Проведено дослідження просторово-часового розповсюдження випадків відкладень паморозі категорії НЯ (небезпечна) по території України у місяці холодного періоду року та окремих місяців перехідних сезонів протягом останнього тридцятиріччя, яке відображає стан розповсюдження відкладень паморозі категорії НЯ на території України на сучасному етапі зміни клімату. Останнє десятиріччя вказує на певні тенденції в розповсюдженні небезпечних відкладень паморозі в країні, а саме найбільше їх розповсюдження у гірських місцевостях на Закарпатті завдяки ще більшому потеплінню у холодний період року. Проте зважаючи на різкі зміни погодних умов протягом холодного періоду року, слід продовжити та моніторити ситуацію із небезпечними явищами погоди. Встановлено, що відкладення паморозі категорії НЯ протягом десятирічь досліджуваного періоду здебільшого спостерігаються у січні та грудні. Крім того було помічено збільшення кількості випадків таких відкладень у місяці перехідних сезонів року протягом другого десятиріччя. Помічено, що загальна кількість таких випадків за окремі десятиріччя приблизно однакова та знаходиться в межах 70, або дещо більше. Проте їх кількість має тенденцію до зростання. З'ясовано, що у останньому десятиріччі досліджуваного періоду зросла кількість таких відкладень в районі Плаю. У інших областях такі відкладення паморозі були поодинокі і спостерігались на Київщині (Баришівка) та на Івано-Франківщині (Пожежевська). Крім того зникли випадки таких відкладень на території України у жовтні, на відміну від попередніх десятирічь.

Мета роботи - виявити залежність між сезонною зміною температури та вертикальними та горизонтальними зміщеннями контрольних ГНСС пунктів на основі даних, отриманих автоматизованою системою моніторингу греблі Дніпровської ГЕС у період з 2016 по 2020 рр. Для досліджень використано дані цілодобових ГНСС вимірів, отриманих на 16 пунктах греблі Дніпровської ГЕС у період із середини 2016 до середини 2020 р. Часові ряди ГНСС вимірів, попередньо опрацьованих системою GeoMoS, проаналізовано спеціально розробленим програмним продуктом на предмет визначення параметрів сезонних зміщень та їх взаємозв'язку із сезонними змінами температури повітря. На підставі досліджень встановлено, що на циклічність деформацій дамби визначальним є вплив температури довкілля. Це стосується як горизонтальних, так і вертикальних зміщень, але за умови відсутності суттєвих змін рівня води у верхньому водосховищі. Значення екстремальних зміщень зростають ближче до середини греблі та спадають на краях. Така тенденція простежується щорічно. За даними трирічного ГНСС моніторингу греблі амплітуда піврічних горизонтальних коливань контрольних пунктів відносно осі греблі є в межах 15 - 18 мм. Практично всі вектори горизонтальних зміщень мають перпендикулярне розташування до осі дугоподібної греблі. У першій половині року вектори горизонтальних зміщень спрямовані на розширення греблі, а у другій половині року - на стиснення греблі. У зимовий і літній періоди горизонтальні зміщення хвилеподібно зростають від правого краю греблі до її лівого краю. Встановлено, що практично кожного року екстремальні відхилення, як горизонтальні так і вертикальні, відбуваються у лютому та серпні місяці. Екстремуми температури наступають швидше, ніж екстремальні зміщення ГНСС станцій. Для греблі Дніпровської ГЕС горизонтальні екстремальні зміщення в середньому відстають на 37 діб, а вертикальні - на 32 доби від екстремальних температур. Очевидно температурні деформації греблі пов'язані з температурою бетонних конструкцій, яка змінюється з певним запізненням відносно температури повітря. Величини екстремальних зміщень та епохи їх прояву залежать від конструкції греблі та її технічних параметрів. Для кожної греблі ці екстремальні зміщення та епохи їх прояву будуть різними. Відповідно моніторинг цих зміщень і їхніх змін у часі є одним із критеріїв оцінки загального стану греблі. Наукова новизна та практична значущість. Виявлені у результаті проведених досліджень закономірності зв'язку між зміною температури та зміщеннями ГНСС пунктів можуть бути використані для подальших досліджень з опрацювання та аналізу даних моніторингу гідротехнічних споруд.

