Індекс рубрикатора НБУВ: О311.45-083

Рубрики:

Асфальтобетонні та дьогтебетонні дороги

Шифр НБУВ: ДС42874 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: О311.45-083

Рубрики:

Асфальтобетонні та дьогтебетонні дороги

Шифр НБУВ: ДС42874 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: О311.45-083

Рубрики:

Асфальтобетонні та дьогтебетонні дороги

Шифр НБУВ: ДС42874 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: О311.45-083

Рубрики:

Асфальтобетонні та дьогтебетонні дороги

Шифр НБУВ: ДС42874 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: О311.45-01

Рубрики:

Асфальтобетонні та дьогтебетонні дороги

Шифр НБУВ: ДС48703 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: О311.45-060.62

Рубрики:

Асфальтобетонні та дьогтебетонні дороги

Шифр НБУВ: ДС41403 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: О311.45-01

Рубрики:

Асфальтобетонні та дьогтебетонні дороги

Шифр НБУВ: ДС48703 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: О311.45-060.62

Рубрики:

Асфальтобетонні та дьогтебетонні дороги

Шифр НБУВ: ДС50035 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертація присвячена теоретичному і експериментальному обгрунтуванню отримання дьогтеполімерсіркобетону з широким інтервалом в'язкопружної поведінки на основі встановлення закономірностей формування структури кам'яновугільних дорожніх дьогтів і дьогтев'яжучої речовини, представленої дьогтеполівінілхлоридним в'яжучим і мінеральним порошком - сірчаним шламом. Запропонована модель колоїдної міцели дьогтю. Побудовані діаграми фазової рівноваги системи "кам'яновугільний пек-антраценове масло". Криві "ліквідусу" і "солідусу" апроксимовані рівняннями другого порядку. Вивчене структуроутворення в кам'яновугільних дорожніх дьогтях. Експериментально-статистичні оптимізовані склади дьогтеполівінілхлоридного в'яжучого і дьогтеполімерсіркобетонних сумішей. Вивчені фізичні і деформаційно-міцнісні властивості дьогтеполімерсіркобетону. Результати роботи реалізовані при промисловому випуску дьогтеполімерсіркобетонних сумішей, що містять в своєму складі дьогтеполівінілхлоридне в'яжуче і сірчаний шлам.

Дисертацію присвячено розробці технології виробництва асфальтополімерсіркобетонних сумішей з поліпшеними фізико-механічними властивостями і призначених для улаштування верхніх шарів дорожнього одягу автомобільних доріг для роботи в умовах жаркого і вологого клімату Республіки Судан. Визначено концентраційні співвідношення у системі "бітум - бутадієнметілстирольний каучук - технічна сірка - модифікатор поверхні мінерального порошку". Вивчені технологічні властивості асфальтополімерсіркобетонних сумішей. Визначені деформаційно-міцнісні характеристики та корозійна стійкість модифікованого асфальтобетону. Прискореним методом доведено, що асфальтополімерсіркобетон у 3-4 рази більш довговічний, ніж традиційний гарячий асфальтобетон.

С позиций методологии системного анализа сделан общий обзор структуры асфальтового бетона, дана характеристика существующих методов технического проектирования асфальтового бетона, указаны их существенные недостатки. Рассмотрены концепции ресурсосбережения и направленного регулирования структуры асфальтобетона. Изучено влияние фракционного состава минеральных компонентов на различные свойства асфальтового бетона, а также разработана нетрадиционная компьютерно-информационная технология проектирования асфальтового бетона с заданным комплексом свойств.

Дисертацію присвячено теоретичному і експериментальному обгрунтуванню здобуття довговічного дорожнього дьогтебетону на основі установлення закономірностей формування комплексно модифікованої мікроструктури дьогтебетону, представленої дьогтеполівінілхлоридним в'яжучим і мінеральним порошком, поверхня якого активована олігомером, котрий містить функціональні групи (карбамідоформальдегідна смола КФ-МТ, епоксидні смоли, полімервміщуючі відходи виробництва епоксидних смол).

Розроблена методика проектування шарів дорожнього одягу з комбінованих асфальтобетонів, яка враховує їх фізико-механічні властивості, технологічні особливості та конкретні умови експлуатації. На основі імовірно-геометричного аналізу структуроутворення асфальтобетонів визначений припустимий вміст повторно використовуваного асфальтобетону в залежності від структури комбінованого асфальтобетону. Проведено комплексне дослідження фізико-механічних властивостей комбінованих асфальтобетонів. З урахуванням неоднорідності властивостей повторно використовуваного асфальтобетону визначені розрахункові характеристики комбінованих асфальтобетонів. Розв'язана задача пошуку оптимального комбінованого асфальтобетону. На основі багатофакторного аналізу встановлені основні фактори, що впливають на якість і ефективність комбінованого асфальтобетону. З використанням методу аналізу ієрархій складена домінантна ієрархічна система визначення оптимального комбінованого асфальтобетону.

