Досліджено роль етичної складової у екологічній освіті. Надання етичній проблематиці пріоритетності у викладі екологічних дисциплін зумовлює посилення їх виховного потенціалу та мотиваційну значущість стосовно студентів, які одержують гуманітарну та природничу освіту. Як філософсько-етичне підгрунтя екологічної освіти розглянуто екологічну етику, що є філософською дисципліною, яка має науковий і освітній виміри. Екологічна етика існує як поширений екологічний соціальний рух і має наукове обгрунтування як напрям сучасної етики. Гармонійне поєднання цих двох проявів екологічної етики досягається в екологічній освіті. Формування екологічно спрямованого світогляду, виховання належних екологічних цінностей та дотримання еколого-етичних принципів поведінки у студентів є основними критеріями достатнього філософського обгрунтування екологічної освіти.

Досліджено теоретичні та методичні засади формування професійної компетентності майбутніх екологів за умов переходу суспільства до сталого розвитку. Вперше розроблено методичну систему професійної підготовки майбутніх екологів за умов переходу до сталого розвитку суспільства, яка включає комплекс навчально-методичного забезпечення. Розроблено засади формування предметних компетенцій та змістових модулів з урахуванням принципів сталого розвитку та впроваджено в галузеві стандарти ВНЗ України для освітньо-кваліфікаційних рівнів "Бакалавр" і "Магістр" напряму підготовки "Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування". Теоретично обгрунтовано структурно-логічну схему підготовки бакалаврів і магістрів екологів, а також визначено роль і місце принципів сталого розвитку в структурі професійної підготовки майбутніх екологів. Уточнено критерії діагностики рівня сформованості готовності майбутніх екологів до професійної діяльності (когнітивний, операційний та емоційно-мотиваційний). Експериментально перевірено методичну систему професійної підготовки майбутніх екологів у аграрних ВНЗ за умов переходу суспільства до сталого розвитку. Уточнено зміст і робочі плани дисциплін циклу професійно-орієнтованої гуманітарної, соціально-економічної, природничо-наукової, професійної та практичної підготовки й удосконалено зміст і методику викладання професійно-орієнтованих дисциплін на основі суб'єктно-діяльнісного підходу ("Загальна екологія", "Техноекологія", "Моніторинг довкілля", "Моделювання і прогнозування стану довкілля", "Стратегія сталого розвитку").

Розкрито теоретичні та методичні основи екологічної підготовки фахівців технічних спеціальностей у ВНЗ, коли найважливішим чинником людської діяльності та суспільної свідомості стає формування екологічного мислення, екологічної етики, екологічної культури, а феномен екологічної освіти має задовольнити зростаючі потреби соціуму у ліквідації умов поширення глобальної екологічної кризи. Визначено сутність даного феномену як особистісно-професійну, морально-етичну комплексну якість фахівця, а також необхідність удосконалення системи державних організаційних заходів і управлінських рішень. Розроблеію науково-методичну систему екологічної підготовки фахівців, що відображає взаємоузгодженість та взаємозв'язок ідейно-світоглядної, тeopeтикo-мeтoдoлогічнoi існуючої бази та нової моделі екологічного навчання студентів за умов інформатизації суспільства. Модель побудована на основі інноваційних педагогічних технологій - ключових факторах реалізації комнетентнісної парадигми освіти, становлення освіти для збалансованого розвитку, враховуючи природоузгодженість поступу, стабілізацію cycпільниx відносин і спрямування їх у русло ноосферогенезу.

Вперше обгрунтовано технологію та дидактичні умови, розроблено модель формування продуктивного мислення майбутніх екологів у процесі підготовки до професійної діяльності під час вивчення дисциплін екологічного напряму. Визначено критерії, показники й обгрунтовано рівні сформованості продуктивного мислення студентів-екологів у процесі підготовки до професійної діяльності. Розширено та доповнено сутність і структуру готовності майбутніх екологів до професійної діяльності. Набули подальшого розвитку питання змісту професійної підготовки майбутніх екологів у ВНЗ.

