Установлено, що дефіцит селену є одним із чинників ризику розвитку тиреоїдної патології, у тому числі автоімунної. Доказова база цього твердження містить дані стосовно поєднання низькогорівня селену в організмі зі збільшенням об'єму щитоподібної залози (ЩЗ), гетерогенністю та наявністю гіпоехогенності, які є ультрасонографічними ознаками тиреоїдної лімфоїдної інфільтрації. З огляду на те, що мешканці сільської місцевості вживають переважно овочі та фрукти місцевого походження та воду з місцевих джерел, рівні селену в них значною мірою відображають забезпеченість цим мікроелементом на конкретних територіях. Мета роботи - визначити ступінь забезпеченості селеном дівчаток-підлітків сільської місцевості Запорізької та Харківської областей України. Досліджено рівень селену у волоссі дівчаток-підлітків віком 13 - 15 років. Вимірювання проведено за допомогою атомно-абсорбційного спектрометра ICE 3500 (Thermo Fisher Scientific, США). За нормальні показники приймали вміст селену понад 0,8 мкг/г. Висновки: результати проведеного дослідження свідчать, що в дівчаток-підлітків, які мешкають на сільських територіях Запорізької і Харківської областей, спостерігається висока частота дефіциту селену, на тлі якого у більшості з обстеженого контингенту відзначається збільшення об'єму ЩЗ. Такі дані потребують забезпечення регулярного контролю за станом здоров'я підлітків вказаних місцевостей із обов'язковою участю ендокринологів. Крім того, є потреба в розробці особливих організаційних заходів, які б забезпечили своєчасне виявлення дітей із дефіцитом селену з раціональним графіком їх подальшого обстеження.

Комплексним соціально-гігієнічним дослідженням доведено невідповідність існуючої ситуації у сільськогосподарській області з надання медичної допомоги населенню із хворобами крові та кровотворних органів реальним потребам. Обґрунтовано та розроблено оптимізовану функціонально-організаційну модель медичної допомоги населенню сільськогосподарського регіону із хворобами крові та кровотворних органів, яка є пацієнтоорієнтованою. Стратегічним напрямом моделі стало підвищення якості, ефективності та доступності медичної допомоги населенню при захворюваннях крові та кровотворних органів через реалізацію заходів управлінського й організаційного характеру, а тактичним - структуризація гематологічної медичної допомоги за етапами та рівнями її надання: первинним, спеціалізованим і високоспеціалізованим із розробкою механізмів професійних зв'язків між ними. Зазначено, що у структурному плані інноваційним є створення на базі лікарні інтенсивного лікування гематологічного діагностично-консультативного кабінету (один на госпітальний округ) і стаціонарного спеціалізованого гематологічного відділення (0,27 ліжок на 10 тис населення) та формування на базі обласної клінічної лікарні обласного високоспеціалізованого гематологічного центру з визначеними консультативними, діагностичними, лікувальними, організаційними та методичними функціями із включенням до системи первинної ланки надання медичної допомоги сімейних лікарів. Запропоновану модель позитивно оцінено експертами (9,26 ± 0,42 балів) та рекомендовано для впровадження в систему охорони здоров'я України у процесі реформування галузі.

