Представлено монографію у якій комплексно й усебічно проаналізовано життєвий і трудовий шлях, організаторську, громадську, педагогічну та науково - дослідницьку діяльність Івана Вікторовича Іваха, який працював у Камꞌянець-Подільському державному педагогічному інституті на посадах викладача, старшого викладача, секретаря парторганізації, заступника директора, ректора, завідувача, доцента кафедри (1950 – 1989 рр.)

Розглянуто можливості впровадження системно-інтегративного підходу до підготовки вчителів-магістрів у процесі опанування ними циклу фундаментальних наук (фізики, астрономії, астрофізики, космології, космогонії, хімії). Мета роботи - обгрунтувати можливість одного з варіантів системно-інтегративного підходу щодо структурування та вивчення навчального матеріалу про фундаментальні взаємодії в природі та сучасний стан процесу об'єднання теорій, які їх описують. Як методи дослідження використано комплексний аналіз науково-методичних джерел, в яких репрезентується системно-інтегративний підхід до вирішення педагогічних проблем, і синтез відповідних результатів досліджень, опублікованих у науково-педагогічних виданнях, із результатами авторських наробок щодо експериментального їх упровадження в освітню практику. Інтегративність змісту матеріалу про фундаментальні взаємодії в природі запропоновано викладати послідовно у формі трьох підтем (питань). Розглянуто природу всіх фундаментальних взаємодій, їх загальну характеристику, порівняльні дані за величиною числових значень, формули безрозмірних світових констант, які описують ці взаємодії, прояв фундаментальних взаємодій (сил) у фізиці, астрономії, хімії тощо. Визначено вплив зміни числових значень світових констант на еволюцію Всесвіту. На якісному рівні розглянуто сучасні теорії, які намагаються об'єднати в єдину систему (наукову картину світу) всі фундаментальні взаємодії. Внаслідок проведеного дослідження з'ясовано, що можливості інтегративного вивчення матеріалу про фундаментальні взаємодії у природі, підкреслюють їх фундаментальні протилежні властивості (далекодіючий характер гравітаційної й електромагнітної взаємодій і близькодіючий - слабкої та сильної), які в поєднанні й визначають структурну єдність та еволюцію нашого Всесвіту, можливість існування множинності інших всесвітів, властивість невичерпного "дроблення" матерії на все менші та менші частинки, підтверджуючи тим самим діалектику єдності та боротьби протилежностей. Зроблено висновок, що системно-інтегративний підхід до вивчення фундаментальних взаємодій у природі надає можливість інтерпретувати фундаментальне значення різниці між далекодіючими та близькодіючими силами природи: з одного боку - взаємодії необмеженого радіуса дії (гравітація й електромагнетизм), а з іншого - малого радіуса (сильна та слабка). Цим і демонструється, що світ природних процесів розгортається в межах цих двох полярностей і разом із тим втілює єдність гранично малого та безмежно великого - мікро- та мегасвіту, елементарної частинки та всього Всесвіту. Іншими словами - опис природи пролягає між двома протилежними картинами. У цьому "серединному" описі фізичні закони призводять до нової форми пізнання, яка виражається ймовірнісними уявленнями. Тобто, будучи пов'язаними з динамічною нестійкістю природних систем (як мікро- так і макроскопічних), закони природи оперують лише з можливістю подій, а не роблять окремі події наперед передбачуваними.