Розроблено й обгрунтовано теоретичні та методичні засади природничо-наукової підготовки (ПНП) майбутніх екологів у ВНЗ. Обгрунтовано концептуальні засади ПНП майбутніх екологів у ВНЗ, зокрема: розроблено концепцію ПНП; створено та теоретично обгрунтовано модель дидактичної системи ПНП; конкретизовано цілі ПНП фахівців-екологів; визначено й обгрунтовано критерії відбору змісту ПНП та вимоги до структурування навчального матеріалу; встановлено педагогічні умови формування природничо-наукової компетентності майбутніх екологів. Опрацьовано технологію ПНП фахівців-екологів у ВНЗ, зокрема: спроектовано зміст навчально-методичного забезпечення; обгрунтовано доцільність використання у професійні підготовці фахівців-екологів інформаційних освітніх середовищ; визначено особливості й організаційно-педагогічні засади впровадження у ПНП технології навчання та діагностики навчальних результатів з використанням модульного динамічного об'єктно-орієнтованого середовища навчання. Ефективність концептуально-теоретичних положень і технології ПНП майбутніх екологів підтверджено експериментально.

Здійснено теоретичне узагальнення й обгрунтовано новий підхід до проблеми формування екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей. Уточнено сутність ключових понять: "екологічний світогляд студентів економічних спеціальностей", "формування екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей". Уточнено критерії та показники сформованості екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей: мотиваційно-ціннісний, когнітивно-інтелектуальний, практично-діяльнісний. На основі визначених критеріїв та показників охарактеризовано рівні сформованості екологічного світогляду студентів: високий, середній та низький. Здійснено діагностику сформованості екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей, яка включала аналіз стану формування екологічного світогляду студентів таких спеціальностей у навчально-виховному процесі ВНЗ та проведення констатувального експерименту. Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей.

Наведено теоретичне узагальнення проблеми формування світоглядних переконань у студентів педагогічних університетів засобами природоохоронної діяльності із урахуванням сучасних вимог. З’ясовано стан дослідженості проблеми в науковій літературі, розкрито зміст і сутність ключових понять дослідження: "світогляд", "переконання", "світоглядні переконання", "засоби природоохоронної діяльності", "формування світоглядних переконань засобами природоохоронної діяльності". Уточнено структурні компоненти сформованості світоглядних переконань (ціннісно-мотиваційний, когнітивно-інформаційний, діяльнісно-практичний) з відповідними критеріями та показниками. На основі уточнених критеріїв і показників охарактеризовано рівні сформованості світоглядних переконань засобами природоохоронної діяльності: високий, середній, низький. Обгрунтовано й апробовано модель, визначено й експериментально перевірено педагогічні умови формування світоглядних переконань у студентів педагогічних університетів засобами природоохоронної діяльності.

Визначено стан розробленості проблеми формування екологічної культури (ЕК) у студентів ВНЗ І - ІІ рівнів акредитації автотранспортного профілю. Досліджено специфіку формування ЕК у студентів ВНЗ І - ІІ рівнів акредитації цього профілю. Уточнено сутність понять "екологічна культура", "екологічна культура студентів ВНЗ І - II рівнів акредитації автотранспортного профілю", "формування екологічної культури студентів ВНЗ І - II рівнів акредитації автотранспортного профілю". Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування ЕК у таких студентів. Здійснено діагностику рівнів сформованості ЕК у таких студентів на основі розроблених критеріїв і показників. Запропоновано удосконалені зміст, форми та методи формування ЕК у студентів ВНЗ І - ІІ рівнів акредитації автотранспортного профілю.

Вирішено актуальне науково-технічне завдання з розробки методів, моделей та інструментів управління екологічними знаннями для формування екологічної компетентності членів проектної команди в освітніх проектах, що спрямовані на зниження техногенного впливу на довкілля. Проаналізовано існуючі підходи формування ментального простору для вирішення екологічних проблем, нормативні документи, стандарти, методи та моделі управління знаннями у проектах і програмах розвитку. Запропоновано концепцію формування ментального простору для реалізації освітніх проектів, спрямованих на збереження довкілля. Сформовано моделі управління екологічними знаннями в освітніх проектах на основі компетентнісного підходу. Розроблено метод визначення інтегрованої компетентності керівника та членів команди освітнього проекту. Побудовано моделі підвищення кваліфікації й управління розвитком учасників проекту на основі визначених критеріїв оцінювання результативності системи управління екологічними знаннями. Розроблено моделі, які дозволять управляти знаннями для формування екологічної компетентності в освітніх проектах, та моделі розвитку компетентності персоналу у проектах впровадження системи екологічного менеджменту на основі інтегрованої компетентності учасників та вибору методу підвищення кваліфікації. Отримані результати впроваджено у практику управління знаннями при реалізації міжнародних і вітчизняних проектів в університеті м. Падерборн, Інституті післядипломної педагогічної освіти Київського університету ім. Б. Грінченка, Національному транспортному університеті.