Ключ. слова: канцерогенез мочевого пузыря, ¹³⁷CS, мутации гена p53
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.695.6-2

Рубрики:

Пухлини сечового міхура і сечовивідного каналу (уретри)

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему вивчення прогностичного значення клінічних, морфологічних та імуногістохімічних критеріїв, зокрема, експресії ядерних протеїнів р53 та проліферативного клітинного ядерного антигену (PCNA), діагностики та перебігу уротеліального раку сечового міхура. Встановлено особливості морфогенезу уротеліального раку сечового міхура у хворих, які мешкають на незабруднених і забруднених радіонуклідами територіях України. Виділено прогностично несприятливі морфологічні та імуногістохімічні ознаки раку сечового міхура, які впливають на частоту його рецидивів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.695.6-56

Рубрики:

Пухлини сечового міхура і сечовивідного каналу (уретри)

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: matrix metalloproteinases, bladder cancer, diagnosis, sensitivity, progression, recurrence
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.695.6-43

Рубрики:

Пухлини сечового міхура і сечовивідного каналу (уретри)

Шифр НБУВ: Ж14160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.695.6-5

Рубрики:

Пухлини сечового міхура і сечовивідного каналу (уретри)

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: bladder cancer, transitional cell carcinoma, E-cadherin, adhesion molecules, invasion, metastasis, differentiation
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.695.6-29

Рубрики:

Пухлини сечового міхура і сечовивідного каналу (уретри)

Шифр НБУВ: Ж14160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.695.6-43

Рубрики:

Пухлини сечового міхура і сечовивідного каналу (уретри)

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.695.6-3

Рубрики:

Пухлини сечового міхура і сечовивідного каналу (уретри)

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено методику ортотропічної реконструкції сечового міхура з додаткової петлі сигмоподібної кишки (доліхосигми). Здійснено комплексне динамічне дослідження еволюції мікробіоценозу ортотропічного сечового міхура, сформованого з додаткової петлі сигмоподібної кишки, визначено якісні та кількісні характеристики трансформації біотопу та потенційно небезпечні періоди розвитку гнійно-запальних ускладнень. Вивчено прагматичні аспекти виживання хворих після радикальної цистектомії залежно від стадії злоякісного процесу та ступеня гістопатологічної диференційованості пухлини. Проведено порівняльний аналіз найближчих і віддалених наслідків запропонованої доліхосигмонеоцистопластики, динаміки релаксаційної та морфофункціональної адаптації, а також якості життя пацієнтів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.695.6-2

Рубрики:

Пухлини сечового міхура і сечовивідного каналу (уретри)

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано віддалені результати лікування 441-го хворого на поверхневий (T1-2N0M0) рак сечового міхура. Хворим 1-ї групи (241 особа) проводили тільки хірургічне лікування, 2-ї групи (185 осіб) - хірургічне лікування + променеву терапію (ПТ) або хіміотерапію (XT, внутрішньоміхурову чи системну), 3-ї групи (15 осіб) - хірургічне лікування + ПТ + XT. ПТ і XT сприяють зниженню частоти рецидивів і практично не впливають на тривалість безрецидивного періоду та розподіл рецидивів за часом виникнення, а також 3- та 5-річну виживаність хворих.

Проаналізовано результати лікування 381-го хворого з доброякісною гіперплазією передміхурової залози у поєднанні з раком сечового міхура. Пріоритетом в лікуванні цієї категорії хворих є лікування раку сечового міхура. Аналіз результатів лікування показує, що важкість патологічного процесу, яка зумовлена раком сечового міхура, прямо пропорційна важкості та складності необхідного хірургічного втручання. Не викликає сумнівів доцільність та переваги одномоментних втручань. Удосконалення техніки ендоскопічних операцій, зокрема трансуретральної резекції та її модифікації, дозволило значно покращити результати лікування цієї важкої поєднаної патології.

Проанализированы результаты лечения 381-го больного с доброкачественной гиперплазией предстательной железы в сочетании с раком мочевого пузыря. Приоритетом в лечении этой категории больных является лечение рака мочевого пузыря. Анализом результатов лечения показано, что сложность патологического процесса, которая обусловлена раком мочевого пузыря, прямо пропорциональна тяжести и сложности необходимого хирургического вмешательства. Не вызывает сомнений целесообразность и перевес одномоментных вмешательств. Усовершенствование техники эндоскопических операций, а именно трансуретральной резекции и её модификации, позволило значительно улучшить результаты лечения этой сложной сочетанной патологии.

Досліджено хворих з поверхневими пухлинами сечового міхура. Хворим проводили повне урологічне обстеження. Проаналізовано введення реаферону даним хворим тричі на тиждень за два тижні до трансуретральної резекції пухлини сечового міхура. Виявлено, що в групі, яка не одержала у передопераційному періоді реаферон, рецидиви пухлин сечового міхура були у 3-х хворих, а в групі, яка одержувала реаферон, - лише в одного хворого.

