Вказано, що зміни добового ритму продукції мелатоніну, пов`язані з віком, супроводжуються десинхронізацією ритмів окремих показників серцево-судинної системи та вегетативної регуляції серцевої діяльності. Зменшення рівня мелатоніну в крові вранці (06:00 - 12:00) збігається з підвищенням симпатичної активності, концентрацією катехоламінів у плазмі та піком гострих серцево-судинних подій. Застосування синтетичного аналогу гормону або поліпептидного препарату епіфізу поновлює ритм секреції мелатоніну та супроводжується нормалізацією добових біоритмів серцево-судинної системи та вегетативної регуляції в осіб похилого віку. Це дозволяє розглядати мелатонін як можливий засіб попередження ранкового піку гострих серцево-судинних подій.

Указано, что изменения суточного ритма продукции мелатонина, связанные с возрастом, сопровождаются десинхронизацией ритма отдельных показателей сердечно-сосудистой системы и вегетативной регуляции сердечной деятельности. Уменьшение уровня мелатонина в крови в утренний период (06:00 - 12:00) совпадает с нарастанием симпатической активности, концентрацией катехоламинов в плазме и пиком острых сердечно-сосудистых событий. Применение синтетического аналога гормона или полипептидного препарата эпифиза восстанавливает ритм секреции мелатонина и сопровождается нормализацией суточных биоритмов сердечно-сосудистой системы и вегетативной регуляции у лиц преклонного возраста. Это позволяет рассматривать мелатонин как возможное средство предупреждения утреннего пика острых сердечно-сосудистых событий.

Досліджено вплив одноразового та курсового (2 тижні) прийому віта-мелатоніну (3 мг) на стан серцево-судинної системи (ССС) під час дозованого фізичного та психоемоційного навантаження у 30-ти людей віком 60 - 79-ти років - 13 чоловік з нормальною (нормореактори) і 17 - з надмірною (гіперреактори) реакцією артеріального тиску на стресові навантаження. У нормореакторів мелатонін не впливав на виразність реакцій ССС за цих навантажень. За одноразового прийому в гіперреакторів мелатонін зменшував виразність реакції ССС на психоемоційне навантаження. Після курсового прийому мелатоніну в гіперреакторів зменшилася виразність реакції ССС на психоемоційне та фізичне навантаження. Стрес-протекторний ефект препарату супроводжувався поліпшенням якості сну, зниженням тривоги та внутрішньої напруги. Результати свідчать про можливість використання мелатоніну для обмеження надмірної реакції ССС на стресові навантаженя у людей похилого віку.

Благодаря комплексному изучению кардиогемодинамики и функциональной активности эндотелия у здоровых людей разного возраста удалось установить, что процесс старения сопровождается постепенным снижением функциональной активности эндотелия, которое приводит к повышению периферического сосудистого сопротивления и системного артериального давления и уменьшению сократительной активности миокарда. Такие возрастные изменения функции эндотелия могут быть вовлечены в патогенез сердечно-сосудистых заболеваний, распространенность которых с возрастом значительно увеличивается. Анализ различий в функциональном состоянии эндотелия в зависимости от пола показал, что у мужчин уже с 40-летнего возраста начинается прогрессирующее снижение эндотелийзависимой вазодилататорной реакции, которое приводит к уменьшению вазодилататорного резерва с повышением периферического сосудистого сопротивления и системного артериального давления. Ухудшение сократительной функции сердца, которое у мужчин также начинается уже в 40-летнем возрасте, может обусловливаться изменением синтетической деятельности эндотелия, о чем свидетельствует уменьшение концентрации стабильных метаболитов NO в плазме крови. У женщин такое снижение функциональной активности эндотелия начинается на 10 лет позже и прогрессирует медленнее, чем у мужчин. Скорость ухудшения функционального состояния эндотелия у мужчин вдвое больше, чем у женщин. Это приводит к тому, что в пожилом возрасте у женщин эндотелий оказывается на 20 лет "моложе" эндотелия мужчин, чем может объясняться лучшее функционирование сердечно-сосудистой системы у женщин пожилого возраста. Следовательно, функциональная активн

ость эндотелия может быть главным детерминирующим фактором, обусловливающим хорошо известные возрастные и половые различия в распространенности сердечно-сосудистых заболеваний и продолжительности жизни. Предупреждение ранних нарушений функции эндотелия может привести к нивелированию разницы между мужчинами и женщинами в распространенности сердечно-сосудистых заболеваний и продолжительности жизни, уменьшению общей заболеваемости с улучшением качества жизни людей пожилого возраста и к увеличению общей продолжительности жизни человека.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410-92

Рубрики:

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*732.12*725.322.33 + Р410-92

Рубрики:

