Мета роботи - аналіз і вдосконалення методів попередньої обробки електрокардіосигналів для задачі виявлення низькоамплітудних регулярних компонентів. Проаналізовано основні переваги та недоліки існуючих підходів до попередньої обробки ЕКГ сигналу для задачі виявлення пізніх потенціалів шлуночків і передсердь. На підставі проведеного аналізу, з метою підвищення точності виявлення пізніх потенціалів різними алгоритмами, та покращання якості попередньої обробки ЕКГ сигналу для виявлення низькоамплітудних компонентів, запропоновано вдосконалений метод усереднення кардіоциклів. Головною особливістю запропонованого методу є розбиття великої кількості кардіоциклів для усереднення на менші сукупності (епохи), та подальше застосування лінійного матричного розкладання для придушення нерегулярних включень. Також за необхідності у разі розбиття на епохи можна використовувати перекриття. Це надасть змогу зменшити розбіжності між епохами, та збільшити кількість кардіоциклів. Використання даного підходу надає можливість мінімізувати нерегулярні включення в ЕКГ сигнал і підвищити точність виділення низькоамплітудних пізніх потенціалів. Крім того, розбиття на епохи та перекриття надає змогу уникати розмиття низькоамплітудних високочастотних компонентів під час усереднення в результаті варіабельності серцевого ритму, а також покращувати якість усередненого сигналу при використанні зменшеної кількості кардіоциклів. Для тестування запропонованого методу використано різні підходи для оцінки попередньої обробки ЕКГ сигналу. Переважно проведено порівняння кардіоциклів, які були отримані в результаті роботи різних алгоритмів усереднення та запропонованоого методу, з еталоном. Для тестування методу усереднення, розроблено штучний ЕКГ сигнал із наявним шумом, наявними пізніми потенціалами шлуночків і передсердь, варіабельністю серцевого ритму, а також із високоамплітудною компонентою, яка виникає у випадковому місці через кожні 2 серцеві скорочення. Еталонний кардіоцикл отримано з вихідного штучного сигналу без наявних спотворень та шуму. По перше, було проведено візуальне порівняння та оцінка різних методів усереднення з еталоном. По друге, було розраховано метрики подібності пізніх потенціалів на усередненому кардіоциклі з пізніми потенціалами на еталонному сигналі. На основі даних метрик було побудовано криві залежностей значень метрик подібності від амплітуди пізніх потенціалів на ЕКГ сигналі. По третє, проведено оцінку впливу запропонованого методу усереднення на результати класифікації реальних ЕКГ сигналів із наявними пізніми потенціалами за допомогою різних алгоритмів машинного навчання. Загальний результат тестування показав, що запропоний метод усереднення за результатами дослідження здатний відтворювати морфологію низькоамплітудних регулярних складових на 10 - 30 % точніше, та покращувати точність класифікації на 5 - 12 %.

У посібнику автори детально виклали принципи ехокардіографічної діагностики основних патологічних станів і клінічних ситуацій, які є причиною невідкладних станів у кардіології. На підставі власних спостережень з врахуванням багатого досвіду описані прояви інфаркту міокарда та його ускладнень, гострого розшарування аорти з його ана¬томічною класифікацією, інші варіанти гострого аортального синдрому, використання черезстравохідної методики. Розділ, присвячений тромбоемболії легеневої артерії, охо¬плює не лише її розпізнавання, а й значення ехокардіографії у виборі лікувальної такти¬ки і місце різних методів у диференціальній діагностиці. Розділи, присвячені розпізна¬ванню інфекційного ендокардиту, дисфункції клапанних протезів, ехокардіографічно- му пошуку причини інсульту і системної тромбоемболії, виявленню тампонади серця і кардіологічних наслідків тупої травми грудної клітки, містять інформативні ілюстрації і практичні рекомендації, а також охоплюють теоретичні питання, необхідні для кращого розуміння всієї повноти ехокардіографічної картини та її варіантів.

Висвітлено основні принципи та методику проведення еFAST-дослідження у пацієнтів з травматичними ушкодженнями, включаючи технічні аспекти й інтерпретацію результатів. Розкрито основні поняття FAST. Увагу приділено підготовці до проведення дослідження. Розглянуто проблеми та виклики при проведенні FAST. Матеріали та симуляційні завдання з використанням моделей симуляційних пацієнтів, викладені в навчальному посібнику, сприятимуть процесу навчання та закріплення теоретичних знань.

