Відомо, що основний механізм дії мелатоніну - антиоксидантний. Мелатонін виявляє значну антистресову, імуномодулювальну дії, полегшує адаптацію у разі зміни кліматичних умов, впливає на синхронізацію коливальних процесів в організмі, також є інгібітором статевого дозрівання, причому не є прямою протигонадною його дія. Мелатонін забезпечує захист білкових молекул від окиснювального пошкодження і є однією із головних молекул в системі захисту організму від окиснювального стресу та може виявляти захисні властивості на канальці нирок. За умов гіперфункції шишкоподібної залози спостерігали менш суттєві втрати іонів натрію, проте на тлі гіпофункції втрата іонів натрію була більш суттєвою.

У роботі відображено циркадіанні особливості хроноритмічної організації кислотнорегулювальної функції нирок за умов гіперфункції шишкоподібної залози (ШЗ). На фоні гіперфункції ШЗ виявлено підвищення екскреції іонів водню. Одержані результати вказують на порушення фазової структури ритму екскреції кислот відносно хронограм контрольної групи тварин.

Проведені експерименти надають змогу встановити морфофункціональний стан епіфіза мозку старих щурів за умов стандартного освітлення, враховуючи концентрацію мелатоніну у плазмі крові з паралельним вивченням гістохімічної характеристики окиснювальної модифікації білків пінеальної залози. Основним напрямком цієї серії досліджень обрано вивчення вищезазначених параметрів на фоні одногодинного іммобілізаційного стресу.

Наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі щодо встановлення особливостей екскреторної, кислотнорегулювальної, іонорегулювальної функцій нирок у статевозрілих і статевонезрілих щурів на фоні впливу солей алюмінію та свинцю за умов гіпо- та гіперфункції шишкоподібної залози. Додаткове уведення солей алюмінію на тлі солей свинцю характеризується меншим нефротоксичним впливом зі зменшенням ступеня протеїнурії та втрати іонів натрію з сечею у статевозрілих і статевонезрілих щурів. Гіпофункція шишкоподібної залози зумовлює більш істотну нефротоксичну дію солей свинцю в статевозрілих щурів із більш суттєвими протеїнурією та синдромом втрати іонів натрію з сечею. Водночас, за умов гіперфункції шишкоподібної залози нефрототоксичні впливи солей свинцю є менш істотними. Захисний вплив мелатоніну за умов уведення солей свинцю та алюмінію на екскреторну, кислотнорегулювальну, іонорегулювальну функції нирок є більш ефективним у статевозрілих щурів щодо статевонезрілих тварин, що виявлено у зростанні діурезу, зменшенні екскреції білка, збільшенні екскреції кислот, що титруються, та дистальної реабсорбції іонів натрію у статевозрілих щурів за відсутності даних ефектів у статевонезрілих тварин.

Вивчено морфофункціональний стан шишкоподібної залози (ШПЗ) щурів за умов гострого та хронічного стресів на фоні зміненого фотоперіоду. На підставі проведених гістологічних і морфометричних досліджень встановлено, що морфофункціональні зміни ШПЗ за умов впливу стресових факторів менш виражені у тварин, яким моделювали фізіологічну гіперфункцію епіфізу. У тварин, підданих стресу на тлі гіпофункції ШПЗ, виявлено більш виражені морфологічні зміни паренхіми органу та судинного русла. Експериментально доведено, підвищення функціональної активності ШПЗ щурів за умов гострого стресу та гострого стресу на тлі фізіологічної гіперфункції епіфіза. Встановлено збільшення кількості активних світлих пінеалоцитів, а також збільшення їх морфометричних параметрів. В судинної системи виявлено прояви артеріальної гіперемії. У щурів із гіпофункцією ШПЗ гострий стрес супроводжується змінами протилежного характеру: кількість активних світлих клітин зменшується, а темних, навпаки збільшується. Виявлено зменшення морфометричних параметрів світлих пінеалоцитів, а також порушення реологічних властивостей крові, що свідчить щодо пригнічення функціональної активності ШПЗ. Доведено, що хронічний стрес в поєднанні за умов порушеного фотоперіоду призводить до пригнічення функціональної активності ШПЗ. Виявлено суттєве зниження кількості активних світлих клітин, достовірне зменшення їх морфометричних параметрів та відсутність формених елементів крові у просвітах кровоносних судин.