Мета дослідження - вивчити вплив сміттєзвалищ захворюваність та поширеність хвороб серед сільського населення. Матеріали та методи. Дослідження проведено у сільськогосподарському Міжгірському районі Закарпатської області, на території якого діє сертифіковане сміттєзвалище у селищі Тишне та 64 незареєстрованих сміттєзвалища. Було проведено візуальну інспекцію сертифікованого сміттєзвалища у селищі Тишне та вивчено хімічний склад грунту. З метою визначення впливу сміттєзвалищ на здоров'я населення району було застосовано статистичні показники, а також проведено порівняння між показниками захворюваності і поширеності хвороби серед сільського населення Міжгірського району та Закарпатської області в основних категоріях хвороб за період 2015 - 2017 років. Результати та обговорення. В ході дослідження виявлено наявність негативного впливу на швидкість поширення захворювання серед сільського населення і поширеність захворюваності в певних категоріях захворювань. Таким чином, наявність сміттєзвалищ сприяє підвищенню рівня захворюваності на хворобу в наступних категоріях: нервової системи, деяких інфекційних і паразитарних захворюваннях, ендокринної системи, харчових і метаболічних розладів, травм, отруєнь і деяких інших зовнішніх чинників, захворювань крові та кровотворних органів та індивідуальних розладів, пов'язаних з імунним механізмом. Також наявність сміттєзвалищ негативно впливає на поширеність захворювань в наступних категоріях: нервова система, захворювання крові і кровотворних органів і певні розлади, пов'язані з імунним механізмом, травмами, отруєнням і деякими іншими зовнішніми чинниками, захворювань сечостатевої системи та деяких інфекційних і паразитарних захворювань.

Чи є оптимальною спроможна мережа надання первинної медичної допомоги? Коли її потрібно коригувати і хто має право це робити? Наскільки важливою в реалізації реформи є роль об'єднаних територіальних громад? Непрості для медичної спільноти аспекти медичної реформи обговорювали фахівці у межах семінару практикуму "Організація медичної допомоги у сільській місцевості", що відбувся 31 січня у Києві. Організаторами заходу виступили Асоціація об'єднаних територіальних громад і компанія МРЕ (Medical Professional Events).

За результатами дослідження обгрунтовано потребу населення сільськогосподарської області у первинній та спеціалізованій амбулаторно-поліклінічній медичній допомозі, яка полягає в розширенні мережі ЗОЗ первинного рівня та збільшення на 5,3 посад ЛЗП-СЛ з рівнем 10,7 при усуненні посад лікарів дільничної служби. Для надання спеціалізованої амбулаторно-поліклінічної служби створюється мережа консультативних поліклінік та консультативно-діагностичних центрів. Обрахована потреба в формуванні на вторинному рівні надання медичної допомоги трьох госпітальних округів зi створенням лікарень інтенсивного лікування, як формуючої госпітальний округ лікарні з часом доїзду в межах терапевтичного вікна. Потреба в ліжках інтенсивної терапії зростає в 3,9 разів і складає 760 госпітальних ліжок при забезпеченості ними населення з розрахунку 6,7 на 10 тис. населення. Огрунтована потреба у відкритті 380 ліжок відновного лікування при показнику забезпеченості ними населення – 3,4. Загальна потреба в госпітальних ліжках скорочується на 10,1 %.

Дисертація присвячена вирішенню важливого науково-практичного завдання охорони здоров'я - науковому обґрунтуванню оптимізованої функціонально-організаційної моделі медичної допомоги сільському населенню України. За результатами проведеного дослідження обґрунтовано та розроблено комплексну оптимізовану функціонально-організаційну модель медичної допомоги сільському населенню на регіональному рівні, центральним елементом якої виступає сільське населення. Модель включає функції та заходи регіональної та місцевої влади, об'єднаних територіальних громад і системи охорони здоров'я, що скеровані на структурну перебудову системи, укомплектування, утримання та безперервне підвищення професійного рівня медичного персоналу, створення єдиної інформаційної системи охорони здоров'я та формування у населення відповідального ставлення до особистого здоров'я.

Представлено концептуальні підходи до організаційно-методичних технологій оптимізації медичної допомоги населенню сільськогосподарської області з хворобами крові та кровотворних органів. Оптимізація медичної допомоги населенню сільськогосподарської області з хворобами крові та кровотворних органів полягає в структурній перебудові системи надання гематологічної допомоги, удосконалення ресурсної бази та підвищення рівня компетентності лікарів, що надають медичну допомогу населенню з хворобами крові та кровотворних органів та удосконалення управління даним видом медичної допомоги.

