Індекс рубрикатора НБУВ: П212.1-27

Рубрики:

Пшениця

Шифр НБУВ: Ж69512/Б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено вплив градієнта освітленості в кроні дерев двох видів клену (Acer platanoides, A. tataricum), що росли в заказнику "Лісники" Київської обл., на ультраструктуру клітин мезофілу і хлоропластів листків. Ультраструктуру клітин досліджено за допомогою методу трансмісійної електронної мікроскопії та морфометричного аналізу. Підвищена освітленість призводила до зниження розмірів хлоропластів у верхніх листках A. platanoides и не впливала у A. tataricum, тоді як кількість хлоропластів на зріз клітини підвищувалась у обох видів. Фракція хлоропластів зростала у A. tataricum і знижувалася у A. platanoides під час збільшення освітленості. Підвищений доступ світла також призводив до зниження парціальних об'ємів гран у обох видів, в цьому разі фракція тилакоїдів строми зростала у A. platanoides і залишалася незмінною у A. tataricum. Серед парціальних об'ємів компонентів хлоропласта найменшою варіабельністю вирізнявся об'єм строми у обох видів, а найбільш пластичним був об'єм крохмалю. Зроблено висновок, що різні види клену, які відрізняються за чутливістю до світла, можуть також відрізнятися за ультраструктурними характеристиками та пластичністю листків у градієнті освітлення у кроні.

Проведен анализ молекулярно-генетического полиморфизма сортов клевера лугового украинской селекции с помощью ISSR-маркеров. Описано 59 полиморфных ампликонов. По ISSR-локусам выявлен высокий уровень полиморфизма среди генотипов клевера лугового. Уровень полиморфизма составил 78,7 %. Исследованные образцы растений клевера на основе матрицы генетических расстояний Nei и Li были объединены в три кластера. Обсуждены возможные причины их группирования в кластеры.

Наведено загальну характеристику біологічної ефективності впливу низькоінтенсивного опромінення на генетичний апарат живих організмів. Показано, що ряд нелінійних ефектів іонізуючого випромінювання в низькодозовому діапазоні може бути зумовлений залежністю інтенсивності його пошкоджуючої дії з активацією ним антиоксидантних, репараційних внутрішньоклітинних процесів, а також елімінацією пошкоджених клітин. Обговорено синергічну взаємодію радіації з іншими генотоксичними факторами у діапазоні низьких дозових навантажень.

Исследованы ранние изменения в содержании активных форм кислорода (АФК) и активности аскорбат пероксидазы (АП) и каталазы (Кат) в листьях растений Arabidopsis thaliana при осмотическом и оксидативном воздействиях. Установлено, что при действии данных стрессоров в первые минуты происходит увеличение содержания АФК в процессе развития стрессорной оксидативной вспышки (СОВ). Затем эти АФК СОВ, в качестве вторичных мессенджеров, вызывают увеличение активности АП и Кат.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.1-264.13

Рубрики:

Пшениця

Шифр НБУВ: Ж69512/Б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*669.04-642

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж69512/Б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено сравнительное исследование влияния двух ароматических (салициловой - СК и бензойной - БК) и янтарной (ЯК) кислот на солеустойчивость проростков пшеницы (Triticum aestivum L.), содержание в них пролина и активность антиоксидантного фермента супероксиддисмутазы (СОД). Инкубация проростков в течение суток на растворах СК и ЯК в концентрации 1 мкМ вызвала заметное повышение их солеустойчивости, что проявлялось в меньшем ингибировании роста корней и побегов проростков после воздействия соли, а также большей массе проростков этих вариантов по сравнению с контрольными. Положительное влияние БК на солеустойчивость проростков было незначительным. В побегах проростков, обработанных ЯК, отмечено повышение содержания пролина после солевого стресса, при обработке СК проявлялась тенденция к увеличению содержания этой аминокислоты в побегах, БК не оказывала влияния на накопление пролина. Предварительная обработка проростков СК и ЯК проводила к некоторому повышению активности СОД в побегах проростков. После солевого стресса активность СОД значительно снижалась в корнях и повышалась в побегах проростков. В то же время в органах проростков, инкубировавшихся на СК, активность фермента оставалась более высокой по сравнению с соответствующим контролем. ЯК проявляла похожий, но менее выраженный эффект. БК не влияла на активность фермента ни в корнях, ни в побегах проростков. Сделано заключение о перспективности применения СК и ЯК для повышения устойчивости растений к засолению почв.

