Цель работы - определить частоту выявления специфических антител против возбудителей клещевых и ряда других инфекционных болезней в сыворотке крови пациентов с лимфаденопатией. Под наблюдением находились 68 больных, которые получали амбулаторное и стационарное лечение в Тернопольской университетской больнице и Тернопольском областном клиническом кожно-венерологическом диспансере. В исследовании приняли участие 41 (60,3 %) женщина, 27 (39,7 %) мужчин в возрасте от 20 до 63 лет. Для лабораторного подтверждения Лайм-боррелиоза (ЛБ) использовали двухэтапную серологическую диагностику (ELISA, иммуноблот); гранулоцитарного анаплазмоза человека (ГАЧ) и других инфекционных болезней, которые могли быть причиной лимфаденопатии - реакцию непрямой иммунофлуоресценции, в том числе мультиплексную, с использованием технологии БИОЧИП. Специфические антитела IgM и/или IgG против комплекса B. burgdorferi s. l. обнаружены у 45,6 % из 68 больных. В дальнейшем сыворотку крови 33 пациентов с лимфаденопатией, обследованных на антитела против возбудителей ЛБ, исследовали на наличие специфических IgM и IgG против A. phagocytophilum. Положительные результаты поиска хотя бы одного класса антител только против A. phagocytophilum получены у 24,2 % обследованных, положительные или промежуточные результаты только против B. burgdorferi s. l. - у 12,1 % пациентов, одновременно против обоих возбудителей - у 60,6 %. Антитела против EBV-CA выявлены в сыворотке крови 46,9 % пациентов, Parainfluenza virus type 1 - у 40,6 %, HHV-6 - у 37,5 %, HSV-1 - у 34,4 %, EBV-EA і Toxoplasma gondii - у 31,3 %, Coxsackievirus type A9 и HIV-2 - у 6,3 %. Выводы: антитела против возбудителей ЛБ обнаружили у трети пациентов с лимфаденопатией, коинфекции ЛБ и гранулоцитарного анаплазмоза человека - у более половины обследованных. Кроме того, с различной частотой выявляли специфические антитела против 18 возбудителей других инфекционных болезней. Почти половина положительных результатов - антитела против вируса парагриппа первого типа и вируса Эпштейна-Барр.

Лайм-бореліоз (ЛБ) є найпоширенішим трансмісивним захворюванням, що передається кліщами. Дана хвороба є значною медичною проблемою з огляду на можливість ураження багатьох органів і систем, схильністю до хронізації та тривалої втрати працездатності та інвалідності. На даний час існує тенденція до зростання захворюваності на хворобу Лайма в Сумській обл. Так, в Україні у 2015 р. інцидентність складала 7,96 на 100 тис. населення, а у 2019 р. - зросла до 10,62. Перевищення середнього рівня показників реєструється у Київській (29,0), Черкаській (25,4), Вінницькій (23,09), Сумській (25,89) обл. та м. Київ (2,54). Пік активності кліщів в Україні реєструється у травні, якийзбільшився у 4,23 разу. Найбільший відсоток хворих припадає на працездатне населення, та завдає значних збитків державі. Збільшення кількості випадків захворювання говорить про масове поширення збудників хвороби Лайма у Сумській обл. Для того, щоб запобігти їх розповсюдженню, необхідно вивчити усі можливі причини даної хвороби та знайти шляхи їх вирішення. Це стало підставою для створення уніфікованого анонімного опитувальника, який висвітлює основні питання стосовно даного захворювання з позиції різних категорій населення. Уніфікована анонімна "Анкета хворого на хворобу Лайма" вміщує 16 питань із варіантами відповідей та можливістю вносити власні коментарі. Перша група запитань стосується тендерних, вікових та соціальних даних осіб, що проходять анкетування (найбільший відсоток хворих припадає на працездатне населення (42,86 %). У наступній групі запитань з'ясовуються епідеміологічні особливості даної патології (обставини, дата, час, місцевість, локалізація присмоктування кліща). Найчастіше напади кліщів відбувалися під час відвідування лісопаркових осередків міста, що встановлено у 42,86 % випадків та більшість опитаних відмічає напади кліщів у червні та липні, що становить 39,29 %. Інші питання спрямовані на знання профілактики Лайм-бореліозу. Наступна група запитань спрямована на з'ясування клінічних особливостей перебігу хвороби (частим місцем присмоктування кліща є нижні кінцівки (46,43 %), серед клінічних форм Лайм-бореліозу переважає еритемна (91,07 %). За даними анонімного анкетування було проаналізовано й оцінено інформованість хворих, які одержували лікування в КНП СОР МКЦИХТД ім. 3. Й. Красовицького та Університетській клініці СумДУ, щодо діагностики, клінічних ознак та заходів профілактики хвороби Лайма.

