Розглядаються будова і роль пилку квіткового (ПК) в природі, роль бджіл в його зборі та переформаціях ПК, біологічний склад та експериментальні і клінічні дослідження лікувальних властивостей при різних недугах людини і їх моделей у тварин з позиції сучасних досягнень науки. Автори висвітлюють свій внесок у вивченні лікувальних властивостей ПК при таких недугах, як виразкова хвороба, ревматоїдний артрит, деформуючий остеоартроз, цукровий діабет, недостатність кровообігу різного походження. Приводяться народні і сучасні фармацевтичні форми застосування ПК, висвітлюються перспективи його застосування в умовах розмаїття негативних екологічних впливів на людину. Наведені основні санітарно-гігієнічні, екологічні, економічні умови збору пилку квіткового, його сертифікації та взаємини бджіл і людини в сучасну екологічну епоху з позиції взаємовигідного співіснування.

Розглянуто особливості лікувального та дієтичного застосування натурального бджолиного меду та інших продуктів бджільництва (маточного молочка, прополісу, перги тощо). Наведено конкретні, апробовані в клініці та позитивно зарекомендовані рецепти використання апіпрепаратів у лікуванні та профілактиці ряду захворювань. Висвітлено принципи комплексного застосування продуктів бджільництва та лікарських рослин для лікування різних патологій. Викладено нове положення про фітопрофілактику та фітосанації, яке відповідає практичному застосуванню вчення про фітоергономіку.

Розглянуто властивості меду як харчового продукту й оздоровчо-лікувального засобу. Висвітлено особливості лікування з використанням меду захворювань дихальної, нервової, сечостатевої та серцево-судинної систем, системи травлення, а також шкіри (ран, опіків), зубів та ротової порожнини. Наведено рецепти масок і кремів для шкіри обличчя, засобів догляду за волоссям. Проаналізовано особливості застосування воску в домашньому господарстві, а також використання маточного молочка в медичній практичній діяльності.

Рассмотрены свойства меда как пищевого продукта и оздоровительно-лечебного средства. Освещены особенности лечения с использованием меда заболеваний дыхательной, нервной, мочеполовой и сердечно-сосудистой систем, системы пищеварения, а также кожи (раны, ожоги), зубов и ротовой полости. Приведены рецепты масок и кремов для кожи лица, средств ухода за волосами. Проанализированы особенности применения воска в домашнем хозяйстве, а также маточного молочка в медицинской практической деятельности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р123.814

Рубрики:

Цукор, цукристі речовини та мед

Шифр НБУВ: Ж14973 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі використання методу атомно-абсорбційної спектрофотометрії розроблено методики вимірювання масових часток токсичних елементів у цукрових буряках, жомі та мелясі. Наведено оцінку рівня забрудненості сировинних зон цукрових заводів Київщини токсичними елементами за даними біогеохімічного моніторингу. Досліжено динаміку зміни вмісту токсичних елементів у цукрових буряках у період вегетації, одержано функціональні залежності їх розподілу у напівпродуктах цукрового виробництва. Встановлено, що токсичні елементи нагромаджуються в осаді соку 1-ї сатурації у надлишкових кількостях, а його використання як кормової домішки або під час виготовлення білково-вітамінних концентратів можливе лише у разі ретельного розрахунку дозування. Розроблено новий спосіб зовнішнього контролю точності результатів вимірювань показників безпеки цукру методом міжлабораторних порівнянь, здійснено його апробацію та підтверджено високу ефективність.