Досліджено вплив передпосівної обробки насіння розчинами саліцилової (10 мкМ) і янтарної (1 мМ) кислот на стійкість рослин проса (Panicum miliaceum L.) до грунтової посухи на ранніх стадіях розвитку. Під дією обох кислот відзначалося зменшення рістінгібуючого впливу посухи на рослини. Обробка насіння саліциловою і янтарною кислотами спричиняла деяке підвищення кількості хлорофілів і сприяла збереженню стабільного вмісту фотосинтетичних пігментів (особливо хлорофілу а) у листках проса за умов посухи. У рослин, вирощених з насіння, обробленого вказаними кислотами, відзначалося підвищення активності антиоксидантних ферментів і супероксиддисмутази і каталази. Збільшення активності супероксиддисмутази у листках під впливом саліцилової і янтарної кислот було особливо помітним за умов посухи та після поновлення поливу. Зроблено висновок про індукування стрес-протекторних систем рослин проса за передпосівної обробки насіння зазначеними кислотами.

Наведено результати досліджень функціональної ролі фітогормонів у регуляції морфофізіологічних процесів судинних спорових рослин. Встановлено подібність між функціонуванням фітогормонів (ауксинів, цитокінінів, гіберелінів, абсцизової та жасмонової кислот) у вищих та нижчих рослин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.111.4-641 + П213.3-27

Рубрики:

Загальна ботаніка

Горох

Шифр НБУВ: Ж69512/Б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы современные и исторические трактовки понятия стресса как физиологического состояния применительно к растениям. Охарактеризованы возможные сенсоры стрессовых воздействий, к которым отнесены сенсорные киназы, кальциевые каналы и системы генерации активных форм кислорода. Рассмотрено физиологическое значение таких типичных реакций на действие стрессоров, как усиление пероксидного окисления липидов, активация катаболизма биополимеров, синтез стрессовых белков. Акцентировано внимание на проблеме взаимоотношений неспецифических стрессовых реакций и процессов долговременной адаптации.

Приведены данные, характеризующие влияние на Rhizobium фенольных соединений, оказывающихся в ризосфере растения-хозяина в составе его экссудатов в период преинфекции. Показано, что в указанный период основные аспекты влияния фенольных соединений, а именно, участие в активизации геномной системы ризобий для синтеза ими сигнальных молекул - Nod-факторов и в контролировании концентрации этих бактерий в ризосфере растения-хозяина, зависят от количественных и качественных модификаций в их комплексах, возникающих в разные периоды после инокуляции, в процессе онтогенеза и в зависимости от условий внешней среды. Приведены данные, указывающие на функции фенольных соединений в ризосфере при контактировании бобовых растений с другими видами полезных или патогенных для них микроорганизмов, распространенных в почве.

