Висвітлюються результати теоретичних та експериментальних досліджень в галузі створення і впровадження у промисловості систем автоматичного керування, технічних засобів живлення та складання виробів, пристроїв друкарських машин, контрольних автоматів, засобів цифрової обробки сигналів в інформаційних системах, нових технологій оброблювання та зміцнення виробів. Значна увага приділяється проблемам математичного моделювання нових технологій формотворення, прогресивних інструментів та обладнання.

Наведено результати теоретичних та експериментальних досліджень у галузі створення й упровадження у промисловість систем автоматичного керування, технічних засобів живлення та складання виробів, контрольних автоматів, засобів цифрової обробки сигналів у інформаційних системах, технологій викінчувального оброблювання та зміцнення виробів. Апробовано математичні моделі у процесі проектування технологічних систем, сучасних інструментів та обладнання. Проаналізовано вплив шумів оптико-цифрової системи на точність вимірювання геометричних параметрів бінарних тіньових зображень.

Наведено методику автоматизованого забезпечення технологічності конструктивних форм, яку можна застосовувати для деталей будь-якої складності. Це дозволяє будувати високоефективні автоматизовані модулі, що розширює можливості сучасних CAD/CAM-систем у процесі технологічної підготовки виробництва.

Розглянуто основні принципи побудови ЕОМ. Значну увагу приділено арифметичним операціям у двійковій системі обчислення, типовим елементам і вузлам мікропроцесорної техніки: тригерам, регістрам, лічильникам, дешифраторам, мультиплексорам. Висвітлено основи програмування мікропроцесорів.

Статтю присвячено статичним і циклічним випробуванням зразків трубчастих (з перерізом у вигляді кільця) запобіжних шпинделів. Мета статичних випробувань - отримання прямого злому, втомних випробувань - визначення напрацювання до відмови. Відсутність концентратора напружень і малий характерний розмір (товщина стінки труби) дозволили підвищити втомну довговічність у 10 разів.

Розглянуто модульний метод побудови електромагнітної системи генерування біжучого магнітного поля для систем переміщення дрібнодисперсних феромагнітних тіл. Розроблено методику математичного моделювання багатомодульних електромагнітних систем. Досліджено якісно та кількісно динамічні режими роботи багатофункціонального електромагнітного модуля, який є основою багатомодульних електромагнітних систем.

Приведены показатели физико-химических свойств муллитокорундовых масс марок ММК-88 и ММК-75 и основные служебные характеристики набивок, выполненных из них. Изготовление масс освоено на опытном производстве ОАО "УкрНИИО им. А.С. Бережного". Массы ММК-88 и ММК-75 предлагаются для широкого использования в футеровке различных тепловых агрегатов металлургических и машиностроительных предприятий.

Получены зависимости, позволяющие определять оптимальное время замены изнашиваемых деталей литейного и металлургического оборудования из условия минимума затрат на изготовление и эксплуатацию с учетом функционального изменения величины эксплуатационных расходов во времени и вероятностного характера износа. Определены оптимальные сроки замен литых вкладышей универсальных шпинделей по указаному критерию.

Рассмотрены характерные режимы установившегося движения жидкого и сыпучего обрабатываемых материалов в горизонтальной вращающейся цилиндрической полости. Для описания режимов быстрых движений сыпучего материала приняты критерии подобия течения вязкой жидкости - числа Рейнольдса и Фруда на радиальной поверхности полости и степень ее заполнения деформируемым материалом. На основе полученных экспериментальных данных построены универсальные диаграммы границ перехода реализуемых технологических режимов, которые могут быть использованы для расчета граничных скоростей вращения горизонтальных барабанных машин.

Використання просторових маятникових коливань та розробка промислових зразків обладнання для їх реалізації є перспективним напрямком і не має аналогів у світі. Це підтверджують результати експериментів і промислова експлуатація обладнання.

Наведено результати розрахунку методом кінцевих елементів верхньої рами нагрівальної печі. Визначено місця максимальних навантажень та можливості зниження маси металоконструкцій.

Викладена основна термінологія про приводи технологічного устаткування металообробних виробництв, відомості про металообробні верстати, промислові роботи та їх приводи як технічні системи. Докладно розглянуто кінематику приводів і наведені приклади вирішення кінематичних задач. Описана кінематика та будова механізмів і вузлів устаткування, множильних та планетарних механізмів, механізмів керування рухами, тягових пристроїв технологічного устаткувангня, механізмів періодичних рухів, а також структура, конструктивні особливості приводів верстатів з числовим програмним керуванням та промислових роботів.

