Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703.1-3

Рубрики:

Інсульт

Шифр НБУВ: ДС43483 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703.1-3

Рубрики:

Інсульт

Шифр НБУВ: ДС43483 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703.1-3

Рубрики:

Інсульт

Шифр НБУВ: ДС43483 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703.1-3

Рубрики:

Інсульт

Шифр НБУВ: ДС43483 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Оцінка стану церебральної гемодинаміки за допомогою транскраніальної доплерографії в середніх мозкових артеріях у хворих на інсульт є досить ефективною. Цей метод дає можливість оцінити локальне, регіональне і сумарне кровонаповнення мозку, рівень колатерального кровообігу. Отримані дані можуть бути використані для прогнозу перебігу і вибору ефективного лікування хворих на мозковий інсульт.

Наукова робота містить результати електронейроміографічних досліджень особливостей тонічно-рухових та вегетативно-адаптаційних розладів у хворих після перенесеного мозкового інсульту. Було встановлено, що у даної категорії хворих з м'язовою спастикою у значному відсотку випадків реєструється пластичний тип м'язової гіпертонії, наявна залежність ступеня вегетативно-адаптаційних розладів від півкульної латералізації вогнищевого ушкодження. Запропонована та обгрунтована необхідність диференційованого підходу до лікування вказаних розладів.

У 103 хворих на ішемічний інсульт у сироватці крові та спинномозковій рідині визначено вміст нуклеїнових кислот, активність кислих і лужних нуклеаз.

Детально вивчено зміни неврологічного статусу за наявності брадиаритмій, зумовлених постміокардичним кардіосклерозом, дилатаційною кардіоміопатією, гіпертрофічною кардіоміопатією та дисгармональною міокардіопатією. Оцінено тяжкість неврологічних розладів у хворих із різними варіантами антріовентрикулярної блокади II та III ступенів, синдрому слабкості синусового вузла (синоатріальної блокади, синусової брадикардії). Проведено кореляційні зіставлення мозкової симптоматики за окремих брадиаритмій з даними центральної та церебральної гемодинаміки. Досліджено роль порушень ліпідного обміну, перекисного окиснення ліпідів і антиоксидантних систем у розвитку порушень серцевого ритму та мозкових розладів у хворих з патологією серця. Розроблено методику терапії хворих з брадиаритміями за допомогою використання гіполіпідемічних препаратів, антиоксидантних засобів і ГБО, що дозволяє істотно підвищити ефективність лікувальних заходів.

Розглянуто вміст інсуліну і катехоламінів (КА) в еритроцитах та глюкози у крові у найгострішому періоді (перші 10 діб) мозкового інсульту за умов функціональних навантажень інсуліном (у середньому 5 од) і глюкозою (у середньому 50 г). Запропоновано гістохімічний метод ранньої діагностики і прогнозування можливих ускладнень перебігу мозкових інсультів та метод корекції існуючих схем лікування церебральних інсультів малими дозами інсуліну відповідно до ступеня змін КА та інсуліну в еритроцитах і глюкози в крові. Розкрито роль порушень інсулінотранспортної функції еритроцитів у генезі транзиторної гіперглікемії гострого періоду МІ. Визначено різні варіанти змін інсуліну та КА в еритроцитах в залежності від характеру інсульту, його перебігу та нозологічної форми захворювання.

Вивчено взаємозв'язок між порушенням нуклеїнового гомеостазу й інфарктом мозку. Обстежено 103 хворих на ішемічний інсульт, у сироватці крові яких визначали вміст ДНК, РНК, активність ДНК-аз і РНК-аз. У гострому періоді розвитку ішемічного інсульту спостережено різний ступінь підвищення рівня компонентів нуклеїнового гомеостазу з відносним переважанням вмісту ДНК й активності кислих нуклеаз. Виявлено поступове зменшення надлишку концентрації цих речовин до резидуального періоду захворювання.

