Індекс рубрикатора НБУВ: Д340.42

Рубрики:

Мінералогічний склад гірських порід

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д340.42

Рубрики:

Мінералогічний склад гірських порід

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Відзначено, що за накопиченим досвідом і фактичним матеріалом з пошуків корінних родовищ алмазів, з урахуванням відомих концепцій і чинників, виділено ієрархічний ряд геологічних об'єктів прогнозу: алмазоперспективна мінерагенічна область (літосферний блок) - район (ареал очікуваного алмазоносного магматизму) - перспективна площа (потенційне алмазоносне поле) - ділянка (перспективна структура) - прояв (родовище). Розглянуто відомості про геологічну будову різновікових блоків Українського щита, алмазоносність відкладів осадового чохла й особливості магматизму в межах перспективних районів, надано загальну характеристику перспективних площ. Наведено порівняльну оцінку перспектив алмазоносності виділених об'єктів усіх рангів і надано рекомендації щодо проведення в їх межах комплексу геологопошукових робіт.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д340.42

Рубрики:

Мінералогічний склад гірських порід

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто геологічну позицію, особливості речовинного складу й петрогенезис протерозойських (2,0 - 2,1 млрд рр.) лужно-ультраосновних порід північно-західної частини Українського шита. Ці породи утворюють дрібні гіпабісальні інтрузії та пояс дайок. За текстурно-структурними особливостями та складом вони відповідають олівіновим якупірангітам, олівіновим мельтейгітам та їх лайковим і порфіровим аналогам (олівіновим меланефелінітам). Проаналізовано клінопіроксени (хромдіопсіди, егирін-діопсіди) й амфіболи (гастінгсити, еденіти, різновиди рядів гастінгсит - катофорит, еденіт - катофорит, рогові обманки, актиноліти), а також акцесорні хромшпінеліди й ільменіт. Лужно-ультраосновні породи району характеризуються примітивним складом (до 19 - 22 % Mg) із дуже низьким для такого типу порід вмістом несумісних елементів-домішок (Nb, Zr, TR тощо). Є підстави вважати, що вихідні магми цих порід утворились під час парціального плавлення піропового перидотиту на глибині близько 140 км (в області алмазної асоціації) без істотного впливу мантійного метасоматозу. Передбачено, що лужно-ультраосновний магматизм цього регіону супроводжувався протерозойським кімберлітовим та/або лампроїтовим магматизмом (знахідки алмазу та його мінералів-супутників у верхнепротерозойських конгломератах і пісковиках, а також у третинних і сучасних розсипах).

Зазначено, що масиви плагіогранітів на річках Каратюк і Каратиш, розташованих в межах західного крила Мангуського синклінорію Центрального Приазов'я, були сформовані у палеопротерозої близько 2 100 млн років тому. Ізотопний вік чарнокітів р. Каратиш, де відслонюється глибоко еродована ядерна частина Мангуського синклінорію, - 2 107 млн років - відповідає часу гранітизації супракрустальних порід центрально-приазовської серії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д59(45Укр)342

Рубрики:

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Установлено сріблоносність (до 200 - 300 г/т) і досліджено мінералогію срібла Каракубського кальцитсульфіднополіметалічного рудопрояву (Волновахська зона). Виявлено, що сріблоносність галеніту пов'язана з вкрапленістю сульфосолей (полібазиту та тетраедриту) і самородним сріблом, тоді як у сфалериті основними мінералами-носіями срібла є акантит і тенантит.

Надано результати дослідження рудної мінералізації одного з рудопроявів золота в Криворізько-Кременчуцькій зоні, а також стислий опис головних рудних мінералів і характеристику умов їх утворення. Виділено кілька генерацій рудних мінералів і золота.

