Обговорено проблеми інтелектуальної власності та авторського права в бібліотечно-інформаційній сфері, актуальні питання роботи з бібліотечними, архівними та музейними колекціями документних пам'яток. Розглянуто оцифрування документів як основу технологічного вирішення проблеми зберігання бібліотечних фондів, особливості формування архівних колекцій електронних інформаційних ресурсів та їх зберігання.

Здійснено комплексне дослідження регентської діяльності як системного явища православної хорової культури межі ХХ – ХХІ ст. на євразійських територіях. Розроблено концепцію регентознавства як специфічного міждисциплінарного напряму гуманітарного (мистецтвознавчого) знання, що за допомогою культурологічного підходу дозволяє подолати відстань між релігійними та музичними аспектами дослідження регентської діяльності.

Визначено широкий спектр культуротворчої діяльності в означених регіонах іноземних музикантів у виконавстві, педагогіці, композиторській, музично-критичній, антрепренерській та музично-підприємницькій сферах. Доведено вирішальну роль західноєвропейських музикантів як носіїв класичних музичних традицій у розвитку сольного, камерного, оркестрового, концертно-симфонічного, оперного виконавства, в упровадженні в Харкові й Одесі музичних навчальних і просвітницьких закладів, поширенні західноєвропейського інструментарію, загальному впливові на розвиток музичних смаків та вподобань широких прошарків суспільства цих міст. Доведено, що на початку ХХ ст. завдяки плідному полінаціональному поєднанню західноєвропейських і вітчизняних музичних традицій стан музичної культури Сходу та Півдня України наблизився до європейських стандартів (наявність і багаторівневість музичних навчальних і просвітницьких закладів різних типів, творчих колективів, розгалужена система концертної діяльності, високий виконавський професіоналізм тощо), а численні музиканти, народжені в Україні, гідно презентували її на європейському і світовому рівнях у різноманітних мистецьких сферах.

Дисертація є комплексним культурологічним дослідженням трансформації образів танатичної міфології, зокрема образу "заложних" в українській традиційній культурі від давнини до сучасності. Уявлення про "заложних" розглянуто як багатофункціональний феномен культури; вони є однією з детермінант давньослов’янської культури, корелюють із етіологічною, ціннісною й семіотичною сферами, та є складовою системи культури. Проаналізовано еволюцію уявлень про категорію "заложних" у дохристиянський період, християнську добу, радянський період і в сучасній українській культурі. Визначено фактори та вектори трансформації уявлень про категорію "заложних", що зумовлюють зазначену динаміку. Перший фактор їх трансформації - хрещення Київської Русі, якому відповідає вектор поширення християнства. Другий фактор - політичні й ідеологічні процеси, що відбувалися в Україні протягом XX ст. і пов’язані з приходом радянської влади, якому відповідає вектор процес радикальної секуляризації.

Дисертацію присвячено теоретико-методологічному обґрунтуванню перспектив розвитку бібліотек України, визначенню шляхів їх адаптації до цифрового медіапростору. Проаналізовано тенденції формування, динаміку розвитку цифрового медіапростору. Встановлено рівень соціотехнічного розвитку бібліотек України, продемонстровано їх поступову адаптацію до цифрового медіапростору, констатовано початкову стадію цифрової модернізації. Виокремлено п’ять рівнів цифрової модернізації вітчизняних бібліотек. Визначено напрями інтеграції зарубіжних і вітчизняних бібліотечних установ до цифрового медіапростору. На основі вебометричного аналізу 185 сайтів національних бібліотек складено умовний рейтинг популярності у світі 130 з них. Відзначено потужну динаміку створення та наповнення ресурсів Відкритого доступу. Окреслено перспективи ефективного побутування бібліотек у нових медіа. Запропоновано реалізацію контент-стратегії розвитку бібліотек у цифровому медіапросторі. Акцентовано, що врівноваженню темпів технологічного й соціального розвитку бібліотек у цифровому медіапросторі сприяє запровадження соціокомунікаційних технологій; переосмислення організаційних форм управління; удосконалення нормативно-правових засад функціонування в цифровому просторі. В якості перспективного вектора розвитку адаптаційної стратегії бібліотек України розглянуто можливість їх інтеграції в євроатлантичний та світовий цифровий контент.