У процесі адміністративно-територіального районування розрахункових параметрів температури атмосферного повітря для кожної області України встановлені обласні розрахункові значення температур: середньорічної, найхолоднішого та найтеплішого місяця, найхолоднішої та найтеплішої доби.

Предмет і мета роботи - аналіз річного ходу температури повітря над різними регіонами Південної Америки за даними багаторічних метеорологічних спостережень; розгляд фізико-географічних та кліматичних особливостей Амазонської низовини, що впливають на грозову активність у цьому регіоні; пошук зв'язку сезонних варіацій характеристик глобального резонатора Земля - іоносфера з температурою повітря в Південній Америці; зіставлення результатів, одержаних в Антарктиці, з температурою повітря над Південно-Американським континентом; перевірка ефективності моделі точкового джерела для пояснення розташування областей з найбільшою грозовою активністю. Використовувався метод кореляційного аналізу часових рядів. За даними багаторічного моніторингу природних шумів наднизькочастотного діапазону на Українській антарктичній станції "Академік Вернадський" було відновлено сезонні варіації інтенсивності першої моди шуманівського резонансу, що визначаються активністю американського грозового центру. Середні показники температури повітря Амазонської низовини за цей самий період було оцінено за даними глобальної мережі метеорологічних станцій. Показано наявність сильного зв'язку між приповерхневою температурою повітря в екваторіальних і субекваторіальних районах Південної Америки й інтенсивністю сигналу шуманівського резонансу, сформованого американським грозовим центром. Підтверджено гіпотезу про те, що шуманівський резонатор може відігравати роль "глобального термометра", а модель локалізованого ефективного джерела адекватно характеризує континентальні зміни температури. Висновок: розроблена методика може бути застосована у різних пунктах моніторингу шуманівського резонансу для дослідження усіх континентальних грозових центрів. Цей підхід буде корисним для розвитку концепції використання шуманівського резонатора як "глобального термометра". Використання даних синхронних спостережень у декількох пунктах моніторингу можна вважати перспективним для оцінки короткострокових (дні - декілька днів) варіацій глобальної температури.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д238.51

Шифр НБУВ: Ж70590 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д238.51

Шифр НБУВ: Ж70590 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На експлуатаційні характеристики залізничного транспорту впливають регіональні температурні зміни. На основі даних мінімальних і максимальних від'ємних температур, визначені залежності температурних змін м. Маріуполя, встановлено підвищення середньої температури навколишнього середовища від часу. Виявлені основні проблеми температурно-напруженої безстикової колії Донецької залізниці та визначено напрямки робіт щодо зниження величини забруднення навколишнього середовища.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д247.6 + Д241.6 + Д238

Рубрики:

Зміни і коливання кліматів

Атмосферні опади

Термічний режим атмосфери і температура повітря

Шифр НБУВ: Ж25662 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж107.1 + Д238

Рубрики:

