Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.71-436.1

Рубрики:

Пухлини жіночої статевої системи (онкогінекологія)

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.71-4

Рубрики:

Пухлини жіночої статевої системи (онкогінекологія)

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены результаты цитоспектрофотометрического исследования содержания ДНК и структуры хроматина в интерфазных ядрах клеток аденокарциномы и эпителия желез при железистой гиперплазии эндометрия. Исследование проведено на гистологических препаратах соскобов стенок полости матки и операционного материала 5-ти больных железистой гиперплазией и 17-ти - раком эндометрия разной степени дифференцировки. Отмечено, что изменения содержания ДНК и плоидности клеток опухолей одинакового генеза и одного и того же гистологического строения (аденокарцинома эндометрия) связаны со степенью дифференцировки клеток. Более низкий уровень дифференцировки аденокарциномы сочетается с увеличением выраженности гетероплоидии и гетерогенности структуры хроматина интерфазных ядер опухолевых клеток.

Вивчено рівень мікроядер в ексфоліативних клітинах ротової порожнини хворих з доброякісними та злоякісними новоутвореннями жіночих репродуктивних органів і молочної залози. Вірогідно підвищений рівень мікроядер виявлено тільки у клітинах хворих із злоякісними пухлинами.

Наведено результати дослідження щодо можливостей своєчасної діагностики передпухлинної і пухлинної патології негематологічного профілю з використанням проточної цитометрії. Одержані результати підтверджують наявність взаємозв'язку імунологічних порушень з розвитком зазначеної патології та доцільність імунологічного моніторингу й імунокоригувальної терапії в осіб з пухлинною патологією та у групах ризику. Запропоновано в ході аналізу результатів імунофенотипування використовувати розроблений критерій, що дозволяє виявляти осіб, у яких підвищена імовірність наявності захворювання пухлинної природи.

Детально розглянуто методи ранньої діагностики онкозахворювань внутрішніх статевих органів і шийки матки, що дозволяє виявити пухлинні утворення та призначити адекватне лікування за санаторно-курортних умов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)026.271 + Р569.71-4 + Р715-4

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Пухлини жіночої статевої системи (онкогінекологія)

Жіночі хвороби

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты клинико-патогистологического обследования 1259 пациенток, которым была произведена операция диагностического выскабливания стенок полости матки и цервикального канала. Среди обследованных преобладали женщины в периоде перименопаузы (53,4 %). Патогистологические изменения эндометрия представлены преимущественно полипозом эндометрия и гиперплазией эндометрия различного типа. В молодом репродуктивном возрасте преобладают полипоз (43,9 %) и железистая гиперплазия эндометрия (48,0 %), в позднем репродуктивном возрасте - полипоз эндометрия (73,3 %), железистая гиперплазия эндометрия (55,4 %) и аденоматозная гиперплазия эндометрия (65,6 %). Гистологическая структура полипоза зависит от возраста больных. Так, у пациенток моложе 50 лет преобладают активные формы (железистые и железисто-фиброзные полипы), у женщин в периоде постменопаузы - фиброзные полипы эндометрия.

В результаті обстеження 2152 жінок, які працюють на водному транспорті, і 404 практично здорових жінок (донорів) із застосуванням клінічних, інструментальних, біохімічних, ендокринологічних, гістологічних методів дослідження перед визначенням в сироватці крові онкоантигенів СА-125, СА-19-9, СЕА, ХГ, МСА встановлені регіональні дискримінаційні константи онкомаркерів, їх середньостатистичні показники при доброякісних та злоякісних захворюваннях матки та додатків, чутливість, специфічність та інформативність. Отримані дані дозволяють проводити діагностику, диференціальну діагностику гінекологічної патології при масових диспансерних обстеженнях цього контингенту жінок.

