На підставі проведених комплексних досліджень вперше одночасно визначено стан білкової і небілкової частин тіол-дисульфідної системи на різних етапах онтогенезу нащадків радіаційно уражених щурів. Визначено динаміку зрушень концентрації білкових і небілкових сульфгідрильних, дисульфідних груп, співвідношення сульфгідрильних до дисульфідних груп у різні вікові періоди у тонкій кишці щурів як за фізіологічних умов, так і за умов змодельованого радіаційного ураження. Встановлено, що за фізіологічних умов тіол-дисульфідна система тканин тонкої кишки характеризується високим вмістом білкових і небілкових сульфгідрильних груп, високим редокс-потенціалом білкових молекул. Показано, що адаптація до нових умов навколишнього середовища у новонароджених інтактних щурят супроводжується активацією тіолзалежних систем неспецифічної резистентності. Виявлено, що у інтактних тварин у постнатальному розвитку відбувається поступове зниження вмісту білкових і небілкових SN-груп у тканинах тонкої кишки, надалі їх вміст збільшується і зберігається на певному рівні впродовж більшої частини життя. Встановлено, що з початком статевого дозрівання вміст сірковмісних функціональних груп у тканинах тонкої кишки самців і самок суттєво відрізняється, що свідчить про статеву диференціацію тіол-дисульфідної системи. Самцям притаманний більш високий вміст білкових SN-груп, самкам - білкових SS-груп у тканинах тонкої кишки.

Механізми протипухлинної дії лазерного опромінення та його вплив на біохімічні процеси у віддалених органах організму-пухлиноносія залишаються не до кінця зрозумілими. Досліджено ензимну активність ксантиноксидази, зокрема її D- та O-форми, а також швидкість генерації супероксидного радикала (СОР) і рівень білкових SH-груп у цитозольній фракції печінки щурів із трансплантованою карциномою Герена (КГ) і за дії лазерного опромінення у ближньому інфрачервоному діапазоні довжин хвиль. Встановлено, що в цитозольній фракції щурів-пухлиноносіїв знижується ензимна активність D-форми ксантиноксидази з одночасним підвищенням її O-форми у період інтенсивного (14-а доба, що відповідає логарифмічній фазі онкогенезу) та кінцевого (21-а доба, що відповідає стаціонарній фазі онкогенезу) росту пухлини. Підвищення активності O-форми ксантиноксидази супроводжується підвищенням швидкості генерації СОР і зниженням рівня білкових SH-груп у цитозольній фракції печінки щурів-пухлиноносіїв. Щоденна спрямована дія лазерного опромінення в ділянку росту КГ призводить до менш деструктивних змін в печінці, про що свідчить підвищення ензимної активності D-форми ксантиноксидази, зниження швидкості утворення СОР і підвищення вмісту білкових SH-груп у цитозольній фракції печінки експериментальних тварин у порівнянні з неопроміненими щурами-пухлиноносіями. Дія лазерним діодом в червоному діапазоні спектра потужністю 50 мВт і довжиною хвилі 650 нм на ділянку росту пухлини супроводжується зниженням окиснювальних процесів у цитозолі клітин печінки організму-пухлиноносія.

Одонтологічні ефекти впливу іонізуючого випромінювання (ІВ) як результат радіотерапії, наслідок аварій на підприємствах ядерної енергетики та промисловості, у разі індивідуального професійного опромінення тощо варті суттєвої уваги на засадах радіаційної медицини і радіаційної безпеки. Мета роботи - проаналізувати й узагальнити клінічні та експериментальні дані стосовно одонтологічних радіаційних ефектів. Об'єкт дослідження: патологічні зміни твердих тканин зубів, пульпи, пародонту, слизової оболонки порожнини рота і щелеп внаслідок впливу ІВ. Здійснено пошук у реферативних медико-біологічних базах даних PubMed/MEDLINE, Google Scholar, наукових бібліотеках відповідних джерел наукової інформації. Радіобіологічні ефекти ІВ внаслідок його прямої та непрямої дії проявляються протягом усього періоду одонтогенезу та формування лицьового скелету. Експериментальні та клінічні дані (діти і дорослі) свідчать про зростання ризику виникнення карієсу; зниження больового порогу та васкуляризації пульпи зуба, її фіброз та атрофію; порушення функціонування пародонту, що зумовлює високу ймовірність втрати зубів. Зміни активності остеобластів і цементобластів зубного періосту та остеобластів альвеолярного паростка у поєднанні з порушенням кровообігу внаслідок загибелі ендотеліальних клітин, гіалінізації, тромбозу та облітерації судин зумовлюють зростання ризику остеорадіонекрозу щелеп. Дітям, які зазнали пренатального опромінення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, притаманна передчасна зміна зубів. Погіршення стану тканин пародонта, ранній розвиток гострого й ускладненого перебігу карієсу зубів характерний для дітей та дорослих, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Висновки: узагальнено дані щодо наслідків променевого впливу за різних умов на зачатки зубів, їх формування і прорізування в експерименті і клінічних умовах, а також - щодо одонтологічних радіаційних ефектів у дорослих осіб. Охарактеризовано стан зубів осіб, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. Розуміння і врахування радіобіологічних одонтологічних ефектів необхідні під час планування, підготовки і проведення локальної променевої терапії та розробки стандартів радіаційної безпеки і заходів захисту професійно працюючих осіб і населення у випадку ймовірних радіаційних аварій на підприємствах ядерної енергетики та промисловості.

