Протягом (1996 - 1998 рр.) вивчались біологічні особливості ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea (L.) Moench) за умов Лісостепу України. Встановлено, що з кожним роком вегетації збільшується висота рослин, кількість стебел, суха маса надземної частини та маса кореневищ з коренями. Кількість листків зменшується і на третій рік дорівнює 30 %, а стебел і суцвіть, навпаки, підвищується (54 % та 16 % відповідно). Оптимальне співвідношення листків до стебел (1,0 : 0,9) у рослин другого року вегетації. Це дає можливість отримувати сировину високої якості з надземної частини (трава). Найбільша врожайність трави, кореневищ із коренями та кореневищами й насіння у рослин третього року життя. Максимальну кількість полісахаридів та екстрактивних речовин отримано з сировини рослин першого та другого років життя. Зроблено висновок про те, що для отримання високоякісної сухої сировини (трава під час цвітіння і кореневища з коренями) слід використовувати рослини другого року, а для отримання насіння і кореневищ з коренями - третього року життя.

Встановлено, що шоломниця байкальська (Scutellaria baicalensis Georgi) - ентомофільна рослина з розтягнутим періодом цвітіння, який коливається у межах 57 - 62 дні. Найактивніше її квітки розкриваються в нічний період (89 %). Розтріскування пиляків відбувається у день розкриття бутона. Пилкові зерна білого кольору, округлої форми з борозенкою посередині та гладкою екзиною. Пилок стає життєздатним за 3 дні до розкриття квітки (45 %), а його максимальна життєздатність відмічається під час повного цвітіння (68 %). У процесі зберігання пилок швидко втрачає життєздатність.

Наведено дані щодо ефективності використання різних способів сушіння та зберігання пряноароматичних рослин для використання у харчовій промисловості; результати порівняльного аналізу вмісту ефірних олій протягом вегетаційного періоду, врожайності пряних рослин та оптимальних строках заготівлі 17 видів рослин.

Наведено результати впливу систем, що вивчаються, зяблевого обробітку грунту: напівпарового полицевого та безполицевого і поліпшеного полицевого та безполицевого на врожайність ярого ріпаку за умов півдня України. Встановлено, що система поліпшеного зяблевого полицевого обробітку грунту забезпечує формування найвищого врожаю насіння - 11,9 ц/га, а безполицевий обробіток як напівпаровий, так і поліпшений зяблевий, зменшує врожай на 1,0 - 2,1 ц/га.

Досліджено мінливість складу ефірної олії, її компонентного складу та фізико-хімічних показників у насіннєвому потомстві Salvia officinalis L. в корінні, стеблах, листі, суцвіттях та в усій надземній масі рослини. Встановлено мінливість терпеноїдів за фазами розвитку.

Приведены результаты изучения представителей рода Echinacea (L.) Moench., их биологии, селекции, технологии возделывания, регуляции качества сырья, фитохимии и фармакологии, а также использования для лечения человека и животных.

Полімеразна ланцюгова реакція з довільними праймерами використана для оцінки генетичного різноманіття серед батьківських ліній соняшника. Базуючись на інформації про генетичні дистанції (D), створено три групи гібридів з різним рівнем D між вихідними інбредами. Виявлено невисоку кореляцію між генетичною віддаленістю батьків і врожайністю насіння та гетерозисом за врожайністю. Показано, що молекулярно-генетичні дистанції можуть мати значення для відхилення близькоспоріднених схрещувань.

Проведено исследование влияния электромагнитных и ультразвуковых излучений на рапс-растение, разведение которого в настоящее время является одним из стратегических направлений аграрной политики Украины. Показано, что указанные физические факторы способны увеличить в 1,5 - 2,5 раза урожайность этой масличной культуры.

Наведено підсумки вивчення ехінацеї пурпурової за умов міста Одеси (1996 -1999 р.р.). Зроблено висновки про можливість її культивування без поливу протягом не більше двох років та при цьому через посухи - доцільність комплексного збирання сировини: коріння та трави одночасно в період цвітіння. Встановлено, що насіння, сформоване навіть за дуже посушливих умов вегетації, відрізняється високою схожістю. Це свідчить про перспективи освоєння регіону Півдня України саме для вирощування якісного насіння ехінацеї пурпурової.

Для підвищення ефективності відбору та вибору елементів регуляції зовнішнього середовища в процесі вирощування озимого ріпаку необхідні знання взаємозв'язків врожаю з елементами продуктивності посіву. Доведено залежність насіннєвої продуктивності посіву з густотою стояння рослин (r = 0,727), про що свідчить важливість та ефективність норми висіву як фактора технології для отримання високого рівня врожаю.

Отражены основные аспекты физиологии и экологии растений. Детально рассмотрена морфология вегетативных и генеративных органов. Значительное внимание уделено абиотическим и биотическим факторам, а также элементам фитоценологии и фитогеографии.

Інститутом рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН за допомогою різних методів штучного зараження патогенами у процесі самозапилення рослин одержано селекційний матеріал соняшнику, стійкого на 81 - 91 % проти збудників різних патогенів. Він має групову стійкість проти білої та сірої гнилей, несправжньої борошнистої роси, вовчка.

