Рассмотрены основные принципы организации довузовской профориентации. Детально проанализирована система тестирования на базе решения задач с ротацией исходных данных. Большое внимание уделено машинной графике в автоматизации процесса проектирования, классификации задач конструкторского проектирования, а также автоматизации оформления конструкторской и технологической документации. Показано, что применение тестов для оценки профессионализма - это тот объективный инструмент, с помощью которого можно оценивать различные нововведения в организацию учебного процесса. Разработанный программный продукт позволяет осуществлять промежуточный и итоговый контроль знаний и умений студентов по профессионально-ориентированным дисциплинам с ротацией исходных данных и применением машинной графики на примере направления базового высшего образования "Инженерная механика".

Досліджено теоретичні основи запровадження системи безперервної освіти у технічному університеті. Проаналізовано особливості формування такої вітчизняної системи у контексті Болонської конвенції. Запропоновано схему організації безперервної освіти у технічному унверситеті: довузівська підготовка - додипломна освіта - післядипломна освіта. Обгрунтовано роль і місце сучасних інформаційно-комунікаційних систем у навчальному процесі вищої технічної школи. Визначено переваги інформаційних освітньо-наукових порталів. Запропоновано підходи, які базуються на принципах декомпозиції виділення окремих компонент готовності майбутнього випускника до виконання професійних функцій. Досліджено особливості організації екстернатної підготовки фахівців у технічному університеті та сформульовано положення педагогічної концепції дистанційного доступу екстернів до освітньо-наукових ресурсів ВНЗ. Розроблено вимоги до організаційного та програмно-методичного супроводу порталу.

Розглянуто методичні основи проектування програмно-педагогічних засобів (ППЗ) з матеріалознавчих дисциплін, які забезпечують ефективну інтеграцію комп'ютерних програм навчального призначення з матеріалознавства у цілісний навчально-методичний комплекс інженерної підготовки. Обгрунтовано поліструктурну модель ППЗ, яка базується на взаємозв'язку інтелектуально-логічного та змістовно-інтегративного компонентів, що ефективно впливають на формування професійних якостей інженерів. Відзначено, що особливе місце серед ППЗ належить мультимедійним електронним підручникам і посібникам, в яких поєднуються різноманітні комплексні форми подання й опрацювання навчального матеріалу: відео-, аудіо-, комп'ютерні, телекомунікаційні.

Наведено особливості функціональної структури сучасних комп'ютеризованих тренажерних комплексів, обгрунтовано важливість їх розробки та впровадження у навчальний процес студентів технічних спеціальностей.

Висвітлено актуальне питання щодо створення та впровадження в навчальний процес електронних навчально-методичних комплексів. Звернено увагу на проблеми, що виникають у процесі роботи викладача з електронними засобами навчання. Проаналізовано етапи розроблення педагогічних програмних засобів. З'ясовано критерії, які висуваються до електронних навчально-методичних комплексів, розглянуто основні риси їх проектування. Охарактеризовано емпіричний і теоретичний підходи до проектування навчальних програм. Визначено структурні елементи електронного навчально-методичного комплексу дисципліни. Узагальнено результати власного дослідження з метою визначення властивостей та основних складових електронних навчально-методичних комплексів, застосування яких позитивно впливає на розвиток інтелектуального потенціалу студентів, формування вмінь самостійного здобуття знань, здійснення інформаційно-навчальної дослідницької діяльності, а отже, сприяє підвищенню ефективності навчального процесу в технічному ВНЗ і якості професійної освіти майбутніх інженерів загалом.

Освещен актуальный вопрос создания и внедрения в учебный процесс электронных учебно-методических комплексов. Обращено внимание на проблемы, возникающие в процессе работы преподавателя с электронными средствами обучения. Проанализированы этапы разработки педагогических программных средств. Выяснены критерии, предъявляемые к электронным учебно-методическим комплексам, намечены основные черты их проектирования. Охарактеризованы эмпирический и теоретический подходы к проектированию учебных программ. Определены структурные элементы электронного учебно-методического комплекса дисциплины. Обобщены результаты собственного исследования с целью определения свойств и основных составляющих электронных учебно-методических комплексов, применение которых положительно влияет на развитие интеллектуального потенциала студентов, формирование умения самостоятельного приобретения знаний, осуществления информационно-учебной исследовательской деятельности, а следовательно, способствует повышению эффективности учебного процесса в техническом ВУЗ и качества профессионального образования будущих инженеров в целом.