Загальна зоологія

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.1-92 + Р410-92

Рубрики:

Хвороби кісток і суглобів

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*732.12*334.6 + Р410-92

Рубрики:

Загальна зоологія

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено механізми вікових змін біологічних ритмів серцево-судинної системи (ССС) і розроблено підходи щодо корекції їх порушень у період старіння. З'ясовано, що з віком в організмі людини відбуваються закономірні зміни різних біологічних ритмів ССС. Виявлено значне зменшення варіабельності ритму серця (ВРС) внаслідок зниження барорефлекторної чутливості, а також зниження амплітуди та випереджальне зрушення фази добових ритмів ССС, вегетативного тонусу, енергетичного обміну, секреції катехоламінів в результаті зменшення нічної продукції мелатоніну епіфізом, встановлено зміни ультра- та інфрадіанних ритмів ССС і вегетативного тонусу. Доведено, що зниження ВРС у період старіння обумовлене віковими змінами барорефлекторної регуляції, зокрема, зниженням барорефлекторної чутливості. Встановлено, що у період старіння розвивається вегетативний дисбаланс, що проявляється у відносному домінуванні симпатичного відділу вегетативної нервової системи. З метою корекції даного порушення у людей похилого віку рекомендовано використовувати фізичні та гіпоксичні тренування. Розкрито роль вікових змін добових ритмів вегетативної регуляції, симпатоадреналової активності й енергетичного метаболізму у порушенні добових ритмів ССС у період старіння. Доведено, що основним чинником розвитку вікових змін усіх досліджених добових ритмів є зниження мелатонінутворювальної функції епіфіза.

Дисертація присвячена вивченню ефективності застосування тканинних препаратів тималіну, епіталаміну, спленіну у людей похилого віку з прискореним старінням серцево-судинної системи. Виявлено, що тканинні препарати підвищували рівень фізичної працездатності за рахунок розширення адаптаційних можливостей системи транспорту кисню, знижували функціональний вік серцево-судинної системи у людей похилого віку з прискореним старінням данної системи. Запропоновані оптимальні дози та схеми застосування тканинних препаратів у людей похилого віку з ознаками прискореного старіння.

Обстежено учнів 8-ми, 10-ти та 12-ти років у різні сезони року, оскільки цей період вважається найважливішим етапом системної організації фізіологічних функцій. У даному віці відбувається інтенсивний розвиток і вдосконалення функцій нервової діяльності внаслідок морфофункціонального дозрівання мозку, а також активно формуються функціональні резерви та параметри здоров'я організму людини. Для розкриття функціональних і резервних можливостей серцево-судинної системи використано різні функціональні проби. Розроблено рекомендації для вчителів фізичної культури та медпрацівників, оскільки характеристика організму значно змінюється у зв'язку з біоритмом фізіологічних показників організму людини, у тому числі сезонними ендогенними коливаннями інтенсивності фізіологічних процесів. Визначено, що наявні закономірності стану життєдіяльності дитячого організму слід використовувати в процесі навчання дітей різних вікових категорій - для того, щоб відповідним чином змінювати процес навчання з метою обмеження розумових, фізичних і психологічних навантажень на дитину, оскільки додаткові сезонні впливи можуть суттєво вплинути на параметри здоров'я дітей; слід застосовувати додаткові чи особистісні корекції функціонального стану дітей для того, щоб привести параметри їх організму до норми, що дозволяло б оптимально сприймати всі учбові, розумові, фізичні, психологічні та соціальні навантаження, які відповідають можливостям учнів даної вікової групи.

Проанализирована частота выявления дисметаболических факторов сердечно-сосудистого риска у больных пожилого возраста с гипертонической болезнью (ГБ) II стадии и роль снижения мелатонинобразующей функции эпифиза (пинеальной железы) в развитии этих нарушений. Выявлено, что снижение мелатонинобразующей функции эпифиза является одним из факторов развития нарушений углеводного и липидного обмена у больных пожилого возраста с ГБ. Комбинированное применение мелатонина с лизиноприлом или амлодипином нормализует нарушения метаболических показателей у больных пожилого возраста с ГБ II стадии со 2-й степенью артериальной гипертензии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410-92 + Р414-92

Рубрики:

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу

Хвороби нирок

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено комплексное исследование 80 больных пожилого и старческого возраста со стенокардией напряжения, а также 29 лиц без признаков сердечно-сосудистой патологии. Изучено содержание гомоцистеина в крови, при увеличении которого отмечено нарушение функции сосудистого эндотелия, вариабельности сердечного ритма, уровня веществ, участвующих в метаболизме гомоцистеина, качества жизни. Выявлена функциональная зависимость между уровнем гомоцистеинемии и изучаемыми функциональными показателями сердечно-сосудистой системы у данной категории пациентов.

