Розглянуто можливість розділення літосферних сегментів (мегаблоків, блоків) у межах докембрійських щитів і платформ за завершеністю розвитку, яка є функцією інтенсивності та тривалості процесу флюїдної дегазації мантії, деплетованості літосферної частини мантії та виражена потужністю літосфери та складом земної кори. Аналіз мантійної частини літосфери й астеносфери, який базується на сучасних досягненнях петрології та експериментальної мінералогії у вигляді широкого спектра петролого-геохімічних даних, зведено до низки послідовних і достатньо обгрунтованих положень. У сукупності з глибинними геофізичними дослідженнями їх можна успішно використати для прогнозування алмазоносності давніх щитів (платформ), виявлення потенційно алмазоносних площ (природних меж кімберлітових полів) і ділянок локалізації груп тіл (окремих тіл) залежно від масштабу досліджень і детальності використаних матеріалів.

Наведено результати детальних палінологічних досліджень відкладів юри (байос, титон) і крейди (сеноман, турон) розрізу біля сіл Завадівка та Коржова у долині р. Золота Липа, що розташований у межах Волино-Подільської плити. Описано чотири спорово-пилкові комплекси та чотири комплекси диноцист: байоський, титонський, сеноманський, туронський. Уперше палінологічно обгрунтовано розташування межі юри з палеозоєм (девон) і крейди з юрою у вивченому розрізі.

Наведено головні вихідні положення системи поглядів на абіогенне походження вуглеводнів та їх вплив на можливості вирішення практичних питань безпеки вуглевидобування та створення нових наукових засад для шукання вуглеводнів. Запропоновано докази природного надходження метану та супутніх газів глибинного походження, які спричиняють масштабні вибухи у вугільних виробках, і можливості використання геохімічних та ізотопних міток "молодого" газу для виділення перспективних ділянок у ході прогнозу вуглеводневих покладів.

Зазначено, що зміна парадигми сучасної геології розпочалась появою концепції тектоніки плит у 70-х роках XX ст. Ретроспективний аналіз засвідчує, що парадигматична зміна відбулась тоді, коли "нова" концепція, розроблена на підставі нових даних, одержаних поза сферою впливу "старої" концепції, ввела у свій концептуальний контекст дані, нагромаджені "старою" концепцією.

Обгрунтовано необхідність виокремлення залізовмісного розрізу Криворізької структури, репрезентованого утвореннями метапсефіто-псаміто-пелітового, метакоматіїтового та залізисто-кременисто-сланцевого формаційних типів, зі складу чинного гранітоїдно-метаосадового типового структурно-формаційного комплексу. Запропоновано разом з аналогічним за формаційною будовою розрізом Білозерської структури зачислити його до складу тоналіт-зеленокам'яного структурно-формаційного комплексу.

Наведено характеристику геологічної будови, мінерального та літологічного складу, сучасного геоекологічного стану, гідрогеологічних та гірничо-геологічних умов Солотвинського родовища кам'яної солі (Закарпаття). Розглянуто чинники активізації геодинамічних процесів під час формування солянокупольної структури та проявів соляного карсту внаслідок розробки родовища. Освоєння ресурсів родовища в майбутньому є можливим трьома способами: прокладанням нової шахти, будівництвом кар'єру та облаштуванням ропопромислу. Визначено умови та помилки, які необхідно врахувати у майбутньому під час проектування та будівництва нових копалень в межах Солотвинського родовища чи аналогічних геологічних структурах Карпатського регіону.

На підставі створення та аналізу лінійних декрептометричних моделей виявлено просторову мінливість низки декрептометричних показників кварцу родовища Сауляк. Виявлено відмінність значень цих показників у межах рудного тіла та поза ним. Зроблено припущення щодо синхронності процесів рудовідкладення з тектонічними рухами в рудолокалізувальній зоні.

Розроблена модель теплової дифузії мантійних плюмів (МП) засвідчує, що ніжки плюмів руйнуються швидше, ніж їх шапки внаслідок теплової дифузії. Це може слугувати поясненням недавніх результатів сейсмотомографічних досліджень МП, що не виявляють виразних ніжок плюмів на середніх мантійних глибинах. Зрушення та деформація МП внаслідок конвективних плинів не змінюють суттєво рис теплової еволюції МП.