Проведені дослідження свідчать про зв'язок між розвитком ішемічного інсульту і змінами показників ліпідного обміну в еритроцитах. Виявлено, що пероксидне окиснення ліпідів відбувається відповідно до зниження в них концентрації alpha-токоферолу. Порушення рівня малонового діальдегіду та alpha-токоферолу у порівнянні з нормою спостережено на тлі змін резистентності еритроцитів до пероксидного гемолізу. Аналогічні порушення, але менш виражені, виявлено також і в плазмі крові.

Проаналізовано результати спостереження за динамікою неврологічного стану протягом першої доби у 90 хворих з повторним мозковим інсультом. Порівняно з хворими на первинний інсульт (n=50), у випадку повторного порушення повільніше покращуються мозкові функції, особливо у хворих, госпіталізованих в тяжкому і вкрай тяжкому станах. Достовірно частіше у хворих на повторний інсульт зустрічаються двосторонні неврологічні знаки і прояви псевдобульбарного синдрому. Це значно ускладнює діагностику в перші години спостереження і проведення обгрунтованих активних терапевтичних заходів.

Изложены проблемы гемостаза и диссеминированного внутрисосудистого свертывания крови, их критерии, методы определения и лечения в условиях неврологической клиники. Впервые предложен дифференцированный подход к диагностике гемостатических нарушений, ведущих к развитию инсульта, а также элементы его дифференцированного лечения. Рассмотрены особенности васкуляризации головного мозга и мозгового кровообращения, этиологии и патогенеза нарушений гемостаза в сосудах головного мозга, а также вопросы их диагностики и лечения.

На підставі комплексного клініко-інструментально-біохімічного обстеження хворих на кардіогенний інсульт виявлено характерні клінічні особливості, топічні варіанти та інші нейровізуалізаційні зміни залежно від захворювання серця. Проаналізовано патогенетичну роль зниження систолічної функції міокарда в формуванні клінічних проявів кардіогенних інсультів. Встановлено, що порушення внутрішньосерцевої гемодинаміки, коагуляційної системи, обміну електролітів, мікроелементів, біогенних моноамінів взаємопов'язані, взаємозумовлені та є ланками в низці патогенетичних механізмів формування інфаркту мозку в хворих із патологією серця. Доведено патогенетичну доцільність застосування антикоагулянтів прямої дії для лікування кардіоемболічного інсульту. Обгрунтовано схеми діагностики та профілактики кардіоемболічного інсульту.

Визначено системні рівні формування спадкової схильності до інсульту, які проявляються наявністю різних типів структурних змін магістральних артерій голови, більш інтенсивним темпом вікових змін лінійної систолічної швидкості кровотоку, низьким рівнем у плазмі крові антиатерогенного апо А1. Встановлено особливості вікової та статевої характеристик структури кореляційних зв'язків між показниками лінійної систолічної швидкості кровотоку на різних ділянках каротидного та вертебро-базилярного басейнів у осіб зі спадковою схильністю до ішемічного інсульту, що свідчить про звуження діапазону надійності регуляції церебрального кровотоку в родичів хворих на ішемічний інсульт. У осіб з високим генетичним ризиком розвитку ішемічного інсульту досліджено вікові особливості взаємозв'язку між показниками церебральної гемодинаміки та біоелектричної активності головного мозку.

Вивчено клініко-функціональні особливості первинних внутрішньомозкових крововиливів у хворих на геморагічний інсульт (ГІ) з метою встановлення особливостей патогенезу та патоморфогенезу з розробкою прогностичних критеріїв, удосконаленням діагностичних і лікувальних схем. На підставі динамічного клініко-параклінічного, біохімічного та клініко-нейровізуалізаційного дослідження встановлено неоднозначну спрямованість патобіохімічних і структурно-функціональних зрушень. У хворих з позитивним перебігом захворювання спостерігається повне клінічне та структурне відновлення на 20 - 21-у добу захворювання. При цьому патобіохімічні зміни характеризувалися розвитком синдрому гіперкоагуляції гострого періоду, активною елімінацією продуктів гемолізу з тканин мозку з появою пікоподібної гіпербілірубінемії некон'югованого типу, зміною ліпідного обміну (мінімальної атерогенної спрямованості) та підвищенням антиатеросклеротичних фракцій, активацією ліпідної пероксидації, що у межах компенсації є компенсаторно-пристосувальною реакцією загальнозапального типу, що підтверджується достовірними кореляційними зв'язками зі зміною абсолютного числа поліморфноядерних лейкоцитів. Створено діагностично-прогностичну систему ГІ, виявлено маркерні ознаки дисметаболізму й обгрунтовано принципи патогенетичного лікування, спрямованого на стабілізацію в системі гемостазу, прискорення елімінації продуктів гемолізу з тканин мозку, модулювання ліпідної пероксидації.