У потерпілих внаслідок аварії (ПВА) на ЧАЕС достовірно більша хворобливість, порівняно з непостраждалим населенням. Доволі поширені ульцерозні ураження (УУ) слизової оболонки (СО) шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК). Мета роботи - з'ясувати деякі особливості УУ СО гастродуоденальної зони (ГДЗ) у ПВА на ЧАЕС за результатами аналізу причин їх виникнення, патогенезу, клінічних ознак, проведеного через третину століття після техногенної катастрофи. У дослідження залучено 115 хворих з УУ СО ГДЗ, яких поділили на дві групи - дослідну (ДГ) 80 ПВА на ЧАЕС та групу порівняння (ГП) 35 хворих, які не зазнавали дії чинників Чорнобильської катастрофи. Контрольну групу (КГ) склали 30 умовно здорових волонтерів. Висновки: у постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС УУ СО ГДЗ у віддалені терміни після техногенної катастрофи, за результатами аналізу причин їх виникнення, патогенезу, клінічних ознак, мають певні особливості, порівняно з хворими, що не зазнали дії чинників Чорнобильської катастрофи. Особливості полягають у порівняно гірших станах СО, її цитопротекції, моторної функції ГДЗ, балансу ПОЛ - ААОС, вегетативної нервової системи, відмінностях клінічних проявів.

Мета роботи - дослідити стан когнітивних функцій у дітей, які народилися і постійно проживають на радіоактивно забруднених територіях (РЗТ) та мають патологію верхніх відділів травного каналу, з використанням патопсихологічного тестування, для підвищення ефективності лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження та відновлення здоров'я мешканців РЗТ. Дизайн, пацієнти та методи. Проведено рандомізоване контрольоване сліпе клінічне дослідження. Обстежено 90 осіб віком від 6 до 17 років (35 хлопців і 55 дівчат), яких поділено на дві групи: до контрольної (I) увійшло 30 осіб із умовно "чистих" територій, до основної (II) - 60, які мають патологію органів травлення, народилися та проживають на РЗТ. Програма включала: збір анамнезу, скарг, клінічне та інструментальне обстеження. Застосовано тести: "Які предмети сховані в малюнках", Тулуз-П'єрона, Равена, Лурії. Рівень тривожності визначено, використовуючи самодіагностику Спілберга-Ханіна, а для виявлення суб'єктивних ознак вегетативних дисфункцій - запитальник Вейна. Показано, що у дітей віком від 6 до 11 років, мешканців РЗТ, за результатами тесту Тулуз-П'єрона була вірогідно знижена швидкість когнітивної обробки інформації на 7,17 ум. од., а на тлі проведеного етіопатогенетичного лікування травного каналу - на 10,24 ум. од. відносно значень у контрольній групі. У обстежених старшого шкільного віку (від 12 до 17 років) статистично значуще знижена довготривала пам'ять. У пацієнтів 6 - 11 років реєстрували вірогідне підвищення реактивної тривожності та виявлено зворотній кореляційний зв'язок між особистісною тривожністю і швидкістю когнітивної обробки інформації (r = -0,331). У старших дітей була підвищена особистісна тривожність. Висновки: одержані результати свідчать про те, що у дітей від 6 до 17 років, мешканців РЗТ з патологією органів травлення, стан когнітивних функцій, згідно з використаним тестуванням, характеризувався зниженням швидкості когнітивної обробки інформації, довготривалої пам'яті та високим рівнем тривожності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р361.3

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на систему травлення, печінку

Шифр НБУВ: Ж69917 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р361.3 + Р413.510.40

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на систему травлення, печінку