С целью определения частоты назначения метаболических препаратов больным пожилого и старческого возраста с заболеваниями органов кровообращения в терапевтических отделениях проанализированы 317 историй болезни. Выявлены высокая коморбидность и высокий уровень полипрагмазии. Проанализирована частота назначений лекарственных средств для лечения данной патологии. Установлено, что чаще всего назначали препараты метаболического действия, диуретики и бета-блокаторы. Среди метаболических препаратов чаще всего назначали тиотриазолин, милдронат и рибоксин. Использование препаратов метаболического действия в гериатрической кардиологии является важным фактором оптимизации медикаментозной терапии у людей пожилого и старческого возраста.

С целью изучения особенностей реакции автономной нервной системы на гипоксию у пожилых людей с ускоренным старением обследованы люди в возрасте от 60 до 74 лет с физиологическим (30 человек) и ускоренным (34 человека) старением сердечно-сосудистой системы (ССС). Функциональный возраст ССС определялся по разработанной формуле (патент України N 7845) по показателям суточной вариабельности ритма сердца. Показано, что при ускоренном старении ССС снижается компенсаторная реакция на гипоксию ССС (меньший прирост ЧСС и МОК), увеличивается прессорный ответ и выраженный рост симпатической активности (увеличение LF/HF). Все это приводит к выраженной централизации кровообращения и свидетельствует о снижении устойчивости к гипоксии.

Розглянуто патогенетичні взаємозв'язки та ефективність застосування "Ліпіну" та "Кардіофіту" у комплексному лікуванні хворих на хронічне обструктивне захворювання легень із супутніми артеріальною гіпертензією та хронічною серцево-судинною недостатністю ішемічного генезу.

Вивчено вплив комплексного лікування з включенням статину на динаміку індексу SCORE у хворих на артеріальну гіпертензію літнього віку. Доведено, що хворі з гіперінсулінемією мають вищий ступінь ризику розвитку серцево-судинних подій.

В результаті комплексного морфологічного дослідження з'ясовано особливості ремоделювання серця у щурів дорепродуктивного та репродуктивного віку у разі експериментальної стійкої гіперглікемії. Встановлено, що одномісячна гіперглікемія у тварин обох вікових груп викликає розвиток компенсаторної гіпертрофії міокарда. Показано, що тривала (три місяці) гіперглікемія призводить до суттєвих змін макро- та мікрометричних параметрів серця, які більш виражені у тварин дорепродуктивного віку, його декомпенсації та ремоделювання за дилатаційним типом. На субклітинному рівні за гіперглікемії спостерігається неспецифічна реорганізація скоротливого, енергетичного й ядерного апаратів кардіоміоцитів і зміна структури капілярів міокарда лівого шлуночка та вушок серця. У разі короткочасної гіперглікемії виявлено активацію секреторної функції ендокринних кардіоміоцитів вушок серця, а у разі тривалої - її виснаження. Доведено, що стійка гіперглікемія призводить і до структурних змін автономних нервів міокарда, вираженість яких залежить від її тривалості (шільність розташування адренергічних нервових сплетень у перший місяць дослідження збільшується, а надалі зменшується). З'ясовано, що більш виражені кількісні зміни автономної іннервації міокарда за гіперглікемії виявляються у тварин дорепродуктивного віку.

Встановлено зниження активності дофамінергічної систем з віком, що несприятливо впливає на патогенез артеріальної гіпертензії, абдомінальне ожиріння, розвиток гіпертрофії міокарда лівого шлуночка. Наведено дані, що характеризують вікові особливості регуляції серцево-судинної системи в осіб похилого віку, які підтверджують вплив активності дофамінових рецепторів на розвиток у них патології.

Мета дослідження - з'ясувати особливості профілактики та лікування серцево-судинних захворювань у літніх людей. Здійснено систематичний аналіз 67 доступних джерел літератури та керівництв щодо лікування серцево-судинних захворювань у людей літнього віку, знайдених у базах даних JAMA, Scholar, NCBI, Cochrane Library та PubMed за 2007 - 2017 рр. за ключовими словами відповідно до мети. Європейські та американські керівництва мають рекомендації щодо догляду за літніми людьми. На жаль, сьогодні в Україні немає спеціальних протоколів для лікування літніх пацієнтів. Однак певні акценти можна визначити в національних уніфікованих клінічних протоколах первинної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги за гіпертонії, серцево-судинних захворювань та дисліпідемії. Заключення: відповідно до Глобальної стратегії та Плану дій ВООЗ необхідно розробити більш чіткі керівні принципи щодо піклування за людьми літнього віку, особливо щодо запобігання та лікування серцево-судинних захворювань.