Викладено досвід використання вільних математичних систем під час навчання студентів першого курсу вищої математики та загальної фізики у закладі вищої освіти (ЗВО). Розуміння студентами вищої математики та фізики вважається основною проблемою у ЗВО. Візуалізація розв'язків задач вищої математики та загальної фізики допомагає зрозуміти, усвідомити та засвоїти більшість тем із даних дисциплін. Потужним помічником у цьому мають стати системи комп'ютерної математики. Актуальною проблемою в сучасних реаліях є використання навчальними закладами ліцензійного програмного забезпечення. Альтернативою є вільні операційні системи та вільні програмні продукти для побудови графіків та аналізу даних під час навчання вищої математики та фізики. Матеріалом дослідження є процес розв'язування завдань на дослідження функцій, знаходженні площі фігури, яка обмежена графіком функції та віссю абсцис на певному інтервалі, побудові графіку функції заданої неявно використовуючи програму KmPlot. Для інтерполяції даних, які задані у вигляді таблиці, використано програму LabPlot. Методи спостереження, аналізу та систематизації використано для отримання інформації про доцільність використання KmPlot і LabPlot під час навчання вищої математики та фізики. Описано переваги вільної ОС Manjaro; доцільність використання KmPlot під час вивчення деяких тем "Вищої математики" та визначення траєкторії тіла, яке кинуте під кутом до горизонту в механіці; можливості використання LabPlot у ході визначення коефіцієнта динамічної в'язкості рідини. Узагальнюючи результати дослідження можна стверджувати, що використання програм KmPlot і LabPlot у вивченні фізико-математичних дисциплін надає можливість покращити їх сприйняття та розуміння, оптимізує освітній процес і вирішує проблему використання ліцензій ного програмного забезпечення.

Відомо, що фізика та математика є традиційно найскладнішими дисциплінами для більшості студентів-першокурсників технічних університетів. Відповідно, проблема встановлення міжпредметних зв'язків фізики та математики та їх реалізація з метою підвищення ефективності навчального процесу є достатньо актуальною. Зрозуміло, що вищезазначена проблема є значною за обсягом. Мета роботи - дослідження міжпредметних зв'язків фізики та математики під час викладання розділу "Фізичні основи механіки" курсу фізики студентам першого курсу технічного університету. Для досягнення поставленої мети використано наступні методи: аналіз систематизація - під час огляду наукових публікацій за обраною тематикою дослідження; аналіз, порівняння, систематизація, узагальнення - під час вивчення узгодженості викладання навчального матеріалу з фізики та математики за часом, обговорення результатів дослідження та формулювання висновків роботи. Із проведеного аналізу програм із навчальних дисциплін "Фізика" і "Математика", за якими навчаються студенти технічних спеціальностей Національного транспортного університету, встановлено, що необхідні для успішного вивчення фізичних основ механіки теми з відповідних розділів курсу математики, за винятком елементів лінійної та векторної алгебри, вивчаються студентами вже після опанування вказаного розділу фізики. Відповідно, без належної математичної підготовки вивчати фізичні основи механіки студентам першого курсу, виявляється, досить складно. Таким чином, під час викладання фізичних основ механіки студентам першого курсу технічного університету не враховуються хронологічні міжпредметні зв'язки фізики та математики, що забезпечують узгоджене викладання вказаних навчальних дисциплін у часі, відповідно до потреб кожної з них. Головним шляхом вирішення проблеми неузгодженого у часі розгляду навчального матеріалу з фізики та математики є перенесення початку вивчення курсу фізики в технічному університеті на другий семестр, що забезпечить наявність більш грунтовної математичної підготовки студентів перед початком вивчення фізики.

Викладено досвід використання вільних математичних систем під час навчання студентів першого курсу вищої математики та загальної фізики у закладі вищої освіти (ЗВО). Розуміння студентами вищої математики та фізики вважається основною проблемою у ЗВО. Візуалізація розв'язків задач вищої математики та загальної фізики допомагає зрозуміти, усвідомити та засвоїти більшість тем із даних дисциплін. Потужним помічником у цьому мають стати системи комп'ютерної математики. Актуальною проблемою в сучасних реаліях є використання навчальними закладами ліцензійного програмного забезпечення. Альтернативою є вільні операційні системи та вільні програмні продукти для побудови графіків та аналізу даних під час навчання вищої математики та фізики. Матеріалом дослідження є процес розв'язування завдань на дослідження функцій, знаходженні площі фігури, яка обмежена графіком функції та віссю абсцис на певному інтервалі, побудові графіку функції заданої неявно використовуючи програму KmPlot. Для інтерполяції даних, які задані у вигляді таблиці, використано програму LabPlot. Методи спостереження, аналізу та систематизації використано для отримання інформації про доцільність використання KmPlot і LabPlot під час навчання вищої математики та фізики. Описано переваги вільної ОС Manjaro; доцільність використання KmPlot під час вивчення деяких тем "Вищої математики" та визначення траєкторії тіла, яке кинуте під кутом до горизонту в механіці; можливості використання LabPlot у ході визначення коефіцієнта динамічної в'язкості рідини. Узагальнюючи результати дослідження можна стверджувати, що використання програм KmPlot і LabPlot у вивченні фізико-математичних дисциплін надає можливість покращити їх сприйняття та розуміння, оптимізує освітній процес і вирішує проблему використання ліцензій ного програмного забезпечення.