Вимірювання лінійних розмірів

Термічний режим атмосфери і температура повітря

Шифр НБУВ: Ж101341 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - поиск связи сезонных вариаций характеристик глобального резонатора Земля - ионосфера с температурой воздуха в Африке. Сопоставление результатов СНЧ измерений в Арктике, Антарктике и в средних широтах Северного полушария с приповерхностной температурой Африканского континента. Проверка эффективности модели точечного источника для описания сезонного изменения положения областей с наибольшей грозовой активностью. Использовался метод корреляционного анализа временных рядов. По данным многолетнего мониторинга природных шумов сверхнизкочастотного диапазона на Украинской антарктической станции Академик Вернадский, в Низкочастотной обсерватории Радиоастрономического института НАН Украины в с. Мартовое (Украина), а также в обсерватории SOUSY (Шпицберген) были восстановлены сезонные вариации интенсивности первого мода шумановского резонанса, определяемые активностью африканского грозового центра. Средние показатели температуры воздуха африканского континента за этот же период были оценены по данным глобальной сети метеорологических станций. При оценке интенсивности резонансного максимума сверхнизкочастотного излучения была введена поправка на дальность до источника молниевых разрядов. Показано наличие сильной связи между приповерхностной температурой воздуха экваториальных и субэкваториальных районов Африки и интенсивностью шумановского резонанса, вызванного африканским грозовым центром. Показано, что модель эффективного точечного источника адекватно описывает сезонное поведение африканского грозового центра. Заключение: разработанная методика может быть применена в различных приемных пунктах для исследования всех континентальных грозовых центров. Такой подход будет полезен для развития концепции использования шумановского резонатора в качестве "глобального термометра". Синхронные наблюдения в нескольких приемных пунктах могут оказаться перспективными и для оценки более краткосрочных (в масштабе дней) вариаций глобальной температуры.

Получено численное решение системы нелинейных дифференциальных уравнений, описывающих скорость подъема, радиус термика и избыток температуры в нем как функции высоты и времени подъема термика. Установлено, что скорость подъема изменяется немонотонно: сначала она быстро увеличивается, скорость ее увеличения по мере роста силы сопротивления набегающего воздуха уменьшается; в течение продолжительного времени (десятки - тысячи секунд) эта скорость близка к максимальной (около 10 - 180 м/с), а затем она сравнительно медленно (за сотни - тысячи секунд) убывает к нулю. Показано, что чем больше нагрет термик и чем больше его размер, тем быстрее он поднимается и достигает больших высот за большее время. В процессе подъема радиус термика увеличивается в 6 - 25 раз в зависимости от его первоначального размера и первоначальной температуры за счет присоединения холодного воздуха. Скорость роста радиуса термика тем больше, чем больше текущее значение радиуса. Малоразмерный термин в большее число раз увеличивает свой размер, чем крупный термин. Увеличение радиуса термика происходит до полной его остановки. Менее нагретые термики, медленнее поднимаясь, присоединяют меньшую массу холодного воздуха и меньше увеличиваются в размерах. Показано, что скорость охлаждения пропорциональна скорости подъема термика и максимальна при достижении максимального значения этой скорости. Более нагретый термик охлаждается быстрее, чем менее нагретый. Скорость охлаждения термика сравнительно слабо зависит от его первоначального размера. Обсуждены ограничения используемой модели: однородность и изотермичность атмосферы, пренебрежение влияниєм на охлаждение термика теплового излучения, ветров и турбулентности. Несмотря на ограничения, в целом модель подтверждается результатами наблюдений за подъемом термика, образованного при взрыве Челябинского метеороида.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д238(45УКР)

Рубрики:

Термічний режим атмосфери і температура повітря

Шифр НБУВ: Ж24199 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Створено цифрову базу даних середніх місячних значень температури повітря, отриманих на 514 метеорологічних станціях, які працювали на території України в той чи інший період часу з 1812 по 2014 рр. Для всіх станцій зібрано метадані (історичну інформацію про дати перенесень станцій чи інших змін у проведенні вимірювань). Показано, що надійні результати щодо гомогенізації часових рядів можна отримати тільки для періоду 1946 - 2014 рр. унаслідок великої кількісті пропусків протягом Першої та Другої світових воєн. Для зазначеного періоду гомогенізовано ряди даних 178 станцій за допомогою спеціалізованого/гомогенізаційного програмного забезпечення HOMER. Виділено точки розриву та визначено величини зсувів "станційних сигналів". Розраховано статистичні характеристики виявлених неоднорідностей. За порівняно великою кількістю метаданих та ідентифікованих розривів та їх розрахованими статистиками встановлено, що неоднорідність первинної інформації слід обов'язково враховувати під час проведення кліматологічних досліджень, зокрема і під час оцінювання регіональних кліматичних змін.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д238 + Д247.6

