Розглядається основне і допоміжне устаткування інкубаторіїв, особливості інкубації яєць, виведення птиці. Аналізується біологічний контроль, ветеринарно-санітарні та гігієнічні заходи у цеху інкубації. Повідомляється про організацію, нормування і оплату праці під час інкубації яєць.

Розглянуто питання економіки й екології використання штучної аероіонізації у сільському господарстві та, зокрема, у тваринництві та птахівництві. Визначено роль кисневих іонів у створенні оптимального мікроклімату в приміщеннях, їх вплив на фізіологічні процеси в організмі тварин і птиці, на збереження і продуктивність поголів'я. Наведено інформацію про принципи роботи існуючих засобів для іонізації та способи контролю рівня аероіонів, а також результати виробничої апробації власних розробок, які дали високу економічну рентабельність і відповідають вимогам екологічної конверсії АПК.

Викладені програми годування птиці з урахуванням останніх досягнень науки та практики. Приведені потреби птиці в енергії, протеїні, вітамінах, мінеральних та інших харчувальних речовинах, в тому числі норми їх згодовування птиці закордонних кросів. У додатках представлені матеріали до поживності кормових засобів, що застосовуються у годуванні птиці.

Викладено результати досліджень фізіологічної реакції молодняка свиней та птиці на включення в раціон вітамінних додатків з кормового солоду, та мінеральних - з вапняків. Встановлено, що одночасне включення цих додатків в оптимізованих дозах в корм тваринам підвищує перетравність деяких поживних речовин раціону, сприяє росту фіксації в організмі азоту, кальцію та фосфору.

Показано, як кормові пластівці із пророщеного ячменю поїдаються птицею, які переваги мають за своїм хімічним складом перед фуражним зерном, особливо за цукром та білком, наскільки більше містять кормових одиниць та перетравного протеїну, ніж фуражне зерно.

Рассмотрена актуальная проблема реализации генетического потенциала, продуктивности сельскохозяйственной птицы путем нормированного, биологически полноценного кормления, применения энергоресурсосберегающих методов и технологических приемов повышения продуктивного действия кормов и ресурсов. Представлены данные о питательных и биологически активных веществах с учетом вида, направления и уровня продуктивности, возраста птицы. Проанализирована биологическая роль антиоксидантов, ферментных препаратов, пробиотиков. Освещены нормы скармливания полнорационных комбикормов для достижения стандартной живой массы и реализации генетического потенциала продуктивности птицы.

Проанализирована взаимосвязь энергетического, протеинового (амонокислого), липидного, минерального и витаминного питания птицы. Обобщены современные представления о роли основных макро- и микроэлементов, в частности, органического селена, пробиотиков, современных стимуляторов роста и продуктивности птицы. Описаны особенности кормления птицы в условиях высоких температур, использования кормов, пораженных микотоксинами, и кормосмесей с ограниченным вводом кормов животного происхождения. Указаны пути улучшения качественных показателей продукции птицеводства с одновременным снижением расхода энергии и в целом кормов на ее производство.

Досліджено вплив домішок до комбікорму з високим вмістом рослинних складників, зокрема екструдованих кормових бобів, метасилікату натрію на вміст окремих макро- і мікроелементів у тканинах печінки, слизової 12-палої кишки, підшкаралупової та шкаралупової оболонок. Установлено, що додавання метасилікату натрію до комбікорму з високим вмістом екструдованих бобів сприяє підвищенню вмісту фосфору, заліза і кремнію у слизовій 12-палої кишки та магнію, кремнію і міді у підшкаралуповій і шкаралуповій оболонках.

Досліджено вплив мінерально-вітамінної домішки та часткової заміни кормів тваринного походження екструдованими кормовими бобами на ріст, розвиток курчат і вміст розчинних білків, амінного азоту, РНК і ДНК.

Доведено, що за наявності в раціоні нітратів у кількостях понад норму, настає пригнічення імунної системи організму курчат, наслідком якого є зниження напруженості поствакцинального імунітету, навіть за умов дотримання всіх рекомендацій фірми, яка постачає вакцину для забезпечення гарантії збереження птиці.

На птахофабриках декількох областей України досліджено вплив санації повітря пташників і додання в раціон птиці спеціальних кормових домішок з метою зниження ризику бактеріальної контамінації птиці та птахівницької продукції.

Науковою практикою підтверджено, що використання кормових домішок підвищує продуктивність тварин і птиці. На сучасному етапі комбікормові заводи використовують синтетичні амінокислоти, вітамінні комплекси, окремі вітаміни, мінеральні суміші, антиоксиданти тощо. Разом з тим, низьким залишається відсоток використання у годівлі тварин і птиці ферментних біодомішок. Ймовірно найбільшою проблемою в цьому є недостатня поінформованість про такі препарати та їх ефективність. На українському ринку ферментних біодомішок присутня здебільшого імпортна продукція або її складові. На підставі одержаних результатів досліджень і виробничо-клінічних випробувань встановлено, що застосування під час годівлі свиней і домашньої птиці препарату ферментного Ладозим "Прокси" Ф (фітази-3), позитивно позначається на збільшенні доступного фосфору, сприяє засвоєнню кальцію, мікроелементів, білкових сполук та амінокислот, підвищуючи тим самим поживну цінність корму.

