Приведены результаты исследования, на основании которых определено, что вирусная этиология острых и хронических гепатитов у детей и подростков подтверждается только в половине случаев. Установлена большая частота выявления микст-гепатитов вирусной этиологии (вирусов гепатита B и C), а также в комбинации с другими причинами поражения печени. Рассмотрен опыт применения непрямой неинвазивной иммунофлюоресцентной слайд-диагностики в определении антител к структурным элементам клеток печени при ацикличных формах острого и хронического гепатитов вирусной и невирусной этиологии у детей и подростков.

Обстежено 348 дорослих хворих з HCV-інфекцією або з підозрою на неї за допомогою ІФА та ПЛР методів маркерної діагностики. Найбільш важливим й вірогідним методом специфічної діагностики HCV-інфекції є ПЛР, що дає найменшу кількість помилкових результатів. При цьому у хворих з підтвердженим діагнозом ВГС кількість негативних результатів найнижча (2,86 %). Значна кількість (26,5 %) псевдопозитивних результатів ПЛР на RNA HCV у плазмі хворих, у яких надалі ВГС було виключено, потребує подвійного додаткового обстеження їх у ПЛР на разі двічі негативних результатів ІФА ІІ покоління. Велика кількість псевдопозитивних результатів ІФА ІІ покоління для визначення загальних anti-HCV у хворих, в яких надалі HCV-інфекцію було остаточно виключено, у порівнянні з результатами визначення відповідних Ig M та Ig G у цих же осіб, дозволяють не рекомендувати повторні дослідження за допомогою ІФА ІІ покоління. Підсумовуючи отримані дані, враховуючи відомі рекомендації запропоновано схему обстеження хворих у разі підозри на HCV-інфекцію.

Проанализированы собственные результаты обследования при помощи различных методов ИФА и ПЦР 348-ми взрослых больных с подозрением на ВГС. Наиболее информативным и специфическим методом ее диагностики оказалась ПЦР, которая дала наименьшее количество как ложноположительных (26,5 %), так и ложноотрицательных (2,86 %) результатов. Определение соотношения специфических Ig M и Ig G при первичной диагностике HCV-инфекции рационально как для дифференциации острого и хронического ВГС, так и для подтверждения положительных и отрицательных результатов ПЦР. На достоверность результатов ПЦР для определения RNA HCV не влияет наличие острого и хронического ВГВ, HGV-инфекции. Использование только одних методов ИФА 2 поколения не достаточно как для подтверждения, так и для исключения HCV-инфекции. На основе проведенных исследований усовершенствована схема обследования больных с подозрением на HCV-инфекцию.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.16-43

Рубрики:

Вірусні гепатити. Епідемічний гепатит (хвороба Боткіна). Вірусні гепатити А, В, С та інші

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.16-48

Рубрики:

Вірусні гепатити. Епідемічний гепатит (хвороба Боткіна). Вірусні гепатити А, В, С та інші

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: хронічний гепатит С, кріоглобулінемія, цитокіни
Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.16-451

Рубрики:

Вірусні гепатити. Епідемічний гепатит (хвороба Боткіна). Вірусні гепатити А, В, С та інші

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.16-4

Рубрики:

Вірусні гепатити. Епідемічний гепатит (хвороба Боткіна). Вірусні гепатити А, В, С та інші

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель исследования - изучение особенностей течения хронического панкреатита (ХП) и способов преодоления полиморбидности пациентов с заболеваниями органов пищеварения. Объект исследования - амбулаторные карты 3 010 больных ХП, которые находились на обследовании и лечении в Житомирской областной клинической больнице им. А. Ф. Горбачевского с 1993 по 2003 гг. Метод исследования - клинико-статистический при помощи компьютерных программ Excel и Statistica. Среди больных ХП с тяжелым и средней тяжести течением заболевания преобладают пациенты мужского пола. Больше половины из них (66,8 %) оперированные. Удельный вес сочетания хронического вирусного гепатита с ХП значительно превышает удельний вес лиц, инфицированных вирусами гепатита B и C в общей популяции. Высокий удельный вес сочетания ХП с хроническим гепатитом, гастродуоденальной язвой, желчным рефлюксом и метаболическим синдромом свидетельствует в пользу патогенетической связи между этими нозологическими единицами по типу синтропии. Это дает врачу общей практики определенные преимушества, но и требует от него серьезного клинического мышления, ибо существующие стандарты и протоколы обследования и лечения ориентированы на конкретную нозологическую единицу и игнорируют полиморбидность пациентов. Преодоление полиморбидности лежит на пути разработки алгоритмов диагностики и лечения синтропных заболеваний.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.16-46 + Р514.16-52

Рубрики:

Вірусні гепатити. Епідемічний гепатит (хвороба Боткіна). Вірусні гепатити А, В, С та інші

Шифр НБУВ: Ж69231/мед. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: вірусний гепатит, інтерферон
Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.16-451

Рубрики:

Вірусні гепатити. Епідемічний гепатит (хвороба Боткіна). Вірусні гепатити А, В, С та інші

Шифр НБУВ: Ж69231/мед. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто дихальні тести як метод діагностики у хворих на хронічні вірусні гепатити. Вони дозволяють діагностувати хронічний гепатит і диференціювати його клінічні стадії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.510.11-4 + Р514.16-4

Рубрики:

Гепатити

Вірусні гепатити. Епідемічний гепатит (хвороба Боткіна). Вірусні гепатити А, В, С та інші

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены основные концепции морфогенеза и молекулярные пути патогенно индуцированного апоптоза в печени; освещена экспрессия иммуногистохимических маркеров (p53, BCL-x, Bax, CD95-Fas) и микроскопическая характеристика патогенно индуцированного апоптоза гепатоцитов при хроническом вирусном гепатите В и С.