Мета роботи - вивчити та проаналізувати мережу закладів охорони здоров'я і показники діяльності первинної медико-санітарної допомоги Черкаської області. Матеріали дослідження - дані галузевої статистичної звітності Черкаської області за період 2014 - 2016 рр. Використано статистичний метод дослідження. Розвиток первинної медико-санітарної допомоги є пріоритетним. В області функціонує 13 центрів первинної медико-санітарної допомоги та 156 сімейних амбулаторій. Укомплектованість штатних посад лікарів загальної практики - сімейних лікарів у 7 районах становить менше 60 %. Показано низький рівень оснащення сімейних амбулаторій медичним обладнанням і санітарним автотранспортом. Частка дорослого сільського населення, що обслуговується за сімейним принципом в області, становить 87,9 %, а дитячого - 61,7 %. Середня кількість населення, прикріпленого до одного сімейного лікаря, становить 2804 особи. Кількість звернень дорослого сільського населення до сімейного лікаря (на одну дорослу людину) в середньому по області становить 2,1, а дитячого - 3 рази. Висновки: при пріоритетному розвитку мережі закладів охорони здоров'я первинного рівня надання медичної допомоги сільському населенню відмічається низький рівень її ресурсного забезпечення та показників діяльності.

Освещена история создания земской медицины в Верхнеднепровском уезде Екатеринославской губернии. Показана профессиональная деятельность земского врача графа Карла Сонгайло (1840 - ?). Его 25-летняя служба в Саксаганской земской больнице снискала уважение и благодарность земского собрания и пациентов. Отображена аптекарская деятельность братьев Карла Сонгайло - Феликса и Даниила.

Мета роботи - розробити стратегічні підходи до реформування системи охорони здоров'я сільського населення Черкаської області. Матеріали дослідження - дані галузевої статистичної звітності системи охорони здоров'я Черкаської області. Використано такі методи: статистичний, бібліосемантичний, описового моделювання, структурно-логічного аналізу. Встановлено проблеми системи охорони здоров'я області, які носять організаційний характер, стосуються всіх рівнів і видів медичної допомоги. При існуючому стані системи охорони здоров'я потреби населення в медичній допомозі можуть бути задоволені частково. Висновки: для проведення ефективної реформи системи охорони здоров'я області слід розробити та прийняти цільову комплексну регіональну програму розвитку системи охорони здоров'я.

Обгрунтовано медико-організаційну модель охорони та підтримки грудного вигодовування в закладах первинної допомоги сільської місцевості, яка сприятиме оптимізації вигодовування дітей раннього віку. Досліджено регіональні особливості діючої системи підтримки та практики грудного вигодовування з урахуванням специфіки демографічної ситуації, умов і способу життя сільського населення й існуючих традицій харчування. Встановлено основні медико-демографічні, соціальні фактори, що впливають на грудне вигодовування та визначено фактори ризику його раннього припинення. Вивчено рівень знань та умінь середнього медичного персоналу стосовно сучасних принципів грудного вигодовування. На основі одержаних даних обгрунтовано медико-організаційну модель охорони та підтримки грудного вигодовування, яка містить комплекс організаційних управлінських елементів та інформаційних технологій стосовно посилення мотивації в матерів до грудного вигодовування новонароджених через активну координацію інформаційно-просвітницької роботи лікаря загальної практики - сімейного лікаря та сестри медичної загальної практики - сімейної медицини. Результативність запропонованої моделі підтверджено даними щодо її впровадження в практику охорони здоров'я методом локального експерименту до закладів первинної медико-санітарної допомоги Полтавської області, а саме ростом поширеності грудного вигодовування, зниженням показників загальної захворюваності та захворюваності на хвороби органів травлення дітей першого року життя.

