Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*441.221.2 + Е70*441.226-638

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*441.221.5 + Е70*441.226-638

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено теоретичні та практичні дані щодо виявлення ушкоджень генетичного матеріалу в осіб, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання, з використанням сучасних методів обстеження. Проаналізовано механізми розвитку генетичних ушкоджень як підгрунтя канцерогенезу в опромінених у різних дозах осіб.

Для дослідження "немішеневих" ефектів іонізуючого випромінювання у осіб, постраждалих в результаті аварії на Чорнобильській АЕС, використано культивування лімфоцитів периферичної крові людини (стандартна 48-годинна короткочасна інкубація і довгострокове 144-годинне культивування), а також провокаційний мутагенез антибіотиком-радіоміметиком блеоміцином (в кінцевих концентраціях 0,05 і 5,00 мкг/мл, на стадії G2 мітотичного циклу). Довгострокове культивування лімфоцитів, за якого проаналізовано клітини переважно 5-го мітотичного циклу, дозволило виявити приховані пошкодження геному у дітей, народжених від опромінених батьків, - цитогенетичний ефект був вірогідно підвищений у порівнянні з результатами, одержаними під час короткочасного культивування, що може свідчити про реалізацію затриманої хромосомної нестабільності. Серед осіб, які перенесли гостру променеву хворобу, виявлено 57,9 % осіб з прихованою хромосомною нестабільністю; в інших групах кількість гіперчутливих індивідуумів була практично однаковою і не перевищувала 41,6 %. Одержані результати підтверджують реальність модифікації генетично обумовленої чутливості хромосом соматичних клітин людини до тестуючого мутагенного навантаження внаслідок впливу іонізуючого випромінювання.

Для виявлення прихованої хромосомної нестабільності за допомогою мутагенів-провокаторів диматіфу і гамма-радіації проведено добровільне цитогенетичне обстеження реконвалесцентів гострої променевої хвороби, опромінених внаслідок Чорнобильської аварії. Одержані дані підтвердили не тільки тривалу персистентність радіаційно-індукованого цитогенетичного ефекту, але й реальність модифікації генетично обумовленої чутливості хромосом соматичних клітин людини до тестуючого мутагенного навантаження внаслідок дії високих доз іонізуючого випромінювання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*441.226-64

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж69917 Пошук видання у каталогах НБУВ 

С использованием смешанной культуры облученных и необлученных лимфоцитов периферической крови лиц разного пола и дифференциального G-окрашивания метафазных хромосом установлены цитогенетические особенности индукции и персистенции хромосомной нестабильности в лимфоцитах периферической крови человека вследствие эффекта свидетеля при действии ионизирующего излучения in vitro и in vivo в низких и высоких дозах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*441.221.2 + Е70*441.226-64

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж69917 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Подано новий напрям досліджень, спрямований на пошук засобів захисту генетичних структур від мутагенних / канцерогенних впливів. Обгрунтовано та апробовано оригінальну методологію визначення та оцінювання генетичної небезпеки впливу неіонізуючих видів випромінювання. Сформульовано концепцію створення нового підходу до захисту геному людини від впливу генотоксикантів ("фотозахисту геному"). Розглянуто актуальні питання вивчення механізмів мутагенезу та антимутагенезу. Зумовлено конкретні дані, що розкривають мутагенні та модифікуючі властивості неіонізуючих видів випромінювання. Приділено увагу аналізу ролі вільнорадикальних процесів щодо мутагенної дії неіонізуючих видів випромінювання.

Проведено аналіз рівнів і динаміки забруднювачів міста пересувними та стаціонарними джерелами й їх впливу на стан здоров'я населення Рівного. За концентрацією розсіювання СО виявлено зони найбільшого забруднення атмосферного повітря міста. Обгрунтовано застосування "Частоти епітеліоцитів з мікроядрами у слизовій оболонці ротової порожнини дітей дошкільного віку" (МЯ-тест) у системі цитогенетичного моніторингу. Досліджено закономірності виникнення генетичних змін у клітинах слизової оболонки порожнини рота дітей дошкільного віку на досліджених 12-ти тест-полігонах Рівного з різним рівнем техногенного навантаження. Встановлено, що цитогенетичний статус організму дитини погіршується зі зростанням рівня антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище. Встановлено рівень генетичної небезпеки для людини від дії шкідливих екологічних чинників з урахуванням мутагенності навколишнього природного середовища та стану генетичного здоров'я населення.

Проведено аналіз сучасних наукових досліджень, присвячених вивченню механізму пошкодження ДНК внаслідок дії на організм людини окиснювальних агентів радіаційної природи; розглянуто молекулярні маркери модифікації ДНК та їх діагностичне значення в клінічній онкології. Описано вплив окисної модифікації ДНК на виникнення генетичної нестабільності та розвиток пухлинної патології. Увагу було приділено можливості здійснювати оцінку інтенсивності перебігу неопластичних процесів та аналізувати ефективність протипухлинної терапії за допомогою молекулярних маркерів пошкодження генетичного апарату.

