Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.3-5 + Р418.110.40-37

Рубрики:

Хвороби кишечника

Остеодистрофії

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За допомогою ультразвукового денситометра "Ахілес+" фірми "Lunar" обстежено 105 хворих із порушеннями зрощення переломів кісток. Структурно-функціональні зрушення кісткової тканини виявлено у 80 % обстежених, а у 60 % з них ці зміни мали системний характер. Установлено, що значення показників ультразвукової денситометрії ураженої кінцівки залежить від стану репаративних процесів у зоні перелому. Ультразвукова денситометрія може використовуватися як спосіб оцінки функціональної реабілітації у разі ушкоджень нижніх кінцівок.

На ocновании комплексного обследования 237-ми больных ревматоидным артритом, которые не применяли глюкокортикоиды, и 223-х пациентов, которые принимали системную глюкокортикоидную терапию более полугода, исследована распространенность остеопороза и остеопенического синдрома. Установлено, что остеопенический синдром, ассоциированный с ревматоидным артритом, диагностирован 51,05 % больных, остеопороз - у 39,24 %. При системной гормональной терапии остеопенический синдром наблюдался у 43,05 % больных, а остеопороз - у 52,91%. На основании анализа историй болезней, анамнеза и обследования 635-ти больных ревматоидным артритом и 852-х пациентов, которые длительно принимают глюкокортикоиды, изучены частота и локализация переломов костей, а также их связь с остеопорозом. Распространенность остеопоротических переломов костей у больных ревматоидным артритом составляет 11,34 %, у больных с глюкокортикоид-индуцированным остеопорозом - 21,6 %. При ревматоидном артрите наиболее частой локализацией переломов является перелом Коллиса и большеберцовой кости, у больных с глюкокортикоид-индуцированным остеопорозом - перелом Коллиса и ребер.

The tesis are devoited to the determination of prognostic significance of endocrine disorders and there were worked out differentiated objectives for timely prophylaxis and pharmacological correction of osteoporosis in patient with chirurgical menopausa.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.110.40-37 + Р661.210.12-3

Рубрики:

Остеодистрофії

Періодонтити. Перицементити. Пародонтит. Гранульоми зуба

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У 44-х больных с хроническими неспецифическими воспалительными заболеваниями кишечника (ХНВЗК) изучено состояние костной ткани методом ультразвуковой денситометрии пяточной кости с использованием аппарата "Achilles+". У 79,5 % больных с ХНВЗК диагностирован остеопенический синдром (ОПС) разной степени выраженности, вплоть до остеопороза (ОП). При болезни Крона ОПС встречался чаще (90,9 %), чем при неспецифическом язвенном колите (75,8 %). Выраженность нарушений минеральной плотности костной ткани зависела от длительности и тяжести течения заболевания. Так, у всех пациентов, страдающих ХНВЗК более 10 лет, отмечен ОПС, причем больше чем в 70 % случаев в виде ОП. Значительно чаще (60 % против 14,7 %) ОП наблюдался при тяжелом течении заболевания.

Розглянуто питання діагностики, профілактики та лікування структурно-функціональних порушень кісткової тканини залежно від стану гіпофізарно-гонадної системи та трофічних процесів, віку настання менопаузи, обсягу оперативного втручання та тривалості постменопаузального періоду у жінок з природною та хірургічною менопаузою. З метою визначення нормативних показників ультразвукової денситометрії за умов одномоментного епідеміологічного дослідження обстежено 772 жінки з природною та хірургічною менопаузою. Встановлено фактори ризику остеопенічного синдрому, створено алгоритми та математичні моделі для прогнозування його виникнення за різної етіології менопаузи.

Розглядаються особливості уражень гастродуоденальної та гепатобіліарної систем у хворих на остеоартроз (ОА). Встановлено їх зв'язок з формою основного захворювання, віком хворого. Виявлено зниження моторної та секреторної фукцій шлунка та жовчного міхура. В крові визначено наростання продуктів пероксидного окислення ліпідів та послаблення активності глутатіонової антиоксидантної системи, що супроводжувалось збільшенням концентрації сіалових кислот. На експериментальній моделі ОА показано взаємозв'язок метаболічних змін у крові, морфологічних змін суглобового хряща, гастродуоденальної слизової та тканини печінки. Доведено, що застосований у комплексному лікуванні пилок квітковий проявляє позитивний вплив на клінічний перебіг ОА, гастро-, гепатопротективні та антиоксидантні властивості, в експерименті - на морфологічний стан суглобового хряща, гастродуоденальної слизової та печінкової тканини.

  Скачати повний текст

Вивчено структурно-функціональний стан пародонта й опорного скелета у жінок у різні вікові періоди залежно від функції яєчників. Визначено взаємозв'язок між розвитком захворювань пародонта та станом кісткової системи опорного скелета у жінок у пре- та постменопаузальний періоди. Проведено порівняльний аналіз стану тканини пародонта у жінок репродуктивного віку в дані періоди, зважаючи на структурно-функціональний стан кісткової системи. Розглянуто клінічні особливості перебігу захворювань пародонта у пре- та постменопаузі. Досліджено стан тканин пародонта та перебіг даної хвороби у жінок, які отримують остеотропну та замісну гормональну терапію. Розроблено схеми профілактично-лікувальних заходів щодо профілактики та лікування генералізованих захворюваннях пародонта у жінок у зазначені періоди.