Мета роботи - вивчити та проаналізувати доступність спеціалізованої отоларингологічної допомоги сільському населенню. Використано соціологічний метод дослідження, із застосуванням якого обстежено 400 дорослих жителів сільської місцевості Рівненської області. Конфіденційність даних про респондентів збережено. Встановлено, що 28,0 % опитаних сільських жителів мають хронічні хвороби вуха, горла чи носа, але тільки 45,53 % знаходяться під диспансерним наглядом лікаря-отоларинголога, а 13,5 % - лікаря загальної практики - сімейного лікаря; 6,0 % ніколи не відвідували лікаря-отоларинголога. Cеред респондентів 81,0 % хоча б один раз на рік відвідують лікаря-отоларинголога. 23,0 % мають можливість звернутися до лікаря-отоларинголога протягом доби з моменту виникнення потреби. При зверненні до лікаря-отоларинголога основними факторами, які визначають доступність медичної допомоги, є: наявність загальної черги (77,5 %), навіть при гострому стані (76,95 %), проходженні диспансерного огляду (82,35 %) і за направленням лікаря загальної практики - сімейного лікаря (84,42 %), а також неможливість отримання повного первинного обсягу медичної допомоги за один день (36,69 %). Серед опитаних 30,32 % отримали медичну допомогу повністю безоплатно. Висновки: результати дослідження вказують на недостатній рівень доступності спеціалізованої отоларингологічної медичної допомоги сільському населенню та недосконалість її організації. А це слід враховувати при проведенні реформи системи охорони здоров'я.

Обгрунтовано еколого-гігієнічну оцінку антропогенного забруднення хімічними речовинами сільської місцевості півдня України й визначено їх потенційну небезпеку. Комплексно в районах геохімічних аномалій півдня України було вивчено взаємозв'язок індивідуального та популяційного здоров'я дітей з еколого-гігієнічними умовами мешкання та соціально-економічного розвитку на прикладі Одеської області. Вивчено й надано гігієнічну оцінку особливостям фізичного розвитку дітей, що мешкають в сільській місцевості, з урахуванням повікової структури, а також обгрунтовано взаємозв'язок з динамікою розподілу за показниками. Проаналізовано концепцію гігієнічних заходів щодо покращання санітарних умов в районах екологічних зон підвищеного ризику. Науково обгрунтовано заходи профілактики негативного впливу шкідливих екологічних факторів навколишнього середовища на стан здоров'я дитячого населення на підставі гігієнічної оцінки цих факторів.

Мета роботи - визначити клініко-епідеміологічну та соціологічну характеристику жінок фертильного віку із порушеннями репродуктивного здоров'я, Створено спеціальну програму досліджень, розроблено і надруковано анкету "Вивчення стану репродуктивного здоров'я жінок фертильного віку - мешканок сільськогосподарського регіону України". За модель такого регіону обрано Бориспільський район Київської області. За допомогою анкетування виявлено 220 жінок із найбільш поширеними порушеннями репродуктивного здоров'я. З урахуваннях цих порушень були виокремлені три групи: I група - 80 (36,3 %) жінок із хронічними запальними захворюваннями статевих органів, II група - 70 (31,8 %) жінок із безпліддям, III група - 70 (31,8 %) жінок із порушенням менструального циклу. Найбільш часті порушення спостерігалися в I групі, частота яких становила: хронічний вагініт - 26,25 %, хронічний сальпінгоофорит - 27,1 %, хронічний тазовий перитоніт - 15,7 %; безпліддя - 31,8 %. Найбільш часті причини, які призводили до безпліддя, такі: порушення овуляції - 52,5 %, трубно-перитонеальний фактор - 15,2 %, чоловічий фактор - 13,5 %. Серед порушень репродуктивного здоров'я (31,8 %) у жінок найбільш часто виявлялись ациклічні маткові кровотечі - 34,3 %, менометрорагія - 33,75 %, гіперполіменорея - 23,75 %. Висновки: проведені дослідження дали змогу проаналізувати і виділити значущість медико-соціальних факторів у порушенні репродутивного здоров'я жінок, мешканок сільськогосподарського регіону України.

