Разработана классификация медицинских отходов, базирующаяся на данных о видах отходов, образующихся в лечебно-профилактических учреждениях Одесской области. Проведены расчеты количества медицинских отходов и одноразового инвентаря, необходимого для реализации безопасной схемы переадресации опасных компонентов медицинских отходов в Одесской области.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р121.896.2 + Р354.99(4УКР-6КРИ)

Рубрики:

Лікувально-профілактичні установи

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены вопросы общей гигиены и гигиенические аспекты работы аптечных учреждений с учетом последних достижений гигиенической науки и практики, а также законодательной и нормативной документации. Раскрыто гигиеническое значение вентиляции, освещения и микроклимата аптечных помещений. Установлены гигиенические требования к расположению, планировке, оборудованию и благоустройству аптечных учреждений, дана общая характеристика их санитарно-противоэпидемического режима. Изложены сведения о гигиеническом нормировании качества питьевой воды, лечебном и лечебно-профилактическом питании, профессиональных вредностях и профессиональных заболеваниях, обоснованы рекомендации по проведению оздоровительных мероприятиях при реализации и изготовлении лекарственных средств. Раскрыты особенности организации труда провизоров и среднего фармацевтического персонала, описаны системы обеспечения качества лекарственных средств в Украине на этапах производства и розничной торговли.

Вперше в Україні доведено роль тарганів як переносників збудників внутрішньолікарняних інфекцій (ВЛІ). Виявлено високий ступінь контамінації тарганів, яких відловили у лікувально-профілактичних закладах (ЛПЗ), різними видами умовно-патогенних мікроорганізмів, що тривалий час зберігаютьтся у кишечнику та на поверхні кутикули. Доведено роль лікарняних відходів як місця проживання тарганів і джерела їх мікробної контамінації. Обгрунтовано комплексий підхід щодо організації та проведення профілактичних і протиепідемічних заходів у ЛПЗ, що передбачає усунення як збудників ВЛІ, так і їх переносників, зокрема тарганів. Доведено, що у разі локалізації спалахів "класичних" ВЛІ необхідно обов'язково проводити дезінсекцію. Науково обгрунтовано доцільність проведення в ЛПЗ моніторингу резистентності тарганів до інсектицидів. Обгрунтовано принципи ротації інсектицидів з різним механізмом дії під час проведення тривалої дезінсекції.

Проведено аналіз гігієнічних аспектів розміщення й експлуатації вбудованих у житлові будинки закладів охорони здоров'я (ЗОЗ) у сучасних умовах щільної містобудівної ситуації. Визначено поєднаний вплив прямих та опосередкованих індикативних показників архітектурно-планувальних рішень на самопочуття та працездатність медичного персоналу. Досліджено умови перебування пацієнтів і життєдіяльність мешканців житлового будинку з метою розробки гігієнічних архітектурно-планувальних критеріїв задля підвищення якості проєктування й ефективності експлуатації вбудованих ЗОЗ, що забезпечить збереження здоров'я медперсоналу, комфортних і безпечних умов для пацієнтів і мешканців житлового будинку. Обґрунтовано норматив мінімальних розмірів нових (запроєктованих) і пристосованих (в умовах реконструкції) медичних приміщень за умовами повітрообміну; гігієнічні вимоги до взаєморозміщення вбудованих ЗОЗ і житлової частини будинку, організації прибудинкової території. Обґрунтовано також комплекс профілактичних заходів при розміщенні сучасних вбудованих ЗОЗ щодо збереження здоров'я медпрацівників, пацієнтів і створення належних санітарно-гігієнічних умов життєдіяльності для мешканців житлового будинку. Внесено суттєве доповнення у теорію профілактичної медицини у сфері проєктування та функціонування ЗОЗ, вбудованих у житлові будинки, з урахуванням зарубіжного досвіду, яке полягає у здійсненні санітарно-епідеміологічної оцінки на основі екстраполяції відповідності умов вбудованих ЗОЗ гігієнічним вимогам задля створення умов для профілактики захворювань медпрацівників, безпечних і комфортних умов для пацієнтів та мешканців житлових будинків.

Викладено питання загальної гігієни як галузі медицини, що вивчає вплив різноманітних чинників навколишнього середовища на здоров'я людини з метою розробки практичних санітарних заходів, спрямованих на запобігання захворювань. Розглянуто гігієнічні аспекти роботи аптечних закладів з урахуванням останніх досягнень гігієнічної науки і практики, нормативної документації фармацевтичної галузі.

Викладено питання загальної гігієни та гігієнічні аспекти роботи стоматологічних закладів з урахуванням останніх досягнень гігієнічної науки і практики. Представлено основні відомості щодо визначення гігієни як галузі медицини та методів гігієнічних досліджень, гігієнічної оцінки мікроклімату приміщень, повітряного середовища питної води, харчування. Надано гігієну праці в стоматології, гігієнічні вимоги до розміщення, обладнання, утримання та експлуатації окремих структурних підрозділів та основи організації санітарно-протиепідемічного режиму стоматологічних закладів.