Відомо, що фізика та математика є традиційно найскладнішими дисциплінами для більшості студентів-першокурсників технічних університетів. Відповідно, проблема встановлення міжпредметних зв'язків фізики та математики та їх реалізація з метою підвищення ефективності навчального процесу є достатньо актуальною. Зрозуміло, що вищезазначена проблема є значною за обсягом. Мета роботи - дослідження міжпредметних зв'язків фізики та математики під час викладання розділу "Фізичні основи механіки" курсу фізики студентам першого курсу технічного університету. Для досягнення поставленої мети використано наступні методи: аналіз систематизація - під час огляду наукових публікацій за обраною тематикою дослідження; аналіз, порівняння, систематизація, узагальнення - під час вивчення узгодженості викладання навчального матеріалу з фізики та математики за часом, обговорення результатів дослідження та формулювання висновків роботи. Із проведеного аналізу програм із навчальних дисциплін "Фізика" і "Математика", за якими навчаються студенти технічних спеціальностей Національного транспортного університету, встановлено, що необхідні для успішного вивчення фізичних основ механіки теми з відповідних розділів курсу математики, за винятком елементів лінійної та векторної алгебри, вивчаються студентами вже після опанування вказаного розділу фізики. Відповідно, без належної математичної підготовки вивчати фізичні основи механіки студентам першого курсу, виявляється, досить складно. Таким чином, під час викладання фізичних основ механіки студентам першого курсу технічного університету не враховуються хронологічні міжпредметні зв'язки фізики та математики, що забезпечують узгоджене викладання вказаних навчальних дисциплін у часі, відповідно до потреб кожної з них. Головним шляхом вирішення проблеми неузгодженого у часі розгляду навчального матеріалу з фізики та математики є перенесення початку вивчення курсу фізики в технічному університеті на другий семестр, що забезпечить наявність більш грунтовної математичної підготовки студентів перед початком вивчення фізики.