На прикладі Софійського золотоносного вузла (Далекий Схід), де чітко проявлений тісний зв'язок золотоносних розсипищ і корінних джерел кварцевожильного типу малосульфідної формації, вивчено вплив зонального метаморфізму рудовмісних порід на текстури та структури руд, пробність і розмір частинок самородного золота. Встановлено, що особливості гранулометричного складу та пробності самородного золота в елементарних долинних розсипищах Софійського рудного вузла визначені передусім характером крупності та пробності його в корінних джерелах. Указані параметри золота в досліджених родовищах і рудопроявах кварцевожильного типу, а також структури та текстури руд залежать від ступеня метаморфізму рудовмісних порід.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.516.3(45Укр) + Д59(45Укр)33

Рубрики:

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що з урахуванням правила Кліффорда та на основі аналізу умов утворення літосфери Українського щита й особливостей його структури, а також характеристики його глибинного магматизму та розподілу знахідок алмазів, зроблено регіональну оцінку корінної алмазоносності різних геоблоків щита. Визначено також вірогідні генетичні типи алмазів та їх транспортери в земну кору. До найбільш перспективних територій щодо відкриття родовищ мантійного алмазу віднесено Середньопридніпровський геоблок, південно-західну частину Українського щита з потовщеною корою та прилеглі до Дніпровсько-Донецького авлакогену схили щита, особливо в межах їх архонової частини.

Наведено характеристику дрібних алмазів (розміром -1 - +0,5 мм, рідше - -0,5 - +0,2) з 54 корінних тіл більшості кімберлітових полів і з 57-ми різновікових розсипищ майже всіх алмазоносних районів Якутії. Встановлено особливості збереженості мікрокристалів алмазу, їх морфології, забарвлення та видимої фотолюмінесценції. Показано розподіл мікрокристалів алмазу за різновидами, згідно з класифікацією Ю. Л. Орлова, за вмістом і складом мінеральних включень. Зроблено висновок про відповідність мікро- та макрокристалів алмазу в більшості корінних тіл та їх належності до єдиної алмазної популяції в межах конкретного кімберлітового тіла. Показано, що мікрокристали алмазу з двох основних алмазоносних субпровінцій Якутії (Центрально-Сибірської та Лено-Анабарської) відображають головні особливості макрокристалів цих же субпровінцій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д452(45Укр)411 + Д59(45Укр)452

Рубрики:

Неметалеві корисні копалини

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На прикладі складних двійникових утворень природного та синтетичного алмазу, самородних золота та міді описано їх псевдопентагональні форми. Показано, що їх загальний вигляд визначається габітусними простими формами (октаедр, куб) росту індивідів у разі їх циклічного двійникування за шпінелевим законом.

Відзначено, що ювеліт - один з найпоширеніших мінералів у біолітах. Мінералогічні дослідження й аналіз опублікованих матеріалів свідчать, що цей мінерал у геологічних об'єктах трапляється, як правило, у вигляді індивідуалізованих кристалів (двійників), а в біологічних - для нього типові сфероїдолітові сфероліти, рідше зернисті утворення; в уролітах виявлений також біогенний ювеліт у вигляді дендритоподібних агрегатів.

Відзначено, що визначення термодинамічних умов утворення гірських порід Українського щита з високотемпературними парагенезисами гранат + ортопіроксен + плагіоклаз + кварц і гранат + кордієрит + силіманіт + кварц використано для розрахунку глибини їх утворення, що змінюється в межах 16 - 37 км і розглядається як показник глибини ерозійного зрізу. Більш глибинні породи виходять на поверхню в зонах глибинних розломів і потовщеної земної кори. Значна різниця глибини утворення порід і рівня ерозійного зрізу на сусідніх ділянках є наслідком вертикальних зсувів по глибинних розломах.

На базі "реперних" (надійних) U-Pb ізотопних даних, одержаних за акцесорними мінералами, визначено головні геохронологічні рубежі історії геологічного розвитку Українського щита (УЩ). Значну увагу приділено датуванню процесів магматизму, високоградієнтного метаморфізму та ендогенного рудоутворення. У Дністровсько-Бузькому та Приазовському мегаблоках УЩ надійно датовано найдавніші палеоархейські утворення за віком більше 3,6 млрд років, що представлені породами тоналіт-тронд'ємітової асоціації, які неодноразово перетворені за умов високоградієнтного метаморфізму. Формування зеленокам'яних структур, перспективних щодо благородних металів, проходило, головним чином, у мезоархеї. Неоархей характеризується розвитком кратонічних структур та інтрузивним гранітоутворенням. З палеопротерозоєм пов'язане формування залізисто-кремнієвих формацій і вулканогенно-плутонічних асоціацій, продуктивних на Ti - Ni мінералізацію.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*699.177в733.5

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*669.372в738.3

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