Індекс рубрикатора НБУВ: Ю8 г(0) + Ю815.7 + Р.в2

Рубрики:

Естетика

Естетика побуту

Медицина та інші науки і галузі знання

Шифр НБУВ: ДС50555 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассматриваются общие и специфические черты общенаучного и научно-медицинского познания, общей науки и медицины. Анализируются онтологические проблемы и предмет научной медицины (проблема познания пространства и времени биологических систем, органического детерминизма, развития биологических систем, диалектики объекта и предмета научно-медицинского познания) и логико-гносеологические проблемы развития теоретической медицины (проблема описания, объяснения и понимания в медицинском познании, многообразия форм теоретического знания в медицине, математизации и компьютеризации современной медицины, истины и критериев выбора теории в медицине, взаимосвязи научной картины мира и здоровья людей, классификации предмета медицинской науки).

Анализируются вопросы социально-гуманистического статуса медицины и методологические вопросы ее развития с учетом социокультурных факторов. Логически раскрываются следующие гносеологические и методологические проблемы: аксиологические проблемы научно-медицинского познания; изменение социального положения и роли медицинской науки в жизни современного общества; изменение ценностного статуса с учетом глобальных проблем развития человеческой цивилизации; методологические проблемы гуманизации и гуманитаризация научной медицины и высшего медицинского образования.

Дисертацію присвячено дослідженню народних назв хвороб і хворобливих станів у російській мові, які розглянуто у семасіологічному, функціональному і дериваційному аспектах. Проаналізовано системні зв'язки зазначеної групи лексичних одиниць, розкрито особливості номінації народних медичних найменувань, з'ясовано вплив світоглядного чинника на принципи та засоби номінації, здійснено порівняльний аналіз народних медичних терміносистем близькоспоріднених мов.

Обобщен опыт рассмотрения важнейших научно-философских проблем здравоохранения и медицинского познания. Синтезированы новые направления мировой философской мысли, не получившие достаточного раскрытия в отечественной литературе. Анализируются закономерности исторического развития образа науки: рассмотрены основные этапы ее развития, дана общая характеристика современной науки, представлена диалектическая концепция развития науки.

Проаналізовано професійну діяльність відомого гуманіста, вченого, доктора філософії, богослов'я та медицини, активного борця за мир і заборону атомної зброї, лауреата Нобелівської премії Альберта Швейцера.

Розглянуто основні тенденції розвитку філософії медицини. Акцентовано увагу на необхідності критичного переосмислення радянського етапу цього розвитку. Проаналізовано домінуючу методологічну орієнтацію медицини та інших людинознавчих наук, яка сформувалася на основі Марксового розуміння природи, людини та її сутності. Висвітлено основні підходи до розуміння специфіки предмета медицини, сутності основних її категорій, виявлено їх залежність від пануючих загальнокультурних, філософських орієнтирів. Доведено обмеженість марксистської методології у вирішенні сучасних філософсько-методологічних проблем медицини.

Висвітлено основні напрями та проблеми філософії, питання історії філософії. Розглянуто особливості філософії ХХ ст., проблему людини й аналіз наукового пізнання. Наведено методи наукового, емпіричного та теоретичного пізнання. Викладено сучасні теорії медицини. Запропоновано предметний та іменний покажчики.

Досліджено українські медичні найменування у діахронному аспекті. На основі пам'яток ХVІ - ХVІІІ ст. проаналізовано семантичну структуру, основні словотвірні моделі, походження, еволюційні процеси, системну організацію конституентів тематичної групи "назви хвороб людей", у межах якої функціонували лексико-семантичні групи "загальні назви хвороби" та "назви конкретних захворювань". Простежено подальшу долю аналізованих найменувань, їх роль у розвитку української літературної мови загалом та мови медичної науки зокрема, функціонування в сучасних говорах. Встановлено, що особливістю лексики даної тематичної групи є її тісний зв'язок із природничими науками, удосконаленням знань про специфіку людського організму, що зробило досліджувану медичну номенклатуру динамічною та нестійкою.

Исследован процесс трансформации современной медицины и здравоохранения, который заключается в смене основных парадигм. Приведена общая характеристика и сделан анализ современного медико-биологического знания. Рассмотрено значение системного подхода как способа трансформации медицины и здравоохранения. Освещены изменения мировоззренческих и методологических оснований современной эпидемиологии. Изложены общенаучные, философские и медико-биологические аспекты валеологической парадигмы в современной науке. Раскрыты духовно-инновационные аспекты социальной адаптации человека. Описаны общие условия и пути гуманизации и гуманитаризации медицины и здравоохранения.

Представлено модель формалізації даних для створення документів, що описують об'єкти та процеси предметної діяльності в медико-технологічній підсистемі. Для практичної реалізації моделі використовується програмний модуль "Конструктор предметної області".

Розглянуто метод виділення інформативних ознак медичного зображення, який базується на проведенні наступних операцій: підвищенні контрастності зображення, виділенні контурних точок і підрахунку кількості замкнутих контурів за допомогою алгоритму "простежування" контуру.

