Проаналізовано стан, динаміку, темпи та загальні тенденції розвитку транспортної мережі в сільській місцевості. Розкрито засади державного регулювання в транспортній галузі та реалізації програмного підходу до вирішення проблем місцевого розвитку автобусного обслуговування населення.

Проанализированы состояние, динамика, темпы и общие тенденции развития транспортной сети в сельской местности. Раскрыты основы государственного регулирования в транспортной отрасли и реализации программного подхода к решению проблем местного развития автобусного обслуживания населения

Досліджено ефективність пасажирської транспортної системи приміського сполучення. Одержано нові закономірності функціонування маршрутної мережі транспортної системи приміського сполучення у разі її розвитку залежно від закономірностей розселення жителів навколо його центру. Розроблено математичну модель функціонування маршрутної мережі даного сполучення, що дозволяє проводити пошук її раціонального варіанта на підставі провізної здатності ланок маршрутної мережі. Для встановлення рівня ефективності функціонування пасажирської транспортної системи приміського сполучення запропоновано використовувати показники, які дозволяють оцінити соціальний і економічний ефект у разі її розвитку за рахунок раціонального розподілу даних засобів між маршрутами сполучення.

Досліджено питання забезпечення ефективності міжнародних перевезень пасажирів. Розроблено та реалізовано на практиці моделі, стратегії та механізм, які дозволяють установити наявність прямих і зворотних зв'язків між рівнями дослідженої соціально-економічної системи, для врахування їх під час розробки альтернатив діяльності автотранспортних підприємств. Проаналізовано діючу соціально-економічну систему та показано наявність завдань на рівнях - державному, галузевому і підприємства. Вивчено транспортну галузь, зокрема міжнародні перевезення пасажирів з використанням системного підходу, на базі якого сформовано систему альтернатив забезпечення ефективності даних перевезень, які передбачають застосування заходів, що найбільшою мірою відповідають умовам підвищення рівня рентабельності та зниження собівартості. Розроблені моделі та систему вибору оптимальних альтернатив діяльності даних підприємств доведено до рівня обчислювальних і організаційних процедур, їх можна реалізовувати у кожному автотранспортному підприємстві незалежно від форми власності та відомчої належності. Використання результатів дослідження дозволяє обгрунтувати альтернативи діяльності підприємства, з'ясувати основні чинники впливу на міжнародні перевезення пасажирів, моделювати результати діяльності автотранспортного підприємства за певних альтернатив та вибирати оптимальну.

Обгрунтовано критерії оцінки ефективності роботи автобусів, запропоновано заходи щодо розв'язання паливної та екологічної проблеми, наведено методики визначення нормативних значень витрати палива. Розроблено моделі для індивідуального підходу до розрахунку нормативів витрати палива для конкретних марок транспортних машин. Проведено комплекс експериментальних досліджень для визначення впливу різних експлуатаційних факторів на нормативи витрати палива та кількість викидів різних шкідливих компонентів відпрацьованих газів автомобілів.

Розглянуто питання підвищення ефективності транспортного обслуговування й організації технологічного процесу пасажирських перевезень у містах. Розроблено концепцію та оціночний критерій соціально-етичного маркетингу в автобусних перевезеннях за ринкових умов. Встановлено теоретично обгрунтований комплекс регулювальних заходів, що забезпечують скорочення часу, який пасажири витрачають на поїздки, обмежують експлуатаційні витрати автобусних господарств і знижують рівень забруднення атмосфери міст. Розроблено методику математичного моделювання з метою визначення технічних параметрів транспортної роботи автобуса в окремому циклі та на маршрутах. Оригінальними числовими методами проведено розрахункові дослідження часу та швидкості руху, витрати палива та шкідливих викидів із складовими компонентами залежно від типу і завантаження автобусу та характеристик маршруту. Одержані на новій методологічній основі експериментальні відомості щодо реальних пасажиропотоків на маршрутній мережі міста Кривого Рогу надали широкі можливості для вдосконалення вибору типу автобусів, організації використання, контролю роботи на лінії. Розроблено систему заходів щодо підвищення кваліфікації водіїв рухомого складу. З урахуванням оціночного критерію якості перевезень удосконалено існуючий метод розрахунків потрібної кількості автобусів з підвищенням якості обслуговування пасажирів, особливо важливої за наявності конкуренції перевізників.