Запропоновано модель первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) сільському населенню на рівні адміністративного району. За результатами комплексного медико-соціального дослідження встановлено, що існуюча система ПМСД зазначеній категорії населення не повністю відповідає сучасним вимогам (ВООЗ, WONCA), недостатньо забезпечує ефективне функціонування лікувально-профілактичних закладів і потреби пацієнтів. Обгрунтовано, розроблено і впроваджено модель ПМСД на принципах сімейної медицини для адміністративного району сільської місцевості, що дозволяє наблизити лікарську допомогу до мешканців села, а також зменшити існуючі диспропорції територіальної доступності ПМСД та фінансового забезпечення. Доведено, що за показниками медичної та соціальної ефективності й інтегральними коефіцієнтами запропонована модель ПМСД більш ефективна з медичних і соціальних аспектів за існуючу.

Обгрунтовано та впроваджено в Україні оптимізованої системи профілактики хвороб ока та його придатків у сільських мешканців. Виокремлено висока поширеність захворювань ока та недостатність профілактичної роботи, а також відсутність організаційної структури в офтальмологічній службі. Розв'язано актуальну проблему охорони здоров'я - науково обгрунтовано та запропоновано оптимізовану систему профілактичної офтальмологічної допомоги. У розробленій системі профілактики захворювань ока та його придаткового апарату використані якісно нові елементи: офтальмологічний профілактичний центр, який поєднує всі рівні надання медичної допомоги з формуванням мобільних офтальмологічних бригад, сучасна підготовка медичних кадрів за якісного нового наукового та інформаційного забезпечення надання офтальмологічної профілактичної допомоги; математичне моделювання у разі прогнозу розвитку офтальмологічних захворювань. Одержані результати наукового дослідження використано для обгрунтування, розробки та впровадження в практику охорони здоров'я сільських мешканців на галузевому, регіональному та місцевому рівнях і показали медичну, соціальну та економічну ефективність запропонованої оптимізованої системи профілактики хвороб ока та його придатків.

Розглянуто основні проблеми розвитку сільської медицини 1991 - 2005 рр. на прикладі центральних областей України. Мета роботи - у характеристиці основних показників системи охорони здоров'я сільського сектору та способи їх покращання. На основі вперше введених у науковий обіг документів і матеріалів розглянуто загальні тенденції змін у сільській медицині протягом зазначеного періоду. Значну увагу приділено статистичним даним у розрізі районів. Узагальнюючи підготовлений матеріал, зазначено, що труднощі економічного характеру в системі охорони здоров'я, що затяглись у часі, негативно впливали на здоров'я сільських жителів.

Мета роботи - обгрунтувати підходи до збереження психічного здоров'я сільського населення за умов впровадження сімейної медицини. у роботі було застосовано методи: структурно-логічного аналізу, концептуального моделювання, системного підходу. Наведено функціонально-організаційну модель збереження психічного здоров'я сільського населення за умов впровадження сімейної медицини. Дана модель базується на міжсекторальному підході. Визначено завдання та функції сімейних лікарів. Інноваційним в організації роботи лікарів-психіатрів є їх виїзди за графіком до центрів первинної медико-санітарної допомоги та сімейних амбулаторій. Важливим елементом моделі є блок суспільних комунікацій. Розроблено систему впровадження функціонально-організаційної моделі збереження психічного здоров'я сільського населення. Висновки: розроблена із застосуванням теорії системності модель відповідає міжнародним підходам і скерована на забезпечення доступності профілактичних заходів щодо запоігання розвитку порушень психіки та поведінки в сільського населення.

