Работа посвящена изучению механизмов развития заболеваний почек и сердечно-сосудистой системы у горнорабочих глубоких угольных шахт (ГУШ). Рассмотрены основные неблагоприятные факторы производственной среды ГУШ, водно-солевой обмен у подземных горнорабочих. Показано влияние работы в подземных условиях на состояние ренин-ангиотензин-альдостероновой системы, вазопрессина и синтез простагландинов у подземных горнорабочих угольных шахт. Описаны механизмы развития протеинурии и гематурии после рабочей смены у горнорабочих ГУШ, а также состояние их центральной гемодинамики. Исследованы изменения почек экспериментальных животных под влиянием гипертермии. Раскрываются основные принципы коррекции процессов перекисного окисления липидов, антиоксидантной и иммунной системы у подземных горнорабочих ГУШ.

Изучали нарушения функционального состояния почек при интоксикации крыс хлоридами алюминия и кадмия, а также возможность их коррекции селенитом натрия. Хлорид алюминия усиливает кислотовыделительную функцию почек. Хлорид кадмия и его комбинация с хлоридом алюминия изменяют транспорт натрия. Селенит натрия способен эффективно коррегировать нарушение функционального состояния почек при условиях совместной интоксикации хлоридами алюминия и кадмия.

Дисертація присвячена питанням вивчення загальних закономірностей нефротоксичної дії важких металів для розробки ефективних, патогенетно обгрунтованих способів корекції порушення функції нирок при металотоксикозах. Впроваджені в практику практичної охорони здоров'я методики ранньої діагностики та своєчасного лікування екозалежних хвороб нирок, які зумовлені нефротоксичною дією важких металів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р414-29

Рубрики:

Хвороби нирок

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р414-29

Рубрики:

Хвороби нирок

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р414-29

Рубрики:

Хвороби нирок

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив багаторазового (7 днів) введення даларгіну (500 мкг/кг) на функціональний стан нирок у щурів. Встановлено збільшення діурезу, підвищення швидкості клубочкової фільтрації зі зменшенням концентрації креатиніну в плазмі крові, активацію кислотовидільної функції нирок, а також суттєве зниження концентрації білка в сечі та його екскреції.

Досліджено нефротоксичну дію ацетиланізолу після тривалого введення статевозрілим щурам в дозах 0,2; 2,0 та 20 мг/кг маси тіла. Встановлено, що за умов гіпонатрієвої дієти тварини реагували на водне навантаження поступовим збільшенням калійуретичної реакції, розвитком ретенційної азотемії та зростанням абсолютних значень від'ємного балансу натрію. Ацетиланізол у мінімальних дозах порушує транспорт натрію в дистальному відділі нефрону. Збільшення дози ацетиланізолу призводить до більш вираженого порушення функції проксимального відділу нефрону та надмірної активації тубулогломерулярного зворотного зв'язку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р414-29

Рубрики:

Хвороби нирок

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив нового антиоксиданта - фенсукциналу на розвиток діабетичної нефропатії у щурів з неонатально-індукованим стрептозотоциновим діабетом. Встановлено, що застосування фенсукциналу протягом 3-х місяців знижує виразність мікроальбумінурії, нефромегалії та дифузного гломерулосклерозу в діабетичних тварин. Виявлений ренопротекторний ефект фенсукциналу у тварин з відносною інсуліновою недостатністю реалізується внаслідок поліпшення глюкозного гомеостазу та оксидативного статусу.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню загальних закономірностей циркадіанних перебудов функції нирок і системи гемостазу при інтоксикаціях малими дозами хлоридів кадмію, свинцю і талію. Встановлено, що малі дози солей важких металів при субхронічній експозиції викликають десинхроноз фільтраційно-реабсорбційних процесів з порушенням механізмів реалізації клубочково-канальцевого балансу і тубуло-гломерулярного зворотного зв'язку. При металотоксикозах порушується циркадіанна узгодженість між системами коагуляційного, тромбоцитарно-судинного гемостазу, протизсідаючої та фібринолітичної систем, що призводить до латентної форми внутрішньосудинної гемокоагуляції. Експериментально підтверджено, що ранніми проявами хроноритмологічних перебудов при моноінтоксикаціях хлоридами кадмію, свинцю і талію є збільшення амплітуди коливального процесу і зміщення фазової структури ритму за стабільного мезору, які відображають компенсаторну реакцію гомеостатичних механізмів організму на екологічно-шкідливе навантаження. Комбінований вплив хлоридів важких металів призводить до циркадіанної ареактивності з боку хроноритмів основних показників функціонального стану нирок і параметрів системи регуляції агрегатного стану крові. В роботі продемонстровано ефективність комплексного застосування пилку квіткового та ентеросгелю щодо корекції патологічного десинхронозу екскреторної, іонорегулюючої і кислотовидільної функції нирок та системи регуляції агрегатного стану крові, що може бути використано як протекторний засіб для попередження токсичних ефектів важких металів.