Наведено результати поширення рикетсій групи кліщових плямистих гарячок в Україні. Досягнутий прогрес у вивченні рикетсій пов'язаний із вдосконаленням методів їх виявлення та ізоляції. Мета роботи - вивчити поширення рикетсій групи кліщових плямистих гарячок, у тому числі збудника марсельської плямистої гарячки, у різних регіонах України. Висновок: доведено ендемічність рикетсійних інфекцій групи кліщових плямистих гарячок в Україні. Одержано дані про нові види переносників і полівекторність природних осередків. Встановлено циркуляцію збудника марсельської плямистої гарячки шляхом серологічного моніторингу сукупного населення.

Викладено нові підходи до вирішення актуального науково-практичного завдання сучасної медицини - поліпшення діагностики та результатів лікування хворих з Лайм-бореліозом, поєднаним у різних варіантах із вперше діагностованим туберкульозом легень і з лямбліозом. З'ясовано обізнаність пацієнтів щодо Лайм-бореліозу. Вивчено епідеміологічні, клінічні та серологічні критерії його безеритемної форми, поєднаної з вперше діагностованим туберкульозом легень і з лямбліозом. Вивчено етіологічну структуру Лайм-бореліозу за наявності супутніх вперше діагностованого туберкульозу легень і лямбліозу. Оптимізовано комплексну терапію хворих і з використанням рифампіцин та орнідазолу. Обгрунтовано необхідність проведення у пацієнтів із вперше діагностованим туберкульозом легень, за наявності у них інтоксикаційного синдрому, ознак ураження серцево-судинної та травної систем і факту присмоктування кліщів в анамнезі, додаткового лабораторного обстеження на Лайм-бореліоз і лямбліоз, застосовуючи двоетапне (ІФА, імуноблот) виявлення у сироватках крові антитіл класів IgM та IgG до В. burgdorferi s. І. і паразитоскопію калу на наявність цист лямблій.

Значення метиленового синього (МС) в лікуванні метгемоглобінемії, малярії та інфекцій сечовидільних шляхів (ІСШ) добре відоме. Антимікробний, протизапальний та антиоксидантний ефект МС був продемонстрований у різних дослідженнях in vitro і in vivo. Необхідність віднайти ліки від COVID-19 привернула увагу дослідників та практичних лікарів в усьому світі до МС. Огляд включає різний досвід використання МС, у тому числі в пацієнтів, які отримували МС під час епідемії COVID-19 із профілактичною метою, а також власний досвід із цієї теми. МС широко застосовується як барвник у різних галузях біології - у діагностичних процедурах та лікуванні різних захворювань, включаючи отруєння ціанідом та чадним газом, і вважається нетоксичним. Ефективність МС при лікуванні пацієнтів із множинними невеликими каменями в нирках, особливо з інфікованими каменями, та запобігання утворенню нових каменів були продемонстровані в 5-річному дослідженні. Крім того, завдяки протигрибковому потенціалу та антимікробному ефекту МС зменшує симптоми ІСШ, покращує якість життя та запобігає рецидивам захворювання. Запатентований комплекс МС з екстрактом листя шавлії та екстрактом плодів журавлини великоплідної (Пембіна-Блю) продемонстрував значне зменшення болю, спазмів у хворих на цистит. З огляду на обмежену кількість доступних методів лікування ІСШ та одночасне збільшення резистентності до препаратів потреба в пошуку нових безпечних і ефективних методів лікування ІСШ надзвичайно актуальна. З огляду на те, що МС є схваленою FDA сполукою, яка вже використовується для розв'язання різних терапевтичних завдань, а також завдяки окремим антиоксидантним, протигрибковим, антибактеріальним та протизапальним механізмам, що наведені в цьому огляді, МС можна розглядати як багатообіцяючі ліки на майбутнє.