Проведено порівняльний аналіз показників якості меду вітчизняних виробників відповідно до вимог Європейської, Британської Фармакопей, Фармакопеї США, національних стандартів України, Росії та Республіки Білорусь для з'ясування можливості гармонізації вимог національної законодавчої бази на мед натуральний з ЄФ. Встановлено відсутність методик ідентифікації вуглеводів меду натурального у національних стандартах України за допомогою методу тонкошарової хроматографії і визначення хлоридів і сульфатів, на відміну від ЄФ, а також різні підходи щодо оцінки кількісного визначення вмісту домішки 5-гідроксиметилфурфуролу. Дані розбіжності запропоновано врахувати під час розробки монографії "Мед" Державної Фармакопеї України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р123.814-1 + П817.17

Рубрики:

Цукор, цукристі речовини та мед

Ветеринарно-санітарна експертиза продукції бджільництва

Шифр НБУВ: РА388611 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено огляд літературних джерел та нормативної документації з метою розробки монографії "Мед" Державної Фармакопеї України (ДФУ). Для впровадження в ДФУ монографії "Мед" оцінено методики контролю якості, гармонізовані з вимогами монографії "Honey" Європейської Фармакопеї (ЄФ), наприклад ідентифікація методом тонкошарової хроматографії з використанням доступних національних стандартів, методики визначення показника заломлення, питомої електропровідності й оптичного обертання. Експериментальні зразки були зібрані на пасіках, розташованих в різних регіонах України, та проаналізовані з використанням сучасного лабораторного обладнання. Аналіз проведено відповідно до методик ЄФ 7.0 та ДСТУ 4497:2005. Результати оцінено з метою виявлення тенденцій, специфічних для меду, зібраного в конкретній частині країни. Аналіз показав, що більшість зразків відповідають вимогам ЄФ. Дев'ять зразків не відповідають вимогам ЄФ і чотири зразки не відповідають вимогам національного стандарту України за показником заломлення та вмістом води. Встановлено, що вимоги ДСТУ 4497:2005 та монографії ЄФ "Honey" можуть бути використані для контролю якості меду в Україні, а запропоновані вимоги до вітчизняного меду можуть бути введені в ДФУ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р123.814-54(4Укр-4Жит)

Рубрики:

Цукор, цукристі речовини та мед

Шифр НБУВ: Ж14378 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П691-6 + Л847 + Р123.814

Рубрики:

Бджолярство

Мед та його перероблення

Цукор, цукристі речовини та мед

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - дослідження зв'язку хімічного складу, фізичних властивостей, ботанічного та географічного походження, а також віку меду з його спектральними параметрами, які можуть бути використані як таксономічні критерії та індикати його стану, якості та можливої фальсифікації. Використано 2 методи неруйнівного контролю меду - спектроскопія в ближній інфрачервоній області спектра та флуоресцентна спектроскопія. Хімічний склад, фізичні властивості, ботанічне та географічне походження та вік меду тісно пов'язані з його спектральними параметрами, які можуть бути використані як таксономічні критерії або індикатори стану, якості меду та його можливої фальсифікації. Інтенсивність спектрів поглинання використано як критерій географічного походження та віку меду. Інтенсивність спектрів випромінювання флуоресценції залежить від географічного походження, віку та типу меду. Дослідження впливу температури на інтенсивність флуоресценції меду довело, що збільшення температури викликає зменшення інтенсивності флуоресценції. Встановлено кореляцію флуоресцентних параметрів меду з вмістом у ньому води. Спектри відбивання меду в ближній інфрачервоній області спектра характеризуються наявністю смуг відбивання за 1779, 1933 і 2290 нм; відносна інтенсивність смуг залежить від типу меду і віку зразків. Вельми інформативними є спектральні параметри меду в ближній інфрачервоній області спектра за неруйнівного виявлення фальсифікації меду. Зроблено висновок, що методи інфрачервоної та флуоресцентної спектроскопії можуть бути використані в технології виробництва меду як неруйнівні, швидкодіючі та точні методи діагностики меду.