Досліджено вектори модернізації публічних бібліотек (ПБ) в умовах інформаційного суспільства. Вивчено рівень наукової розробленості проблеми дослідження модернізації ПБ. Сформульовано теоретичну та методологічну базу. Висвітлено динаміку техніко-технологічних трансформацій ПБ України. Проаналізовано організаційні зміни в діяльності ПБ країни. Визначено напрями розгортання інформаційно-комунікаційного сервісу ПБ. Обґрунтовано шляхи соціально-економічної модернізації управління діяльністю ПБ. Визначено вектори реформування системи ПБ України в умовах децентралізації. Виявлено ефективні інструменти та принципи створення комфортного інформаційно-комунікаційного середовища ПБ України.

Розглянуто теоретичні та практичні аспекти історико-культурних і соціально-економічних засад розвитку туристичної діяльності. Проаналізовано об'єктивні умови розвитку туристичної освіти в Україні та окреслено перспективи її розвитку. Урбантуризм розглянуто як інструмент культурної інтеграції іноземних студентів. Визначено основні фактори, що формують функціонування креативного туризму в умовах креативної економіки. Проаналізовано сучасний стан археологічного туризму в Україні та окреслено проблеми інклюзії в туризмі. Розглянуто питання управління діяльністю туристичних підприємств (франчайзингові мережі, інтернет-маркетинг, антикризове управління в умовах пандемії COVID-19, діджиталізація туристичних дестинацій).

Наведено відомості про історію створення та функціонування спеціалізованих вчених рад ХДАК і дисертації, захищені у вчених радах з 1994 по 2019 рр.

Досліджено зміст та особливості репрезентації образу Японії в європейському кінематографі як багатогранного компонента культури. Визначено принципи репрезентації образу Японії в європейському кінематографі. Встановлено відповідність у трансформації кінематографічних репрезентацій образу Японії, що є результатом політики "м'якої сили", упровадженої японським урядом. Виявлено основні імаготипи образу Японії в європейському кінематографі: "живописна країна", "жовта небезпека", "футуристична країна". Режисери репрезентують основні імаготипи і їх структурні елементи, чим зумовлюють поширення культурних образів серед масового глядача. Доведено, що для європейських кінострічок характерне відображення Японії як країни над-традиційної і над-сучасної.

Виконано комплексний аналіз специфіки формування та культурного розвитку вірменської діаспори в Україні на базі дослідження фондів 44-х державних Музеїв. Показано, що буття речей створює карту реальності, де предмети відіграють функцію маркерів, а музейні артефакти є репрезентантами предметно-культурної пам'яті вірмен. Доведено доцільність розуміння онтології культури вірменської діаспори з точки зору феномену трансгресії, оскільки соціо/культурогенез вірменської діаспори є амбівалентним процесом порушення усталених норм, законів функціонування матричного соціуму (вихід/трансгресія за його межі), а згодом - нової законотворчості. Трансгресія є важливим механізмом як формування, так і подолання соціоформуючих диспозитивів "Свій - Чужий", "Свій - Інший", які є визначальними в онтології діаспорної культури. Визначено, що і базова/матрична, і діаспорна вірменська культура є відкритими динамічними надскладними системами, які в процесі розвитку закономірно утворюють різні автономні симультанно функціонуючі систем культури внаслідок зміни умов існування (появи нових факторів). її самобутність в Україні засвідчують основні культурні характеристики розвитку. Запропоновано розглядати культурні практики вірмен з точки зору соціокультурного структурування топосу вірменської діаспори. Розкрито роль Вірменських Апостольської та Католицької Церков у збереженні колективної історичної пам'яті вірмен. Показано, що зміна конфесійної домінанти у вірмен відбувалася внаслідок нав'язування їм стереотипної ролі "Чужого" - "Інакшого", де головним маркером "інакшості" виступала конфесійна ідентичність. Висвітлено, як внаслідок трансформації етнокультурної свідомості у вірмен діаспори з'являються нові художні знаково-символічні та репрезентативні форми.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ373(4УКР)6