Висвітлено питання теорії лазерної діагностики патології біологічних тканин (БТ), а також практичної лазерної дігностики пухлин жіночих репродуктивних органів (ЖРО). Розкрито особливості поляризаційного картографування БТ ЖРО. Подано інформацію про оптичне моделювання векторних полів шорстких поверхонь біологічного походження. Описано оптичні поляризаційні та кореляційні методи діагностики фазово-неоднорідних біологічних структур, поляризаційні сингулярності лазерних об'єктних полів БТ ЖРО та топологічну структуру мюллер-матричних зображень БТ. Показано можливості лазерної діагностики фонових, передракових процесів і початкового раку шийки матки та пухлин яєчників. Розглянуто лазерну поляриметрію крові та пунктата дугласового поглиблення у хворих з пухлинами яєчників.

С целью получения полноценного материала для цитологического исследования предложено внутримышечное введение химотрипсина. Проведено цитологическое обследование 82 женщин с патологическими выделениями из половых путей до и после введения химотрипсина. Выявляемость опухолевых клеток повысилась с 28 до 68 %.

Рассмотрены клинические особенности синдрома хронической тазовой боли (СХТБ) при сочетанных доброкачественных заболеваниях гениталий: лейомиоме матки, генитальном эндометриозе, функциональных кистах яичников в сочетании с хроническим воспалительным процессом внутренних гениталий. Неадекватное лечение гинекологических больных, пролонгирующее болевое течение заболевания, приводит к формированию СХТБ, которая характеризуется истощением адаптационных механизмов центральной нервной системы, развитием выраженных психоэмоциональных расстройств, ухудшением качества жизни и резистентностью к лечению. Предложен диагностический алгоритм, медикаментозная коррекция и реабилитация этого распространенного контингента гинекологических больных.

Уперше застосовано нетрадиційний підхід до активного пошуку нових інформативних показників для виявлення пухлин жіночої репродуктивної сфери та їх прогнозування. Під час проведення цитоспектрофотометричного дослідження ДНК в ядрах епітеліальних клітин каналу шийки матки у хворих на доброякісні та злоякісні пухлини ендометрія виявлено стабільне його зростання, що може бути використано в алгоритмі диференційної діагностики.

Наведено результати впровадження анкетного методу (опитувальників) для виявлення родин з агрегацією пухлинної патології. За результатами аналізу клініко-генеалогічних даних жінок з таких родин встановлено, що асоціація злоякісних пухлин у них відповідає синдрому Літа II або спадковому раку. Комплексне клінічне обстеження пробандів виявило неопластичні та передракові процеси органів жіночої репродуктивної системи. Одержані дані свідчать про результативність і доцільність використання опитувальників як простого методу скринінгу для виявлення родин з накопиченням пухлинної патології, подальшого поглибленого обстеження членів таких родин з метою доклінічної або ранньої діагностики пухлинної патології та передракових процесів.

Мета дослідження - впровадження анкетного методу для виявлення родин з агрегацією пухлинної патології серед населення Черкаського регіону (у хворих на доброякісну та злоякісну патологію органів жіночої репродуктивної системи (ОЖРС) з обтяженим на рак сімейним анамнезом), проведення поглибленого клінічного обстеження жінок з таких родин і доведення доцільності медико-генетичного консультування (МГК) для діагностики пухлинної патології та формування груп підвищеного ризику щодо розвитку передраку і раку ОЖРС. Проведено МГК 1103 (100 %) пацієнток і впровадження у них анкетного методу під час прийому у гінеколога-онколога 343 (31,1 %) хворих на рак органів жіночої репродуктивної системи (РОЖРС) та у лікаря-гінеколога - 760 (68,9 %) практично здорових жінок, які звернулись з метою профогляду, для виявлення родин з агрегацією пухлинної патології. Аналіз клініко-генеалогічних даних у жінок з таких родин встановив, що асоціація злоякісних пухлин у цих сім'ях відповідає сімейному раковому синдрому (синдром Лінча II) або спадковому раку. Комплексне клінічне обстеження пробандів виявило злоякісну та доброякісну патологію молочних залоз, шийки та тіла матки, яєчників і травного тракту. Одержані результати свідчать про доцільність упровадження анкет-опитувальників в медичну практику для проведення клініко-генеалогічного аналізу та оцінювання сімейного онкоанамнезу з метою виявлення груп спадкового ризику щодо виникнення РОЖРС, а також для вчасної діагностики пухлинної патології та передракових процесів у членів родин з агрегацією злоякісних пухлин.