lighted topical issue of establishing and implementing the educational process of electronic teaching materials. Attention is paid to problems arising in the process of teaching with e-learning. Analyzed stages of development of educational software. Clarified the criteria for electronic teaching materials, outlines the main features of their design. Characterized by empirical and theoretical approaches to the design of training programs. Determine the structural elements of electronic educational-methodical complex of discipline. Summarizes the results of their own investigations to determine the properties and the basic components of electronic teaching materials for use positively affects the development of intellectual potential of students, theformation of independent learning skills, implementation of information and academic research, and consequently enhances the effectiveness of the training process in technical university and the quality of professional education of future engineers in general.

Дослідження присвячено підвищенню ефективності та якості побудови навчальних модулів з використанням інформаційної технології підтримки прийняття рішень у процесі побудови комп'ютеризованих систем навчання студентів технічних спеціальностей. Проаналізовано наукові досягнення в області підвищення ефективності навчання з урахуванням модульної системи і компетентнісного підходу, сформульовано основні вимоги до розробки інформаційної технології для викладацького складу з метою вдосконалення процесу навчання студентів технічних спеціальностей, зокрема, майбутніх інженерів. Створено математичну модель технічної навчальної дисципліни, що враховує фактори, які впливають на ефективність навчання. Запропоновано розробку і впровадження відповідної інформаційної технології підтримки прийняття рішень, яка дозволяє проводити оптимізацію процесу навчання студентів технічних спеціальностей з урахуванням певних обмежень з метою формування у майбутніх фахівців найвищого рівня компетенцій. Оптимізовано параметри навчального процесу для студентів заочної форми навчання, які вивчають дисципліну "Теоретичні основи електротехніки", що дозволяє підвищити сформований рівень компетентностей на 20 - 35 %. Запропоновано методику вдосконалення процесу прийняття рішень для розв'язання слабоформалізованих, малоструктурованих завдань з розпливчастими обмеженнями, неповними та нечіткими даними.

Запропоновано ідеологію наскрізної підготовки технічної інтелектуальної еліти в нерозривному ланцюгу придбання знань, умінь і практичних навичок: дошкільна, середня, вища освіта - виробництво - аспірантура і докторантура. Розглянуто різні освітні засоби в технічних ВНЗ. Акцент зроблено на використанні сучасного малогабаритного (настільного) обладнання з комп'ютерним керуванням та їх вузлів, які можна придбати і виготовити власними силами за модульним принципом.

Розглянуто способи організації автоматизованих лабораторних практикумів з використанням віддаленого доступу в структурі систем дистанційного навчання інженерного рівня. Обгрунтовано економічну та практичну доцільність використання вибраних апаратно-програмних засобів реалізації практикумів такого призначення. Наведено практичні результати апробації практикумів віддаленого доступу на прикладі Web-орієнтованого лабораторного стенда вивчення режимів роботи та динамічної ідентифікації термодинамічного об'єкта з розподіленими параметрами. Зроблено висновки щодо необхідності апаратної та програмної модернізації розробленого інструментального засобу.

Розглянуто питання формування розкладу занять з використанням технологій відеолекцій у навчально-консультаційних центрах (НКЦ) Львівської політехніки з метою підвищення ефективності застосування технічного, кадрового, навчально-методичного фінансового та інших видів забезпечення процесів дистанційного навчання. Запропоновано моделі оптимального використання ресурсного забезпечення дистанційного навчання. Розроблено рекомендації, які нададуть змогу підвищити якість використання ресурсного забезпечення та навчання у НКЦ загалом.