Останніми роками у світі зафіксовано зростання захворюваності на Лайм-бореліоз (хворобу Лайма (ХЛ)), що зумовлює необхідність у постійній епідемічній і клінічній настороженості. Збудником ХЛ є спірохета Borrelia burgdorferi, а переносниками - кліщі Ixodes ricinus. У місці присмоктування кліща виникає мігруюча еритема, яка є маркером шкірної маніфестації ХЛ 2 ранньої локалізованої (I) стадії хвороби. За наявності мігруючої еритеми діагностика Лайм-бореліозу не викликає труднощів, проте за її відсутності та відомостей про кліщову інокуляцію встановлення діагнозу є утрудненим. Своєчасне виявлення та лікування ХЛ важливе для запобігання хронізації цього захворювання, його прогресування з поліорганними ураженнями та ускладненнями, одним з яких є бореліозна лімфоцитома (БЛ), що належить до патогномонічних шкірних виявів ХЛ як ознака дисемінованої (II або III) стадії. БЛ діагностують на підставі позитивних результатів серологічних тестів - за виявленням антитіл до B. burgdorferi. Визначальне значення для встановлення діагнозу має локалізація БЛ і мочки вушних раковин, ареоли сосків молочних залоз, підкрильцеві западини, потилиця, мошонка, тил стоп. Лікування як мігруючої еритеми, так і БЛ полягає у призначенні антибіотиків. Описано рідкісний випадок БЛ з локалізацією патологічного процесу на шкірі лівого вуха у пацієнтки з тривалістю захворювання понад 15 років. План лікування було складено за двома напрямами: перший включав антибіотики та синтетичний препарат, який гальмував активність T-лімфоцитів, не впливаючи на B-лімфоцити; другий - патогенетичні препарати, що підвищували продукцію антитіл, зменшуючи вияви вторинного імунодефіциту, та мали протизапальний ефект. Представлено знімки хворої у динаміці у міру одужання. Після проведеної терапії у хворої досягнуто клінічного одужання.

Бореліоз Лайма - ендемічна хвороба Західної України. Інфекції викликають представники роду Borrelia. Проведено обстеження 275 дітей віком від 1 до 18 років у лабораторії Центру з вивчення Лайм-бореліозу та інших інфекцій, що передаються кліщами. Серологічне дослідження дітей проводили за методом двохетапної діагностики, використовуючи насамперед ІФА та підтверджуючи результати імуноблотом. Проведено базові дослідження, пов'язані з клінічними та імунологічними обстеженнями, включаючи дані ІФАІ Immunoblot EUROLINE Borrelia RN-AT. Обстежено 275 дітей. Серед них 179 дітей із Тернопільської області, 31 - із Житомирської, 30 - із Хмельницької і 35 - із Рівненської обл. і віком 1 - 18 років. Діти мали неспецифічні прояви інфекції, а саме: слабкість, в'ялість, недомагання. У них проводився скринінг крові на наявність IgM і IgG до B. burgdorferi s.l. Висновки: генотип B. burgdorferi sensu stricto виявлено у дітей деяких регіонів України - Тернопільської, Житомирської, Хмельницької, Рівненської обл. IgM до антигенів Ospc B. garinii переважали над Ospc b. afzelii, Ospc b. burdorferi у дітей Тернопільської обл. ІgG до антигенів Vlse B. burdorferi переважали над відповідними антигенами B. afzelii, Vlse B. garinii у дітей Тернопільській обл. Рівень антитіл до антигенів Ospc B. garinii, Ospc b. afzelii, Ospc b. burdorferi в Хмельницькій обл. переважає над рівнем антитіл антигенів по інших обстежених областях. Порівняно з Тернопільською обл., другою за ендемічністю щодо Лайм-бореліозу, є Хмельницька обл., оскільки рівень титру антитіл IgG у дітей Тернопільської (17,3 %) і Хмельницької (10 %) обл. значно вищий, аніж у Житомирській (6,4 %) та Рівненській (2,8 %) обл.

Узагальнено досягнення світової науки та результати власних досліджень авторів. Основну увагу приділено епідеміології, клінічним проявам, діагностиці та терапії Лайм-бореліозу. Наведено нові дані про засоби збору кліщів у довкіллі, зараженість їх бореліями та іншими збудниками, професійні ризики інфікування (лісівники), ураження різних органів і систем людського організму у випадку цієї інфекції, її поєднання з іншими хворобами, а також обізнаність населення з проблемою Лайм-бореліозу.