Висвітлено шляхи взаємодії філософії та медицини за умов соціальних перетворень в Україні. Проаналізовано зміни методологічного потенціалу філософії. Аргументовано необхідність використання особистісного підходу до розкриття закономірностей розвитку медицини та вищої медичної освіти. Розглянуто діяльність видатних учених та громадських діячів: М.І.Павлика, О.О.Богомольця, В.І.Вернадського, М.І.Вавілова, інших відомих медиків.

Висвітлено особливості творення та функціонування сучасної української медичної термінології. Акцентовано увагу на засвоєнні базової медичної термінології у контексті її функціонування на лексичному та граматичному рівнях сучасної української мови. Проаналізовано лексико-семантичні відношення в медичній термінології. Запропоновано правопис та словник медичних термінів.

Рассмотрено участие и роль военных врачей в создании украинской медицинской терминологии. Кратко проанализированы медицинские словари, авторами или соавторами которых были украинские военные врачи.

Проанализированы возможности создания медицинских экспертных систем. Предложена новая структура медицинских систем компьютерной диагностики, представляющая собой синтез информационно-поисковой экспертной систем и врача. Приведены результаты исследования алгоритма слежения за динамикой движения глаза с целью выбора момента измерения. Описаны особенности двухмодовой гистограммы его телевизионного изображения в инфракрасном диапазоне с селекцией моды, соответствующей зрачку. Рассмотрен вариант системы, распознающей речевую информацию, основанный на адаптивном вейвлет-преобразовании. Показана возможность осуществления время-частотного разложения любого узла дерева, оптимизированного для конкретного класса звуков. Сформулированы и обсуждены аспекты медико-технических проблем разработки аппаратных и программных средств современной спирометрической аппаратуры.

Представлены идеи известного американского ученого-гуманиста, основателя биоэтики Вана Ранселера Поттера (1911 - 2001 гг.) о механизмах соединения гуманитарного и естественнонаучного знания, создании междисциплинарных этических комитетов, развитии адаптивных возможностей человека, изменении его образа жизни. Освещена роль личности в современном обществе.

Запропоновано науково обгрунтовану концепцію взаємозв'язку та причинної обумовленості творчої наснаги та здорового способу життя людини. У контексті найважливіших категорій китайської естетики та медицини розглянуто питання художньої творчості та стану здоров'я. Висвітлено історико-теоретичні проблеми гармонійної єдності духовної та тілесної культури в Західній Європі.

Предложена научно обоснованная концепция взаимосвязи и причинной обусловленности творчего подъема и здорового способа жизни человека. В контексте важнейших категорий китайской эстетики и медицины рассмотрены вопросы художественного творчества и состояния здоровья. Освещены историко-теоретические проблемы гармоничного единства духовной и телесной культуры в Западной Европе.

Розглянуто актуальні проблеми становлення та функціонування системи етичної експертизи у сучасному суспільстві, зокрема, у процесі практичного застосування сучасних біомедичних технологій. Висвітлено історію, світоглядні та теоретичні засади, принципи, правила та процедури роботи етичних комітетів як ефективного засобу регулювання соціальних відносин у сфері науково-дослідної діяльності та практичної медицини. Обгрунтовано необхідність впровадження системи етичної експертизи для процесу гуманізації всіх сфер соціального життя, розвитку та інтеграції інститутів громадянського суспільства, процесу утворення демократичної держави, а також інтегрування України у міжнародне співтовариство.

Рассмотрены актуальные проблемы становления и функционирования системы этичной экспертизы в современном обществе, в частности, в процессе практического применения современных биомедицинских технологий. Освещены история, мировоззренческие и теоретические основы, принципы, правила и процедуры работы этичных комитетов как эффективного средства регулирования социальных отношений в сфере научно-исследовательской деятельности и практической медицины. Обоснована необходимость внедрения системы этичной экспертизы для процесса гуманизации всех сфер социальной жизни, развития и интеграции институтов гражданского общества, процесса создания демократического государства, а также интегрирования Украины в международное сообщество.

Розкрито зміст та особливості трансформаційних процесів у сучасній медицині та охороні здоров'я як процес зміни парадигм їх існування та розвитку. Наведено теоретичне обгрунтування історичних тенденцій становлення та розвитку у сучасній медичній науці нових парадигм: "здоров'я людини" та "етична спрямованість діяльності", а також аналіз їх місця та ролі у трансформації сучасної медицини та охорони здоров'я. Розглянуто зміст нових парадигм, що базуються на методологічних засадах системності, соціокультурній детермінації, самоздійсненні та розвитку людини у людському бутті, як противаги пануючим сьогодні парадигмам "хвороба людини" та "теоретична спрямованість діяльності". З метою адекватного осмислення синтезу біологічного, соціального та духовного в людині, а також сутності та способів його відображення до філософії науки залучаються нові ідеї, які репрезентовано у валеософії, біоетиці.