Сучасна освіта має бути яскравою, чіткою, швидкою й дешевою. Використання анімаційного моделювання і надає змогу досягти цього. Освіта є основою будь-якого суспільства. Нині у процесі вивчення різноманітних навчальних дисциплін використовується багато джерел різноманітної інформації: підручники, посібники, журнали, Інтернет. За сучасних умов широкі можливості відкриває використання у навчальному процесі персональних комп'ютерів (ПК) і високоінтелектуальних програмних продуктів. Традиційно під час засвоєння будь-якої навчальної дисципліни студент має вивчити її на лекціях, лабораторних та практичних заняттях. Але при цьому як методичний наочний матеріал використовуються, здебільшого, ілюстрації зовнішнього вигляду, будови та конструкції різноманітних механізмів у вигляді двовимірних статичних схем елементів. Саме використання ПК та відповідних програмних продуктів і надає змогу вдосконалити навчальний процес (та освіту загалом), надаючи йому інтенсивності та інтерактивного змісту. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Для вдосконалення навчального процесу необхідно запропонувати анімаційні моделі для створення прямолінійного поступального руху за допомогою гідроциліндрів і пневмокамер. Мета роботи - демонстрація можливостей анімаційного моделювання прямолінійного поступального руху механізмів за допомогою гідроциліндрів і пневмокамер. У Чернігівському національному технологічному університеті (ЧНТУ) на кафедрі "Автомобільний транспорт та галузеве машинобудування" для вивчення навчальних дисциплін "Підйомно-транспортне обладнання і роботи", "Спеціалізований рухомий склад автотранспортних і вантажно-розвантажувальних машин", "Обладнання та транспорт механоскладальних цехів", "Промислові роботи", "Металообробне обладнання" розроблено навчальні продукти: "Анімація роботи гідроциліндрів для створення прямолінійного поступального руху" та "Анімація роботи пневмокамер для створення прямолінійного поступального руху". Анімацію розроблено для лабораторій "Промислові роботи" з реальними роботами: МП-11, М10П, М20П, РМ-01 та "Металообробне обладнання". Запропоновані програмні продукти надають змогу зробити процес навчання більш яскравим, наочним та дешевим. Дані продукти мають деяке обмеження, зокрема відсутня можливість інтерактивного керування цими механізмами. Тому перспективним напрямком подальших досліджень є створення візуалізації впливу конструктивних та експлуатаційних параметрів на роботу механізмів.

Забезпечення якісного проведення всіх видів навчальних занять для студентів інженерних спеціальностей (особливо ІТ) вимагає серйозних капіталовкладень (проектор, мережа, комп'ютерна техніка, і т.п.). Крім тогочастина студентів може використовувати гаджети під час занять не за призначенням. Отже, актуальним є завдання залучення обчислювальних потужностей мобільних пристроїв у навчальному процесі. Мета роботи - реалізувати мобільний навчальний комплекс з використання пристроїв слухачів, розробити методику його використання. Підібрано ефективне комунікаційне обладнання, серверне та клієнтське програмне забезпечення. Сформульвано вимоги та розробити відсутнє програмне забезпечення. Розробити методику використання технології для різних типів навчальних занять. Провести апробацію, з метою визначення оптимальної конфігурації обладнання та максимальної кількості слухачів, задіяних в мобільному навчальному комплексі. Для реалізації концепції мобільного навчального комплексу необхідно: створити автономну локальну мережу. Знайти або реалізувати програмні засоби візуалізації навчального контенту. Знайти або реалізувати засоби для проведення практичних і лабораторних занять. Знайти або реалізувати засоби для контролю знань. Усі зазначені засоби повинні бути незалежними від електричної мережі. Висновки: в роботі запропонована технологія та методика використання мобільних пристроїв в навчальному процесі. Обгрунтований вибір обладнання, протоколів, програмного забезпечення. Визначено оптимальні технічні характеристики серверних та клієнтських пристроїв для різних типів навчальних занять. Спроектовано та розроблено програмне забезпечення для тестового контролю знань для ОС Android. Проведено апробацію на прикладі дисциплін спеціальності "Комп'ютерні науки" пов'язаних з програмуванням. За результатами пробації визначено оптимальну кількість слухачів мобільного навчального комплексу.