Цирози печінки

Шифр НБУВ: Ж69917 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито значення патології шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК) у структурі захворювань органів травлення у персоналу, який виконував радіаційно-небезпечні виробничі завдання на об'єкті ''Укриття'' (ОУ) впродовж 2004 - 2012 рр. Досліджено клінічні й ендоскопічні особливості формування та перебігу запальних захворювань шлунка і ДПК у персоналу, залученого до виконання радіаційно-небезпечних робіт на ОУ. Виявлено особливості структурних змін слизової оболонки шлунка та ДПК за результатами морфологічного дослідження біоптатів у персоналу, залученого до виконання радіаційно-небезпечних робіт на ОУ. З'ясовано роль і прогностичну значимість отриманої дози опромінення на фоні загальновизнаних негативних чинників ризику щодо розвитку запальних захворювань шлунка і ДПК у зазначеного персоналу. Удосконалено алгоритм медичного контролю стану системи травлення у персоналу, який працює в радіаційно-небезпечних умовах дії іонізуючого (ІВ) і відкритих джерел ІВ.

Мета дослідження - визначення морфологічних особливостей уражень слизової оболонки (СО) шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК) у персоналу, який працює за радіаційно небезпечних умов на об'єкті "Укриття" Чорнобильської АЕС (ОУ) шляхом ендоскопічного моніторингу із взяттям біопсійного матеріалу з гастродуоденальної зони на етапах первинного (вхідного) ВхК та спеціального медичного контролю (СпК). Gроведено комплексне клінікоендоскопічне та морфологічне дослідження біопсійного матеріалу СО шлунка та ДПК у 126 робітників ОУ (чоловіки віком від 20 до 59 років). Дози зовнішнього опромінення були від 0,14 до 79,6 мЗв, дози внутрішнього опромінення - від 0,1 до 3 мЗв. У персоналу підрядних підприємств ОУ встановлені різноманітні патоморфологічні зміни СО за ВхК та збільшення частоти їх виявлення під час обстеження під час СпК, що загалом відповідали хронічному H. pylori-асоційованому пангастриту з порушенням мікроциркуляції і трофіки, дисрегенераційними змінами епітеліальної вистілки. Висновки: для персоналу підрядних організацій, який приймає участь в радіаційно небезпечних роботах на ОУ є характерним наявність хронічного H. pylori-асоційованого пангастриту зі зростанням частоти атрофічних змін СО шлунка (неметапластичного чи метапластичного типу) та розвитком ерозивно-виразкових уражень гастродуоденальної зони. У робітників, які до початку робіт на ОУ мали попередній вплив іонізуючого опромінення, встановлено більшу частоту дисрегенераційних (гіперплазії/кишкової метаплазії) змін епітелію шлунка, що відповідно підвищує ризик неопластичних трансформацій. Проведення ЕГДФС (за необхідності з біопсією СО) за ВхК та наступних етапах медичного контролю у персоналу, який виконує радіаційно небезпечні роботи на ОУ є високоінформативним доказовим і необхідним методом дослідження для визначення форми та ступеня патологічних змін верхніх відділів шлунково-кишкового тракту для запобігання прогресуванню захворювань і розвитку ускладнень, збереження здоров'я і працездатності робітників.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р361.3 + Е60*734-638

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на систему травлення, печінку

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж69917 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено активність регуляторних систем організму на основі аналізу варіабельності серцевого ритму та порівняльної характеристики функціонально-метаболічних показників мітохондрій печінки та слизової оболонки тонкої кишки щурів за умов впливу високих доз іонізуючого випромінювання. Доведено позитивний ефект попереднього застосування за цих умов β-адреноблокатора пропранололу. З'ясовано, що ефективність введення адреноблокатора виявлялась меншим ступенем вираженості деструктивних процесів, підвищенням активності та ефективності аеробного метаболізму (окисного фосфорилювання, активності сукцинатдегідрогенази та цитохромоксидази) у мітохондріях печінки та слизової оболонки тонкої кишки, відновленням балансу автономної регуляції у ранні терміни пострадіаційного періоду у спосіб збільшення потужності сумарного ефекту автономної регуляції із переважанням активності парасимпатичної та зниженням тонусу симпатичної нервової системи.

Освещены вопросы, касающиеся особенностей диспансерного медобследования пищеварительной системы у персонала категории А, профессионально связанного с воздействием ионизирующего излучения. Приведены данные по заболеваемости и семиотике гастроэнтерологической патологии.

Проведено оцінку фіброзу печінки у хворих на хронічні дифузні захворювання печінки за допомогою FibroTest і тесту APRI. У постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС стадію фіброзу F1-3 (некласифікований фіброз) виявлено у 17,1 %, стадію F4 (виражений фіброз) - у 18 % випадків; у осіб групи порівняння - у 19 % і 21,4 %. Стадія фіброзних змін печінки мала кореляційний зв'язок з непрямими серологічними маркерами фіброзу - рівнями АлТ, АсТ, АсТ/АлТ, загального білірубіну, ГГТП, альбуміну, тимолової проби, холестерину, а також з рівнем гемоглобіну, тромбоцитів, еритроцитів, лейкоцитів і швидкістю осідання еритроцитів. Методи FibroTest та APRI можуть бути використані для неінвазивної діагностики фіброзу печінки у постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС з хронічними дифузними захворюваннями печінки - стеатогепатозом, хронічним гепатитом, а також у ході диференційної діагностики цирозу печінки.