Вперше на підставі комплексного клініко-інструментального обстеження хворих на остеоартроз показано високу частоту виникнення асоційованих нестероїдним протизапальними препаратами (НПЗП) ерозивно-виразкових уражень шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК). Підтверджено, що особливістю діагностики таких уражень є низька інформативність клінічних симптомів, та вказано на доцільність проведення ендоскопічного дослідження гастродуоденальної зони незалежно від наявності чинників ризику НПЗП-гастродуоденопатій. З'ясовано, що ендоскопічними особливостями уражень, що виникають в перші дні лікування НПЗП, є переважна локалізація їх у верхніх відділах шлунка, на відміну від характерної локалізації ерозій та виразок, виявлених на третьому тижні лікування, в антральному відділі. Встановлено, що застосування кишковорозчинної або парентеральної форми такого засобу, як диклофенак натрію, ефективно запобігає його ушкоджуючим впливам на слизову оболонку шлунка в початковий період НПЗП-терапії. Показано особливості еволюції гострих ерозій, виявлених в перші дні дослідження, у випадку продовження НПЗП-терапії. Зазначено, що у разі збереження клініко-лабораторних ознак синовіту та необхідності подальшого лікування засобами даної групи найменшу частоту гастродуоденальних ускладнень відзначено за умов застосування комбінації простої таблетованої форми диклофенаку натрію з синтетичним простагладином (Pgh) E1 - мізопростолом, а також застосування ЦОГ-2-селективного НПЗП-мелоксикаму. Додатковою перевагою останнього є краща суб'єктивна засвоюваність. Розроблено спосіб профілактики НПЗП-асоційованих ерозивно-виразкових уражень шлунка та ДПК,

Оценена эффективность и безопасность лечения больных остеоартрозом с алиментарно-конституциональным ожирением при помощи перорального приема препарата дексфенфлюрамина на фоне низкокалорийной диеты и комплексного лечения. Эффективность и безопасность оценивали по показателям суставного протокола и гемограммы в течение 3 мес. Установлена эффективность и безопасность лечения на фоне комплексной терапии остеоартроза, включая разгрузочную диету.

Обстежено 108 хворих на хронічну ниркову недостатність (ХНН). Верифікацію змін мінеральної щільності кісткової тканини здійснювали із застосуванням двофотонної рентгенівської денситометрії поперекового відділу хребта. Встановлено переважання демінералізації кісток у хворих на захворювання нирок. Остеопенічні зміни кісток мали місце в осіб обох статей при незмінних вікових, зросто-вагових характеристиках, хворих на ХНН. Остеопороз частіше виявлявся у жінок постменопаузного періоду з нормальною масою тіла. У чоловіків остеопороз траплявся вдвічі рідше, асоціював з молодим віком та низькою масою тіла.

A bibliographical review deals with modern data, concerning the diagnosis and treatment of gastropathies induced by nonsteroidal anti-inflammatory drugs in patients with osteoarthrosis.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.510.40-3 + Р418.110.40-37

Рубрики:

Цирози печінки

Остеодистрофії

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено стан мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на хронічний гломерулонефрит і хронічний пієлонефрит. Показано, що демінералізація кісткової тканини поперекового відділу хребта частіше має місце у хворих на хронічний гломерулонефрит. Факторами, що сприяють виникненню остеопорозу у хворих на хронічний гломерулонефрит, є застосування глюкокортикостероїдної терапії, обмеження фізичної активності, нераціональна дієта, наявність нефротичного синдрому та гематурії. У хворих на хронічний пієлонефрит зниження мінеральної щільності кісткової тканини спричинюють значна тривалість хвороби, обмеження кальцію в раціоні, наявність еритроцитурії.

Представлены современные данные об этиологии, патогенезе, диагностике остеопороза и влиянии на его развитие возраста, пола, ожирения и сахарного диабета.

Представлено дані щодо фізіології та морфології кісткової тканини. Визначено поняття вторинного остеопорозу, фактори ризику, механізми розвитку, сучасні методи діагностики та лікування. Розглянуто окремі форми вторинного остеопорозу - глюкокортикоїд-індукований, остеопороз на тлі ревматичних захворювань, ендокринних порушень, захворювань нервової системи, у хворих з метаболічним синдромом, онкологічними захворюваннями, хронічною хворобою нирок. Проаналізовано порушення стану кісткової тканини внаслідок серцево-судинних захворювань, хронічних обструктивних захворювань легенів. Визначено вплив на кістку невагомості та відсутності навантаження. Представлено дані щодо причин ятрогенного остеопорозу з детальним аналізом механізмів впливу на кістку медикаментозних препаратів та сучасних підходів до його лікування. Розглянуто низку питань щодо стану кістки та її ремоделювання, молекулярних і клітинних механізмів порушень за умов різних захворювань, що призвели до вторинного остеопорозу. Виділяють первинний і вторинний остеопороз. У поняття первинний остеопороз включають ідіопатичний, постменопаузальний та сенільний. Найбільш поширеним є вторинний остеопороз, який виникає внаслідок захворювань, прийому лікарських засббів, що негативно впливають на кісткову тканину, впливу чинників навколишнього середовища та інш. Вторинний остеопороз є найбільш тяжким для діагностики та лікування, в зв’язку з чим важливе визначення ключових аспектів його патогенезу, перебігу захворювання та прогнозу. Значну увагу приділено перебігу остеопорозу та підходам до його лікування, визначено спектр лікарських препаратів для його профілактики та лікування.