Рубрики:

Історія киномистецтва

Шифр НБУВ: РА439145 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі аналітичного осмислення фактології здійснено комплексне дослідження джазу як системної складової професійного музичного мистецтва. На матеріалах української виконавської практики розглянуто, як співвідношення системних ознак джазу забезпечує його потенційну можливість функціонування в різних сферах сучасного музичного виконавства.

Висвітлено задокументований період (1681-1709) діяльності козацького ватажка Филона Лихопоя. Біографічні дані подано в контексті тогочасних історичних подій у Східній Європі, що сприяє глибшому розумінню ситуації, у якій формувався світогляд означеної особи, та мотивацію її дій.

Увагу приділено дослідженню впровадження послуг бібліотек закладів вищої освіти (ЗВО) з підтримки наукової комунікації за допомогою цифрових інструментів. Проаналізовано зміни, які відбуваються в середовищі наукової комунікації, як головні чинники, що впливають на трансформацію бібліотек. На підставі проведення аналізу доступних класифікацій цифрових інструментів підтримки наукової комунікації запропоновано - у процесі впровадження й оцінювання бібліотечних послуг використовувати класифікацію Innovations in Scholarly Communication, яка дозволяє розглядати всі інструменти відповідно до етапів процесу дослідження. Опрацьовано дані дослідження тенденцій використання цифрових інструментів для наукової комунікації в Україні. Проаналізовано послуги, пов'язані з використанням таких інструментів, які надаються в бібліотеках провідних закладів освіти України та світу. Акцентовано увагу на формах, у яких надаються ці послуги, і на їх тематичному спрямуванні. Побудовано базову структурну модель організації послуг з використання цифрових інструментів підтримки наукової комунікації в бібліотеках ЗВО, яка може стати основою процесу впровадження нових і поліпшення якості й ефективності раніше впроваджених сервісів.

Увагу приділено особливостям історії та сучасності гончарства Поділля, зокрема барського гончарства як культурного феномену. Вивчено місце та роль кераміки в національній культурній спадщині України. Висвітлено історію формування колекції барської кераміки за фондовими збірками Вінницького обласного краєзнавчого та художнього музеїв (XX - початок XXI ст.). Подано інформацію щодо синхронізації орнаментальних мотивів барської та шаргородської кераміки. Розглянуто художні та технологічні особливості гончарних виробів Середньої Наддніпрянщини кінця XIX - середини XX ст. Досліджено можливості петрографічної характеристики барської кераміки.

Увагу приділено розробці теоретико-методичних засад упровадження системи управління якістю (СУЯ) обслуговування користувачів наукових бібліотек закладів вищої освіти (ЗВО). Продемонстровано, що одним з ефективних методів підвищення якості обслуговування може стати застосування міжнародних стандартів ISO серії 9000 на основі принципів TQM - загального управління якістю. Виявлено сутнісні особливості управління якістю обслуговування в наукових бібліотеках як структурних підрозділах ЗВО. Здійснено комплексний аналіз сучасного стану управління якістю в наукових бібліотеках ЗВО. Проаналізовано досвід практичної реалізації впровадження СУЯ в обслуговування користувачів Науково-технічної бібліотеки (НТБ) Національного авіаційного університету (НАУ). Обґрунтовано ефективність застосування СУЯ обслуговування користувачів у наукових бібліотеках ЗВО в умовах прискорення цифровізації діяльності закладів, яка викликана пандемією. Запропоновано сервісну модель управління якістю обслуговування користувачів у науковій бібліотеці, яка базується на процесному підході в циклі PDCA і ризик-орієнтованому мисленні, сприяє постійному поліпшенню якості та розробці шляхів її упровадження.