Зазначено, що протягом останніх десятиріч у медицині спостерігається підвищений інтерес до використання фізичних методів дослідження для діагностики різних захворювань. Доведено діагностичну цінність методу флуоресцентної спектроскопії (МФС), яку продемонстровано на моделях захворювань "in vitro" та "іn vivo" і клінічно підтверджено шляхом дослідження спектрів флуоресценції (СФ) сироватки крові (СК) хворих із хірургічною, акушерською патологіями та з опіковою травмою. Встановлено особливо високу чутливість МФС для діагностики гнійно-септичних станів у цих хворих. Зауважено, що цікавими є також результати дослідження СФ СК і сечі вагітних з пізніми гестозами та пієлонефритами. Зазначено, що отримані результати добре корелюють зі станом хворих, даними інших методів дослідження. У хворих відзначається кореляція спектрально-флуоресцентних характеристик сироватки крові з інтегральними клінічними критеріями важкості стану та феноменом верифікованої бактеріемії, але немає кореляції зі стандартними лабораторно-біохімічними параметрами конвенційного контролю за септичними пацієнтами. Акцентовано, що запропонований в монографії підхід дозволить розширити діагностичні можливості медичних працівників, буде сприяти вчасному адекватному лікуванню хворих із різними патологічними станами, а також збільшить відсоток виживання важкохворих пацієнтів.

Удосконалено підхід до побудови біометричних систем, що базується на аналізі фазового портрета одноканальної електрокардіограми (ЕКГ) особи, яка тестується. Запропоновано правила, що забезпечують розв'язання задач ідентифікації та верифікації (аутентифікації) особи. Експериментальні дослідження показали, що запропоновані вирішувальні правила забезпечують 96,6 % правильних рішень у процесі ідентифікації людини за 3133 записами ЕКГ у групі з 167 осіб і 99,5 % правильних рішень у процесі верифікації людини за 204 записами ЕКГ 62 різних осіб. Визначено перспективи проведення подальших досліджень, спрямованих на розв'язання практичних задач біометрії.

Розглянуто окремі аспекти розроблення відеогри для мобільної платформи, серед яких вибір системи монетизації, моделі системи збережень і виду шифрування; вирішення проблем продуктивності за допомогою інструментів профілювання, інтеграція Google Play сервісів тощо. Сфокусована увага на тенденціях та перспективах розвитку ринку мобільних розваг і ключових перевагах ігрового рушія Unity, що виявилися корисними при розробці застосунку. Саме цей рушій розробники обирають найчастіше для створення відеоігор для Android та iOS - найбільш популярних мобільних операційних систем. Це можна пояснити тим, що він славиться своєю мультиплатформністю, гнучкістю та доступністю. Проведено аналіз жанрових трендів магазину застосунків Google Play, обрано жанр та найбільш популярні його особливості, що дозволило відсіяти найбільш суттєві специфічні недоліки, зупинитись на найважливіших перевагах та віднайти особливості, які б вирізняли відеогру на фоні ряду найближчих конкурентів. Мета роботи - розроблення мобільного застосунку в жанрі endless runner, що, з одного боку, наслідує типові геймплейні риси аналогів, а з іншого, містить ряд нововведень, які роблять його більш унікальним та захоплюючим. Серед ключових таких особливостей є: повна свобода переміщень персонажа в ігровому просторі, процедурна хаотична генерація перешкод, система досягнень і рекордів та відсутність будь-якої обов'язкової реклами. Розроблено систему збережень, що захищена XOR-шифруванням та перевіркою автентичності. Це дозволило запобігти поширенню файлів збереження між недобросовісними користувачами та в цілому підвищило рівень безпеки застосунку, що є важливим для відеоігор зі змагальними елементами. З іншого ж боку система підтримує хмарні функції, що дозволяє переносити прогрес гравця між різними девайсами за умови авторизації в сервісах Google Play.

