Викладено основні наукові та методичні положення агроекологічного моніторингу, що мають вирішальне значення для визначення екологічно чистих сировинних зон, придатних для вирощування високоякісних продуктів харчування.

Виконано огляд даних дистанційного зондування Землі та геоінформаційних технологій у системах сільськогосподарського моніторингу різних країн світу. Наведено структуру системи MCYFS, однією з функцій якої є прогнозування врожайності сільськогосподарських культур за європейським проектом MARS, джерела вхідних даних і кінцеві результати кожного рівня системи.

Наведено картографічні приклади одержання просторово-розподіленої, географічно координованої та систематично оновлюваної інформації про наявність і фактичне використання сільськогосподарських земель для створення геоінформаційної системи моніторингу на регіональному і національному рівнях. Показано приклади застосування програмного забезпечення ArcGIS для візуалізації реального стану сільського господарства України.

Розглянуто підходи та представлено картографічні приклади одержання просторово-координованої та регулярно оновлюваної інформації про наявність і фактичне використання орних земель на регіональному та національному рівнях. Показано приклади використання програмних продуктів ArcGIS для візуалізації дійсного стану орних земель в цілому та сільського господарства в Україні та Чернігівській області зокрема.

Наведено результати досліджень валових форм важких металів у грунтах в районі Львівського сміттєзвалища. Розраховано коефіцієнти забруднення грунтів. За результатами досліджень і розрахунків оцінено рівень забруднення грунтів валовими формами важких металів.

Розглянуто основні можливості застосування геоінформаційних технологій в аналізі стану грунтів регіону. Описано основні фактори та несприятливі процеси, які зумовлюють зниження грунтової родючості. Створено картограми, які надають змогу спостерігати зміни основних показників родючості грунтів Чернігівської області та відображають реальний стан характеристик грунтового покриву на даний час. Проаналізовано результати агрохімічної паспортизації між турами обстеження щодо вмісту гумусу, рухомих сполук фосфору та калію всіх грунтово-кліматичних зон. Запропоновано технології дослідження стану грунтового покриву у розв'язанні проблеми охорони та відтворення родючості грунтів.

Запропоновано й описано підходи та технології аналізу даних, що надають змогу застосувати багатоваріантну систему оцінки грунтово-ресурсного потенціалу територій. Розглянуто можливості створення ефективного інструментарію інформаційного забезпечення та підтримки управлінських рішень з агрохімічного й агроекологічного моніторингу грунтового покриву.

Розглянуто можливості створення ефективного інструментарію інформаційного забезпечення і підтримки управлінських рішень з агроекологічного і агрохімічного моніторингу грунтового покриву на сучасному етапі. Запропоновано і описано дієві підходи і технології щодо аналізу даних, що дозволяє застосувати багатоваріантну систему оцінки потенціалу грунтових ресурсів.

Розглянуто загальну організацію різних типів угідь Саратського та Кілійського районів Одеської області та розраховано показники екологічної стабільності і балантропогенного навантаження. Наведено оцінку агроекологічного стану земель дослідженої території з урахуванням екологічних показників.

Розглянуто підхід щодо необхідності застосування технологій дистанційного зондування для ефективного агроекологічного моніторингу земельних ресурсів і показано діапазони знімання, що можуть застосовуватись у його процесі.

Представлено загальну організацію різних типів угідь південних районів Одеської області, розраховані показники екологічної стабільності за встановленою та дещо вдосконаленою методикою і бал антропогенного навантаження. Наведено оцінку агроекологічного стану земель досліджуваної території з урахуванням екологічних показників.

Наведено результати проведення комплексного екологічного моніторингу території м. Борислав. Визначено середні, максимальні та мінімальні концентрації основних хімічних інгредієнтів та найпоширеніших забруднювальних речовин у криницях, річках, потічках та грунті. Вивчено перспективи вищих рослин для рекультивації нафтозабруднених грунтів. Найкращі результати щодо очистки грунтів від нафтового забруднення одержано з застосуванням рослин обліпихи крушиновидної (Hippophae rhamnoides L.).

Проведено регіональний ландшафтно-геохімічний аналіз біомаси і продуктивності агрокультур порівняно із природними фітоценозами України. Здійснено оцінку динаміки інтенсивності біогенної міграції як чинника відновлення біорізноманіття. Розглянуто природний баланс есенційних мікроелементів на сільськогосподарських землях України за оцінками їх нестачі і надлишку. Визначено типоморфні мікроелементи та встановлено регіональну нестачу Mo за надлишку Zn у харчових ланцюгах ландшафтів орних земель. Особливості природно-техногенної міграції свідчать про можливість відновлення природних біогеохімічних процесів у лісостепових і північно-степових агроландшафтах України.

