Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.09-436

Рубрики:

Серцево-судинна недостатність

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.09-43

Рубрики:

Серцево-судинна недостатність

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено електрокардіографічні зміни, які відображають реакцію серця на плевральний випіт в тому чи іншому гомотораксі залежно від його кількості, розміщення та тривалості.

С целью диагностики легочной гипертензии у 64-х больных с хроническим легочным сердцем в возрасте 30 - 49 лет применена электрокимография сердца и сосудов, электрокардиография (ЭКГ) легких. Показано, что электрокимография играет главную роль в диагностике легочной гипертензии у больных с хроническим легочным сердцем. Заслуживают внимания электрокимо- и электрокардиографический способы количественной оценки легочной гипертензии. Отмечено, что ЭКГ-метод диагностики легочной гипертензии по Р. Бернар и соавторстве характеризуется низкой чувствительностью, особенно на ранних стадиях развития хронического легочного сердца. Установлено, что реопульмонографическую методику, предложенную А. М. Новиковым, можно использовать для диагностики легочной гипертензии, хотя она и не позволяет точно рассчитать абсолютную величину среднего давления в легочных артериях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.09-43

Рубрики:

Серцево-судинна недостатність

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі обстеження 51-го хворого на хронічні обструктивні захворювання легень з різним ступенем дихальної недостатності були виявлені кореляційні зв'язки між ступенями дихальної недостатності та структурно-функціональними параметрами серця, що свідчить про формування діастолічної дисфункції міокарда правого шлуночка.

Вивчено функціональний стан лівих і правих відділів серця у хворих на хронічні захворювання жовчовивідних шляхів та оптимізовано діагностику доклінічної серцевої недостатності на основі математичного аналізу показників внутрішньосерцевої гемодинаміки. Проведений кластерний аналіз дав змогу виділити 2 варіанти I типу діастолічної дисфункції, які відрізнялися гемодинамічними порушеннями та механізмами компенсації, діагностику яких можна здійснювати за допомогою запропонованої дискримінантної функції.

Рассмотрена роль цитокинов, в частности фактора некроза опухолей, в патогенезе хронической сердечной недостаточности, его значение при метаболическом синдроме. Актуальным аспектом исследования является детальное изучение проблемы влияния сахарного диабета II типа и других компонентов метаболического синдрома на механизмы развития хронической сердечной недостаточности путем оценки функционального состояния миокарда, структуры морфункциональных изменений миокарда с помощью эхокардиографии.

Ключ. слова: сердечная недостаточность, натрийуретические пептиды, диагностика, прогностическое значение
Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.11-433.76 + Р410.09-433.76

Рубрики:

Ішемічна хвороба серця

Серцево-судинна недостатність

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - оценка изменений показателей трансмитрального кровотока как маркеров диастолической функции миокарда с помощью доплерэхокардиографии (ДЭХОКГ) при нарастании тяжести хронической сердечной недостаточности (ХСН). Обследовано 84 пациента с ХСН II - III функционального класса (ФК). Оценка диастолической функции левого желудочка (ЛЖ) проведена методом ДЭХОКГ в импульсном режиме на аппарате фирмы "Toshiba SSH-160A" (Япония) датчиком 3,5 МГц по показателям трансмитрального диастолического кровотока. Проведенный анализ показал, что если у больных с ХСН II ФК доминирующим в патогенезе является гипертрофия миокарда ЛЖ, то у больных с ХСН III ФК - систолическая дисфункция. Главным патогенетическим фактором в нарастании тяжести ХСН от II до III ФК выступает диастолическая дисфункция. У больных с ХСН II ФК при интактном левом предсердии нарушения трансмитрального диастолического кровотока происходят по типу "замедления релаксации". У больных ХСН II ФК на фоне увеличенных размеров левого предсердия, особенно при наличии постинфарктного кардиосклероза и аритмий, диагностируется "псевдонормальный" тип трансмитрального кровотока. У большинства больных с ХСН III ФК диагностируется "рестриктивный" тип трансмитрального кровотока.

На материале аутопсий и данных электрокардиографического исследования изучены морфологические особенности строения атриовентрикулярного отдела проводящей системы сердца и выявлены предрасполагающие изменения, способствующие возникновению желудочковых нарушений сердечного ритма при данной патологии.

Дисертація присвячена вивченню електрофізіологічних властивостей міокарда та кардіогемодинаміки, взаємозв'язку їх з нейрогуморальними механізмами при лікуванні хворих на ХНК інгібіторами АПФ. В результаті проведених досліджень запропоновано енергетичні спектральні характеристики, що дозволили сформулювати інтегральні критерії на інтервалах деполяризації та реполяризації для оцінки функціонального стану міокарда й ефективності лікування. Встановлено, що ефект впливу інгібіторів АПФ на електрофізіологічні параметри міокарда пов'язаний з їх дією на нейрогуморальні показники. Доведено, що ефективність інгібіторів АПФ, призначених з урахуванням індексу індивідуальної чутливості до лікарського препарату, при ХНК, що супроводжується значним потенціюванням дії базисної терапії, полягає в синергізмі їх впливу на показники діастолічної функції лівого шлуночка, електричної та нейрогуморальної (ПНУФ, вазопресин, ендотелін-1) активності.