Мартинюк О. С. ПАМ’ЯТІ ЛЕОНІДА РОМАНОВИЧА КАЛАПУІІ1И Атаманчук П. С, Мендерецький В. В., Панчук О. П. МОДЕЛЮВАННЯ ЯК МЕХАНІЗМ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ Бутрим Т. А. МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ У РОЗВ’ЯЗУВАННІ ФІЗИЧНИХ ЗАДАЧ Ващук О. В., Ващук Л. А. 3D МОДЕЛЮВАННЯ ФІЗИЧНИХ ЯВИЩ ТА ВІЗУАЛІЗАЦІЯ ФІЗИЧНИХ ПРОЦЕСІВ Галатюк Ю. М., Галатюк Т. Ю. МОДЕЛЮВАННЯ В МЕТОДОЛОГІЇ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ФІЗИЧНИХ ЗАДАЧ Головіна Н. А, Головін М. Б. ВИВЧЕННЯ ФІЗИКИ ЧЕРЕЗ МОДЕЛЮВАННЯ НА VISUAL PYTHON НА ПРИКЛАДІ СИЛОВОЇ ВЗАЄМОДІЇ ДВОХ ЧАСТИНОК Гриб’юк О. О. КОМП’ЮТЕРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ У ПРОЦЕСІ ДОСЛІДНИЦЬКОГО НАВЧАННЯ УЧНІВ ПРЕДМЕТІВ МАТЕМАТИЧНОГО ЦИКЛУ З ВИКОРИСТАННЯМ СИСТЕМА ДИНАМІЧНОЇ МАТЕМАТИКИ GEOGEBRA Дишко К. А., Калугіна І. М., Михальчук І. С. МОДЕЛЮВАННЯ ПОЛІТЕХНІЧНОГО АСПЕКТУ ГУРТКОВОЇ РОБОТИ: ФОРМУВАННЯ СТАТИСТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ВИХОВАНЦІВ ПОЗАШКІЛЛЯ Іллюшко В. В.ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ УЧНІВ В ПРОЦЕСІ КОНСТРУЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ПРИЛАДІВ Кобель Г. П. ДЕМОНСТРАЦІЙНИЙ ВАРІАНТ УСТАНОВКИ ДЛЯ МОДЕЛЮВАННЯ МОЛЕКУЛЯРНИХ ЯВИЩ (УММЯ) Кремінський Б. Г. МОДЕЛЮВАННЯ ЯК ЗАСІБ І КРИТЕРІЙ РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ Крохмаль Т. М„ Нікітенко О. М. МАТЕМАТИЧНЕ . МОДЕЛЮВАННЯ В САМОСТІЙНІЙ РОБОТІ Мартинюк О. С. МОДЕЛЮВАННЯ ЯК МЕТОД НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ: КРИТЕРІЇ ТА УМОВИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ Мартинюк О. О. ВИКОРИСТАННЯ МОБІЛЬНИХ ЗАСТОСУНКІВ ДЛЯ МОДЕЛЮВАННЯ ФІЗИЧНИХ ПРОЦЕСІВ ПРИ ВИКОНАННІ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ З ФІЗИКИ

Підсумовано результати 100-річної діяльності професорсько-викладацького складу фізико-математичного факультету Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка та його попередників. Висвітлено етапи історії фізико-математичної освіти, а також сьогодення та перспективи розвитку кафедр факультету. Подано короткі нариси про науково-педагогічну діяльність викладачів факультету.

Розглянуто теоретико-методичне обґрунтування ресурсного підходу навчання фізики у фахових дисциплінах. Прикладом реалізації ресурсного підходу навчання фізики в закладах освіти представлено побудову структурно-логічних схем навчального матеріалу розділів і тем курсу фізики. Наведено власні авторські програмні продукти для моделювання фізичних процесів та їх прикладного застосування у професійній діяльності майбутніх фахівців (медичного й авіаційного спрямування): програмний продукт "Навчальний програмний засіб з фізики. Електродинаміка"; програмний засіб "Фізика. Механіка", "Лабораторна робота "Вивчення основ гемодинаміки за допомогою апарату "Штучний кровообіг SORIN C5".

Досліджено розвиток проблеми індивідуалізації навчання студентів природничо-математичних спеціальностей у закладах вищої педагогічної освіти України другої половини XX - початку XXI століття. Розкрито витоки досліджуваної проблеми в історії світової та вітчизняної педагогічної думки, термінологічно-понятійний апарат дисертації, внесок науковців досліджуваного періоду в розвиток цілісної теорії індивідуалізації навчання, напрями наукових пошуків стосовно проблеми індивідуалізації в міждисциплінарному просторі, теорію та практику індивідуалізації навчання в зарубіжній науці. Науково обґрунтовано етапи розвитку досліджуваної проблеми та виділено їхні особливості: І етап (1950 - 1960 рр.) - етап актуалізації проблеми індивідуалізації навчання у зв'язку з пошуком шляхів підвищення ефективності вищої педагогічної освіти; II етап (1961 - 1986 рр.) - етап збагачення форм і методів індивідуалізації навчання в умовах розвитку освітніх концепцій; III етап (1987 - 2013 рр.) - етап інтенсивного розвитку проблеми індивідуалізації навчання в контексті гуманоцентричної парадигми. Узагальнено досвід індивідуалізації навчання майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін на кожному з етапів. Виявлено провідні тенденції індивідуалізації навчання студентів природничо-математичних спеціальностей закладів вищої педагогічної освіти України в обраних хронологічних межах й окреслено напрями подальшого використання узагальненого досвіду в сучасних умовах.