Погіршення стану здоров'я населення зумовлено антропологічним забрудненням середовища, зокрема, сполуками алюмінію. Залишається недостатньо вивченим питання щодо впливу солей алюмінію на іонорегулювальну функцію нирок. З'ясовано, що екологічне навантаження солями алюмінію супроводжується нефротоксичною дією, що характеризується розвитком втрати іонів натрію з сечею через ушкодження канальцевого відділу нефрона. Гіпофункція шишкоподібної залози зумовлює більш суттєву нефротоксичну дію солей алюмінію у статевозрілих щурів з проявом синдрому втрати іонів натрію з сечею.

Досліджено особливості хроноритмічних перебудов екскреторної функції нирок за умов гіперфункції шишкоподібної залози. Встановлено, що гіперфункція епіфіза спричинила порушення циркадіанної організації екскреторної функції нирок у порівнянні з контрольною групою тварин, яке характеризувалося зміною архітектоніки ритму сечовиділення, зі зниженням його мезору й амплітуди.

Встановлено особливості морфології та функціональної активності шишкоподібної залози (ШПЗ) щурів у разі гострих іммобілізаційних, хронічних стресах та залежно від режимів освітлення. Вивчено особливості морфології паренхіми ШПЗ щурів залежно від впливу різних видів стресових факторів і режимів освітлення. З'ясовано зміни функціональної активності ШПЗ при різних видах стресу та за умов порушеного фотоперіоду. Встановлено залежність морфометричних показників пінеалоцитів від стану функціональної активності ШПЗ. Досліджено стан судинного русла ШПЗ у разі гострого іммобілізаційного та хронічного стресах у поєднанні за умов порушеного фотоперіоду.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р414-1 + Р415.11-1

Рубрики:

Хвороби нирок

Хвороби шишкоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено особливості циркадіанних перебудов кислотнорегулювальної функції нирок за умов гіпофункції шишкоподібної залози (ШЗ). Встановлено, що гіпофункція ШЗ спричинила порушення циркадіанної організації кислотнорегулювальної функції нирок у порівнянні з контрольною групою тварин.

Відображено вплив блокади монооксиду нітрогену (NO) на екскреторну функцію нирок за умов гіпофункції шишкоподібної залози упродовж доби. Блокада синтезу NO спричинила порушення циркадіанної організації екскреторної функції нирок. Одержані результати вказують на суттєві зміни архітектоніки ритму сечовиділення зі зниженням його мезору та амплітуди.

Встановлено, що гостра ниркова недостатність в динаміці її розвитку (з першого по п'ятий день) призводить до посилення процесів вільнорадикального окиснення з суттєвим нагромадженням продуктів вільнорадикального окиснення ліпідів і білків і зменшенням активності компонентів антиоксидантної системи захисту у плазмі крові та в тканині нирок. Найсуттєвіші патологічні зміни проявляються вже на першу добу з тенденцією до зниження на п'яту добу. Встановлено, що різні умови освітлення можуть якісно та кількісно впливати на перебіг гострої ниркової недостатності. Так, постійна темрява зменшує прояви гострої ниркової недостатності, знижуючи прооксидантний вплив на нирки та збільшуючи потужність антиоксидантної системи плазми крові. Постійне світло, навпаки сприяє більш вираженому прояву процесів пероксидації у кірковій речовині нирок і в плазмі крові. Застосування мелатоніну - сильного антиоксиданта - за цих умов коригує прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз плазми крові та нирок щурів, відновлює функціональну діяльність нирок, що є основою для розширення можливостей застосування цього препарату з метою корекції патології нирок шляхом відновлення їх функціональної активності, посилення антиоксидантного захисту та зниження інтенсивності пероксидації макромолекул у плазмі крові та тканині нирок.

Висвітлено історію розвитку пінеології як науки про структурну та функціональну організацію шишкоподібної залози. Увагу приділено особливостям розвитку даної галузі медицини на Буковині. Розкрито вагомий внесок професора М. Г. Туркевича у вивчення епіфізарної ділянки проміжного мозку та циркумвентрикулярної системи мозку. Подано інформацію про досягнення науковців Буковинського державного медичного університету у вивченні анатомічної будови та функцій шишкоподібної залози. Проаналізовано фізіологічні аспекти впливу йодиду цезію на організм залежно від функціонального стану шишкоподібного тіла. Вивчено хроноритми функції щитовидної залози й екскреторної функції нирок у хворих на дифузний токсичний зоб і гіпотиреоз. Охарактеризовано нейроендокринні та біохімічні механізми порушень стрес-лімітувальної та стрес-реалізаційної систем мозку у щурів з синдромом пренатального стресу. Розглянуто вплив комбінованої дії солей важких металів і стресу на хроноритми функціональної, фібрино- та протеолітичної активності нирок. Визначено роль шишкоподібної залози в регуляції хроноритмів діяльності нирок за умов іммобілізаційного стресу.