Мета огляду - проаналізувати використання біосенсорів DNAzyme для виявлення патогенів. Останнім часом ДНКзими набувають все більшого значення як біосенсори в різних областях аналізу: від детекції іонів металів у навколишньому середовищі до досліджень у тераностиці та виявлення мікроорганізмів. Незважаючи на можливість рутинного використання складних інструментальних методів виявлення патогенної мікробної контамінації, такі підходи пов'язані з витратою часу, скрутним попереднім обробленням зразків та наявністю дорогих приладів. Специфічні щодо патогенів ДНКзими пропонують як альтернативні інструменти, що мають цілу низку переваг: неінвазивний швидкий аналіз із виявленням бактерій in situ і в режимі реального часу, високачутливість і селективність. Широкий спектр тестів на основі патогенспецифічних ДНКзимів було розроблено з використанням колориметричних і флуоресцентних методів, що надають змогу визначати патогенну бактеріальну контамінацію у різних зразках. В огляді узагальнено інформацію про способи підбору патогенспецифічних ДНКзимів in vitro, різні стратегії, що їх використовують для конструювання сенсорів, та потенційного застосування в тераностичній практиці.

Описано клінічний випадок тяжкого перебігу імпортованої тропічної малярії у жителя Києва. Діагноз був встановлений на 6-ту добу хвороби за наявності ознак церебральної форми хвороби. У пацієнта розвинулись тяжкі ускладнення внаслідок пізньої діагностики і несвоєчасно розпочатого лікування: малярійна кома, малярійний алгід, гострий респіраторний дистрес синдром, нозокоміальна пневмонія, гостра ниркова недостатність, малярійний гепатит, гемолітична анемія тяжкого ступеня. Пацієнт одужав. Ознаки анемії прогресували після елімінації збудника і зберігались після виписки з стаціонару.

Гарячка Західного Нілу (WNF) - найбільш розповсюджена арбовірусна інфекція з трансмісивним механізмом передачі, викликана вірусом Західного Нілу (WNV), що присутній на всіх континентах, за виключенням Антарктиди. WNV має високий епідемічний потенціал, становить загрозу для здоров'я населення в усьому світі завдяки швидкому глобальному розповсюдженню, формуванню нових природних осередків і здатності спричиняти епідемії в ендемічних регіонах. За останні 20 років зареєстровано численні епідемічні спалахи хвороби серед людей, птахів та коней, пов'язані з WNV. Вперше на території України WNV виявлений в 70-х роках XX ст., проте на сьогодні клінічні та епідеміологічні аспекти залишаються вивчені недостатньо. Проаналізовано епідемічну ситуацію щодо WNF в Полтавській області за 2011 - 2018 рр., з'ясовані епідеміологічні та клінічні особливості серологічно підтверджених випадків гострої WNF. Це перший актуальний огляд про випадки WNF в Полтавському регіоні, результати якого свідчать про розповсюдженість WNV в центральній частині України. Мета дослідження - з'ясувати епідеміологічні та клінічні прояви гарячки Західного Нілу в Полтавській області. Проаналізовано випадки WNF в Полтавській області за 2011 - 2018 рр., згідно з річними звітними формами МОЗ України. Загалом серологічне дослідження парних сироваток крові на специфічні антитіла класу IgG до WNV проведено 232 хворим із гарячковими станами, що потребували обстеження на WNF. Клінічний перебіг вивчено при ретроспективному аналізі 14 історій хвороб пацієнтів з WNF, які знаходилися на лікуванні в Полтавській обласній клінічній інфекційній лікарні. Установлено, що в Полтавській області впродовж 2011 - 2018 рр. зареєстровано 35 випадків гострої WNF, з найбільшою кількістю - 14 осіб у 2012 р. Серологічне обстеження на специфічні маркери WNV 232 хворих із гарячковими станами дозволило виявити 57 (24,6 %) серопозитивних пацієнтів. Гостра WNF діагностована в 35 (15,1 %), перенесена - у 22 (9,5 %) осіб. Аналіз історій хвороб пацієнтів з гострою WNF показав, що найбільш вразливими виявилися особи жіночої статі (64,1 %), а середній вік обстежених становив 46,28 +- 0,30 року. Згідно з епідеміологічним aнамнезом, серед хворих перевaжали жителі міст - 71,4 %, усі (100 %) відмічали укуси комарів, захвoрювання мало сезoнний характер з найбільшою (78,6 %) кількістю випадків у липні-серпні. Клінічний перебіг WNF в усіх (100 %) хворих мав середньотяжку форму та характеризувався поліморфізмом клінічних проявів. Провідними клінічними синдромами були: гарячковий (100,0 %), інтоксикаційний (100,0 %), катаральний (50,0 %), алергічний (42,8 %), диспепсичний (35,7 %) та лімфаденопатія (28,5 %). Таким чином, проведені дослідження показали, що на території Полтавського регіону є всі умови для формування природного осередку гарячки Західного Нілу. Західнонільська гарячка мала типовий перебіг.

