Висвітлено особливості сучасного побутування міфологічної традиції українців деяких місцевостей історико-етнографічного району Півдня України (переважно Північного Причорномор'я) у полікультурному середовищі регіону. Розглянуто уявлення про міфологічні персонажі: вихор, відьма, "ходячий" мрець, домовик.

Охарактеризовано етнокультурну специфіку, взаємовпливи та взаємодію, взаємозапозичення, паралелі передшлюбного та шлюбного циклів українсько-італійських весіль.

Висвітлено трансформаційні процеси, які відбулися в традиційному українському житловому будівництві впродовж другої половини ХХ ст. внаслідок змін у системі сільського господарювання під впливом історичних, економічних, політичних та глобалізаційних факторів.

Розглянуто релігійний аспект шлюбно-сімейних взаємин між представниками різних конфесій на Закарпатті. Висвітлено церковну та внутрішньосімейну практику укладання конфесійно змішаних шлюбів і хрещення дітей, народжених у таких шлюбах.

Розглянуто особливості побуту сучасної закарпатської сім'ї, традиційні риси родинного побуту, характерні загалом для української родини. Висвітлено нові реалії, що формуються під впливом нових соціально-економічних чинників і культурних взаємовпливів українців та представників національних меншин, які історично проживають з ними поряд.

На основі польового матеріалу розглянуто метеорологічні уявлення українців щодо "єврейських кучок" та деяких їх проявів у традиційних українських віруваннях про несприятливі погодні явища в окремі періоди року.

Висвітлено стан побутування архаїчних елементів передпоховального циклу поховально-поминальної обрядовості українців та росіян Північної Миколаївщини, розкрито його взаємозв'язок із традиційною культурою повсякдення.

Наведено стислі відомості про аспекти діяльності В. Г. Кравченка - ученого, народознавця, письменника. Представлено його матеріали з дослідження писанкарства.

Визначено зміни в культурі життєзабезпечення сучасного населення великих міст. На прикладі явищ матеріальної культури (житло, кулінарні традиції, одяг) проаналізовано чинники впливу на формування нових стереотипів естетики й комфортності побуту, розглянуто співвідношення етнічних та інтеретнічних елементів у цих процесах.

Розглянуто місце Праги в історії україністики та історію чотирьох видань творів Т. Шевченка періоду Другої світової війни, у кожному з яких цензура Протекторату Чехії та Моравії викреслила з його віршів і приміток до них місця з негативною оцінкою німців.

Розглянуто проблеми формування традиційно-побутової культури українського населення Кримського півострова, наведено класифікацію сіл з українським населенням. Визначено ступінь міжкультурних взаємовпливів українців з представниками інших етнічних спільнот.

Розглянуто методологічні особливості збірників діалектних текстів автохтонного українського населення Румунії, Словаччини та Польщі (записи 1959 - 2006 рр., загальний обсяг - 1 213 сторінок транскрипції). Обгрунтовано можливість їх використання як джерельної бази для етнографічних студій.

Висвітлено особливості поховальної обрядовості нащадків чеських переселенців, які проживають у Мелітопольському районі Запорізької області. Розглянуто традиційні елементи, що визначають етнічну ідентичність чехів, та обряди, що з'явилися в результаті міжетнічних взаємовпливів. Наведено відомості про поховальний обрядовий фольклор, розподілений згідно з віковими, статевими та тематичними характеристиками.

Розглянуто домінантні орнаментальні мотиви Житомирського Полісся, їх народні термінологічні назви, а також охарактеризовано їх композиційні конфігурації в окремих інтер'єрних виробах та одязі. У контексті народного ткацтва проаналізовано складний етап трансформації слов'янського світогляду, що спонукав до процесу збереження та модифікації народними ткачами язичницької знакової системи шляхом ототожнення її з християнською символікою.

Визначено п'ять векторів аналізу "Щедрика" М. Леонтовича - історичний, музичний, вербальний, нумерологічний, графічний.

Наведено відомості про українців Курської губернії. Представлено етнографічний опис українських сіл Старооскольського повіту, зроблений на початку 1860-х рр., в якому висвітлено їх традиційні ремесла, соціально-економічні проблеми та міжетнічні взаємини, а також особливості одягу та мови їх мешканців.

Розглянуто особливості виконання народних мелодій, що відрізняється вільним ставленням до інтонування ІІІ щабля від тоніки. Зазначено, що цю терцію співають широко і вузько, соліст може використовувати малу терцію, однак у момент вступу хору терція може переходити у велику, а так звана "нейтральна терція" в народному традиційному співі не вживається.

Исследован культ солнца на основе шумерских и тюркских эпических произведений, представлены интересные параллели. Выявлены очень похожие мотивы в шумерском и тюркском фольклоре, вытекающие из одного этнопоэтического, этномифического и этногенетического источника.

Охарактеризовано особливості бойківсько-закарпатського барвінкового обряду на Воловецькій Бойківщині, де він репрезентований в особливо яскравій формі. Зазначено, що побутування великого циклу весільних пісень-ладканок свідчить про давність його походження.

Наведено та проаналізовано невідому розвідку польського історика С. Гізи, присвячену особливостям львівської говірки й опису дорадянського Львова.