Визначено належні морфофункціональні параметри серця та магістральних судин. Розроблено способи визначення об'єму та маси міокарда правого шлуночка (ПШ) і тиску у легеневій артерії на підставі оцінки показників діагностичної інформативності. Встановлено морфофункціональні параметри хронічного легеневого серця у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень. Запропоновано варіанти хронічного легеневого серця та методику оцінки морфофункціональних змін (МФЗ) серцево-судинної системи у випадках первинної та вторинної легеневої гіпертензії (ЛГ). Досліджено стан малого кола кровообігу, ПШ серця та фактори, які можуть впливати на розвиток ЛГ у хворих на гіпертонічну хворобу, проаналізовано морфофункціональний стан магістральних судин, серця та ускладнення у хворих на мітральний стеноз. Описано особливості МФЗ магістральних судин і серця, обгрунтовано можливість візуалізації дефектів, наведено показники, які можуть указувати на нербхідність шунтування крові у хворих з дефектами міжпередсердної перегородки.

Розглянуто питання поліпшення віддаленого прогнозу та клінічного стану хворих із серцевою недостатністю. Виявлено, що прогресування серцевої недостатності та погіршення клінічного стану, а також рівня життя хворих пов'язано з надлишковою нейрогуморальною активацією, яка призводить до модифікації геометрії порожнин і порушень діастолічної та систолічної функцій серця, ремоделювання і зниження механічних властивостей артерій. Встановлено, що комбінація еналаприлу і лозартану має перевагу над ізольованим застосуванням кожного з препаратів та традиційної терапії за спроможністю поліпшувати кардіогемодинамічну продуктивність, запобігати ремоделюванню серця та артерій, знижувати інтенсивність нейрогуморальної активації, а також покращувати клінічний статус, рівень та тривалість життя хворих з серцевою недостатністю.

Досліджено проблему кардіології - удосконалення діагностики серцевої недостатності (СН) у хворих з набутими вадами серця з використанням трансторакального ультразвукового дослідження серця. Представлено дані комплексної оцінки структурно-функціональної перебудови лівого та правого шлуночків і передсердь серця за різних стадій гемодинамічного перевантаження тиском та об'ємом і формування СН у хворих з набутими вадами серця (аортальним стенозом, аортальною недостатністю, мітральним стенозом, мітральною недостатністю), після мітральної комісуротомії та протезування мітрального клапана у хворих з мітральними вадами, а також після курсового, дво- та шестимісячного лікування інгібіторами АПФ у хворих з мітральним стенозом і мітральною недостатністю, після двомісячного використання блокаторів бета-рецепторів у хворих з мітральною недостатністю. Установлено механізми виникнення СН у хворих з різними набутими вадами серця. На підставі одержаних результатів обгрунтовано рекомендації щодо лікування СН у хворих з набутими вадами серця.

Розкрито особливості етіології, епідеміології та патофізіології серцевої недостатності, описано методи її діагностики. Розглянуто ехокардіографічні дослідження як найбільш ефективний і безпечний для пацієнта метод визначення кардіальної патології. Увагу приділено виявленню особливостей перебігу серцевої недостатності за допомогою еходоплерографії. Наведено результати досліджень, схеми та рисунки, які допомагають вивчати ознаки кардіологічних нозологій на тлі серцевої недостатності.

Встановлено, що носійство генотипів АС і СС рецептора ангіотензину ІІ 1-го типу асоційовано з достовірно більшим ризиком розвитку хронічної серцевої недостатності (ХСН) у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) чоловіків, мешканців Вінничини, наявність генотипу АС визначає більшу ймовірність раннього розвитку ХСН зі зниженою систолічною функцією лівого шлуночка. Показано, що для пацієнтів з ГХ і СН плазмова концентрація В-натрійуретичного пептиду визначається станом систолічної функції лівого шлуночка.

Для оцінювання прогнозу гострої серцевої недостатності останнім часом використовують визначення таких біомаркерів, як мозковий натрійуретичний пептид, кардіальні тропоніни, цистатин С, натрій сироватки крові. Поява у майбутньому найновіших технологій дасть змогу розширити діапазон використання їх не тільки для прогнозування перебігу хвороби, а й для визначення ефективності терапії.

Рассмотрены современные вопросы эпидемиологии, патогенеза, клиники, диагностики и лечения больных хронической сердечной недостаточностью (ХСН) с сохраненной фракцией выброса (ФВ) левого желудочка (СНСФВ ЛЖ), что составляет более 50 % всех случаев ХСН и чаще встречается у пожилых женщин. В этиологии преобладают артериальная гипертензия и сахарный диабет. Обсуждены недостатки классической доплерографии (ДГ) в диагностике диастолической дисфункции и преимущества ее сочетания с тканевой ДГ. Дана оценка определения натрийуретических пептидов, необходимого при диагностике СНСФВ ЛЖ. Описана новая гемодинамическая концепция развития ХСН. Приведены доводы за и против того, является ли СНСФВ самостоятельным заболеванием или это фенотипическое проявление классической "систолической" СН.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.09-4 + Р415.2-37

Рубрики:

Серцево-судинна недостатність

Хвороби обміну речовин

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