Зазначено, що біотехнологічний продукт мікробіологічного синтезу провіт містить комплекс біологічно активних речовин (вітамінів групи В, зокрема, холіну, амінокислот, макро- та мікроелементів), а також інші поживні речовини, належить до четвертого класу небезпеки як кормова домішка та є нетоксичним для лабораторних тварин та курчат-бройлерів. Встановлено, що введення провіту в комбікорм порісних і підсисних свиноматок позитивно впливає на якісні показники їх молозива та молока, підвищує живу масу їх приплоду під час народження, сприяє їх збереженості до відлучення, стимулює ріст і розвиток поросят-сисунів, забезпечує покращання гематологічних показників крові, а також обмінних процесів і резистентного статусу організму. Доведено, що домішка в комбікорм курчат-бройлерів стимулює їх ріст і розвиток, сприяє покращанню морфологічних і біохімічних показників крові, обмінних процесів організму птиці, підвищує поживну цінність продукції. Визначено, що оптимальною дозою згодовування для порісних і підсисних свиноматок і курчат-бройлерів є 15 кг провіту на 1 тонну комбікорму.

Досліджено проблеми стосовно ветеринарно-санітарної експертизи пастових кормів з відходів забою тварин та вивчено їх вплив на продуктивність та якість м'яса птиці, а також утилізації цих відходів шляхом переробки у корми за сучасних умов розвитку м'ясопереробної галузі на Україні. Уперше в Україні вивчено сировинну базу, санітарну оцінку, хімічний склад, а також кормову та біологічну цінність досліджених відходів. Запропоновано підхід до переробки відходів забою тварин у корми, що враховує потужність м'ясопереробних підприємств. Надано санітарну та якісну оцінку кормів, що виготовляються з нетрадиційної сировини, відповідно до вимог безпеки. Надано ветеринарно-санітарну та якісну оцінку м'яса птиці, яку вирощували з використанням пастових кормів. Розроблено експрес-метод дослідження токсичності кормів і м'яса даної птиці.

Доведено необхідність використання побічних продуктів крохмале-патокового виробництва (ППКПВ) у годівлі курей-несучок породи Ломани Браун за кормових умов Степу України, визначено оптимальні, а також навантажувальні кількості ППКПВ. Вивчено перетравність поживних речовин, засвоєння амінокислот, азоту, кальцію, фосфору та особливості обміну енергії в організмі курей-несучок за умов використання кукурудзяного глютену, кукурудзо-фосфатидного концентрату, сухого кукурудзяного корму у складі комбікормів. Установлено вплив ППКПВ на якість продукції (вітамінний склад яєць, аміно- та жирнокислотний склад грудних м'язів), а також на мікроскопічну будову печінки. На підставі експериментальних даних обгрунтовано економічну доцільність включення кукурудзяного глютену, КФК, СКК у комбікорми для курей-несучок.

Досліджено вплив ізопротеїнових та ізокалорійних раціонів (стандартного та ячмінно-бобового) для курей-несучок, відмінних за складом кормових компонентів, кількістю та якістю сирого жиру на ліпідний та жирнокислотний склад плазми крові та тканини печінки курей, а також жовтка яєць, ооцитів на різних стадіях росту, залишкового жовтка, тканини печінки 19-добових ембріонів та добових курчат, заплідненість яєць та виводимість курчат. Науково обгрунтовано доцільність використання у годівлі курей-несучок ячмінно-бобового комбікорму з вмістом 40 % ячменю та 20 % екструдованих кормових бобів та запропоновано способи підвищення ефективності використання з нього поживних речовин. Вперше досліджено зміни ліпідного та жирокислотного складу ооцитів у процесі оогенезу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено результати порівняльного оцінювання сучасних дезінфікційних засобів, які використовуються у процесі дезобробки повітря пташників, інкубаторію, поверхні інкубаційних яєць. Проведено біохімічні та гістологічні дослідження щодо впливу дезінфікційних засобів для передінкубаційної обробки яєць на імунний стан курчат у перші вісім тижнів вирощування. Розроблено технологію деконтамінації яєць, яка розпочинається з моменту їх знесення та закінчується етапом виведення молодняка. Визначено дизінфікційні засоби, які можна використовувати у перід інкубації яєць. Доведено недоцільність використання дезінфікційного засобу віркон С у період інкубації яєць внаслідок його токсичної дії. Обгрунтовано доцільність знезараження припливного та відпрацьованого повітря птахівничих приміщень. Визначено ефективність використання апаратів "Уфотек" (озон + ультрафіолетове опромінення) для знезараження припливного та відпрацьованого повітря пташників та інкубаторів з урахуванням потужності апаратів і швидкості руху повітря в повітропроводі.

Наведено результати досліджень щодо вдосконалення технології передінкубаційної обробки яєць птиці яєчного типу. Установлено, що застосування димексиду як хімічного провідника біологічно активних речовин у яйце у порівнянні з барометричним і термічним способами, значно спрощує глибинну обробку, активізує ембріональний розвиток, зменшуючи втрати маси яйця у перші вісім днів інкубаційного періоду та збільшуючи їх у наступні періоди інкубації і таким чином сприяє зменшенню ембріональної смертності на 5,2 %. Виявлено більш інтенсивний ріст і розвиток внутрішніх органів і живої маси. Завдяки стимуляції ембріогенезу відбувається більш інтенсивний розвиток міозитів і каріоцитів в ембріональний період. Ця тенденція зберігається до шестидесятиденного віку. Передінкубаційна обробка яєць розчином, який містить 0,01 % димексид, 0,1 % аскорбінову кислоту і 0,1 % янтарну кислоту, сприяє підвищенню виводимості яєць на 5,3 % і збереженості курчат - на 26,8 %. Економічний ефект від застосування нового способу становить 123,8 грн. від продажу добового молодняку з розрахунку на 1 000 закладених з метою інкубації яєць і 4 288 грн. - від продажу курочок-молодок з розрахунку на 1 000 посаджених для вирощування добових курчат.