Вивчено фізіологічну активність природного пептидного комплексу нирок (ППКН) та його синтетичних аналогів про-глу-ліз-асп-сер-арг-ліз (PEKDSRK), про-глу-ліз-асп-лей-арг-ліз (PEKDLRK), про-глу-ліз-асп-асп-арг-лей (PEKDDRL) при внесенні в кров донорів in vitro в умовах фізіологічної норми та аутоімунного нефриту на двох видах тварин, а також при фтористій інтоксикації та ураженні етиленгликолем. Указані пептиди не мають видоспецифічності дії. В крові донорів in vitro пептиди здійснювали вплив на Т-клітинну ланку імунітету. ППКН та його синтетичні аналоги сприяли збільшенню експресії CD-3, 4, 8, 72 молекул на поверхні лімфоцитів, посилювали проліферацію лімфоцитів та фагоцитарну активність нейрофілів. При аутоімунному нефриті пептиди блокували аутоімунну відповідь на антигени, проявляли еритропоетинподібну активність. При різних видах інтоксикації етиленгліколем здійснювали регуляторну дію на процеси регенерації та репарації, нормалізували коагуляційний потенціал крові, обмін нуклеїнових кислот та процеси перекисного окислення ліпідів в тканинах нирок. За умов інтоксикації фтористим натрієм відновлювали показники гемостазу. Таким чином, пептиди нирок мають важливе значення в підтримці фізіологічного стану нирок та цілісного організму.

Досліджено вплив нового антиоксиданту фенсукциналу на розвиток діабетичної нефропатії у кролів з абсолютною інсуліновою недостатністю (дитизоновий діабет). Встановлено, що застосування фенсукциналу протягом 2-х місяців знижує виразність мікроальбумінурії, нефромегалії та товщину базальної гломерулярної мембрани у діабетичних тварин. Виявлений ренопротекторний ефект фенсукциналу реалізується за рахунок поліпшення глюкозного гомеостазу, оксидативного статусу та нормалізації ліпідного обміну у кролів з дитизоновим діабетом.

Наведено результати імуногістохімічного, електронномікроскопічного, морфометричного досліджень і комп'ютерного аналізу зображення нирок 57-ми осіб, які страждали за життя на різноманітні форми псоріазу. Описано морфологію та морфогенез, можливі патогенетичні механізми псоріатичної нефропатії. Запропоновано критерії її морфологічної діагностики та прогнозування перебігу захворювання.

В исследованиях на 40 белых крысах-самцах показано защитное действие энзимного препарата Wobe-Mugos E на функционально-биохимическое состояние почек в полиурическом периоде сулемовой нефропатии в момент формирования тубуло-интерстиционного компонента. На фоне введения препарата увеличивались экскреция ионов водорода, титрованных кислот, тканевая фибринолитическая и протеолитическая активность, а также улучшался энергетический обмен, на что указывало увеличение активности сукцинатдегидрогеназы в корковом веществе почек.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р414-25

Рубрики:

Хвороби нирок

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено вікові особливості реактивності нирок під час експериментального оксалатного навантаження. За результатами дослідження встановлено, що нефротоксичність калію оксалату має чітку вікову залежність та зумовлена особливостями біохімічного забезпечення функції нирок у тварин різного віку. Виявлено, що основним місцем пошкодження ниркових структур у процесі оксалатного навантаження є дистальні відділи нефрону. Це супроводжується дозозалежним пригніченням активності сукцинатдегідрогенази кіркової речовини нирок у молодих та старіючих тварин, активацією даного ферменту у дорослих щурів. Збільшення секреції іонів калію у дистальних відділах нефрону під час дії калію оксалату супроводжується збільшенням інтенсивності процесів ацидифікації сечі, що значно знижує pH та створює умови для виникнення уролітіазу. Одним з проявів оксалатної нефропатії є порушення канальцево-канальцевого балансу іонів натрію внаслідок біохімічних порушень енергозабезпечення системи дистального транспорту іонів натрію незалежно від віку. Залишкові зміни, індуковані калію оксалатом, мають залежно від віку різний ступінь функціональних проявів і потребують спрямованої корекції. Використання виноградної олії для корекції порушень функціонального стану нирок в процесі оксалатної інтоксикації виявило її протективні властивості, що проявляється в попередженні біохімічних зсувів під час гіпероксалурії та попередженні мінералізації оксалатів.

Вплив постійного освітлення на щурів до та з наступним руйнуванням латеральної ділянки перегородки мозку проявляється зменшенням діурезу, зниженням швидкості клубочкової фільтрації з розвитком ретенційної гіперазотемії, пригніченням реабсорбції води та збільшенням екскреції білка. Руйнування латеральної ділянки перегородки мозку в осліплених тварин призводить до нормалізації діурезу, підсилення гіперазотемії без змін швидкості клубочкової фільтрації, відносно даних у тварин тільки після двобічної енуклеації. Встановлено, що реалізація ефекту електрокоагуляції латеральної септальної зони мозку на судинно-гломерулярному рівні регуляції функцій нирок здійснюється через мелатонінозалежні механізми.

Дисертацію присвячено питанням дослідження загальних закономірностей розвитку тубуло-інтерстиційного компонента як основи прогресування і хронізації патології нирок для розробки нових, ефективних патогенетично обгрунтованих засобів корекції функціонально-біохімічного стану нирок за умов розвитку даної патології. Рекомендовано для впровадження в практику охорони здоров'я методів ранньої діагностики та своєчасного лікування тубуло-інтерстиційної дезінтеграції як основи швидкопрогресуючих нефропатій.