На основі системного підходу запропоновано досліджувати руйнівний вплив агресивних середовищ хлористих протиожеледних матеріалів на асфальтобетонні покриття з урахуванням напружено-деформованого стану дорожньої конструкції. Результати експериментальних досліджень виявили, що хлориди сприяють проникненню агресивних середовищ у асфальтобетонні покриття, шари основи та земляне полотно. Визначено критичні концентрації агресивних середовищ хлористих протиожеледних матеріалів, за яких максимально прискорюються різні види руйнувань покриттів. За результатами досліджень закономірностей руйнувань покриттів в агресивних середовищах хлористих протиожеледних матеріалів обгрунтовано спосіб їх профілактики - регулювання фізико-хімічних властивостей середовищ протиожеледних матеріалів у процесі боротьби із зимовою слизькістю.

Досліджено реологічні властивості асфальтобетонів. Встановлено температурно-частотні залежності модуля пружності бетонів на основі окиснених в'яжучих.

Наведено теоретичні й експериментальні основи двох засобів керування структурою високоякісних асфальтових бетонів з відходів виробництв: за допомогою відходів подрібнення карбонатних гірських порід та бітумодьогтьополімерного в'яжучого на основі бітуму, кам'яновугільного дьогтю і відходу виробництва полівінілхлориду. Запропоновано комп'ютерну підсистему прогнозування властивостей асфальтового бетону - прогнозуючо-оптимізаційний комплекс, що використовує математичні моделі, отримані на основі традиційного алгоритмізованого багатофакторного планування експерименту, та оптимізацію шляхом нелінійного квадратичного програмування.

Науково обгрунтовано важливу практичну проблему - забезпечення тривалої водостійкості асфальтобетонних покриттів. Розроблено та сформульовано концепцію "слабких" граничних шарів бітуму в контактній зоні. Відзначено їх роль у забезпеченні водостійкості асфальтобетону. Створено метод визначення кількісного показника водостійкості бітумних плівок на мінеральній поверхні, використання якого, відносно різних за походженням кам'яних матеріалів, дозволяє на стадії проектування складу асфальтобетонної суміші прогнозувати здатність бітуму та мінерального матеріалу забезпечувати тривалу водостійкість асфальтобетону. Встановлено, що межа поділу між бітумом та поверхнею зернин щебеню з кислих гірських порід у складі асфальтобетону найбільш підвладна руйнувальній дії води. Запропоновано практичні шляхи підвищення тривалої водостійкості асфальтобетонних покриттів.

Теоретично обгрунтовано критерії адгезійної активності поверхнево-активних речовин (ПАР) і термостабільності бітумів, які їх вміщують. Розкрито взаємозв'язок концентраційних залежностей поверхневого натягу, крайового кута змочування й адгезійної активності бітумів, які вміщують ПАР, що є підставою для визначення мінімально необхідного вмісту ПАР у бітумі. Експериментально доведено пряму залежність адгезійної здатності бітумів і бітумів, що вміщують ПАР, від температурно-часового режиму їх нагріву в процесі технологічної підготовки. Виявлено кількісний зв'язок між показником зчеплення бітуму та коефіцієнтом тривалої водостійкості асфальтобетону. Зроблено припущення про можливість виявлення узагальненої залежності цих властивостей. Встановлено ефективність апретування поверхні кам'яних матеріалів розчинами ПАР, що сприяє зниженню витрати ПАР і собівартості бітумомінеральних матеріалів.

  Скачати повний текст

Теоретично й експериментально обгрунтовано одержання багатокомпонентного кам'яновугільного в'яжучого з широким інтервалом пластичності на підставі встановлення закономірностей формування в них комплексно-сполученої мікроструктури, поданої коагуляційним каркасом із часток активного дисперсного наповнювача у концентрованому розчині полімеру в гама-фракції дьогтю. У процесі модифікації кам'яновугільного дорожнього дьогтю відсівом полівінілхлориду внаслідок розгортання глобул полімеру у витягнуті конформації формується просторова полімерна сітка, утворена за рахунок переплетення та міжмолекулярної взаємодії макромолекул і надмолекулярних утворень полівінілхлориду. Оптимальний вміст активного дисперсного наповнювача сприяє утворенню коагуляційної структури у в'яжучому та підвищенню загальної структурованості системи. Структуруюча дія деревного гідролізного лігніну одночасно з пластифікуючою дією сірки сприятиме зміщенню температури переходу в'яжучого у в'язко-текучий стан, в область більш високих позитивних температур і зсуву температури склування в область більш низьких негативних температур. Багатокомпонентне кам'яновугільне в'яжуче характеризується більш широким інтервалом пластичності. Використано експериментально-статистичне моделювання, завдяки якому встановлено оптимальні концентраційні співвідношення комбінованого дисперсного наповнювача в кам'яновугільному дорожньому дьогті. Застосовано метод ІЧ-спектроскопії. За результати дериватографічних і калориметричних досліджень доведено існування тривкої міжмолекулярної взаємодії, що сприяє створенню в багатокомпонентному кам'яновугільному в'яжучому (БКВ) безперервного спектра