У хворих на туберкульоз легенів, яким проведено хірургічне лікування, виявлено ефективність застосування внутрішньотканинного електрофорезу в комплексі лікування. Встановлено позитивний вплив внутрішньотканинного електрофорезу на динаміку клінічних симптомів у передопераційний період, більш сприятливий перебіг післяопераційного періоду за рахунок зменшення кількості післяопераційних легенево-плевральних ускладнень, а також покращання ефективності лікування післяопераційних легенево-плевральних ускладнень, які вже виникли.

Дисертацію присвячено вивченню питанню лікування туберкульозу легень шляхом використання патогенетичних засобів терапії. Розроблено новий метод лікування туберкульозу легень, який грунтується на використанні у комплексній терапії ультразвуку низькочастотного діапазону. Встановлено, що застосування низькочастотної ультразвукової терапії дозволяє прискорити процеси розсмоктування вогнищево-інфільтративних змін, загоєння порожнин розпаду в легеневій тканині, припинення бактеріовиділення та зменшення частоти утворення великих залишкових змін. Запропоновано теоретично обгрунтовану методику низькочастотної ультразвукової терапії, ефективність якої підтверджено практично. Доведено, що під впливом низькочастотного ультразвуку відбувається незначне підсилення процесів ліпопероксидації, пригнічення системи антирадикального захисту та підвищення рівня ендогенної інтоксикації. Метод низькочастотної ультразвукової терапії рекомендовано для використання у стаціонарах протитуберкульозних закладів.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено підвищенню ефективності лікування хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень шляхом застосування ліпостабілу на тлі антимікобактеріальної терапії. Доведено, що ліпостабіл проявляє бронхолітичний, гіполіпідемічний, антиагрегаційний ефект, прискорює детоксикацію організму, інволюцію специфічного процесу, зменшує частоту побічної дії антимікобактеріальних препаратів. Це скорочує термін досягнення позитивної клініко-рентгенологічної динаміки у хворих та на 5,97 % збільшує частоту загоєння порожнин розпаду, а також скорочує терміни припинення бактеріовиділення на (1,0 +- 0,3) міс., загоєння порожнин розпаду - на (1,3 +- 0,3) міс., тривалість стаціонарного лікування - на (1,3 +- 0,4) міс., основного курсу антимікобактеріальної терапії - на (2,3 +- 0,4) міс.

  Скачати повний текст

Фітопрепарати застосовуються для лікування туберкульозу та підвищення ефективності імунопрофілактики хвороби. У разі туберкульозу фітотерапія не є самостійним методом лікування й імунопрофілактики, бо має допоміжне значення. Для лікування застосовують лікарські рослини, які мають антимікробну, відхаркувальну, протизапальну, кровоспинну дію, зменшують інтоксикацію, потовиділення, поліпшують процеси обміну в організмі та функцію гепатобіліарної системи, усувають побічну дію хіміопрепаратів, а для підвищення імунопрофілактики призначають лікарські рослини, які мають імуномодулюючу дію - рослинні адаптогени.

Розглянуто структуру кістково-суглобового туберкульозу в різних вікових групах, досвід використання фторхінолонів для комплексного лікування хворих на туберкульоз легень, вплив антиміко-бактеріальних препаратів на функцію зовнішнього дихання у даних хворих. Висвітлено особливості клінічного перебігу туберкульозу легень у робітників вугільних шахт, роль денних стаціонарів у ранньому виявленні захворювання. Досліджено ефективність стандартних режимів хіміотерапії у хворих із деструктивними рецидивами туберкульозу легень, взаємозв'язок туберкульозу органів дихання і груп крові.

Розглянуто особливості вперше діагностованого інфільтративного туберкульозу легень та функцію зовнішнього дихання (ФЗД) у процесі тривалої хіміотерапії. До лікування порушення ФЗД виявлено у 67,4 % випадків. За 2 - 3 місяці хіміотерапії настало покращання і нормалізація ФЗД, а ще 4 - 6 місяців потому - їх зниження та погіршання, що зумовлено негативним впливом антимікобактеріальних препаратів, особливо стрептоміцину сульфату та вираженими залишковими змінами в легенях. Доведено недоцільність щоденного застосування стрептоміцину сульфату строком більш ніж 2 - 3 місяці у хворих із зазначеною патологією. Комбінована хіміотерапія із застосуванням преднізолону та "Поліфітолу-1" позитивно впливає на клініко-рентгенологічну динаміку та сприяє підвищенню ефективності лікування на 16,2 % та стійкому покращанню ФЗД хворих на вперше діагностований інфільтративний туберкульоз легень.

Наведено результати порівняльної оцінки ефективності лікування 110 хворих на інфільтративний туберкульоз легенів у фазі розпаду з використанням у комплексі лікувальних заходів екстракорпоральних методів терапії (ультрафіолетового опромінювання крові в сполученні з плазмаферезом, комбінованої лазеротерапії) та без їх використання. Встановлено, що застосування екстракорпоральної терапії в комплексному лікуванні хворих на інфільтративний туберкульоз легенів у фазі розпаду на (13,5 +- 2,5) % швидше припиняє бактеріовиділення, в 1,3 - 1,4 рази скорочує терміни його досягнення, на (15,5 +- 1,5) % збільшує загоєння деструкцій в легенях, скорочує його терміни в 1,2 - 1,4 рази, зменшує період лікування хворих у стаціонарі, сприяє формуванню переважно малих залишкових змін у легенях після закінчення стаціонарного лікування. Встановлено, що застосування екстракорпоральних методів терапії зменшує інтенсивність і рівень процесів перекисного окиснення ліпідів, коригує системи антиоксидантного захисту та згортання крові, поліпшує показники функції зовнішнього дихання та легеневого кровообігу. Ультрафіолетове опромінювання крові спільно з плазмаферезом більш істотно впливає на перебіг процесу у хворих на інфільтративний туберкульоз легенів у фазі розпаду, ніж комбінована лазеротерапія.