Рубрики:

Термічний режим атмосфери і температура повітря

Зміни і коливання кліматів

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Перевірено вплив гравітаційної хвилі на процес глобального потепління на Землі та ефекти від тенденцій за часом та циклічних змін відстані між Місяцем та Землею. У дослідженні [1] виявлено, що гравітаційна хвиля Місяця могла б вплинути на процес глобального потепління на Землі; крім того, зроблено висновок, що циклічний рух Місяця навколо Землі необхідно дослідити більш детально, оскільки він забезпечує унікальну схему розподілу даних для емпіричного аналізу, впливаючи водночас як на глобальну температуру, так і на глобальне збільшення вуглекислого газу лінійно у часових рядах. Додано контрольні бінарні змінні, що симулюють тенденції за часом та циклічні зміни. У результаті підтверджено, що гравітаційна хвиля Місяця має важливе значення у процесі підвищення глобальної температури на Землі.

Дослідження присвячене сучасним особливостям циркуляції в тропосфері та стратосфері, які зумовлюють різкі підвищення і зниження температури повітря на території України. На основі статистичного аналізу повторюваності екстремальних значень середньої добової температури повітря й атмосферного тиску в січні, квітні, липні та жовтні виявлені деякі особливості стану стратосферних полярних вихорів, які впливають на тривалість та інтенсивність хвиль тепла і холоду, посилюючи, насамперед, їх екстремальність.

Проведено аналіз сучасних змін екстремальної температури повітря в Україні. Для аналізу використано гомогенізовану базу даних середніх за місяць добових значень мінімальної та максимальної приземної температури, одержаних на 178 метеорологічних станціях за період 1946 - 2015 рр. Показано, що в рядах мінімальної та максимальної температури повітря та її добового діапазону характерні нелінійні регулярні тенденції (тренди). Для першої половин досліджуваного періоду (1946 - 1980 рр.) зміни за інтенсивністю та за напрямом суттєво інші у порівнянні з його другою половиною (1981 - 2015 рр.). Крім того, для кожного з періодів тренди мінімальної та максимальної температури значно відрізняються, що призводить до значної добової асиметрії кліматичних змін температурного режиму України. Досліджено сезонні та просторові особливості виявлених температурних тенденцій. Проаналізовано вплив кліматологічної неоднорідності первинної інформації (рядів даних екстремальної температури) на оцінку трендів у часових рядах.

За даними максимальної добової температури повітря на 186 метеорологічних станціях України розраховано параметри екстремальності максимальної температури повітря для окремих часових періодів, а також відхилення між ними у холодний та теплий періоди року. Виконано районування України з метою виявлення кліматично вразливих районів, за допомогою співставлення, накладання та співпадіння осередків найбільших значень обраних порогів екстремальності. Зроблено висновок про загальне посилення екстремальності у останнє десятиріччя відносно кліматичної норми, виділено райони з найбільшим ступенем екстремальності. В обох періодах року райони на півдні, осередки сходу та центру є найбільш вразливими за даними максимальної температури повітря. У 2001 - 2010 відносно 1991 - 2000 рр. зросла повторюваність екстремальних значень середнього максимуму температури повітря: у грудні - березні холодного періоду року, а також у травні - липні для випадків стихійних гідрометеорологічних явищ.

Мета роботи було виявлення основних тенденцій утворення та розподілу заморозків. Проведено аналіз поля мінімальної температури повітря по даним спостережень на 186 станціях України за період з 1991 по 2014 рр. Одержані результати свідчать про зменшення кількості днів з явищем впродовж останніх років, проте, в окремі часові проміжки року повторюваність заморозків лишається високою, що може становити певну загрозу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д238.6 с18

Рубрики:

Термічні аномалії

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