Установлено структури смертності від цереброваскулярних захворювань у м. Полтава протягом останніх двадцяти років. Проведене дослідження виявило збільшення загальної кількості смертей від інсультів, особливо в останнє десятиріччя, зростання геморагічної патології, переважання смертності чоловіків, загальну тенденцію до "помолодшання" цереброваскулярних захворювань. Аналіз даних останнього десятиріччя виявив перевагу смертності у випадку патології каротидного басейну, геморагічному інсульті та локалізації процесу у вертебро-базилярному басейні.

На основі комплексних досліджень 72 хворих на ішемічний інсульт (гострий і відновний періоди) удосконалено діагностичні критерії та уточнено патогенез гомолатеральних неврологічних порушень (пірамідних, екстрапірамідних та ін. у 70 % хворих), встановлено значення їх для оцінки перебігу інсульту, ефективності його лікування та прогнозу. Обгрунтовано клінічні, реоенцефалографічні й ангіографічні критерії розвитку колатерального кровообігу і венозного застою, особливо в протилежній гемісфері мозку (через передню та задню сполучні артерії) та їх діагностичне і прогностичне значення. Встановлено прогресуюче порушення вмісту глюкози, інсуліну та антагоністично направлені зміни вмісту катехоламінів у еритроцитах крові аж до деградації частини з них залежно від періоду інсульту. Це важливо для корекції лікування та обгрунтування включення інсулінотерапії.

Розроблено методику ранньої клініко-інструментальної діагностики неврологічних проявів, які виникають у хворих на пролапс мітрального клапана. З застосуванням методу ультразвукового доплерографічного дослідження вивчено клінику, стан кардіальної та церебральної гемодинаміки. На підставі методу ЕЕГ-картування у 120 хворих з неврологічними синдромами, які мають пролапс мітрального клапана, вивчено та проаналізовано особливості стану біоелектричної активності головного мозку. Виявлено кореляційні зв'язки між станом мозкового кровообігу та біоелектричною активністю головного мозку. Виявлено особливості залежності різноманітних клінічних проявів вегето-судинної дистонії від характеру змін мозкового кровообігу в артеріальному та венозному руслі.

У ході лікування хворих з гострим порушенням мозгового кровообігу (ГПМК) медикаментозними та хірургічними методами вивчено їх структуру за типом геморагії. На підставі сучасних методів діагностики (церебральної ангіографії, ультразвукової доплерографії (УЗДГ), аксіальної комп'ютерної та ядерно-магнітно-резонансної томографії) досліджено структурно-функціональні зміни мозку та його судин, зумовлені ГПМК, за типом геморагії. За допомогою методу транскраніального УЗДГ удосконалено критерії діагностики стенозної та оклюзійної патології магістральної артерії голови (МАГ) і змін церебральної гемодинаміки (артеріального притоку, венозного відтоку й ангіоспазму). Встановлено частоту стенозної та оклюзійної патології МАГ у випадку ГМПК за типом геморагії залежно від локалізації інсульт-гематоми. Вивчено венозний відтік у випадку ГПМК за типом геморагії, а також зміни артеріального притоку та венозного відтоку в процесі наростання внутрішньочерепного тиску. Розроблено додаткові доплерографічні критерії смерті мозку, обгрунтовано шляхи корекції церебральної гемодинаміки хворих на геморагічний інсульт.