Мета роботи - вивчення здатності низькодозової спінальної монолатеральної анестезії з використанням гіпербаричних розчинів бупівакаїну впливати на кардіогемодинаміку, респіраторну депресію, м'язове тремтіння, постпункційний головний біль, транзиторний ішемічний синдром і потребу в додатковій внутрішньовенній седації. Низькодозова спінальна анестезія виявила більший протективний ефект щодо кардіогемодинаміки: стабільний стан гемодинаміки на етапах оперативного лікування у разі виконання низькодозової спінальної монолатеральної анестезії спостерігали в середньому втричі частіше, ніж за стандартної спинномозкової анестезії. Використання монолатеральної техніки запобігало небезпечним змінам респіраторної функції на основному етапі вдвічі більше, а після закінчення - в 4 рази. Озноб і тремтіння після монолатеральної спинномозкової анестезії спостерігали на основному етапі в 1,5 разу рідше, а після закінчення оперативного лікування - у 2,4 разу рідше, ніж у разі ортодоксальної спинномозкової анестезії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)р + Х819(4УКР)112.011.02

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703.1

Рубрики:

Інсульт

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Останніми роками має місце чітка тенденція до зростання використання психотропних речовин синтетичного походження - канабіноїдів. Наслідки споживання психотропних речовин є дуже тяжкими й небезпечними, тому що вони здатні викликати порушення функцій внутрішніх органів, нервової системи й призводити до стійкої деградації особистості. Низька ціна на синтетичні наркотики, доступність і "реклама" їх використання привертає увагу підлітків. Тому споживання ними синтетичних наркотичних речовин поширюється з великою швидкістю. Як свідчать дані проведеного огляду літератури, у сучасних вітчизняних наукових працях відсутня інформація відносно частоти випадків та особливостей клінічного перебігу отруєнь синтетичною маріхуаною в дітей в Україні. Проте в закордонних публікаціях питанню клінічних ознак і наслідків отруєння синтетичними наркотичними речовинами в дітей приділяється значно більше уваги. На цей час відомі найбільш специфічні клінічні симптоми, що виникають після застосування синтетичних канабіноїдів. Варто відзначити, що симптоми отруєння дітей синтетичними наркотичними речовинами можуть бути різноманітними й непередбачуваними, оскільки препарат, який використовується, є коктейлем різних хімічних агентів. Саме тому відсутність знань у лікарів ненаркологічного профілю щодо клінічного перебігу наркотичного отруєння в дітей призводить до встановлення помилкового попереднього діагнозу, втрати часу для проведення доцільної інтенсивної терапії, значно збільшує фінансові витрати, пов'язані з призначенням дорогих лабораторних та інструментальних методів дослідження, і підвищує ризик летального наслідку. Наведено деякий досвід використання експрес-тесту SNIPER 10 у дітей, які надходили до інфекційного стаціонару.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.25 + Р636.750.54

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення хребта

Грижі спинного мозку і його оболонок

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.202.1-59

Рубрики:

Ожиріння

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дослідження проведено у 34 дітей після виконання оперативних втручань на органах черевної порожнини. Залежно від методики знеболювання пацієнтів було розподілено на 2 групи: у 1-й групі використовували блокаду квадратного м'яза поперека (quadratus lumborum block); в 2-й групі призначали лише внутрішньовенну безперервну інфузію фентанілу. Проведення багатокомпонентної анальгезії (з використанням блокади квадратного м'яза поперека значно зменшує негативні наслідки недостатнього знеболювання у дітей та сприяє ефективній анальгезії після травматичних операцій, зменшує прояви синдрому інтраабдомінальної гіпертензії, покращує кровотік у судинах черевної порожнини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.1 + Р415.202.1-25

Рубрики:

Травматологія

Ожиріння

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В обзоре приведены данные о подходах к жидкостной ресусцитации и влиянии на результаты в периоперационном периоде. Выбор типа жидкости является ключевой позицией в связи с высокой частотой гиперхлоремии, гиперкалиемии и метаболического ацидоза, связанного с использованием больших объемов физиологического раствора, и сообщениями о связи гидроксиэтилкрахмалов с нарушением свертываемости крови и почечными осложнениями. Ни одно из исследований не было способно обнаружить разницу в остром повреждении почек, вызванном гидроксиэтилкрахмалами современного поколения и кристаллоидами у хирургических пациентов. Качество и уровень доказательности доступной литературы слишком низки, чтобы сделать вывод о том, благоприятный или неблагоприятный профиль имеют гидроксиэтилкрахмалы при лечении острой периоперационной гиповолемии. Когда используются гидроксиэтилкрахмалы, рекомендуемая доза не должна быть превышена и ее использование должно быть ограничено несептическими пациентами без предшествующей почечной недостаточности.

Лечение абдоминальной патологии в 80 % случаев проводится хирургическим путем. По данным Национального конфиденциального комитета подсчета результатов лечения и смертности (NCEPOD, 2016), послеоперационная летальность при плановых оперативных вмешательствах составляет 4 %, в ургентной хирургии колеблется от 19,7 до 23,1 %. Периоперационная инфузионная терапия является динамичным процессом дооперационной ликвидации гиповолемии, интраоперационной поддержки эффективного объема циркулирующей крови и его послеоперационной стабилизации и влияет на развитие послеоперационных осложнений, длительность стационарного лечения и уровень летальности. Поиск проводился по ключевым словам в базах данных Scopus, Web of Science, MedLine, The Cochrane Library.

Історію хірургії можна поділити на два основних етапи: до 1846 р. і після нього. У цій роботі автори навели в хронологічному порядку основні віхи й етапи розвитку анестезіології в Україні, зосередивши увагу на лікарях, які вперше проводили хірургічні втручання під загальним і місцевим знеболюванням. В 1846 р. за ініціативи В. О. Караваєва й А. П. Вальтера, учнів М. І. Пирогова, при Київському університеті було організовано комісію з вивчення впливу ефіру на організм. Дослідивши в експерименті вплив ефіру на тваринний організм, В. О. Караваєв 18 лютого 1847 р. зробив першу в Києві операцію під ефірним наркозом. Другу в Україні операцію під ефірним наркозом виконав Т. Л. Ванцетті у Харкові 28 лютого 1847 р. А вже до кінця 1847 р. хлороформний наркоз у Києві застосував В. О. Караваєв. В 1871 р. в Харкові В. Ф. Грубе здійснив першу операцію під наркозом закисом азоту. У 80 - 90-х роках XIX ст. в хірургічну практику широко впроваджуються методи місцевої й провідникової анестезії кокаїном. Українські хірурги були піонерами місцевої анестезії. В 1886 р. київський хірург А. І. Лукашевич провів на собі та інших здорових людях досліди із застосування провідникової анестезії. Випускник медичного факультету Київського університету Св. Володимира В. Ф. Войно-Ясенецький у Санкт-Петербурзі в 1915 р. видає монографію "Регіонарна анестезія", ілюстровану автором. У післяреволюційний період знеболюванню приділяють усе більше уваги, кількість хірургів, які проводять операції зі знеболюванням, зростає в геометричній прогресії. Виникає потреба в постійному нагляді за станом пацієнта й в медперсоналі, що його проводитиме. Це й був початок формування анестезіології як науки й окремої спеціальності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р451я431(0)

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.627.703.0

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Фібриляція передсердь залишається основною причиною розвитку гострого порушення мозкового кровообігу (ГПМК), що є однією з основних причин смерті та тяжкої тривалої непрацездатності. Продовжується пошук препаратів, здатних запобігати пошкодженню тканин головного мозку та покращувати відновлення після ГПМК. Мета роботи - визначення зміни функціонального стану ендотелію судин, рівня C-реактивного протеїну та когнітивних функцій у пацієнтів із фібриляцією передсердь і ГПМК під впливом лікування цитиколіном. За результатами дослідження в усіх пацієнтів із фібриляцією передсердь та ГПМК виявлено порушення ендотеліальної функції та когнітивні розлади, а в 74 % хворих установлено підвищення рівня C-реактивного протеїну. Призначення цитиколіну в дозі 1000 мг на добу сприяло вірогідному поліпшенню функціонального стану ендотелію судин та зниженню рівня C-реактивного протеїну, що є особливо важливим за умов ГПМК, бо може допомогти в обмеженні пошкодження тканин на тлі ГПМК та покращити прогноз у даної категорії хворих.