Исследовано влияние кратковременных теплового (одноминутный прогрев при 42 град.) и осмотического (погружение в 1 М раствор сахарозы на 10 мин с последующим переносом в дистиллированную воду на 20 мин) воздействий на активность антиоксидантных ферментов (супероксиддисмутазы - СОД, каталазы и пероксидазы) в корнях и побегах этиолированных проростков пшеницы (Triticum aestivum L.). Уже через 10 мин после обоих закаливающих воздействий в корнях происходило повышение активности СОД. Ее активность возрастала в течение 6 ч после обоих закаливающих воздействий и затем стабилизировалась на повышенном уровне. В побегах также отмечалось быстрое повышение активности СОД и стабилизация повышенной активности фермента через 6 ч после теплового и осмотического закаливания. Активность каталазы в корнях и побегах повышалась лишь через 6 ч после теплового и через 9 ч после осмотического закаливания. Повышение активности растворимой пероксидазы в корнях и побегах отмечалось через 1 ч после обоих закаливающих воздействий и продолжалось в течение 24 ч. В условиях стрессовых воздействий (повреждающий прогрев или осмотический шок) активность всех трех антиоксидантных ферментов в органах закаленных проростков сохранялась на более высоком уровне. На отдельных стадиях наблюдений проявлялась своеобразная "взаимозаменяемость" каталазы и пероксидазы: при пониженных значениях активности каталазы отмечалась повышенная активность пероксидазы и наоборот. Предположено, что эффект кросс-адаптации антиоксидантной системы обусловлен повышением содержания в клетках проростков пшеницы под действием разных типов закаливания одинаковых сигнальных посредников - прежде всего активных форм кислорода.

Досліджено вплив гербіциду кросу на ростові процеси та накопичення фенольних сполук у коренях проростків кукурудзи. Показано, що дозова залежність росту кореня та пагона має вигляд модифікованої експоненти. Встановлено, що підвищене накопичення фенольних сполук відповідає періодичній функції залежно від концентрації гербіциду.

Установлены различия уровня лектиновой активности и содержания мРНК лектинов у растений разных по устойчивости к патогенам сортов пшеницы при инфицировании Fusarium graminearum, Alternaria spp. и действии салициловой кислоты. Cделан вывод, что увеличение лектиновой активности и уровня экспрессии генов лектинов является одной из защитных реакций растительного организма пшеницы на действие грибных патогенов и салициловой кислоты, которая имеет свои особенности в зависимости от устойчивости сорта и воздействующего фактора.

Індекс рубрикатора НБУВ: П146.789.9 + Е50*716-636-601.1

Рубрики:

Інші бур’яни

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж69512/Б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.2-264.11 + П213.3-264.11

Рубрики:

Кукурудза

Горох

Шифр НБУВ: Ж69512/Б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Охарактеризовано прояв та успадкування морфологічних ознак рослин гібридів між амфідиплоїдом Triticum durum Desf. - Aegilops tauschii та пшеницею м'якою ярою (Triticum aestivum L.) Харківська 26. У гібридів F1 домінували ознаки амфідиплоїда - опушення колоскових лусок, відсутність воскового нальоту, спельтоїдний комплекс: важкий вимолот зернівок, наявність широкого плеча на колоскових лусках, нещільний колос; лише одна ознака пшениці м'якої - відсутність остюків. За рештою фенотипових ознак гібридні рослини були проміжними між обома батьківськими формами. Розщеплення в F2 та BC1 відповідало незалежному успадкуванню трьох пар ознак, кожна з яких контролюється моногенно: остистість - безостість; опушення колоскових лусок - відсутність опушення; наявність - відсутність воскового нальоту на колосі. Незалежність успадкування генів, що відповідають за ці три пари ознак, узгоджується з їх локалізацією у різних хромосом геному амфідиплоїда. Це зумовлює можливість їх використання як морфологічних маркерів для сортів пшениці. В F2 розмах прояву показників продуктивності колоса не виходив за межі батьківських форм. Загальний рівень прояву кількості колосків у колосі вище у класах безостих колосів порівняно з остистими. У BC1 середні показники всіх трьох ознак для усіх класів розщеплення наближались до рекурентного сорту Харківська 26.

Встановлено, що на перспективних сортах і гібридах перцю солодкого в основному паразитують гриби родів Alternaria, Fusarium, Phoma, Сladosporium. Найбільшою частотою трапляння характеризуються гриби родів Alternaria, Fusarium. Виявлено сорти і гібриди, які можуть стимулювати або стримувати інтенсивність спороутворення фітопатогенних грибів на різних етапах онтогенезу.