За 10 років епіднагляду з 2010 р. виявлено 28 випадків захворювань на геморагічну гарячку з нирковим синдромом. Клінічні прояви захворювання переважно були середньотяжкими, усі захворювання закінчилися одужанням хворих. Епідемічний процес геморагічної гарячки з нирковим синдромом зумовлений переважно циркуляцією в природних осередках гантавірусів серогруп Puumala і Dobrava. Відзначався переважно побутовий механізм передачі збудника, інфікування реалізовувалося в основному аерогенно-пиловим шляхом, джерелами збудника були мишоподібні гризуни. Спонтанно заражені вірусом геморагічної гарячки з нирковим синдромом 8 видів гризунів, 2 види нориць, сірий заєць і лисиця руда.

Нейроборрелиоз - инфекция, вызванная спирохетами, может поражать периферическую или центральную нервную систему на ранних или поздних стадиях заболевания. Цель работы - анализ современной научной литературы по вопросам клинических проявлений, диагностики раннего и позднего нейроборрелиоза Лайма. Проведен анализ научной литературы, связанной с диагностикой нейроборрелиоза. Согласно исследованиям авторов, клиническая картина варьируется в зависимости от стадии заболевания, и нейроборрелиоз регистрируют у 25 % пациентов с болезнью Лайма. Клинические проявления этого нередкого расстройства зависят от поражения неврологических структур, которые вовлекаются в первую очередь. Полная клиническая картина нейроборрелиоза может имитировать другие заболевания, поэтому нетипичные симптомы могут привести к задержке или неправильной диагностике. Выводы: заболеваемость нейроборрелиозом, по-видимому, намного выше, чем предполагалось ранее. Исследование спинномозговой жидкости (обнаружение специфических антител IgM и IgG к Borrelia burgdorferi) имеет важное значение для диагностики раннего и позднего нейроборрелиоза, поскольку успешное лечение раннего нейроборрелиоза может предотвратить тяжелые последствия позднего нейроборрелиоза.

22 червня 2019 р. відбувся освітній захід "Лекторій сімейного лікаря: що приховує лихоманка?". Провідні українські спеціалісти та науковці висвітлили сучасні уявлення про етіологію та патогенез лихоманки, принципи дифе- ренційної діагностики та лікувально-діагностичної тактики. Матеріали заходу стануть корисними як для студентів медичних університетів, так і лікарів усіх спеціальностей.

Хвороба Лайма є найпоширенішою трансмісивною інфекційною хворобою, вектором для якої виступають кліщі. Діагностичний підхід залежить від форми захворювання, але як і раніше серед стратегій перевага надається клінічній діагностиці. Методом вибору серед лабораторних тестів є визначення сироваткових антитіл. Збудник хвороби чутливий до антибіотиків одразу декількох класів, при цьому їх вибір та доза базуються на синдромі хвороби. Після хвороби у пацієнтів можуть залишатися неспецифічні симптоми, за наявності яких не рекомендується додаткова антибіотикотерапія. Автори нижченаведених рекомендацій виступають проти перевірки кліщів на наявність Borrelia burgdorferi після укусу. Профілактична антибіотикотерапія рекомендується дітям і дорослим протягом перших 72 годин лише у випадку з високим ризиком розвитку інфекції. Дотримання простих правил індивідуального захисту, застосування репелентів і своєчасний огляд дозволять уникнути розвитку інфекції.