Мета дослідження - впровадження анкетного методу для виявлення родин з агрегацією пухлинної патології серед населення Черкаського регіону (у хворих на доброякісну та злоякісну патологію органів жіночої репродуктивної системи (ОЖРС) з обтяженим на рак сімейним анамнезом), проведення поглибленого клінічного обстеження жінок з таких родин і доведення доцільності медикогенетичного консультування для діагностики пухлинної патології та формування груп підвищеного ризику щодо розвитку передраку і раку ОЖРС. Проведено медико-генетичне консультування 1103 пацієнток і впровадження у них анкетного методу під час прийому у гінеколога-онколога 343 хворих на рак ОЖРС та у лікаря-гінеколога - 760 практично здорових жінок, які звернулись з метою профогляду, для виявлення родин з агрегацією пухлинної патології. Аналіз клініко-генеалогічних даних у жінок з таких родин встановив, що асоціація злоякісних пухлин у цих сім'ях відповідає сімейному раковому синдрому (синдром Лінча II) або спадковому раку. Комплексне клінічне обстеження пробандів виявило злоякісну та доброякісну патологію молочних залоз, шийки та тіла матки, яєчників і травного тракту. Одержані результати свідчать про доцільність упровадження анкет-опитувальників у медичну практику для проведення клініко-генеалогічного аналізу та оцінювання сімейного онкоанамнезу з метою виявлення груп спадкового ризику щодо виникнення раку ОЖРС, а також для вчасної діагностики пухлинної патології та передракових процесів у членів родин з агрегацією злоякісних пухлин.

З метою пошуку ефективних заходів щодо поліпшення раннього виявлення візуальних форм таких онкологічних захворювань, як рак шийки матки і рак грудної залози, зниження смертності від цієї патології, було проведено аналіз статистичних даних і даних канцер-реєстру. Показано залежність показників смертності протягом першого року життя з моменту діагностики патології від стадії захворювання. Представлено дані соціологічного дослідження щодо необхідності інтеграції діяльності акушерів-гінекологів і сімейних лікарів з ранньої діагностики раку шийки матки та раку грудної залози.

Дисертація присвячена вирішенню актуальної проблеми сучасної онкології - вивченню ролі генетичних факторів у виникненні доброякісних пухлин і раку ОЖРС та оптимізації ранньої діагностики ЗН у жінок з обтяжених на рак родин. Для реалізації поставленої мети проведено комплексне аналітичне клініко-генеалогічне та молекулярно-генетичне дослідження у 1 313-ти жінок із доброякісними пухлинами, ЗН та умовно здорових осіб. Визначення молекулярно-генетичних критеріїв здійснювали у 210-ти жінок, з яких у 65-ти верифіковано доброякісні пухлини ОЖРС, у 90-та - злоякісні, 55 осіб слугували умовним контролем. Для молекулярно-генетичних обстежень жінок з досліджених груп використано біологічний матеріал, зокрема - периферичну кров і пухлинну тканину. Вперше визначено популяційні особливості комбінації рівнів мутаційних змін у генах BRCA1/2 - BRCA1 185delAG, BRCA1 5382insC і BRCA2 6174delT і поліморфних варіантів генів Cyp2D6, ESR1 та розроблено молекулярно-генетичні прогностичні моделі, які дозволяють передбачати ризик виникнення доброякісної патології ОЖРС, РМЗ та РЯ в умовно здорових членів родин із ускладненою сімейною історією раку. Обґрунтовано можливість використання результатів клініко-генеалогічного дослідження та визначених молекулярно-генетичних моделей для оцінки ризику виникнення пухлин ОЖРС у жінок з агрегацією ЗН у родоводах і прогнозу пухлинної прогресії у хворих на РМЗ і РЯ.