У даному огляді висвітлено сучасний стан питання про особливості анестезії в дітей із гідроцефалією. Гідроцефалія є одним з найбільш поширених захворювань нервової системи в дітей раннього віку. Такі пацiєнти, ще не ставши об'єктом хірургічного втручання, вже є проблемними для анестезіолога. Головне - необхідно знати та враховувати численні особливості соматичного стану пацієнтів, що виникають за умов неврологічного дефіциту у разі гідроцефалії й нерідко є причиною анестезіологічних ускладнень. Кваліфікація анестезіолога проявляється перш за все в умінні запобігати цим ускладненням й долати їх. Основним принципом вибору анестезії в дітей із гідроцефалією є запобігання виникненню потенційних неврологічних розладів під впливом анестезіологічних препаратів, а саме пiдтримка адекватного церебрального перфузійного тиску.

Рассмотрены особенности проведения анестезиологического пособия у беременных с кардиомиопатиями. Приведены патофизиологические изменения, происходящие при гипертрофической, дилатационной и рестриктивной кардиомиопатии на фоне беременности. Анестезиологическая тактика при кардиомиопатии у беременных, нуждающихся в родоразрешении, существенным образом определяется степенью компенсации кровообращения. Одним из главных требований к анестезиологическому пособию при родоразрешении в данной ситуации является максимально возможная стабильность параметров гемодинамики. Эпидуральная анестезия является методом выбора при родоразрешении беременных с кардиомиопатией.

Епідуральна аналгезія забезпечує найбільш ефективне полегшення пологового болю. Застосування інноваційних комбінацій лікарських засобів та зміна підходів до інтрапартального забезпечення акушерської допомоги призвели до збільшення профілю безпеки епідуральної аналгезії. Новим у наданні анестезіологічної допомоги акушерським пацієнтам є активний підхід до управління ризиками. У даній роботі відображено досвід анестезіологів Вінницької області щодо інформування пацієнтів, заходів із забезпечення оптимального ведення та документування пологів за умов епідуральної аналгезії з використанням розроблених і впроваджених у клінічну практику інформаційних і комунікаційних інструментів.

Злоякісний нейролептичний синдром є потенційно загрозливим ускладненням у разі проведення нейролептичної терапії, що вимагає своєчасної діагностики, заснованої на виключенні інших причин гіпертермії, та специфічних лабораторних досліджень. Тактика лікування цього стану принципово відрізняється від тактики ведення хворих з іншою патологією, яка супроводжується гіпертермією. Наведено клінічний випадок діагностики і лікування цього стану.

Острый тромбоз воротной вены является потенциально опасным для жизни состоянием, представляющим значительные сложности в диагностике и выборе тактики лечения пациента. Единых рекомендаций по оказанию неотложной помощи при данной патологии не существует. Представлен клинический случай успешной и своевременной диагностики и лечения этого заболевания.

Мета роботи - дослідити частоту виникнення катетер-асоційованих інфекцій сечовивідних шляхів у пацієнтів відділення інтенсивної терапії дитячої клініки залежно від умов, в яких проводилась катетеризація сечового міхура (СМ). Досліджено 60 пацієнтів відділення інтенсивної терапії дитячої клініки віком 6 - 12 років з гнійною хірургічною патологією та пневмонією. Пацієнтів було розподілено на 2 групи: група 1 - пацієнти, яким катетеризація СМ проводилась за умов операційної; група 2 - пацієнти, яким катетеризація СМ проводилась за умов відділення інтенсивної терапії. Результати дослідження показали, що катетер-асоційовані інфекції сечовивідних шляхів виникають швидше і з більшою частотою у пацієнтів групи 2. З'ясовано, що бактеріурія у дітей із катетеризованим СМ виникає швидше й у більшої кількості осіб жіночої статі.