Комплексно викладено проблему раціональної експлуатації технологічного обладнання (металообробних верстатів, пресів, машин), а також розглянуто основні наукові положення та методику кількісної оцінки якості на прикладі металорізального обладнання. Розглянуто взаємозв'язки основних параметрів верстатів з їх продуктивністю та якістю виготовлених на них деталей. Наведено методи оцінки надійності у зв'язку з технологією виробництва технологічного обладнання, настройкою їх робочих органів та ефективним обслуговуванням протягом експлуатації. Викладено раціональні методи зміцнення деталей металорізального обладнання за рахунок технологічних і організаційних заходів.

Наведено класифікацію силових полів. Викладено структурно-параметричну характеристику силового поля. Висвітлено методи технічної творчості. Проаналізовано технологію системно-функціонального проектування.

Викладено основні положення та запропоновано рекомендації щодо добору й проектування технологічного спорядження в машинобудуванні. Наведено класифікацію, схеми та конструкції основних елементів технологічного спорядження для механоскладального виробництва. Охарактеризовано допоміжні технологічні інструменти, контрольно-вимірювальні пристрої, використані під час оброблення, складання та контролю якості об'єктів виробництва. Надано загальну характеристику системі автоматизованого проектування технологічного спорядження.

Наведено розрахункову схему однозрізного елемента, яка враховує складний напружений стан матеріалу елемента у зоні руйнування. Відзначено наявність напружень зсуву, злиття і вигину, а також подано методику визначення еквівалентного напруження. За даною методикою знайдено руйнівні зусилля для елементів, що зрізаються, виготовлених із крихких матеріалів.

Розглянуто основні підходи у створенні комп'ютерних інтегрованих виробничих систем на базі CALS-технологій щодо машинобудівних підприємств. Запропоновано спільне застосування існуючих систем автоматизованого проектування, інвестиційного планування, автоматизації документообігу у створенні програмно-технічних комплексів та описано підходи щодо інтеграції з використанням модуля автоматизованого керування представленої системи інновацій.

Наведено результати теоретичних та експериментальних досліджень в галузі створення та впровадження у промисловості систем автоматичного керування, технічних засобів живлення та складання виробів, контрольних автоматів, засобів цифрової обробки сигналів в інформаційних системах. Розглянуто питання підвищення продуктивності автоматизованого складального обладнання на підставі принципу адаптації, забезпечення ступеня точності циліндричних зубчастих коліс під час їх зубообробки за умов автоматизованого виробництва. Висвітлено передумови та принципи створення багатомасових вібраційних площадок з електромагнітним приводом для ущільнення бетону. Описано математичну модель механізму переміщення електродів дугової сталеплавильної печі. Проаналізовано коефіцієнт нелінійних спотворень синусоїдального сигналу системи керування широтно-імпульсною модуляцією вібротранспортером за відсутності фільтрів живлення.

Приведены результаты теоретических и экспериментальных исследований в области создания и внедрения в промышленности систем автоматического управления, технических средств питания и сборки изделий, контрольных автоматов, средств цифровой обработки сигналов в информационных системах. Рассмотрены вопросы повышения продуктивности автоматизированного сборочного оборудования на основе принципа адаптации, обеспечения степени точности цилиндрических зубчатых колес при их зубообработке в условиях автоматизированного производства. Освещены предпосылки и принципы создания многомассовых вибрационных площадок с электромагнитным приводом для уплотнения бетона. Описана математическая модель механизма перемещения электродов дуговой сталеплавильной печи. Проанализирован коэффициент нелинейных искажений синусоидального сигнала системы управления широтно-импульсной модуляцией вибротранспортером при отсутствии фильтров питания.

Проаналізовано кліматичні фактори та умови експлуатації обладнання, проблеми впливу вібраційних дій на технологічне обладнання у разі його транспортування, а також негативних умов експлуатації на технологічне обладнання за екстремальних умов тропіків і субтропіків. Розглянуто нормалізовані температурно-вологісні умови роботи верстатного обладнання. Висвітлено питання системи технічного обслуговування та ремонту метало- та деревооброблюваного обладнання. Розкрито сутність типової системи, а також особливості структури та періодичності всіх робіт технічного обслуговування та ремонту.

Проанализированы климатические факторы и условия эксплуатации оборудования, проблемы влияния вибрационных действий на технологическое оборудование при его транспортировке, а также негативных условий эксплуатации на технологическое оборудование в экстремальных условиях тропиков и субтропиков. Представлены нормализованные температурно-влажные условия работы станочного оборудования. Освещены вопросы системы технического обслуживания и ремонта металло- и деревообрабатывающего оборудования. Раскрыты сущность типовой системы, а также особенности структуры и периодичности всех работ технического обслуживания и ремонта.

Предложена методологическая концепция создания станочных комплексов и систем для отраслевой номенклатуры деталей, обоснована целесообразность двухэтажного решения задачи проектирования оборудования с выходом на отраслевые типажи, а затем - на конкретные производственные условия. С учетом вероятностной модели номенклатуры деталей рассмотрены соответствующие варианты наборов оборудования, а также гистограммы встречаемости отдельных элементов систем.