено можливості його імплементації в сучасних умовах реформування інституційних установ державного утримання й виховання.

Розглянуто й обґрунтовано теоретичні та методичні засади соціальної профілактики торгівлі людьми з використанням засобів інформаційно-комунікативних технологій. Унаслідок наукового пошуку представлено інтерпретацію концепту "торгівля людьми" та досліджено характеристику основних факторів і наслідків торгівлі людьми. Висвітлено сутність і зміст соціальної профілактики торгівлі людьми й охарактеризовано законодавчий та інституційний механізми, а також вітчизняний і зарубіжний досвід профілактики торгівлі людьми. Представлено концептуально-методологічні засади використання інформаційно-комунікаційних технологій у соціальній профілактиці торгівлі людьми. Обґрунтовано концептуальні засади педагогічної системи соціальної профілактики торгівлі людьми засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Визначено компоненти, критерії, показники та рівні сформованості інформаційно-правової компетентності особистості. Розроблено й експериментально перевірено методику соціальної профілактики торгівлі людьми засобами інформаційно-комунікаційних технологій.

Досліджено проблему формування дослідницьких умінь учителя в університетах Великої Британії. З'ясовано, що британська педагогічна освіта розвивалася в загальноєвропейському контексті підготовки педагогічних кадрів і в кінці XX століття у Великій Британії актуальною стає проблема співвідношення викладання та дослідницької роботи в діяльності вчителя. Розкрито специфіку становлення дослідницької парадигми педагогічної освіти Великої Британії в контексті розвитку європейської освіти. Виявлено основні дослідницькі вміння педагога. На основі узагальнення результатів досліджень британських учених обґрунтовано модель формування дослідницьких умінь майбутнього вчителя, визначено основні методи, форми, засоби підготовки вчителя-дослідника. Проаналізовано особливості організації навчального процесу у вищих закладах освіти Великої Британії, спрямованого на формування дослідницьких умінь майбутніх учителів. Визначено можливі шляхи творчого впровадження британського досвіду підготовки вчителя-дослідника в освітньому просторі України.

Подано результати теоретико-експериментального дослідження з визначення, обґрунтування й експериментальної перевірки дидактичних умов застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в організації самостійної навчальної діяльності студентів технолого-педагогічних спеціальностей. Установлено зміст, сутність та структуру, здійснено класифікацію видів, форм і методів самостійної навчальної діяльності студентів, визначено етапи, критерії, показники та рівні її ефективної організації із застосуванням ІКТ. З'ясовано, що самостійна навчальна діяльність студентів за своїм змістом є індивідуальною, груповою, колективною діяльністю студентів, яка здійснюється в межах навчального процесу, за умови безпосереднього невтручання викладача, відповідає вимогам навчальних планів і програм, спрямована на засвоєння студентами певного суспільного досвіду відповідно до цілей професійного навчання та характеризується визначеним ступенем їх пізнавальної самостійності. Її організаційно-психологічну структуру складає взаємозв’язок і взаємозумовленість мотиваційно-потребнісного, змістово-процесуального й контрольно-оцінного компонентів. Самостійна навчальна діяльність є багатовимірним системним об'єктом, при цьому вона не тотожна самостійній роботі, самоосвіті, самонавчанню й інформальній освіті, оскільки є логічним продовженням навчальної роботи й уособлює в собі той навчально-пізнавальний мінімум, що гарантує оволодіння студентами визначеним рівнем професійної компетентності. Сформовано визначення інформаційно-комунікаційних технологій як системної сукупності методів і форм засвоєння знань і способів діяльності на основі взаємодії викладача, студента та інформаційно-комунікаційних засобів, спрямованої на досягнення прогнозованого результату освітнього процесу. У дослідженні ІКТ представлено в двох форматах: як дидактичні технології і як мультимедійні технології, що складають основу сучасних інформаційно-комунікаційних засобів навчання. Зміст технологій ІКТ репрезентовано у вигляді системи, яка включає: технічне, методичне, предметне середовище й апаратне та програмне забезпечення, що супроводжує та підтримує різні аспекти організації самостійної навчальної діяльності студентів відповідними ІКТ-інструментами. Виявлено й обґрунтовано дидактичні умови застосування інформаційно-комунікаційних технологій в організації самостійної навчальної діяльності студентів, а саме: 1) формування інформаційного навчального середовища закладу вищої освіти, яке функціонує на єдиних засадах в організації самостійної навчальної діяльності студентів із використанням сучасних ІКТ-інструментів; 2) мотиваційна зумовленість, рівність суб’єктних позицій викладачів і студентів в управлінні самостійною навчальною діяльністю через комп’ютерно зорієнтовані засоби; 3) інтеграція традиційних та електронних технологій навчання, що забезпечує систематичність, плановість, оптимальність організації, а також посилення контрольно-діагностичних процедур автономного учіння студентів. Зазначено, що інструментальним механізмом виявлення, теоретичного обґрунтування та запровадження дидактичних умов є динамічна функціонально-структурна модель, що виконує орієнтувальну, управлінську, формувальну й аналітичну функції в оптимальній організації самостійної навчальної діяльності студентів із застосуванням ІКТ. Висвітлено зміст педагогічного експерименту з перевірки ефективності дидактичних умов застосування інформаційно-комунікаційних технологій в організації самостійної навчальної діяльності студентів. На підставі кількісного, якісного та статистичного аналізу показано позитивну та статистично значущу динаміку в рівнях ефективності організації самостійної навчальної діяльності студентів із застосуванням ІКТ.

Комплексно і всебічно, на основі залучення широкого кола архівних матеріалів, досліджено правове становище та фінансово-господарську діяльність Почаївської лаври у 1831-1914 рр. З’ясовано правові засади діяльності обителі в складі РПЦ та особливості її внутрішнього управління. Визначено структуру фінансово-кредитної сфери, розвитку промислового і сільськогосподарського виробництва, виокремлено найбільш прибуткові сфери господарювання. Досліджено джерела фінансування навчальних закладів, друкарні, розбудову архітектурного комплексу, об’єктів інфраструктури.