Розроблено моделі, методи й алгоритми управління проектами побудови приміських автобусних систем протягом життєвого циклу проекту. Запропоновано інтегральну математичну модель процесу прийняття управлінських рішень, що містить процедури інформаційно-логістичної послідовності задач проектного менеджменту; алгоритми аналізу параметрів даної моделі; методи розрахунків і принципи визначення оптимального управлінського рішення. Розроблено ієрархічний підхід щодо процесу прийняття рішень з управління проектами приміських автобусних систем. Запропоновано методи розрахунку оптимального рішення обчислення адитивних критеріїв якості альтернатив для модифікованих моделей однокритеріального вибору за умов невизначеності. Розроблено й апробовано комплексну інформаційну технологію управління масштабними проектами, яка відповідає сучасним вимогам щодо розробки комп'ютерних технологій управління проектами та програмами.

Установлено й обгрунтовано сукупність факторів, що формують конкурентоспроможність пасажирської автотранспортної послуги з позиції перевізника в процесі пропозиції послуги, її надання, внутрішньої діяльності та пасажира за допомогою анкетного опитування експертів.

Запропоновано методику погодження розкладів руху автобусів двох незалежних маршрутів з урахуванням сумісних ділянок. Вона дозволяє уточнити методику вибору та забезпечення умов ув'язки розкладів руху автобусів через встановлення зупинних пунктів сумісних ділянок, на яких необхідно проводити погодження розкладів руху за критерієм необхідності координації інтервалів руху. Надану методику можна використовувати під час погодження розкладів руху автобусів на міських маршрутах з урахуванням сумісних ділянок. Використання запропонованої методики дозволить підвищити якість обслуговування пасажирів на цих маршрутах за рахунок зменшення сумарного часу очікування пасажирами посадки в автобус на зупинних пунктах сумісних ділянок.

Запропоновано методику розробки розкладу руху автобусів різних маршрутів з урахуванням сумісної ділянки їх руху. Вона дозволяє скорегувати інтервали руху для кожного автобусного маршруту, визначити різницю кількості автобусів, яку необхідно додати або зняти з маршруту, час зміщення прибуття автобусів за маршрутами та середнє заповнення салону автобуса. Використання встановлених залежностей у разі погодження розкладів руху автобусів на міських маршрутах дозволить поліпшити якість транспортного обслуговування пасажирів за рахунок зменшення часу очікування пасажирами посадки в автобус на зупинних пунктах сумісних ділянок. Проведені експериментальні дослідження показали можливість застосування розробленої методики на практиці.

Проаналізовано методи координації роботи автобусів на міських маршрутах. На підставі аналізу виявлено, що не один із них не враховує вплив регулярності руху автобусів на сумісних ділянках на якість обслуговування пасажирів. Обгрунтовано необхідність координації інтервалів руху автобусів двох незалежних міських маршрутів, за наявності на них сумісних ділянок, із метою погодження розкладу руху рухомого складу. Це дозволить поліпшити якість обслуговування пасажирів за рахунок скоординованого руху на сумісних ділянках і привести до більш рівномірного притоку прибутків до перевізників, що деякою мірою розв'яже проблему "перегонів за пасажирами".

Одержано рівняння часу знаходження автобуса на зупинному пункті та часу, необхідного для його звільнення автобусом. Зроблено оцінку пропускної здатності зупинного пункту на підставі уточнення таких показників, як час знаходження на зупинному пункті та час його звільнення, які визначені за допомогою регресійного аналізу. У ході розрахунку пропускної здатності використано фактичні значення параметрів, а не нормативні. Внаслідок чого стає можливим оцінка реальної пропускної здатності зупинного пункту з метою її підвищення.