На примере ряда масличных культур продемонстрирована эффективность методов отбора холодоустойчивых, засухоустойчивых и скороспелых генотипов в мужском гаметофитном поколении. Освещены методы оценки устойчивости растения к абиотическим факторам среды по его мужскому гаметофиту, а также жирнокислотного состава семян по пыльце. Предложены искусственные питательные среды для проращивания пыльцевых зерен и способы сохранения жизне- и оплодотворяющей способности пыльцы.

Досліджено морфологічні та каріометричні особливості секреторних структур, які синтезують ефірну олію, у форм м'яти, що розрізнюються за інтенсивністю процесу олієутворення. Показано значну подібність морфології секреторних структур у форм м'яти на послідовних стадіях диференціації та функціонування. Характер зміни каріометричних показників клітин, які синтезують олію, також виявляв схожу закономірність, що складається у поступовому підвищенні, а після цього зниженні обсягу ядер та ядерець у процесі диференціації секреторних структур. У передсекреторний період спостережено функціональне збільшення обсягу ядер та ядерець секреторних клітин. Більш високі показники зазначених параметрів на всіх етапах диференціації та в передсекреторний період виявлено у високоолійної форми, що може служити непрямим показником підвищеної функціональної активності олієсинтезуючих клітин та інтенсивності процесу олієутворення. Одержані результати порівняно з відомими літературними даними про роль ядерного апарату секреторних клітин у біосинтезі компонентів ефірної олії.

Стисло подано описи рослин з лікарськими властивостями: дикорослих, культурних, декоративних, кімнатних і відкритого грунту, лікарські екзоти. Вміщено відомості про збирання, зберігання і способи застосування лікарських рослин. Охарактеризовано фізіологічно активні речовини - вуглеводи, органічні кислоти, ліпіди, ефірні олії, алкалоїди, глікозиди, дубильні речовини, вітаміни, фітонциди та антибіотики.

Встановлено, що загущення посівів озимого ріпаку істотно впливає на фотосинтетичну активність рослин та їх насіннєву продуктивність. Доцільно висівати озимий ріпак нормою 0,68 - 2,73 млн. насінин на 1 га.

Спонтанная флора сосудистых растений Украины насчитывает более 4,5 тыс. видов, из которых 1075 имеют те или иные лечебные свойства. Из них в научной медицине используют более 200 видов, остальные находят применение в народной медицине. Теоретическими основами ресурсоведения лекарственных растений являются законы: эйдосной биоквантированности (континуум биоты расчленен на генетически, географо-экологоценотически и биоморфологически детерминированные коллективные биологические отдельности - эйданты, или природные виды); популяционной структуризации (каждый эйдант имеет популяционную структуру, в природе нет популяций без принадлежности к определенным эйдантам, а последних без популяционной структуры); флорокомплексного расчленения (популяции эйдантов входят в состав определенных экоценофитонных флорокомплексов и там реализуют свои ресурсные потенции); биоморфологической дифференциации (каждое сосудистое растение обязательно дифференцировано на органы; заготовка различных органов в качестве сырья по-разному влияет на состояние растений). На основании последнего разработана категоризация дикорастущих лекарственных растений по их отношению к результатам заготовки фитосырья. Выделено шесть (0 - 5) категорий от наименее до наи

более чувствительных к изъятию определенной части растений в качестве сырья. Рассмотрена взаимосвязь фитотерапийных ресурсов с антропогенным влиянием, выделены антропофилы, антропонейтралы и антропофобы.

Інтродукція ехінацеї пурпурової за природно-кліматичних умов середнього Уралу (підзона південної тайги) йде, в цілому, досить успішно, що свідчить про великі адаптаційні можливості цього виду. Обговорено динаміку фенобіологічних показників і морфологічних ознак рослин протягом трьох років життя. Проведено зіставлення з аналогічними показниками, отриманими за умови інтродукції ехінацеї пурпурової в інших регіонах Росії та країнах СНД. Зазначено шляхи подальшої інтродукційної роботи з цим видом на середньому Уралі.

Обобщены результаты многолетних фундаментальных исследований нового способа консервирования с применением жидкого азота нетрадиционного растительного сырья и разработке криогенных технологий получения биологически активных добавок, позволяющих не только сохранить все витамины и другие, биологически активные вещества, но и получить более обогащенный конечный продукт в легкоусвояемой форме. Представлены две принципиально новые технологии производства биологически активных добавок - криопорошков из цветочной пыльцы и амаранта, разработанные специалистами Харьковской государственной академии технологии и организации питания и Украинским государственным университетом пищевых технологий. Предложены новые технологии их использования в составе профилактических продуктов питания иммуностимулирующего и радиозащитного действия. Приведены сведения, являющиеся основой для изучения новых технологий консервирования пищевых продуктов и товароведения продовольственных товаров.

Наведено результати вивчення онтогенезу Echinacea purpurea (L.) Moench протягом десяти років. Описано три періоди онтогенезу: латентний, віргінільний, генеративний. Наведено їх якісні та кількісні характеристики. Дано визначення життєвої форми ехінацеї пурпурової.