Наведено систематичний опис шишкоподібної залози (ШЗ), патологічних змін морфології та патофізіології органа за різних патологічних процесів. Увагу приділено визначенню молекулярно-генетичного механізму циркадіанної організації ШЗ, функціонуванню часових генів за фізіологічних умов, формуванню явищ десинхронозу. Досліджено здатність мелатоніну знижувати інтенсивність вільнорадикального окиснення, застосування як геропротектора та як лікувального засобу. Зазначено, що крім мелатоніну, як основного адаптогена, доведено участь інших складових пінеальної залози, зокрема нейропептидів. Визначено зміну структури та функції ШЗ в процесі дії на організм екстремальних чинників: стресу, солей важких металів, зміни світлового режиму гіпоксії, пренатального стресу тощо. Розглянуто зв'язки нервової, ендокринної та імунної систем.

Мета дослідження - встановлення взаємозв'язку між функціональним станом шишкоподібної залози (ШЗ) та синтезом монооксиду нітрогену (NO), а також з'ясування патофізіологічних механізмів порушень хроноритмічної організації екскреторної, іоно- та кислоторегулювальної функцій нирок. Встановлено, що NO є важливим внутрішньоклітинним месенджером регуляції хроноритмів екскреторної, іоно- та кислоторегулювальної функцій нирок. Показано, що ефекти Nω-нітро-L-аргінінової блокади (L-NNA) синтезу NO залежать від функціональної активності ШЗ. L-NNA блокада синтезу NO за умов гіпофункції ШЗ призводить до більш виражених змін інтегральних характеристик хроноритмів основних показників функціонального стану нирок в порівнянні з блокадою синтезу NO на фоні гіперфункції ШЗ. Застосування мелатоніну призводить до корекції хроноритмічних перебудов архітектоніки та фазової структури ритмів більшості досліджуваних показників, викликаних блокадою синтезу NO. Введення блокатора NO L-NNA порушує морфологію пінеалоцитів і нефроцитів щурів за умов постійного освітлення. Введення мелатоніну призводить до певної корегувальної дії на стан пінеалоцитів, а у нирках до зменшення ступеня дистрофії. Встановлені зміни кількісних параметрів хроноритмів екскреторної, іоно- та кислоторегулювальної функцій нирок визначають можливість удосконалення методів ранньої діагностики та профілактики захворювань нирок.

Зазначено, що біологічно активні чинники тимуса впливають на клітинний склад лімфоїдних органів та активність макрофагів у тварин в окремі пори року, що значною мірою пов'язано з підвищенням вмісту в крові тимічного сироваткового чинника (ТСЧ). У дорослих тварин шишкоподібна залоза (ШПЗ) впливає на сезонні особливості відносин вмісту ТСЧ у крові та числа активованих Т-лімфоцитів у селезінці, а також на взаємодію секреторного компонента тимуса з глюкокортикоїдами. Чинники ШПЗ покращують порушені внутрішньо- та міжсистемні циркадні взаємодії у старих тварин.

  Скачати повний текст

При проведении экспериментальных исследований на 20 молодых половозрелых кроликах, 10 из которых содержались в условиях длительного (5 мес) круглосуточного освещения, у последних обнаружено угнетение функционального состояния эпифиза (преимущественно в ночное время суток), а также повышение артериального давления (АД) на 13 % по сравнению с исходным уровнем и на 14,6 % - по сравнению с контролем. В клинической части работы при обследовании 14 молодых (20 - 34 лет) и 32 пожилых (60 - 74 лет) практически здоровых людей отмечена более низкая мелатонинобразующая функция у пожилых людей (при этом у 78 % из них она была ниже средних значений возрастной нормы). В этой же группе выявлена тенденция к более высокому уровню АД. У пожилых пациентов с гипертонической болезнью (39 чел.) мелатонинобразующая функция эпифиза была существенно ниже, чем у практически здоровых пожилых людей. После перераспределения больных гипертонической болезнь в зависимости от уровня артериального давления более низкая мелатонинобразующая функция выявлена у пациентов с более высоким уровнем среднесуточного АД.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.177.32 + Е60*737.16 + Р415.11-29

Рубрики:

Загальна зоологія

Хвороби шишкоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На світлооптичному та електронно-мікроскопічному рівнях досліджено структуру пінеальної залози старих щурів-самців за умов стандартного світлового режиму, а також додаткового одногодинного іммобілізаційного стресу. Проаналізовано репаративну дію епіталону та мелатоніну. Доведено, що мелатонін у порівнянні з епіталоном дозволяє досягти більш ефективного корегування гістологічних та ультраструктурних змін пінеалоцитів старих щурів, що викликані іммобілізаційним стресом.