Сучасна медицина характеризується різким зростанням кількості інформації, що переробляється при вирішенні традиційних лікарських завдань: від реєстрації біомедичної інформації до постановки діагнозу, визначення прогнозу, вибору та корекції тактики лікування за результатами діагнозу. Принциповою перевагою аналізу біомедичних даних за допомогою медичних інформаційних систем є можливість одномоментної оцінки багатьох параметрів з обробкою великих обсягів інформації, що не під силу ні людині, ні автоматичним аналізаторам, орієнтованим лише на обрані методи аналізу. Для підвищення ефективності електрокардіологічного дослідження було виконано системний аналіз процесу вироблення діагностичних рішень з метою виділення критичних елементів кардіологічної системи підтримки прийняття рішень, які можуть призвести до вироблення некоректних рішень або відмови від прийняття рішення. Мета дослідження - розробка функціональної моделі електрокардіологічного дослідження з використанням методології функціонального моделювання IDEF0. Запропановано функціональну модель електрокардіологічного дослідження у вигляді контекстної діаграми, її декомпозиції та декомпозиції робіт "Виконати реєстрацію та аналіз електрокардіограми" й "Виконати діагностики". Розроблена функціональна модель електрокардіологічного дослідження показала, що найвідповідальніші роботи виконуються особою, яка приймає рішення, за допомогою кардіологічної системи підтримки прийняття рішень. Крім того запропонована функціональна модель електрокардіологічного дослідження дозволила виділити різні режими роботи кардіологічної системи підтримки прийняття рішень (автоматичний, напівавтоматичний та ручний). Запропонована функціональна модель електрокардіологічного дослідження є основою розробки структури кардіологічної системи підтримки прийняття рішень.

Для сучасної телемедицини актуальним є вирішення задачі автентифікації пацієнта. Досліджено можливості використання особистих унікальних ознак людини, а саме її електрокардіограми (ЕКГ), для автентифікації. Біометрична автентифікація є перспективною в телемедицині, де все більші обсяги даних пацієнт надсилає лікарям інформаційними каналами. Коли клініка спостерігає за своїм пацієнтом дистанційно та просить надіслати його ЕКГ, вона має бути впевнена, що отримана ЕКГ належить саме цьому пацієнтові. Біометрична автентифікація з використанням ЕКГ - це доволі специфічний напрям дослідження і наразі ще не існує провідних технологій у цій сфері. Така біометрична автентифікація і є метою технології, що розробляється. У даному напрямі нами вже були проведені дослідження, розроблені алгоритми та проведена перевірка їх дієздатності на тестових даних. Об'єднавши отримані алгоритми та машинне навчання для вирішення задачі класифікації приналежності ЕКГ людині, отримали програму, здатну автентифікувати людей за ЕКГ. Це дало впевненість у можливості використання такої технології. Наступним кроком стало масштабування цієї технології задля двох цілей: перевірити працездатність технології на значно більшій кількості даних та підготувати її для використання в реальних умовах, коли час на обробку має бути мінімальним. Описано поетапний розвиток від програми, що запускалась на персональному комп'ютері, до системи, яка здійснює обчислення у хмарному середовищі. Показані затрати часу при проведенні експериментів і виконане порівняння часу роботи програм на персональному комп'ютері та у хмарному середовищі, експериментальним шляхом знайдена найефективніша конфігурація системи для хмарної архітектури.

Мета дослідження - актуалізація чинників забезпечення якості роботи лікаря УЗД та їх оцінка практичними лікарями. Дослідження виконано у 2023 році методом анонімного електронного опитування лікарів ультразвукової діагностики (УЗД) за спеціально розробленою анкетою. Анкета містила 18 відкритих і закритих запитань стосовно різних виробничих аспектів медичної практики. Актуалізовано рейтинг чинників забезпечення якості роботи за оцінками лікарів УЗД. Обговорено проблеми менеджменту якості в діагностичних підрозділах закладів охорони здоров'я. Висновки: сучасне устаткування та можливість відвідувати навчальні заходи віднесені лікарями до найважливіших чинників, а вік лікаря отримав найнижчу оцінку серед запропонованих чинників надання якісної медичної допомоги.