Наведено узагальнені дані залежностей коефіцієнта теплопровідності гранітоїдів Волинського мегаблока від їх мінерального складу, структурно-текстурних та інших властивостей. Проаналізовано зміни коефіцієнтів тепло-, температуропровідності та питомої теплоємності під дією високих тисків і температур, що є особливо актуальним для системи геологічного захоронення РАВ та інших небезпечних речовин.

Дослідження дисперсної органічної речовини вугілля пласта n8 Львівсько-Волинського басейну з використанням методу паліноориктоценозів виконано вперше. Визначено систематичний склад спор і пилку та виділено різні типи паліноориктоценозів. За цими даними відновлено палеорослинність і визначено фази формування палеоторфовища вугільного пласта.

З геологічного та археологічного погляду досліджено різноманітні кремені та вироби з них південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи. За територіальними, віковими, колірними та люмінесцентними характеристиками їх розділено на генетичні групи. Виявлено їх зв'язки з певними геологічними та рудними формаціями. З'ясовано, що для одержання виробів кремені обробляли не тільки за допомогою одного прийому "камінь по каменю", а застосовували і складніші прийоми, та інші тверді матеріали (вірогідно, алмаз, гранати та ін.).

Узагальнено результати багаторічних мінералогічних досліджень шаруватих силікатів у відкладах осадових порід межиріччя Бодраку та Качі. У фліші таврійської серії виявлено тонкі прошарки бентонітових глин, прожилки ярозиту, дикіту та накриту та вивчено їх фазовий склад. За даними вивчення глинистих мінералів у нижньокрейдових відкладах уточнено стратиграфічне положення мангуської світи. Досліджено походження стяжінь кременів і стилолітових швів у верхньотуронських вапняках. Унаслідок вивчення глинистих мінералів, виділених із мергелів і вапняків верхньої крейди та палеогену, з'ясовано, що вони представлені головно монтморилонітом з домішками гідрослюди, хлориту, іноді цеолітів кліноптилоліт-гейландитової групи. З'ясовано, що скупчення глауконіту, а місцями й фосфориту на нерівних, розмитих покрівлях мергелів сеноманського, маастрихтського, танетського та вапняків туронського і датського ярусів, пов'язане з проявами підводного вулканізму. Мінералогічні дослідження дозволили значно повніше пізнати історію геологічного розвитку цього району.

Вивчено мезоструктурні тріщинні парагенезиси та охарактеризовано типи складок високих порядків у стрийській світі Орівської і Сколівської скиб Скибового покриву Українських Карпат у середній частині басейну р. Прут.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д,0

Рубрики:

Науки про Землю

Шифр НБУВ: Ж28852/г. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблеми охорони середовища Чорного моря, пов'язані з експлуатацією морського дна. Важливе значення для оцінювання стану екологічної ситуації морської акваторії належить геологічному субстрату як акумулятору всіх поллютантів, що надходять з атмосфери, водяної товщі, річкових систем, суден, нафтових платформ і внаслідок природних геологічних явищ. Обгрунтовано концептуальні положення геоекологічного контролю, запропоновано певну ієрархію досліджень, підставою яких є ландшафтне геоекологічне картування. Доведено, що цілу низку проблем геоекології в частині методичних розробок та одержання достовірної інформації, видачі конкретних рекомендацій і прогностичних оцінок, можна розв'язати тільки з застосуванням підводних жилих апаратів. Наведено результати обстеження технічного стану глибоководних випусків стічних вод на Кримсько-Кавказькому побережжі та на магістральних міжпромислових колекторах Північно-Західної частини Чорного моря за допомогою підводних апаратів.