Розкрито сутність самостійної роботи студентів і управління нею. Висвітлено специфіку самостійної роботи майбутніх учителів у процесі їх природничо-математичної підготовки, зумовлену переважно дослідно-експериментальним характером зазначеної роботи. Комп’ютерно орієнтоване управління самостійною роботою розкрито як багатоетапний процес, який реалізується із застосуванням відповідних засобів ІКТ на кожному етапі, що дає змогу досягти нової якості управління. Визначено особливості такого управління: адаптивність, гнучкість, оперативність, прозорість, об’єктивність прийняття управлінських рішень. Обґрунтовано педагогічні умови реалізації комп’ютерно орієнтованого управління самостійною роботою майбутніх учителів у процесі їх природничо-математичної підготовки. Висвітлено організацію, проведення та результати педагогічного експерименту. Аналіз отриманих даних свідчить, що впровадження розроблених педагогічних умов сприяє підвищенню ефективності комп’ютерно орієнтованого управління самостійною роботою майбутніх учителів у процесі їх природничо-математичної підготовки, що знаходить прояв у зростанні рівня засвоєння знань та їхніх якостей (повноти, глибини, міцності), а також самостійності студентів і сформованості їхнього вміння набувати знання з різних джерел.

У дисертації репрезентовано результати історико-педагогічного дослідження теорії і практики розвитку природничо-математичної освіти дівчат на території України у XIX - на початку XX століття. Обґрунтовано теоретико- методичні засади генези природничо-математичної освіти дівчат у навчальних закладах досліджуваного періоду. Схарактеризовано трансформацію концепцій жіночої освіти, основні підходи до їхньої реалізації в дореволюційну добу; взаємозв’язок з наявними природничо-науковими теоріями та підходами до викладання природничо-математичних дисциплін. Обґрунтовано періодизацію розвитку природничо-математичної освіти дівчат у навчальних закладах України XIX - початку XX століття, яка включає: організаційно-регламентаційний (1802-1851 рр.); громадсько-просвітницький (1852 -1901 рр.); реформаційно-уніфікаційний (1902 - 1919 рр.) періоди. Виділено тенденції, принципи, зміст, форми, методи та засоби природничо- математичної -освіти дівчат у навчальних закладах України впродовж відповідних часових меж. Окреслено позитивний ретроспективний досвід природничо- математичної освіти дівчат в Уіфаїні XIX - початку XX століття та визначено основні напрями його екстраполяції в сучасні заклади освіти.

Досліджено питання теорії та практики неперервної освіти педагогів за умов реформування освітньої галузі. Визначено навчання впродовж життя як постійний процес особистого становлення й удосконалення. Проаналізовано інноваційні моделі та технології професійного розвитку педагогів нової української школи. Вказано на принципи реалізації інтегративного підходу в початковій освіті. Розглянуто творчий розвиток особистості школярів на засадах оновлення змісту програм фізико-математичних дисциплін.