Представлены результаты клинико-физиологических исследований действия одноразового внутреннего приема гидрокарбонатной натриевой воды "Поляна Купель" на функциональное состояние желудка 35 участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС, а также результаты обследования 147 больных с эрозивно-язвенными поражениями гастродуоденальной зоны в процессе их курортной реабилитации. Установлено, что курсовой внутренний прием гидрокарбонатных натриевых минеральных вод, кроме кратковременного антацидного действия в полости желудка, положительно влияет на регулирующие кислотопродукцию механизмы и факторы защиты гастродуоденальной слизистой оболочки, обладает прокинетическим, пробиотическим, антимикробным и противорадионуклидным действием средней интенсивности, что способствует заживлению язв и эрозий желудка и двенадцатиперстной кишки.

Цель работы - исследование роли печеночно-специфического липопротеина (ПСЛ) в формировании аутоиммунного поражения печени под влиянием низких доз ионизирующих излучений (ИИ). В процессе исследования использовали методы иммуноферментного анализа, аффинной хроматографии, иммуноблотинга, электрофореза в полиакриламидном геле в условиях денатурирования. Показано, что длительное влияние низких доз ИИ низкой интенсивности ассоциируется с возрастанием сывороточных уровней аутологических антител (АуАТ) против ПСЛ. Эти уровни близки к таким уровням АуАТ против ПСЛ, которые обнаруживаются у больных хроническими гепатитами. Выводы: длительное воздействие низких доз ИИ низкой интенсивности ассоциируется с возрастанием сывороточных уровней АуАТ против ПСЛ и может свидетельствовать о негативном влиянии ИИ на иммунную толерантность организма человека, что и объясняет повышение в популяции облучаемых лиц уровня заболеваний, в патогенезе которых важную роль играют реакции аутоиммунитета.

Проведено дослідження складу твердих тканин зубів у опромінених великими дозами іонізуючого випромінювання (ІВ) в анамнезі за допомогою методу рамановської спектроскопії. Встановлено, що внаслідок впливу великих доз ІВ змінюються параметри мінерального каркасу кристалу гідроксиапатиту, руйнується колагенова спіраль органічної речовини дентину і цементу зубів, міжкристалічний простір заповнюється сполучною тканиною. Запропоновано гіпотезу про те, що основою білок - Ca - білок тривимірної структури є білок остеонектин.

Цель работы: исследование липидного состава внутренней мембраны митохондрий (ВММ) энтероцитов тонкого кишечника крыс в разные сроки после разового (0,1 и 1,0 Гр) и хронического (суммарная доза 1,0 Гр) действия ионизирующей радиации низкой мощности поглощенной дозы. Исследования проведены на препаратах ВММ энтероцитов тонкой кишки крыс через 1, 12 и 24 часа после рентгеновского облучения животных в поглощенных дозах 0,1 и 1,0 Гр (55 мГр/мин), а также после хронического облучения животных в суммарной поглощенной дозе 1,0 Гр (5 мкГр/мин). Проведена экстракция мембранных липидов, определено содержание холестерола, общих липидов и фосфолипидов. Фосфолипиды разделяли методом тонкослойной хроматографии, их жирнокислотный состав определяли методом газожидкостной хроматографии. Выводы: особенности перестройки липидной компоненты ВММ энтероцитов тонкого кишечника крыс характеризуют специфику эффектов ионизирующего излучения низкой мощности для разных видов (рентгеновское и гамма-облучение), условий (разовое или хроническое) и поглощенных доз облучения.

Перечислены механизмы повреждения печени при проведении химиолучевой терапии. Определены клинические проявления лекарственного повреждения печени, даны критерии его оценки и принципы диагностики.

Присутствие биологически активных веществ плодов расторопши в организме облученных крыс существенно влияет на функциональную активность тонкой кишки у их потомства. Показано, что употребление плодов расторопши интактными самками в период лактации оптимизирует последствия облучения самцов у их потомства. Установлено, что нормализующий эффект расторопши реализуется с учетом гендерных особенностей: у потомства облученных натощак самцов и интактных самок, которые получали расторопшу в период лактации, показатели транспортной активности были самыми высокими среди всех групп.

  Скачати повний текст