Питання використання роботизованих робочих місць для навчання студентів технічних галузей є надзвичайно актуальним. Це надає змогу збільшити зайнятість студентів на ринку праці не лише для потреб сьогодення, але й для майбутнього. Розробка та реалізація навчального робототехнічного робочого місця дають можливість готувати студентів відповідно до їх потреб та сучасних знань. Мета рішення - розробити навчальне робоче місце для обробки, обладнане роботом Kuka KR6 та пневматичним ефектором. Ефектор з трьома пальцями SMC дозволяє утримувати та переносити предмети з максимальним зусиллям затиску 130 Н. В той же час робоче місце дозволяє розміщувати оброблювані об'єкти в загальній кількості на 32 позиціях. Використання кутових промислових роботів поширилося і в інші галузі промисловості, де їх використовували лише час від часу. Це створює потребу в додатковому персоналі, здатному програмувати робота і налаштувати технологію для конкретної проблеми роботизованого робочого місця. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Покращення знань студентів або перепідготовка працівників створює передумови для їх кращого застосування в технічній практиці. Можливість реалізувати спеціалізовані програми на роботах промислового рівня готує студентів виконувати свою роботу без необхідності додаткового навчання, економлячи витрати та час для роботодавців. Мета дослідження - розробити навчальне робототехнічне робоче місце з метою підготовки студентів відповідно до конкретних потреб роботодавців. Робоче місце дозволяє використовувати інші пневматичні захоплювачі, також можливо підключити загалом до 16 входів і виходів для з'єднання з іншими периферійними пристроями. Робот також може використовуватися для створення програми в середовищі ROS, що, в свою чергу, створює необхідність використання пристрою Kinect для виявлення неорієнтованих компонентів. Використання робота, чия система управління KR C4 є однією з найсучасніших, дозволяє студентам підготуватися до потреб практики в найближчому майбутньому. Після закінчення навчання студент може програмувати он-лайн роботи Kuka для промислового використання. Висновки: висвітлено розробку та створення навчального роботизованого робочого місця для створення програм з використанням пневматичного захвату. Конструкція та використання шахової дошки надає можливість створити велику кількість можливих комбінацій для навчальних цілей. Це створює хорошу передумову для адаптації навчання до конкретних потреб групп, що навчаються. Використання горизонтальної та похилої площини навчить учнів використовувати систему координат інструменту або зовнішньої бази при програмуванні. З цієї причини програмування руху робота по правильній траєкторії є більш складним і покращує просторове сприйняття учнями робочої області робота.

Предмет дослідження - процес інтелектуального комп'ютерного навчання інженерним навичкам. Мета роботи - моделювання процесу навчання інженерним навичкам в інтелектуальних комп'ютерних навчальних програмах за допомогою динамічних байесівських мереж. Завдання: запропонувати підхід до моделювання процесу навчання інженерним навичкам. Оцінити рівень студентських компетенцій шляхом розгляду умінь складати алгоритми виконання інженерних завдань і вмінь їх застосовувати. Створити структуру динамічної байєсівської мережі процесу навчання. Вибрати значення для таблиць умовних ймовірностей. Вирішити завдання фільтрації, прогнозування та ретроспективного аналізу. Виконати моделювання розробленої динамічної байєсівської мережі з використанням спеціального середовища Genie 2,0. Використовуваними методами є методи теорії ймовірностей і методи виведення в байесівських мережах. Отримані наступні результати: представлена розробка динамічної байєсівської мережі для навчального процесу на основі рішення інженерних задач. Розглянуто математичні розрахунки для задач імовірнісного виведення, таких як фільтрація, прогнозування, згладжування. Рішення завдання фільтрації дозволяє оцінити поточний рівень компетентності студента після отримання останніх ймовірностей розробки алгоритму і його чисельних розрахунків поставленого завдання. Передбачено розподіл ймовірностей моделі процесу навчання. Зроблено оцінку кількості додаткових ітерацій, необхідних для досягнення необхідного рівня компетенції. Ретроспективний аналіз дозволяє отримати згладжену оцінку рівня компетентності, яка була отримана після виконання попереднього примірника завдання і після наявності нових додаткових можливостей. Рішення описаних задач імовірнісного виведення дає можливість надати правильну інформацію про процес навчання для інтелектуальних комп'ютерних навчальних систем. Це допомагає отримувати належний зворотний зв'язок і відслідковувати рівень компетентності студентів. Розроблена методика ядра імовірнісного виведення може бути використана в якості основи для моделі прийняття рішень для автоматизованого процесу навчання. Висновки: наукова новизна полягає в тому, що динамічні байєсовські мережі застосовані до нового класу задач, пов'язаних з моделюванням навчання інженерним навичкам в процесі виконання алгоритмічних завдань.