Neutrophils safeguard our bloodstreams as well as the surface of ducts, mucosa linings and wounds, intending to protect us from pathogens. Bile ducts connect the bacteria-filled intestine with the liver, the metabolic factory of the body, full of sinusoidal capillaries. Thus, bile ducts become a hot place in the body, requiring constant protection from pathogens. Neutrophils can protect us in three different ways: they can phagocytize pathogens, produce chemicals that can mediate pathogens' death to form neutrophil extracellular traps (NETs). The latter are decondensed DNA fibers, decorated with toxic components of neutrophilic granules and usually associated with abundant ROS production. NETs are considered to be very effective in killing the bacteria, but, due to their nature, they are usually associated with inflammation. The latter can be self-limiting in physiological situations but upon the failure of the phagocytic system of our body or under the constant load of the trigger, it becomes chronic, causing deteriorating changes in the tissues. We demonstrated earlier that hydrophobic nanoparticles cause plasma membrane damage resulting in the NETs formation by neutrophils, it was also demonstrated that cholesterol nanocrystals can do the same. We have demonstrated recently that NETs are those factors initiating gall stone formation. Upon the diet containing high fructose content, there is an increased formation of monosodium urate microcrystals, they are well known for triggers of gout where NETs entrap MSU crystals. This data allowed us to assume the existence of the link between the high fructose content and the formation of NETs in bile ducts. To test our hypothesis we used the developed model of mouse NASH, using young growing mice C57BL6/N kept under normal ration, high fructose diet (HFD) and high lipid high cholesterol diet (HLHCD) as a recently found positive control for NETs formation. The fructose content was 10 % in drinking water, roughly corresponding to the content of fructose in soft drinks consumed by humans. Before the beginning of the experiment and then every 14 days blood samples were collected, animals' weight was monitored. After 6 weeks mice gall bladders were surgically removed and their contents were quantitatively transferred into glass slides and examined for the presence of NETs by visualizing DNA content with PI by means of the fluorescence microscopy. Under both HFD and HLHCD conditions we observed the formation of NETs in the gallbladder. Serum, obtained from blood samples, was analyzed for the activity of neutrophil elastase (an enzyme released from neutrophilic granules upon NETs formation) by using specific fluorogenic substrate. Neutrophil elastase activity was significantly increased after 6 weeks of feeding on the HFD (p = 0,0219) and HLHCD (p = 0,0148, ANOVA). Thus, we can conclude that high dietary fructose content stimulates the formation of neutrophil extracellular traps in bile ducts of experimental animals. These findings are extremely important in understanding the reasons for low-grade inflammation observed under non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) and non-alcoholic steatohepatitis (NASH).

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*732.241*72-642,022 + Р353.22 + Р351.122 + Р123.814

Рубрики:

Загальна зоологія

Апітерапія

Лікування медом

Цукор, цукристі речовини та мед

Шифр НБУВ: ДС47954 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено науково-експериментальне обґрунтування контролю за вмістом залишків антибіотиків хлорамфеніколу, флорфеніколу, неоміцину та нітрофурану (AOZ) у меді натуральному. Вперше визначено та надано аналіз з 2012 до 2017 р. вмісту в меді натуральному двох груп речовин - А6 та В1 (антимікробні речовини) - та валідовано межі їх виявлення. За аналізом розповсюдження бактеріальних хвороб бджіл установлено, що вони реєструються в 11-ох регіонах України. Встановлено придатність скринінг-методу імуноферментного аналізу для визначення залишкових кількостей нітрофурану (AOZ), хлорамфеніколу, неоміцину та флорфеніколу у зразках меду натурального із наданням валідаційних характеристик. Удосконалено метод імуноферментного аналізу щодо ідентифікації флорфеніколу в меді шляхом використання води дистильованої та за екстракції етилацетату одержано точність оцінки результатів високого відсотка повернення (96,5 %) флорфеніколу у меді, що забезпечило високу ефективність випробувань. Динаміка фізико-хімічних показників меду з липи залежить від способу обробки бджолиних сімей антибіотиками, що підтверджується наявністю статистично значимої різниці між одержаними показниками на 10-у добу та впродовж зберігання через 30 та 120 діб. Водночас зразки меду, що досліджувалися за органолептичними та фізико-хімічними показниками, відповідали вимогам ДСТУ 4497:2005 "Мед натуральний. Технічні умови", окрім масової частки води та масової частки сахарози за згодовування сиропу, порівнюючи як з аерозольною обробкою бджолосімей, так і з контрольною групою. Вміст залишкової кількості антибіотиків у меді з липи через 10 діб і після зберігання (30 та 120 діб) за температури 25 °С у темному місці вірогідно вищий під час згодовування сиропу, ніж за аерозольної обробки бджолиних сімей. Через 120 діб зберігання меду з липи вірогідно зменшився на 15,4 % (p ≤ 0,05) вміст хлорамфеніколу за аерозольної обробки та флорфеніколу - на 13,6 % (p ≤ 0,05) за згодовування сиропу. Зберігання меду з липи впродовж 4-ох місяців не впливає на наявність у ньому залишкових кількостей антибіотиків.