Вперше досліджено закономірності формування комутагенних ефектів в опромінених клітинах (T-лімфоцитах) здорових осіб під впливом верапамілу та аскорбінової кислоти. Визначено, що додаткова дія досліджених препаратів у концентраціях, що перевищують значення терапевтичної, потенціюють ефекти малих доз іонізуючої радіації (0,3 Гр) у 1,5 разу. У процесі опромінення за високих доз (2,0 Гр) аскорбінова кислота та верапаміл виявляють комутагенні ефекти, підвищуючи рівень аберацій хромосом в 1,4 разу, незалежно від концентрації препаратів.

Наведено результати дослідження частоти та спектра аберацій хромосом у культурі лімфоцитів периферійної крові жителів м. Жовті Води (n = 42) і м. Київ (n = 42) віком 19 - 60 років, які не мали професійних контактів із радіаційним та іншими мутагенними чинниками. Наведено результати аналізу захворюваності у дорослого населення цих міст та України в цілому. Показано, що у жителів м. Жовті Води середньогрупова частота метафаз з абераціями хромосом, аберацій хромосомного типу, характерних для дії радіаційного чинника, зокрема нестабільних міжхромосомних обмінів із супроводжувальним фрагментом і без такого, вільних ацентриків, атипових моноцентриків, а також аберацій хроматидного типу, що відображають загальну нестабільність геному, достовірно перевищує відповідні показники у жителів Києва. Крім того, у трьох осіб із м. Жовті Води було виявлено мультиаберантні клітини. Захворюваність на злоякісні новоутворення у м. Жовті Води є вищою, ніж у м. Київ і в Україні в цілому.

In the lecture we have generalized and analyzed the data of cytogenetic laboratory of National Research Center for Radiation Medicine of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine on 30-year selective cytogenetic monitoring among the priority contingents of different ages exposed to radiation after Chornobyl accident in Ukraine. It is highlighted that not only targeted but also untargeted radiation-induced cytogenetic effects should be explored, especially in delayed terms following radiation exposure. The new methodical approaches for studying "bystander effect", individual radiosensitivity, and various forms of radiation-induced chromosomal instability (delayed, hidden, transmissible) have been proposed. These approaches proved to be advantageous for analyzing cytogenetic patterns of induction and persistence of chromosomal instability in human somatic cells because of "bystander effect" and "bystander type effect". The phenomenon of positive "reverse" bystander effect has been found. The possibility of modifying the inherited individual human susceptibility to mutagenic exposure by ionizing radiation has been estimated. Finally, the association between hypersensitivity to radiation exposure and realization of oncopathology in exposed individuals has been revealed. The increased intensity of human somatic chromosomal mutagenesis was confirmed not only in the nearest but in the delayed terms following Chornobyl accident as a result of radiation-induced both targeted and untargeted cytogenetic effects. Such effects can be considered as risk factors for malignant transformation of cells, hereditary diseases, birth defects, and multifactorial somatic pathology. This article is a part of a Special Issue entitled "The Chornobyl Nuclear Accident: Thirty Years After".

Краткий обзор литературы посвящен феномену радиационно-индуцированной нестабильности генома, характерными особенностями которой является повышенный уровень геномных изменений в потомках облученных клеток. Внимание уделено проблемам нестабильности генома, индуцированной малыми дозами радиации, роли эффекта "свидетеля" в формировании радиационно-индуцированной нестабильности генома, ее связь с индивидуальной радиационной чувствительностью. Сделано предположение, что в соответствии с парадигмой современной радиобиологии, повышенная индивидуальная радиационная чувствительность может формироваться вследствие радиационно-индуцированной нестабильности генома и является существенным фактором риска радиационно-индуцированного канцерогенеза.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р361 + Е70*441.226-638

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на організм (медична радіобіологія)

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж69917 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - цитогенетична індикація можливого опромінення осіб групи підрядного персоналу, який виконував роботи з демонтажу вентиляційної труби об'єкта "Укриття" ДСП ЧАЕС (ОУ). Проведено цитогенетичне обстеження 12 осіб з числа робітників підрядних організацій, які виконували роботи з демонтажу вентиляційної труби ОУ. Для порівняння обстежені особи, які не мали контактів з радіаційними чинниками під час професійної діяльності. Використано рутинний метод аналізу рівномірно забарвлених хромосом лімфоцитів периферійної крові. Проаналізовано 11 388 метафазних пластинок. У підрядного персоналу середньогрупова частота аберантних лімфоцитів та аберацій хромосомного (дицентрики, ацентрики, атипові моноцентрики) і хроматидного типів вірогідно перевищує відповідну частоту в групі порівняння. У трьох осіб персоналу індивідуальна частота специфічних маркерів опромінення - дицентричних хромосом із супровідними фрагментами вірогідно перевищує їх середньопопуляційний рівень і середню частоту в групі порівняння, що свідчить про ймовірність їх наднормативного опромінення під час виконання робіт у локальній зоні ЧАЕС. У персоналу зареєстровано клітини з двома хромосомними обмінами - одну мультиаберантну клітину за відсутності таких у контрольних осіб. Розраховані орієнтовні дози опромінення двох осіб персоналу становили 87 - 123 мГр і однієї особи - 210 - 240 мГр гострого опромінення. Висновок: розраховано за частотою дицентричних хромосом орієнтовні "біологічні" дози опромінення трьох осіб персоналу свідчать про більш значну дію на них радіаційних чинників, ніж це виходить з даних фізичної дозиметрії.