Исследования провели у больных с поверхностными опухолями мочевого пузыря. Больным провели полное урологическое обследование. Введение реаферона больным с поверхностными опухолями мочевого пузыря три раза в неделю за две недели перед ТУР опухоли мочевого пузыря. Наблюдения за больными на протяжении одного года выявило в группе, которая не получала в предоперационном периоде реаферон, рецидивы опухоли мочевого пузыря у 3-х больных, а в группе, которая получала реаферон, рецидив был только у одного больного.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено клініко-анатомо-функціональні особливості сечовивідних шляхів у хворих з ускладненим перебігом раку сечового міхура, удосконалено життєві показання до проведення цистектомії. Проаналізовано результати комплексного обстеження та лікування 52-х хворих з тяжкими ускладненнями раку сечового міхура (профузною гематурією, мікроциститом, больовим синдромом), яким виконано цистектомію за життєвими показаннями з різними методами відведення сечі (уретерокутанеостомії - 1, уретеросигмоанастомозу - 23, уретероілеосигмоанастомозу - 7, операцію Майнц II - 16, ідеонеоцистопластику - 5). З'ясовано вплив симптоматики занедбаного раку сечового міхура на якість життя хворих, визначено особливості вимушеної цистектомії. Обгрунтовано доцільність проведення цистектомії за тяжких ускладнень раку сечового міхура. Наведено оцінку ефективності різних способів відведення сечі. Розроблено схему диспансерного спостереження за хворими, яким проведено цистектомію за життєвими показаннями. Встановлено критерії оцінки віддалених результатів цистектомії за життєвими показаннями.

Вивчено субпопуляції лімфоцитів у сечі хворих із раком сечового міхура, що перебігає на тлі сечової інфекції. Досліджено 46 пацієнтів з пухлинами сечового міхура та непухлинними захворюваннями сечового міхура, які госпіталізовані в урологічний стаціонар для проведення оперативного лікування. Встановлювали рівень лейкоцитурії з використанням світлової мікроскопії шляхом підрахунку лейкоцитів в полі зору. Встановлено, що зміни чисельності субпопуляції СВ8+, СВ16+, СВ25+, СВ95+ в сечі у досліджених пацієнтів корелює зі ступенем виразності лейкоцитурії під час групування пацієнтів за рівнем диференціювання пухлин. Максимальної чисельності досягають субпопуляції CD8+, CD16+, CD25+, CD95+ у сечі пацієнтів високо- і помірнодиференційованими пухлинами сечового міхура з помірно вираженою лейкоцитурією.

Изучены субпопуляций лимфоцитов в моче больных раком мочевого пузыря, протекающим на фоне мочевой инфекции. Нами обследовано 46 пациентов с опухолями мочевого пузыря и неопухолевыми заболеваниями мочевой системы, поступившие в урологический стационар для проведения оперативного лечения. Определяли уровень лейкоцитурии с использованием световой микроскопии путем подсчета лейкоцитов в поле зрения. Установлено, что изменение численности субпопуляций СВ8+, СВ16+, СВ25+,СВ95+ в моче у исследуемых пациентов коррелирует со степенью выраженности лейкоцитурии при группировании пациентов по уровню дифференцировки опухолей. Максимальной численности достигают субпопуляции CD8+, CD16+, CD25+, CD95+ в моче пациентов с высоко- и умеренно дифференцированными опухолями мочевого пузыря с умеренно выраженной лейкоцитурией.

Вивчено можливості використання цитологічного методу в доопераційній діагностиці пухлин сечового міхура в процесі лікування. Ця задача вирішувалась методом порівняння результатів цитологічних та гістологічних досліджень, проведених у пацієнтів з пухлинами сечового міхура. В результаті проведеного дослідження пухлинні клітини були наявні у 145-ти хворих з пухлинами сечового міхура. Порівнянням результатів цитологічного та гістологічного досліджень встановлено діагноз в 89,3 % спостережень та в 73,3 % випадків визначили її гістологічний тип. Отримані дані свідчать про ефективність та важливість використання цитологічного дослідження в діагностиці пухлинних процесів сечового міхура. Отримано рекомендації використання цитологічного дослідження в клінічній практиці.

Изучены возможности использования цитологического метода в дооперационной диагностике опухолей мочевого пузыря и в процессе лечения. Поставленная задача решалась методом сопоставления результатов цитологических и гистологических исследований, проведенных у пациентов с опухолямти мочевого пузыря. В результате проведенного исследования опухолевые клетки были обнаружены в моче 145-ти больных с опухолями мочевого пузыря. При сопоставлении результатов цитологических и гистологических исследований достоверно установлен диагноз в 89.3 % наблюдений и в 73,3 % случаев определен ее гистологический тип. Полученные данные свидетельствуют об эффективности и важности использования цитологического исследования в диагностике опухолевых процессов мочевых путей. Даны рекоменации по использованию цитологического исследования в клиническеой практике.