Дисертаційна робота присвячена удосконаленню епідеміологічного та паразитологічного нагляду за триденною малярією Р. vivax в період елімінації в Республіці Таджикистан. На основі проведеного епідеміологічного аналізу установлено соціальну й економічну значущість малярії для громадського здоров’я й економічних складових Республіки Таджикистан. Оцінено показники епідеміологічної ефективності протиепідемічних заходів у різних вікових групах населення. Доведено, що найстабільнішими є паразитарні системи (Р. vivax - An. superpictus, Р. vivax - An. pulcherrimus), виявлено слабку маніфестність клінічних симптомів серед хворих на триденну малярію після пролонгованої інкубації, особливо в першому півріччі. Вперше встановлено при клінічних лабораторних дослідженнях низький рівень паразитемії у крові хворих після подовженої інкубації. Доведено відсутність стійкості плазмодіїв при лікуванні хлорохіном і примахіном, відсутність паразитоносійства у переделімінаційному періоді на тлі лікування хворих на триденну малярію. Епідеміологічна ситуація в Республіці Таджикистан характеризувалася низьким рівнем захворюваності населення (0,4 на 100 тис. населення), реєстрували завезені випадки малярії мігрантами і спорадичні випадки місцевої передачі збудника. У структурі збудників завезеної малярії переважну більшість мають Р. vivax (більш ніж 95 %). Установлено екологічні, епідеміологічні та соціальні фактори, які призводять до поширеності циркуляції паразита малярії (Р. vivax) і ускладнюють епідеміологічну ситуацію; особливі природно-кліматичні умови призводять до активного виплоду комарів An. pulcherrimus та інших. На основі оцінки всіх факторів з використанням географічної інформаційної системи (ГІС) проведено стратифікацію регіонів країни з різним рівнем епідеміологічного маляріогенного потенціалу (від 0,1 до 1,6 на 100 тис. населення), що дало змогу диференційовано підходити до реалізації пріоритетних напрямів профілактики малярії з урахуванням ризиків можливого інфікування населення. Обґрунтовано етапи боротьби з малярією, які визначаються терміном інтенсивності проявів епідемічного процесу й ефективності проведених протиепідемічних і протипаразитарних заходів; установлено епідеміологічні, медичні та соціально-економічні складові для досягнення елімінації триденної малярії у Республіці Таджикистан. Сформульовано та обґрунтовано основні напрями вдосконалення епідеміологічного нагляду (спостереження) і профілактики малярії. Результати дослідження стали основною базою для розробки Національної програми боротьби з малярією 2006 - 2010 рр., створення і затвердження Міністерством охорони здоров’я Республіки Таджикистан нормативних і методичних постанов.

Присвячено вивченню клініко-інструментальних особливостей ураження нервової системи у разі хронічної форми хвороби Лайма (ХЛ) з метою удосконалення їх діагностики та тактики лікування. У дослідження було залучено 112 чоловік. Верифікація діагнозу ХЛ серед пацієнтів основної групи проводилась методами ІФА та Блот-аналізу. Під час дослідження виявлено та вивчено поліморфізм уражень нервової системи у пацієнтів з хронічною формою ХЛ, в структурі якого переважали ураження ЦНС та визначено частоту уражень інших органів та систем. Проведено комплексне вивчення особливостей лабораторно-інструментальних показників: серологічні показники крові, ліквору, імунного статусу, МРТ головного та спинного мозку, біоелектричної активності головного мозку та когнітивних порушень, для діагностики яких уперше в Україні використано метод когнітивних викликаних потенціалів РЗОО та доведено доцільність його застосування. Під час проведеного дослідження вдосконалено комплексну етіопатогенетичну терапію для лікування хронічної ХЛ з переважним ураженням нервової системи й оцінено її ефективність. Отримані результати можуть бути використані в практичній медицині для діагностики та лікування хронічних форм ХЛ з переважним ураженням нервової системи.

Представлен клинический случай тяжелой микст-малярии (Pl. falciparum, Pl. malariae) у пациента украинского происхождения. Проанализированы методы диагностики, лечения и патогенетические особенности течения данного заболевания.

Проведені дослідження свідчать про те, що в 2016 р. у порівнянні з 2015 р. збільшилася кількість звернень постраждалих з приводу укусів кліщами I. ricinus. Виявлення борелій у кліщах, що присмокталися до людини, є важливим тестом для оцінки необхідності превентивного лікування з метою профілактики хвороби Лайма. Встановлено зростання ризику розвитку хвороби Лайма внаслідок укусів таких кліщів за показником відношення шансів від 4,8 (95 % ДІ 1,45 - 15,82) у 2015 р. до 8,3 (95 % ДІ 4,46 - 15,29) у 2016 р. та 7,5 (95 % ДІ 4,37 - 12,84) за 2015 - 2016 рр. Встановлено, що більша частина території Чернівецької області є ендемічною за хворобою Лайма. Спостерігається подовження періоду активності кліщів з березня по листопад, що може бути пов'язано з кліматичними змінами й поступовим пристосуванням кліщів до жорсткіших умов перебування.

Звернено увагу лікарів до можливості завезених випадків тропічної малярії. Україна відноситься до країн з недостатньою забезпеченістю протималярійними препаратами.

Привлекается внимание врачей на возможность завезенных случаев тропической малярии. Украина относится к странам с недостаточной обеспеченностью противомалярийными препаратами.