Мета дослідження - дослідити індукцію прихованої хромосомної нестабільності у осіб, які професійно контактували з іонізуючою радіацією, та її персистенцію in vitro в послідовних мітозах. З використанням тестів "G2-bleomycin sensitivity assay" та двотермінового культивування лімфоцитів периферичної крові проведено добровільне цитогенетичне обстеження 15 осіб, які брали участь у роботах з перетворення обієкту "Укриття" ДСП "Чорнобильська АЕС" на екологічно безпечну систему. Всього проаналізовано 24 034 метафази, з яких 12 243 - без мутагенного навантаження; 11 791 - за дії блеоміцину in vitro в концентрації 0,05 мкг/мл. За величиною та динамікою фонового та індукованого блеоміцином цитогенетичних ефектів за різних строків культивування лімфоцитів професійна група вірогідно відрізнялись від групи порівняння в бік зростання показників хромосомної нестабільності з суттєвими міжіндивідуальними коливаннями. Висновок: встановлено міжіндивідуальні відмінності персистенції радіаційно-індукованої прихованої хромосомної нестабільності в послідовних генераціях соматичних клітин людини.

Мета роботи - встановити частоту розвитку мутацій гена NOTCH1 у хворих на хронічну лімфоцитарну лейкемію (ХЛЛ), які зазнали впливу іонізуючого випромінення (ІВ) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, для зэясування вірогідного внеску в патогенез радіаційно-асоційованих форм захворювання. Визначення мутацій гена NOTCH1 за методом полімеразної ланцюгової реакції з наступним секвенуванням продуктів реакції проведено у 201 раніше нелікованого хворого на ХЛЛ B-клітинного походження: 88 опромінених внаслідок Чорнобильської катастрофи і 113 пацієнтів контрольної групи. Мутації гена NOTCH1 виявлено у 13,4 % із 201 обстежених пацієнтів, переважно серед хворих з немутованим статусом генів варіабельних дільниць важких ланцюгів імуноглобулінів (IGHV) (p = 0,001). Групи обстежених хворих не розрізнялись за статтю, віком, стадією захворювання, мутаційним статусом IGHV генів. Однак, в групі постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС знайдено достовірно нижчу частоту мутацій гена NOTCH1 (6,8 % проти 18,6 %; p = 0,015), ніж у неопромінених хворих. Крім того, в контрольній групі кількість NOTCH1 мутацій збільшувалась у хворих, які потребували початку лікування, у порівнянні з хворими, обстеженими за діагностики захворювання (p = 0,012), а в основній - залишалась на однаковому рівні (p = 0,317). Під час аналізу клінічних даних всіх пацієнтів наявність мутацій NOTCH1 було асоційовано зі стадією захворювання, більш високим ініціальним лейкоцитозом, більш стислими періодами до початку терапії та безрецидивного виживання. Висновок: одержані результати підтвердили негативне прогностичне значення мутацій гена NOTCH1, однак не виявили їх суттєвого внеску у розвиток ХЛЛ в групі постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС.

To identify a contributive role of changes in gene regulation of apoptosis and telomere length at transcriptional and translational levels to the formation of radiation-induced effects in immune system. Study groups included 310 Chornobyl (Chornobyl) cleanup workers (dose of external exposure (360,82 +- 32,3) mSv; age 58,9 +- 0,6 (M +- SD) years) and control (n = 77; age (52,9 +- 0,64) (M +- SD) years). Expression of CD95, phosphatidylserine receptors, bcl2 and p53 proteins was studied by flow cytometry; the relative expression (RQ) of BAX, BIRC5, FASLG, MADD, MAPK14, TP53, TP53I3, TERT, TERF1, TERF2 genes was performed using 7900 HT Fast RT-PCR System and TagMan technology. Relative telomere length (RTL) was quantified by flow-FISH assay. Dose-dependent deregulation of apoptosis was shown at transcriptional level (TP53, TP53 I3, BAX, BIRC5, FASL genes) and translational level (bcl-2 and p53 proteins) with blocking entry to apoptosis, dose-dependent activation of anti-apoptotic proteins and TP53-mediated expression of genes-inhibitors of apoptosis. After exposure below 100 mSv a decrease in TERT gene RQ was associated with shortened telomeres, after exposure to doses over 500 mSv the TERT RQ and RTL increase were associated with imbalance in TERF1 and TERF2 genes expression. Conclusion: our study demonstrates a presence ofsubsequent changes in gene expression, regulatory proteins pres& entation, telomere length and distribution of cells by the stages of apoptosis in a late period after radiation exposure from low-dose range to doses over 500 mSv. Results of the study contribute to the basic concepts on the late biological effects in immune system.