Розглянуто питання геологічної будови, мінерального складу, палеогеографічних умов осадонагромадження та післяседиментаційних змін гірських порід флішової формації Криму. Складна геологічна будова флішу та рідкісність викопної фауни є головними причинами того, що й досі нема загальноприйнятої стратиграфічної схеми його розчленування. На підставі рентгенівських аналізів вивчено фазовий склад глинистих мінералів, виділених з аргілітів, глин і з інших порід джидаїрської, мендерської та верхньотаврійської світ, поширених у басейні р. Бодрак. З'ясовано, що в них глинисті мінерали представлені діоктаедричною гідрослюдою, залізистими та магнезіально-залізистими хлоритами з домішками змішаношаруватих фаз гідрослюда - смектит, гідрослюда - хлорит і каолініту. Це теригенні утворення. У фліші верхньотаврійської світи виявлено тонкі прошарки бентонітових глин, складені в головному смектитом, прожилки дикіту та накриту. Бентонітові глини утворилися за рахунок розкладу вулканічного попелу, а дикіт і накрит - із низькотемпературних гідротермальних розчинів. Значні зміни в складі глинистих мінералів виявлено в глинах мендерської світи, що залягають близько до магматичних тіл і тектонічних розривних порушень.

Під час ревізійного обстеження геологічних пам'яток природи в Запорізькій області до об'єктів геологічної спадщини зачислено пагорб з брил кварцових пісковиків "Кам'яна Могила" із всесвітньо відомими наскельними написами та рисунками (петрогліфами). Розглянуто проблему походження унікальної пам'ятки природи та археології (як брил пісковиків, так і самого пагорба).

Обгрунтовано відмінності між антропогенною геологією - новим науковим напрямом, мета якого полягає у всебічному вивченні властивостей, будови, складу та закономірностей розвитку природно-антропогенних (природно-техногенних) геологічних систем, і традиційною четвертинною геологією, яка вивчає природні геологічні системи, сформовані впродовж четвертинного періоду розвитку Землі. Одним із завдань антропогенної геології є розробка геолого-економічних закономірностей формування мінерально-сировинної бази світу та обгрунтування економічної доцільності й ефективності використання мінеральних ресурсів.

На підставі морфоструктурного аналізу та палеореконструкції первинної потужності фітомаси вугільних пластів і безвугільних відкладів, які заміщують їх уздовж простягання в зоні розщеплень, з урахуванням коефіцієнтів ущільнення неорганічних порід і вугілля, у Львівсько-Волинському басейні (ЛВБ) виявлено тектонічні й атектонічні типи розщеплень. Морфоструктурний аналіз вугільних родовищ басейну дозволив виявити, що переважне поширення мають локальні розщеплення тектонічної природи, а їх утворення зумовлене конседиментаційними диференційованими тектонічними рухами фундаменту, які спричиняли опускання та підняття окремих ділянок території вуглеутворення. За формою та походженням у вугленосній формації басейну переважне поширення має біфуркація вугільних пластів, якій властиве, зазвичай, розділення суцільного пласта на дві пачки. Випадки складної біфуркації, коли пласт розщеплюється на три та більше вугільних пачок, мають обмежене поширення. Викладений матеріал має значення для з'ясування особливостей будови, умов утворення та порівняльного аналізу вугленосних формацій ЛВБ та інших типових кам'яновугільних басейнів і вдосконалення методики морфологічного аналізу покладів вугілля.

У процесі аналізу поширення залізорудних формацій у формаційних рядах зеленокам'яних поясів засвідчено, що ці формації розвинені, переважно, у структурах з моноциклічними формаційними рядами типу "М" (нижні ультрамафічні - мафічні формації) з контрастним і послідовним сполученням формацій. Появу залізорудних формацій криворізького типу зумовлює наявність у вулканогенній частині розрізу формацій джеспіліт-толеїтового типу. Формації, у складі яких залізисті кварцити асоціюють з кислими ефузивами, належать винятково до формаційних рядів типу "М" і або самі по собі є контрастними (джеспілітова ріоліт-дацитова формація), або перебувають у контрастному сполученні з коматіїтовою чи коматіїт-толеїтовою формаціями. Все це свідчить про те, що залізонакопичення в осадових частинах розрізів також пов'язане з певними типами вулканогенних формаційних рядів і, отже, з загальним процесом еволюції магматизму зеленокам'яних поясів.