Розглянуто питання організації автоматизованого контролю, відмінного від комп'ютерного тестування, за навчальними досягненнями майбутніх учителів математики, фізики, інформатики на базі програм динамічної математики - засобів комп'ютерної візуалізації математичних знань, які передбачають динамічне оперування різними математичними об'єктами й можливість оперативного одержання на екрані відомостей про їх властивості. Обгрунтовано доцільність використання таких засобів і комп'ютерних інструментів і режимів у них. Описано шляхи організації контролю, зокрема: можливість покрокової демонстрації розв'язання, можливість через інтерактивний вплив на математичний об'єкт перевірити його цілісність, можливість автоматизованої перевірки самого ходу розв'язування через спеціальні інструменти, можливість переходу середовища у спеціальний режим з обмеженнями. Описано режим GeoGebra Exam програми динамічної математики GeoGebra. При переході до такого режиму розробниками передбачено можливість використання комп'ютерного інструментарію, але при цьому заборонено доступ до мережі Інтернет, до іншого програмного забезпечення, що встановлено на комп'ютері, до файлів, які зберігаються на комп'ютері, чи до власних матеріалів на платформі GeoGebra Materials. Якщо суб'єкт навчання виходить з повноекранного режиму GeoGebra Exam, то такий вихід фіксується і відображається у журналі екзамену. Використання зазначеного режиму забезпечує об'єктивність оцінювання, оскільки в ході виконання завдання складно скористатися підказками або вже готовими результатами, алгоритмами побудов, які легко одержати чи знайти через соціальні, локальні та мережу Інтернет. Організація роботи в режимі GeoGebra Exam не потребує великих часових затрат. Базуючись на досвіді використання програми GeoGebra під час вивчення спецкурсів, орієнтованих на формування умінь використовувати програмні засоби математичного спрямування у професійній роботі вчителя, виділено позитивні аспекти використання режиму GeoGebra у підготовці вчителя, наведено приклад роботи у цьому режимі з аналізом результатів.

Досліджено значення самостійної науково-дослідної роботи студентів закладів вищої освіти, де відбувається підготовка фахівців з педагогічних спеціальностей, як складової формування їх психологічної культури. Наведено теоретичний аналіз поняття "психологічна культура" та структурних компонентів цього феномену, та значення визначених складових у процесі формування професійних компетенцій майбутніх вчителів. Проведений аналіз зв'язку загально-навчальних вмінь, що забезпечують якість навчання, з успішністю оволодіння навичками та вміннями організації та виконання самостійної науково-дослідної роботи студентів фізико-математичного факультету СумДПУ імені А. С. Макаренка, надає підстави для визначення, що формування вказаних навичок є чинником розвитку психологічної культури майбутніх вчителів інформатики, математики, фізики. Зазначено, що на формування когнітивного компоненту психологічної культури впливає організація форм аудиторної та позааудиторної роботи в ході вивчення студентами вказаних педагогічних спеціальностей дисципліни "Психологія" протягом I - II семестру першого року навчання, зокрема - впровадження інноваційних педагогічних технологій. Визначено, що впровадження вказаних технологій у процес вивчення складових курсу дисципліни позначається на успішності адаптації першокурсників, позитивних змінах професійної мотивації, формування самооцінки професійно важливих якостей майбутніх вчителів, оволодіння юнаками навичок і вмінь організації та проведення самостійної науково-дослідної роботи, та, загалом, - компонентів психологічної культури майбутнього педагога. Проаналізовано значення організації та проведення студентських науково-практичних конференцій у процесі формування професійних компетенцій майбутніх вчителів. Зазначено, що пріоритетним завданням сучасності є забезпечення необхідних соціально-педагогічних умов у структурі системи вищої освіти.

На основі ретроспективного аналізу розкрито ґенезу фізико-математичної підготовки в морських навчальних закладах упродовж 1944 - 2012 рр. та обґрунтувано доцільність використання продуктивних ідей історико-педагогічного досвіду в сучасній практиці. Вперше здійснено комплексне дослідження ґенези фізико-математичної підготовки в морських навчальних закладах України у 1944 - 2012 рр. Виокремлено структурні компоненти фізико-математичної підготовки курсантів морських навчальних закладів як педагогічної системи (інтеракційний, змістовий, темпоральний, функціонально-цільовий, технологічно-організаційний та контрольно-результативний) та розкрито їх ґенезу в кожний період. Обґрунтовано авторську періодизацію досліджуваного питання та визначено періоди розвитку фізико-математичної підготовки в морських навчальних закладах України в 1944 - 2012 рр.: І період (1944 - 1960 рр.) – установчо-відновлювальний; ІІ період (1961 - 1992 рр.) – теоретико-пошуковий, в якому виокремлено три підперіоди (адаптаційно-політехнічний (1961 - 1965 рр.), модернізаційно-технологічний (1966 - 1984 рр.), комп’ютеризаційно-перебудовчий (1985 - 1992 рр.)); ІІІ період (1993 - 2012 рр.) – реформаційно-імплементаційний, який розділено на два підперіоди (стандартизаційно-гуманітаризаційний (1993 - 2007 рр.), творчо-інтеграційний (2008 - 2012 рр.)). Висвітлено особливості (актуальність переходу від суб’єкт-об’єктної до суб'єкт-суб'єктної інтеракції викладачів і курсантів. Розкрито зміст фізико-математичної підготовки керівними органами влади протягом перших двох періодів і автономію морських навчальних закладів щодо вирішення цього питання в межах галузевих стандартів вищої освіти впродовж останнього періоду. Увагу приділено трансформації функціонально-цільового компонента фізико-математичної підготовки з упровадженням компетентнісного підходу; еволюції її форм, методів і засобів від традиційних до інноваційних) та визначенню провідних тенденцій розвитку фізико-математичної підготовки в морських навчальних закладах України протягом 1944 - 2012 рр. Окреслено перспективні напрями використання продуктивних ідей узагальненого історико-педагогічного досвіду організації процесу вивчення дисциплін фізико-математичного циклу як обов’язкового компонента професійної підготовки фахівців морської галузі в сучасних умовах.