Викладено результати експериментальних досліджень якості та безпечності меду натурального та меду натурального гомогенізованого. Проведено органолептичні та фізико-хімічні дослідження меду натурального, отриманого з різних медоносних рослин Кіровоградської області впродовж 2014 - 2018 рр. Усі досліджені проби меду за фізико-хімічними показниками відповідали вимогам, викладеним у чинному ДСТУ 4497:2005. Проте показники якості липового [за масовою часткою сахарози (до безводної речовини)] та меду гречаного (за вмістом масової частки відновлювальних цукрів (до безводної речовини) і діастазною активністю) є кращими, порівняно з іншими досліджуваними пробами меду (соняшниковим, акацієвим та поліфлорним). Проведено порівняльний аналіз впливу розчину германію цитрату, отриманого методами нанотехнології, на показники якості та безпечності меду натурального. Зокрема встановлено, що задавання розчину германію цитрату в концентрації 0,2 мг/л підвищувало масову частку води в меді на 1,0 %, а в концентрації 0,3 мг/л – на 1,2 %, активність діастази – на 0,9 та 1,1 од. Готе, збільшувало вміст проліну на 11,2 та 11,9 мг/кг відповідно. Випоювання бджолам водного розчину германію цитрату в концентраціях 0,2 та 0,3 мг/л не впливало на масову частку відновлювальних цукрів та величину рН меду і знижувало загальну кислотність на 3,4 (моль/дм^3 )/кг. Випоювання водного розчину германію цитрату робочим бджолам у концентрації 0,3 мг/л у період посиленої діяльності (з 9 до 12 год) на 45 добу досліду сприяло підвищенню їх льотної активності на 45 % та збільшенню кількості меду з однієї вуликової рамки на 0,3 кг (20 %). Крім того, використання розчину германію цитрату в концентрації 0,2 мг/л для напування бджіл сприяло зниженню вмісту Плюмбуму на 1,3 %, а в концентрації 0,3 мг/л – на 4,2 %. Германію цитрат у концентрації 0,2 мг/л води не впливав на вміст Кадмію у меді. Проведено й описано науково-практичне дослідження впливу технологічної обробки (гомогенізації) меду, що зібраний та вироблений у Кіровоградській області, за температури 45±2 °C та порівняно показники якості меду гомогенізованого з різним терміном зберігання за різної температури. Виявлені зміни органолептичних та фізико-хімічних показників технологічно обробленого меду впливають на термін зберігання кінцевого продукту. Встановлено, що мед гомогенізований не варто зберігати більше двох років. З метою впровадження на пасіках процедур GMP/GHP та постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, на потужності, що здійснює виробництво гомогенізованого меду, було проведено чіткий аналіз небезпечних факторів та визначено рівні ризику, а також розроблено превентивні заходи у вигляді систем самоконтролю.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*732.241*72-642,022 + Р353.22 + Р351.122 + Р123.814

Рубрики:

Загальна зоологія

Апітерапія

Лікування медом

Цукор, цукристі речовини та мед

Шифр НБУВ: ДС47954 Пошук видання у каталогах НБУВ