  Скачати повний текст

За результатами дослідження хворих з рецидивами туберкульозу легень в динаміці протягом 4-х років, що мешкають у Києві, встановлено межі поширеності, структуру, ефективність лікування рецидивів теберкульозу легень і виявлено основні впливові фактори. Обстежено 258 хворих з рецидивами туберкульозу легень та встановлено, що ефективність сучасних режимів хіміотерапії з 4, 5 і 5 - 6 препаратів за термінами та частотою загоєння порожнин розпаду вірогідно не відрізняється і є недостатньою, тому для підвищення ефективності лікування необхідно розподіляти хворих із рецидивами туберкульозу легень на категорії залежно від основних факторів, які впливають на результати лікування: з недеструктивними (обмеженими та поширеними), деструктивними процесами (усіма формами, без фіброзно-кавернозної, яка виділяється в окрему групу) та з полірезистентними МБТ. Для кожної групи хворих призначається адекватний (стандартний) режим антимікобактеріальної терапії.

Встановлено, що гель ізоніазиду має бактеріостатичну активність, діє пролонговано протягом чотирьох годин і може використовуватися замість ін'єкцій водних розчинів ізоніазиду. Одночасне застосування аплікацій гелю ізоніазиду та низькоенергетичного гелій-неонового лазерного випромінювання у комплексному методі лікування туберкульозних увеїтів ефективніше за традиційну терапію. Вперше до комплексного методу лікування передніх туберкульозних увеїтів залучено аплікації 1 %-го гелю апілаку, це сприяло підвищенню функціональних наслідків і скороченню термінів лікування. Розроблений спосіб лікування дозволяє запобігти рецидивам туберкульозного процесу у 81,5 % випадків.

Вивчено реакцію селезінки на ультрафіолетове опромінення аутокрові у 17-ти хворих на туберкульоз легень і плеври. Встановлено збільшення об'єму останньої на 7 - 12 % після перших 2-х сеансів з наступним зменшенням її об'єму на 20 - 30 % відповідно до початкового розміру. Наведено обгрунтування механізму такої реакції селезінки як імуно- та гемокомпетентного органу.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання удосконалення методики лікування деструктивного туберкульозу легень у хворих, які зловживають алкоголем, шляхом використання патогенетичних засобів терапії. Розроблено ефективний метод лікування, що базується на використанні в комплексній терапії нашкірного лазерного випромінювання низької інтенсивності і магнітотерапії на рефлексогенні зони. Доведено, що застосування комбінованої магнітолазеротерапії (МЛТ) зменшує інтоксикацію, прискорює процеси розсмоктування інфільтрації, збільшує частоту припинення бактеріовиділення та скорочує його термін у середньому на 1,3 міс, а також збільшує частоту закриття порожнин розпаду та зменшує його термін на 1,1 міс. Крім того, МЛТ позитивно впливає на імунну систему та нормалізує склад мікрофлори кишечнику.

З посиланням на дані літератури та спостережень наведено досить значні цифри післяопераційних ускладнень, які значною мірою пов'язані зі станом імунодефіциту у хворих на туберкульоз легень за умов сьогодення. Зазначено, що потужні антибіотики та імунопрепарати практично не зменшують кількість ускладнень. Запропоновано та доведено статистично можливості зменшення післяопераційних ускладнень шляхом інтраплевральної торакопластики.

Посилаючись на літературні дані, обгрунтовано важкість лікування хворих на туберкульоз легень за умов сучасної епідемії туберкульозу. За таких умов значну питому вагу в лікуванні цих хворих відведено оперативним методам. Як альтернативу пневмонектомії за відповідних функціональних можливостей пацієнта запропоновано інтраплевральну торакопластику, що проілюстровано клінічними випадками.

Изучена эффективность использования лазеропунктуры в комплексном лечении 80-ти больных с впервые выявленным туберкулезом легких. Результаты исследования показали, что при включении в комплекс лечения лазеропунктуры достоверно ускоряются исчезновение интоксикационного и бронхолегочного синдромов, прекращается бактериовыделение, уменьшаются сроки закрытия полостей распада, улучшаются показатели функции внешнего дыхания.

Анкетированием опрошено 105 больных с впервые диагностированым туберкулезом легких, отказавшихся от проведения лечения. Анализ анкет показал, что основной причиной отказа больных туберкулезом от лечения можно считать отсутствие у них денежных средств на приобретение лекарственных средств и недоверие к традиционным методам лечения.

Проведено порівняльний аналіз результатів лікування 62-х хворих на туберкульоз легень (ТЛ) і цукровий діабет (ЦД), які відмовилися від своєчасного виконання запропонованої операції, та у пацієнтів, яким здійснена резекція в оптимальні строки після проведення комплексної хіміотерапії. Відзначено прогресування ТЛ, у більшості спостережень - злоякісний перебіг захворювання, що справляло негативний вплив на показники гомеостазу. Під час обстеження через 1 - 10 років у більшості хворих виявлено поширені деструктивні зміни в легенях, у 50 % з них - двобічні. У 35-ти хворих виконана велика операція, у 7-ми - паліативна, у 27-ми хворих здійснити операцію було неможливо через декомпенсацію ЦД, наявність тяжких ускладнень.