Освещены результаты тестирования доноров крови на вирусы гепатитов B и C в период 2001 - 2005 гг. по Житомирской области. При этом обнаружен значительный резервуар носителей вирусов гепатита В и С среди здоровой популяции населения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.16-43 + Р413.510.11-43

Рубрики:

Вірусні гепатити. Епідемічний гепатит (хвороба Боткіна). Вірусні гепатити А, В, С та інші

Гепатити

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено поширеність вірусу гепатиту С (HCV) на популяційному рівні серед практично здорових людей - донорів крові, проведено генотипування циркулюючих в Україні вірусів гепатиту С. Зроблено грунтовну сероепідеміологічну оцінку поширення HCV в осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС). Відзначено, що в групі учасників ліквідації наслідків аварії (ЛНА) на ЧАЕС HCV інфікованість асоційована з розвитком хронічного гепатиту та зі збільшенням частоти захворювань щитовидної залози, гематологічної патології (лімфаденопатії, тромбоцитопенії, геморагічні васкуліти), хронічних запальних процесів, підвищенням частоти гострого інфаркту міокарда, порушеннями ліпідного обміну. Досліджено збільшення ризику розвитку віддалених онкологічних наслідків опромінення за умов персистенції вірусів гепатиту С. Визначено високий рівень сероконверсії в групі учасників ЛНА (7,12 %), особливо реконвалесцентів гострої променевої хвороби (17,56 %). Викладено питання про посилення заходів з профілактики HCV-інфікування.

Вперше в Україні запропоновано новий науковий підхід для визначення ступеня фіброзу печінки на підставі комплексної ультразвукової діагностики (УЗД) із послідовним використанням 2D-візуалізації, доплерографії та 3D+PD-режиму. Встановлено залежність між морфологічними змінами на стадії фіброзу та змінами середньої лінійної швидкості портального кровоплину, визначеної за допомогою методу дуплексного сканування v. porta, що дозволяє застосовувати цей метод для визначення цих стадій фіброзу печінки. Вперше науково обгрунтовано алгоритм застосування УЗД у хворих на хронічний гепатит С (ХГС), розроблено критерії прогнозування його перебігу та контролю за ефективністю лікування. Науково обгрунтовано застосування сеансів плазмаферазу в комплексному лікуванні хворих на ХГС, що покращує переносимість терапії, зменшує кількість алергічних проявів.

Удосконалено методи діагностики та прогнозування перебігу вірусних гепатитів, розроблено нові критерії для визначення імовірності жовтяниць пухлинного генезу у хворих з синдромом холестазу на підставі дослідження вмісту у сироватці крові орозомукоїду та його глікоформ. Проаналізовано результати обстеження 181-го хворого на жовтяничні форми гострих вірусних гепатитів, хронічні вірусні гепатити, цироз печінки та з новоутвореннями, що призвели до жовтяниці. Встановлено залежність вмісту орозомукоїду від етіології, варіанту перебігу та ступеня тяжкості вірусного гепатиту. Досліджено зв'язок між вмістом орозомукоїду, рецепторним антагоністом інтерлейкіну-1, інтерлейкіном-6 та середніми молекулами. Виділено вагомі діагностичні критерії для диференційної діагностики холестазу вірусного та пухлинного генезу, якими є вміст орозомукоїду та співвідношення його глікоформ.

Висвітлено методи діагностики вірусних гепатитів швидкими імунохроматографічними тестами. Одержані результати підтверджено імуноферментним аналізом. Доведено високу чутливість і специфічність швидких тестів. Зроблено висновок про доцільність їх використання як на догоспітальному етапі в поліклініці, так і за умов стаціонару.

Исследованы возможности быстрого интраоперационного иммунохроматографического определения наличия антител к вирусу гепатита С в ткани трепанобиоптатов печени и цельной крови 20 больных хроническим вирусным гепатитом C. Установлена 100 % чувствительность иммунохроматографического экспресс-метода в цельной крови и 90 % чувствительность в ткани трепанобиоптатов печени, экспресс-метод рекомендован для интраоперационного использования в хирургии и трансплантологии с целью срочного выявления антител к вирусу гепатита C в ткани печени и профилактики заражения инфекционным заболеванием медицинского персонала. В случае получения ложноотрицательного результата в биоптате ткани органа рекомендовано дополнительное выявление вируса гепатита С в крови методами ПЦР или ИФА для диагностики вирусного гепатита C.

Приведены данные о современных серологических и молекулярно-биологических методах диагностики вирусных гепатитов B и C. Сделан вывод о том, что эффективная противовирусная терапия зависит от правильного использования этих методов.