Зазначено щодо важливості використання засобів мережі Інтернет в навчальному процесі, зокрема, освітніх сайтів, наведено їх класифікацію. Розглянуто способи створення сайтів. Проаналізовано можливості використання персонального сайту викладача для організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін. Розглянуто досвід використання власного сайту https://sites.google.com/site/sajtkovtonukgm для організації самостійної пізнавальної діяльності студентів фізико-математичних спеціальностей Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, створеного за допомогою безкоштовного хмарного сервісу Google Sites. Відзначено його особливості, простоту створення та користування студентами цим сайтом. Використання персонального сайту викладача надає можливість оптимізувати навчальний процес в аудиторний і позааудиторний час, ефективно організувати самостійну пізнавальну діяльність майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін.

Досліджено особливості інклюзивного навчання фізико-математичних дисциплін студентів з обмеженими фізичними можливостями в умовах технічної університетської освіти. Застсовано наступні методи: теоретичні, емпіричні; математичної статистики. Виявлено та теоретично обґрунтувао дидактичні умови організації інклюзивного навчання фізико-математичних дисциплін студентів з обмеженими фізичними можливостями у вищих технічних навчальних закладах, експериментально перевірено їх дієвість. Розроблено "Електронний навчально-методичний комплекс з вищої математики для інклюзивного навчання студентів з особливими освітніми потребами".

Розкрито особливості вивчення нанотехнологій у загальноосвітньому навчальному закладі. Проаналізовано результати дослідження сформованості математичної компетентності у бакалаврів економічних ВНЗ. Подано психолого-педагогічне обгрунтування реалізації алгоритмічного навчання у технічних ВНЗ. Розкрито поняття професійної спрямованості майбутнього вчителя математики. Охарактеризовано елементи академічної адаптації іноземних студентів в Україні. Досліджено оптичне випромінювання у процесі навчання фізики засобами ІКТ. Приділено увагу проблемі посилення самостійної роботи студентів у процесі навчання фізики атома й ядра в педагогічних університетах. Проаналізовано стан виробничого травматизму у закладах освіти як основу для вдосконалення культури охорони праці. Визначено роль фізики у формуванні когнітивного компоненту професійної компетентності майбутніх техніків-технологів хімічної і машинобудівної промисловості. Викладено методику підготовки студентів технологічної освіти до використання мікроскопів.

Викладено теоретико-методичні основи підготовки майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін до роботи у профільній школі. Обгрунтовано технолого-орієнтований підхід до підготовки майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін профільної школи, висвітлено його сутність, основні положення, категорії і принципи, визначено місце серед інших методологічних підходів. Представлено концепцію і модель підготовки вчителів фізико-математичних дисциплін профільної школи, які реалізуються під час навчання курсів "Методика навчання шкільного курсу фізики", "Методика навчання математики".