Розроблено індекс природно-ресурсного потенціалу агроландшафтів, спеціалізовану геоінформаційну систему "ГІС ВП НУБіП України - Агрономічна дослідна станція" для оцінювання їх екологічного стану та картування. Запропоновано методику визначення індексу узагальненої видової рясності біорізноманіття локальних територій агроландшафтів за індексом MSA, який дорівнює 0,099 і вказує на втрату близько 90 % природного біорізноманіття досліджуваної території внаслідок високого рівня розораності земель. Визначено стан агроландшафтів на основі даних геоінформаційного моніторингу за агрокліматичними, еколого-агрохімічними, агроекологічними, еколого-токсикологічними і картографічними показниками та встановлено, що територія ВП НУБіП України "Агрономічна дослідна станція" належить до екологічно нестабільних, а екологічна ситуація є незадовільною. З'ясовано шляхи оптимізації екологічного стану агроландшафтів за допомогою геоінформаційного аналізу. Розвинено теоретичні і практичні аспекти екологічного оцінювання агроландшафтів й сучасні підходи до їх системного аналізу з врахуванням індексу природно-ресурсного потенціалу агроландшафтів.

Індекс рубрикатора НБУВ: П038.0

Рубрики:

Агроекологічний моніторинг, контроль і оцінювання стану ґрунтів

Шифр НБУВ: Ж100058 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено комплексний аналіз сучасного стану, проблем і перспектив оцінювання якості та охорони земель в Україні. Опрацьовано наявний зарубіжний досвід оцінки земель та окремих параметрів, що визначають їх якість. Визначено основні юридичні, фінансові та інституційні проблеми запровадження ефективного механізму охорони земель в Україні. Розкрито сутність основних проблем деградації земельних ресурсів і грунтового покриву. Розроблено теоретичні основи для оцінювання стійкості грунту до зовнішній впливів як фундаментальної властивості, що зумовлює якість грунту. Висвітлено концепцію та методологію охорони земель в Україні, основні етапи її реалізації. Розроблено новий матричний підхід до класифікації деградаційних процесів. Запропоновано нові методики оцінювання ступеня деградації грунтів, зокрема їх еродованості.

Розглянуто критерії та особливості формування бальної оцінки меліорованих земель. У результаті конструктивно-географічних досліджень розроблено й обгрунтовано критерії та алгоритм оцінки меліорованих агроландшафтів Волинської області, запропонований математичний апарат для розрахунку параметрів оцінки, проведені основні розрахункові процедури, розраховано значення комплексної конструктивно-географічної оцінки екологічного стану грунтів, за ними побудовано синтетичну картосхему. Також проведено кластерний аналіз для верифікації результатів моделювання та оцінки екологічного стану агроландшафтів.

Розглянуто вплив окремих агрокліматичних чинників на сучасну структуру та особливості використання земель сільськогосподарського призначення території Передкарпаття у розрізі природничих фізико-географічних районів. Проведено ранжування виділів за часткою категорій земель сільськогосподарського призначення. Визначено рівні та величину значень коефіцієнта залучення земель сільськогосподарського призначення до активного господарського обігу. Виокремлено особливості спеціалізації в усіх категоріях виробників сільськогосподарської продукції. Розкрито сучасну структуру використання земель сільськогосподарського призначення.

Викладено підхід до вирішення науково-прикладного завдання побудови моделей системи геоінформаційного картографування для підвищення результативності оцінювання якісного стану земель сільськогосподарського призначення засобами геоінформаційної системи (ГІС). Розроблено загальну модель системи геоінформаційного картографування з урахуванням особливостей поставлених завдань оцінювання якісного стану земель сільськогосподарського призначення; концептуальну та логічну моделі бази геопросторових даних (БГД), які відповідають вимогам міжнародних стандартів ISO 19100 "Географічна інформація / Геоматика" та модель бази знань картографічних даних. Визначено склад, структуру та наповнення бази знань картографічних даних системи геоінформаційного картографування з метою забезпечення уніфікації та формалізації правил формування серії тематичних карт якісного стану земель сільськогосподарського призначення засобами ГІС. Вдосконалено технологію інформаційно-картографічного аналізу, розроблено моделі геоінформаційного картографування для оцінювання якісного стану земель сільськогосподарського призначення та методику їх використання в геоінформаційному аналізі та моделюванні. Запропоновано вдосконалення технології актуалізації вмісту гумусу в грунті на основі комплексного аналізу даних багатоспектральної космічної зйомки та польових досліджень.

Описано теорію та практику застосування геоінформаційних і геостатистичних методів для аналізу даних агроекологічного моніторингу грунтів Київської області. Зроблено висновок, що стан грунтів характеризується деякою стабільністю. Якість грунтів Київської області змінюється від задовільної (на півночі) до кризової (на півдні та південному сході).