Дослідження в техніці, біології, економіці та інших областях часто пов'язані з аналізом спостережуваних процесів, які мають характер, що повторюється в часі. Один із перспективних підходів до вирішення проблеми аналізу та інтерпретації таких сигналів заснований на перетворенні вихідного циклічного сигналу на послідовність символів деякого алфавіту, для якої можуть бути використані методи математичної лінгвістики. Лінгвістичний підхід до обробролення циклічних сигналів передбачає побудову кодограми, що характеризує динаміку зміни форми послідовних циклів. Для побудови кодограм запропоновано використовувати дво- та тризначні індикаторні функції. Запропоновано процедуру визначення оптимального значення порогу нечутливості до зміни параметрів сигналу, що забезпечує мінімум внутрішньокласових відстаней і максимум міжкласових відстаней. Побудову еталонів класів, що розпізнаються, засновано на матриці парних відстаней Левенштейна між кодограмами навчальної вибірки кожного з класів і визначенні кодограми, яка знаходиться на мінімальній сумарній відстані від інших кодограм аналізованого класу. Запропоновано обчислювальні процедури, що надають можливість визначати домінантні патерни класів у вигляді трисимвольних патернів кодограм. Розроблено вирішальні правила, які надають можливість класифікувати оброблювані циклічні сигнали за еталонами кодограм і домінантними патернами. На прикладах оброблення електро-кардіограм продемонстровано ефективність запропонованого підходу. Встановлено, що побудоване вирішальне правило забезпечує чутливість і специфічність при класифікації електро-кардіограм хворих на ішемічну хворобу серця та здорових добровольців навіть за відсутності на ЕКГ загальноприйнятих діагностичних ознак ішемії міокарда. Доцільно продовжити дослідження, спрямовані на вивчення можливості подальшого підвищення ефективності запропонованого підходу, зокрема, на основі оброблення кодограм із використанням алгоритмів вирівнювання послідовностей, які активно застосовують у біоінформатиці.

Наведено аналіз основних методів вимірювання температури, на підставі чого обгрунтовано вибір шумового методу. Проведено класифікацію видів шумів. Запропоновано вимірювання температури тіла людини теплошумовим методом за допомогою сучасних смартфонів. Розглянуто процедуру розкладання сигналу на окремі складові та підходи до його оброблення. Проведено аналіз і виділення корисної інформативної складової зашумленого сигналу.

Мета роботи - проаналізувати існуючі підходи вимірювання температури тіла людини, запропонувати підходи для підвищення точності вимірювання. Методи дослідження: аналітичний, експериментальний. Розглянуто підходи до підвищення точності вимірювання температури тіла безконтактними інфрачервоними термометрами (БКІЧТ). Проаналізовано параметри інфрачервоних вимірювачів температури (ІЧВТ). Запропоновано склад системи для збору статистичної інформації щодо впливу факторів навколишнього середовища на точність вимірювань. Запропоновано програмне забезпечення для проведення досліджень. Наведено статистичні дані вимірювань. Вказано на шляхи підвищення точності вимірювань БКІЧТ. Запропоновано математичне та фізичне забезпечення безконтактного вимірювання температури; проведено аналіз параметрів ІЧВТ тіла; розроблено систему для отримання статистичної інформації для виявлення факторів впливу; проведено аналіз результатів. Запропоновано уточнену формулу для визначення температури тіла, що містить такі параметри: специфічна стала для окремого пристрою, що залежить від оптичної системи фокусування та поглинаючого матеріалу; ступінь випромінювання об'єкта, що залежить від матеріалу об'єкта, температура якого вимірюється; абсолютна температура об'єкта, що вимірюється; абсолютна температура зовнішнього середовища; відбите випромінювання зовнішнього середовища; абсолютна температура корпусу датчика пірометра. Запропоновано рекомендації, що здатні значною мірою підвищити точність вимірювань при проектуванні систем, що містять інфрачервоні термометри.

Количественная оценка полостей и функции сердца является наиболее частой задачей эхокардиографии (ЭхоКГ). Достаточно сложно переоценить важность стандартизации ЭхоКГ измерений, поскольку их результаты влияют на принятие клинических решений. В январе 2015 г. Американское эхокардиографическое общество совместно с Европейской ассоциацией по сердечно-сосудистой визуализации опубликовало обновление рекомендаций по количественной оценке структуры и функции камер сердца. С того момента были получены результаты новых исследований с использованием проспективных данных, на основании которых в конце февраля 2020 г. Британское общество эхокардиографии выпустило в свет новое руководство. Поставлена цель создания простого, легкого для повседневного использования руководства, которое поощряет целостность интерпретации измерений (ни одно число, по мнению ученых, не должно определять норму или патологию). Основываясь на этих данных, рассмотрена рациональная составляющая обновленных рекомендаций, акцентировано внимание на важных концептуальных изменениях в оценке структуры и функции сердца, предоставлена новая терминология для функции левого желудочка (ЛЖ) и размера левого предсердия, а также новый подход в оценке корня аорты, правого сердца и левого предсердия. Так, авторы руководства 2020 для получения корректного линейного размера ЛЖ рекомендуют производить запись изображения с парастернальной позиции по длинной оси ЛЖ в В-режиме. Согласно рекомендациям 2020, для получения размеров аорты рекомендуется выполнять запись изображения с парастернальной позиции по длинной оси в конце диастолы с помощью методики "от внутреннего края к внутреннему краю". При этом авторы добавляют: для ЭхоКГ лабораторий, использующих технику "от верхнего края до верхнего края", надо продолжить ее выполнение с целью соблюдения последовательности и преемственности.