Увагу присвячено розробленню теоретико-методологічних засад розвитку системи рекламних комунікацій у книжковій галузі в умовах глобалізації соціокомунікаційного простору. Проаналізовано стан висвітлення проблеми в теорії соціальних комунікацій. Виокремлено основні етапи розвитку рекламної комунікації. Визначено її сутнісні характеристики, компонентний склад і особливості видавничої, книготорговельної та бібліотечної рекламнокомунікативних підсистем. Удосконалено терміносистему книгознавства, до якої запропоновано ввести поняття пропедевтичної, виробничої та просуваючої рекламно-комунікативних підсистем; виявлено співвідношення понять “реклама” та “рекламна комунікація”. Охарактеризовано змістове наповнення поняття “якість видання” та її компонентний склад. Проаналізовано і систематизовано класифікаційні ознаки та види реклами в книжковій галузі в межах цих ознак. Охарактеризовано інноваційні підходи та методи, що вже застосовують чи можуть застосовувати нині в рекламнокомунікативній сфері книжкової галузі. Обґрунтовано закономірності розвитку рекламно-комунікативної системи книжкової галузі та запропоновано концептуальну модель її ефективного функціонування в умовах глобального комунікаційного простору.

Досліджено культурну детермінацію балету І. Стравінського "Весна священна" та його хореографічних варіантів, створених протягом XX - початку XXI ст. На основі компаративного аналізу понад ста версій постановки виявлено спільне та відмінне в трактуванні культурних смислів, тем і образів, що дозволило запропонувати типологію хореографічних інтерпретацій. Удосконалено методологію дослідження хореографічних трактувань "Весни священної" завдяки використанню культурологічного підходу. Виявлено специфіку актуалізації балету І. Стравінського як креативної складової простору сучасної культури. Обґрунтовано профетичність "Весни священної" як балету-передбачення, що окреслив перспективи розвитку сучасного балетного театру та мистецького авангарду. Визначено зміст хореографічної інтерпретації, її логіку та процедуру. Проаналізовано модерну хореографію В. Ніжинського та її постмодерністські варіанти крізь призму структурності, інтертексту, використання полістилістики та пластичних досягнень contemporary dance. З'ясовано причини активного інтересу балетмейстерів світу до "Весни священної" та особливості її російських варіантів. Осмислено концептосферу інтерпретацій українських хореографів А. Рубіної, Г. Ковтуна та Р. Поклітару.

Визначено сутність реконструкції фольклорного тексту (РФТ) як явища української музичної культури та надано визначення такого поняття. Здійснено типологію форм і проявів РФТ як цілісної культуро-творчої системи. Визначено провідні форми наукової та мистецької РФТ. Висвітлено специфіку виконавської РФТ. Виявлено культурологічні виміри композиторської РФТ в українському музичному мистецтві останньої третини XX - початку XXI ст. Розкрито культуротворче значення РФТ у творчості сучасних українських композиторів Ю. Алжнєва, І. Гайденка, А. Загайкевич, І. Польського.

Дисертацію присвячено дослідженню трансформацій соціокультурного змісту балетів для дітей як явища вітчизняного, передусім українського хореографічного мистецтва 1920-х — 2010-х рр. Визначено сутність по¬няття «балетна вистава для дітей», виявлено специфіку еволюції драматур¬гії протягом XX — початку XXI ст., формування її сюжетної та образно- драматичної структури, обґрунтовано періодизацію розвитку балетних ви¬став для дітей, простежено взаємодію цього процесу зі становленням і розвитком дитячої літератури. Показано взаємозв’язок трансформаційних процесів соціокультурного змісту з еволюцією виражальних засобів бале- тів для дітей у хореографічному мистецтві України XX — початку XXI ст. Виконане дослідження дозволяє стверджувати, що специфіку балетної вистави для дітей визначає певне коло життєвих ситуацій, що стають її основою і втілюються головно в сюжеті балету. Протягом XX століття вітчизняний балетний театр намагався віднайти власне коло балетних сюжетів для дітей, базуючись на дитячій літературі, однак з новими світоглядними і мистецькими надбаннями повернувся до казки як до основи дитячого балету.