Розроблено програмне забезпечення імітаційної моделі функціонування зупиночного пункту сумісних ділянок руху автобусів різних маршрутів в математичному середовищі пакету Mathcad, на підставі якого встановлено залежність часу очікування пасажирами автобусів різних маршрутів на сумісних ділянках руху від сумарної кількості автобусів на цих маршрутах. Одержана залежність дозволяє оцінити реальну загальну кількість автобусів на шести маршрутах протягом доби та визначити розподіл автобусів за кожним маршрутом. Критерієм оптимальності є час очікування пасажирами автобусів різних маршрутів.

Проведено аналіз існуючих методів оцінки пропускної здатності зупинних пунктів. Виявлено чинники, що впливають на пропускну здатність зупинного пункту: очікування в черзі на обслуговування перед зупинним пунктом, обслуговування та звільнення зупинного пункту. Вони будуть оцінюватися за допомогою регресійного аналізу та моделювання часу знаходження автобуса на зупинному пункті.

Запропоновано: визначення терміна "якість роботи автобусів"; підхід до оцінки якості роботи автобусів на міських маршрутах, який складається з етапів: вибір методу державного регулювання з метою встановлення потреб пасажирів до якості роботи автобусів; характеристика стандартів, які будуть використані для встановлення потреб пасажирів до якості роботи автобусів на функціонуючих маршрутах міста Горлівка; виділення груп показників для оцінки якості роботи автобусів за стандартами України та Європи; показники якості, що характеризують якість роботи автобусів; застосування методів факторного аналізу для узагальнення розрахованих показників.

Розглянуто існуючі методики вибору рухомого складу під час автобусних перевезень. Виділено наступні методики вибору рухомого складу: по продуктивності, по пасажиропотоку, по інтервалу руху та визначенню кількості автобусів на кожну годину роботи автобусів на маршруті. Детально проаналізовано існуючі методики та основні їх недоліки. Головним недоліком існуючих методик є те, що не існує жодної методики, яка б дозволила зробити вибір рухомого складу для автобусних перевезень з використанням економічних показників.

Розглянуто економічні критерії, які можливо використовувати в методиці вибору раціонального типу рухомого складу. Виділено недоліки їх розрахунку, які заважатимуть роботі методики, та запропоновано нові способи їх розрахунку та врахування. На основі аналізу раніше розглянутих методів вибору рухомого складу та проведеного аналізу економічних критеріїв розроблено методику вибору раціонального типу рухомого складу за економічними показниками.

Проблема пасажирського автомобільного транспорту в цілому є важливою проблемою комплексної програми соціального розвитку. Вирішення цієї проблеми залежить від ступеня вдосконаленості й обгрунтованості системи перевізного процесу. Першим вагомим недоліком на маршрутах міста є використання невідповідного рухомого складу. Проаналізовано проблеми застосування тільки одного критерію під час вибору автобуса для пасажирських міських перевезень. Наведено інші критерії для вибору раціонального типу автобуса, які оптимізували б роботу АТП та враховують багато факторів, що суттєво впливають на своєчасне, якісне й повне задоволення населення в перевезеннях.

Запропоновано етапи оцінки якості роботи автобусів для міських маршрутів м. Горлівка за допомогою факторного та кластерного аналізів. Використання факторного аналізу дозволило розробити три узагальнених показника якості роботи автобусів, використання кластерного - розподілити автобусні маршрути на п'ять кластерів.

Проведено дослідження гальмівного шляху з різними ступенями заповнення автобуса за типових для міста умов експлуатації з використанням сучасного обладнання. Встановлено, що збільшення ступеня заповнення автобуса та початкової швидкості впливає на усталене сповільнення під час гальмування та довжину гальмівного шляху. Результати дослідження можуть бути корисними під час проведення експертиз ДТП.

Проаналізовано проблеми інформаційного забезпечення організації роботи рухомого складу автотранспортних підприємств Чернігівщини. Знайдено оптимальний інтервал руху транспортних засобів для міжміських автобусних перевезень, що одночасно враховує економічні інтереси перевізників і пасажирів.