Проаналізовано діагностичні можливості ехокардіографії для виявлення невідкладних станів у кардіології. Докладно розглянуто шляхи ехокардіографічного пошуку при різних сценаріях критичних станів у кардіології: при гострому больовому синдромі, гострій гіпотонії та шоку, задишці, яка раптово виникла, при травмах, перипроцедурних та періопераційних ускладненнях. Описано переваги та недоліки ехокардіографічного методу в діагностиці таких невідкладних кардіологічних станів, як гострий інфаркт міокарда та його ускладнення, гостре розшарування аорти, тампонада серця, тромбоемболія легеневої артерії, систолічна дисфункція шлуночків серця, гостра клапанна патологія.

Досліджено методи опрацювання низькоінтенсивного електроретиносигналу, розроблено метод попередньої підготовки даних для застосування адаптивно-рекурсивної фільтрації. Встановлено, що для виявлення ризиків токсикації організму (тип токсинів, дози, тривалості впливу тощо) та ранньої діагностики, використовують оцінювання невеликих характерних змін у електроретиносигналі (далі - ЕРС) чи його частинах (хвилях). Для збільшення точності та роздільної здатності, що є необхідним для визначення ризиків нейротоксикації, знижують енергію світлового подразнення. Отримано низькоінтенсивний ЕРС, який значно спотворений шумами внаслідок зниження відношення енергії сигналу до енергії шуму. Застосування відомих алгоритмів визначення параметрів математичної моделі ЕРС потребує значного часу обчислення, що унеможливлює швидке переналаштування фільтру за умов опрацювання низькоінтенсивного ЕРС. Для цього використано метод Хука-Дживса, який є комбінацію досліджуючого пошуку з циклічною зміною змінних і пошуку за зразком. Визначено, що застосування алгоритму побудованого на основі методу Хука-Дживса скорочує час визначення коефіцієнтів у 120 разів, за інших однакових умов. Проведено методом статистичного випробування визначення достовірності методу визначення коефіцієнтів та застосовано ROC-аналіз (в англомовній літературі – Receiver Operator Characteristic), який показав вищу чутливість та специфічність запропонованого методу в порівнянні з методом прямого направленого перебору.

Проаналізовано структуру серцевого циклу електрокардіограми та проведено аналіз її розшифрування. Досліджено кардіограми у часо-частотній області. Розглянуто основні положення вейвлет-перетворення для оброблення електрокардіографічних сигналів. Запропоновано використання вейвлет перетворення в електрокардіографії та в подальшому на базі отриманих методик побудови системи автоматичного аналізу електрокардіографічного сигналу з метою виявлення наявних захворювань.

Long-term ECG (electrocardiogram) measurement in patients with burns is a complicated problem since the overlapping of surface contact electrodes can lead to additional injuries. The possibility of ECG recording in patients with burns using capacitive electrodes was not proved, and there are no models of the electrode contact with a patient's body while rehabilitation means are used. In this paper, the model of the contact between capacitive electrodes and the skin was modified and the circuit model of the contact: skin - bandages (saline solution) - film - active capacitive electrode, was described. The influence of the parameters of a capacitive electrode on the frequency response of the contact of an electrode with skin was assessed. It was found that contact capacitance is crucial to obtain a high-quality ECG signal. The parameters of the impedance of bandages, saline solution, a dielectric film were calculated, and their effect on the frequency response was studied. Based on the modified model, the frequency response of contact was modeled taking into consideration all the calculated parameters; it was found that the resulting frequency response of the contact corresponds to the frequency range of the ECG signal. Analysis of the calculations proves the possibility of using capacitive electrodes when applying various rehabilitation means. It was found that at a change in the impedance of the saline solution from 0,1 gigaohms to 1 gigaohm, the changes in the frequency response of the contact are not crucial for the final quality of the received signal. All calculations were carried out by modeling in the Qucs environment (ngspice SPICE). Simulation results can be used in the development of new types of capacitive electrocardiographic electrodes. The proposed model can be used to study other wound covers, as well as to model physiological processes when putting artificial skin and wound covers.