В Украине система фармацевтического обеспечения в сельской местности, население которой составляет около 31 % в общей структуре населения страны, требует качественно новых подходов с учетом социальной направленности фармацевтического сектора. В первую очередь, данный подход касается исследования структуры и динамики развития аптечных учреждений сельской местности с последующим определением перспективных направлений их реформирования. С целью исследования основных тенденций социально-экономической организации фармацевтического обеспечения населения, проживающего в сельской местности, проанализировано общее количество зарегистрированных лекарственных средств (ЛС) в Украине за период 2012 - 2014 гг., с последующим определением соотношения отечественных и импортных ЛС. В ходе исследования использованы методы сравнительного анализа с использованием статистических данных структуры аптечных учреждений Украины с учетом административно-территориального распределения населения. Установлено, что с учетом превалирования аптек в сельской местности, доля которых колеблется от 64,2 % в 2012 г. до 72,1 % в 2014 г., количество аптечных пунктов сокращается, что снижает физическую доступность населения к ЛС. Проведен сравнительный анализ показателей темпов роста количества аптечных учреждений и их структурных подразделений в городской и сельской местности, которые характеризуют современное состояние фармацевтического обеспечения сельских жителей Украины. Обоснованы современные тенденции повышения социально-экономической эффективности организации развития аптечных учреждений в сельской местности Украины, которые предусматривают необходимость поиска новых логистических решений, а также внедрения новых организационных форм фармацевтического обеспечения населения сельской местности.

Становление украинской государственности связано с решением чрезвычайно важных социальных проблем законодательного и нормативно-правового обеспечения, в частности относительно необходимости реформирования фармацевтической отрасли для обеспечения физической и ценовой доступности приобретения лекарственных средств (ЛС) во всех населенных пунктах страны. Особо острая проблема сложилась в лекарственном обеспечении (ЛО) сельского населения (СН). Цель работы - изучение состояния ЛО СН и на основе исследования формирование предложения по оптимизации его организации и решения наиболее острых проблем сельской фармации. Исследования проводили на основе изучения состояния ЛО в населенных пунктах нескольких областей. Применены методы опроса специалистов и жителей сельской местности, использовали статистические данные. В Украине традиционно действовала четкая и эффективная правовая система ЛО СН. При всех врачебных амбулаториях функционировали сельские аптеки, а при всех фельдшерско-акушерских пунктах - аптечные пункты. Впоследствии не смогли сохранить разветвленную сельскую аптечную сеть. Сельские аптеки во многих населенных пунктах были закрыты как нерентабельные, к тому же не при всех фельдшерских и фельдшерско-акушерских пунктах сейчас организованы аптечные пункты, а в функционирующих - незначительный ассортимент лекарств. В ряде сельских населенных пунктов отсутствуют какие-либо организационные формы обеспечения населения ЛС. Введение правительством в 2014 г. 7 % НДС на импортные ЛС привело к удорожанию лекарств от 50 % до 200 %, вследствие чего уменьшилась реализация лекарств, и это явилось причиной нерентабельности сельских аптек и их закрытия. Отсутствие необходимой лекарственной помощи является одним из негативных факторов, отрицательно влияющих на популяцию СН. За годы независимости с карты Украины исчезло 600 сел и 400 сельских поселков. В научных публикациях предлагают разные формы обеспечения сельского населения: размещение специальных устройств - диспенсеров-автоматов в торговых точках для реализации ЛС, подлежащих отпуску без рецептов врачей, организацию "Аптеки на колесах" и др. На законодательных и правительственных уровнях должны быть задействованы социальные подходы и предусмотрены конкретные меры для функционирования сельской аптечной сети. Ответственность за организацию обеспечения населения в конкретных населенных пунктах должна быть регламентирована на законодательном уровне и возлагаться на руководителей сельских громад и государственную службу лекарственных средств. Исследование состояния обеспечения сельского населения ЛС свидетельствуют о необходимости принятия на государственном уровне законодательных норм и осуществления громадами практических мер по корректному улучшению дел в этом разделе здравоохранения. Целесообразно включить в новый закон о местном амоуправлении, норму об освобождении сельских аптек от уплаты налога на землю и норму, по которой предусматриваются средства в бюджете местных громад на оплату расходов, связанных с арендой помещений для аптек, независимо от формы собственности, содержания жилища и оплаты коммунальных услуг работникам аптек, а также направить правительству страны научно-обоснованные предложения в части отмены НДС на ЛС, реализуемые из сельских аптек.