Аналіз сигналів електрокардіограми (ЕКГ) є важливим завданням для збереження та покращання людського життя, оскільки основною причиною смерті є хвороби серця та їх наслідки. У багатьох випадках рання діагностика таких проблем може врятувати і продовжити життя. У даній роботі розроблено підхід до виявлення фібриляції передсердь у реальному часі, яка є загальною серцевою аритмією. Її складно діагностувати, особливо на ранній стадії і тож потрібне автоматичне та неінвазивне ефективне виявлення в реальному часі, щоб допомогти діагностувати такий тип проблем на ранніх термінах. Своєчасне медичне втручання може врятувати життя. ЕКГ як запис електричної активності серця широко використовується для виявлення різних серцевих вад. У той же час аритмію важко виявити через її нерегулярність, а також через те, що ефективність моделей виявлення залежить від якості даних та проаналізованих характеристик. Дослідження базується на наборі даних PhysioNet Computing in Cardiology Challenge 2017. Він містить 8528 записів ЕКГ з одним відведенням серцевих ритмів (9 - 61 с.). Запропонований метод та натренована математична модель досягають кращих результатів, ніж відомі, водночас, модель є простішою і, отже, менш енергоємною, щоб бути реалізованою у вбудованому пристрої.

Представлено пілотну версію алгоритму для швидкого визначення тривалостей систолічної та діастолічної фаз серцевого циклу на базі статистичної обробки цифрової фонокардіограми. Розроблена методика включає локалізацію серцевих тонів у записі за допомогою квантильної дихотомії та модовий аналіз обчислених часових інтервалів між сусідніми знайденими піками. Після цього будується діаграма розсіювання в термінах часових інтервалів до і після кожного піку. Стабільність серцевого ритму визначається щільністю кластеру, який утворюється поблизу перетину двох модальних значень, нанесених уздовж осей. При домінуванні в сигналі кардіологічної компоненти запропонований підхід надає змогу досить надійно визначати моменти появи першого й другого серцевих тонів практично на кожному з циклів роботи серця. Це відкриває можливість для аналізу варіації тривалостей окремих фаз серцевих скорочень з плином часу. Завдяки роботі безпосередньо в часовій області й низьким обчислювальним затратам алгоритми цього класу придатні для застосування у портативних діагностичних системах з обмеженими процесорними потужностями.

Роботу присвячено розробці генератора дельта ритмів електроенцефалограми (ЕЕГ) людського мозку на основі дослідження електрофізичних характеристик зростків нанодротів Si. Кремнієві мікро- та нанодроти вирощували за допомогою методу хімічного осадження з газової фази і мали діаметр від 100 нм до 20 мкм. Вольтамперні характеристики зростків мікро- та нанодротів Si одержували шляхом пропускання струму через поздовжню гілку та вимірювання напруги на поперечній гілці зростка. Пропускання струму призводить до нагрівання вузла зростка і виникнення термо-ерс за рахунок різниці температур між вузлом і кінцем мікро- та нанодроту. Дослідження вольтамперних характеристик зростків нанодротів Si показали, що при досягненні критичного значення струму порядку 10 мкА спостерігається поява генерації коливань напруги. Період коливань становить близько 1 с, тоді як їх амплітуда складає 100 - 120 мкВ, що нагадує коливання дельта-ритму в мозку людини. Обговорено різні причини коливань: контактні явища; наявність механічного напруження у вузлі зростка; існування нескомпенсованого заряду обірваних зв'язків у приповерхневих шарах нанодротів. Детальний розгляд запропонованих причин показав, що ефект не пов'язаний з контактними явищами, а також із наявністю механічних напружень у вузлі зростка нанодротів. Можливим механізмом виявленого ефекту є стрибкоподібний перерозподіл заряду в приповерхневих шарах нанодроту, що призводить до компенсації наведеної термо-ерс. Однак, це відповідає нерівноважному стану кристалу. Повернення нанодроту до рівноважного стану зумовлює періодичні коливання напруги. Виявлений ефект надав змогу розробити генератор дельта-ритмів, який може бути використаний для лікування різних захворювань (діти з розладами спектра аутизму, внутрішньо переміщені особи із зони антитерористичної операції тощо).