Розроблено автоматизовану систему багатоаспектного дослідження особистості (АСБДО) - гнучкий, поліфункціональний сучасний інструмент для розв'язання теоретичних і практичних задач діагностики, прогнозу та керування функціональним станом людини на базі синтезу міждисциплінарних (соціопсихофізіологічних) знань.

Работа посвящена чрезвычайно важным и актуальным вопросам современной психиатрии: клинике, диагностике, терапии и профилактике кризисных состояний. Автор подошел к этой проблеме не только с узкопсихиатрических позиций, но и затронул целый ряд проблем, ранее недостаточно обсуждавшихся на страницах психиатрических изданий. Изложены научные взгляды на роль клинических и социально-психологических факторов в генезе суицидального поведения, посттравматических стрессовых расстройств и расстройств адаптации. Представлены исследования лиц, переживших техногенную катастрофу. Впервые в отечественной психиатрии описаны основы танатологии для психиатров и психологов.

Проанализированы различные аспекты теории и практики психиатрии применительно к Международной классификации болезней 10-го пересмотра (МКБ-10) и ее диагностической технологии. Приведены варианты классификационных подходов к психическим расстройствам в историческом масштабе, основные взгляды на их типологию и патогенез, обзор современных методов лечения психических расстройств (поведенческих, бредовых, аффективных, невротических, соматоформных), диагностируемых в терминах МКБ-10.

Подано аналіз статеворольових утворень особистості у патогенезі різних форм сексуальної дезадаптації подружньої пари. Виявлено ряд статеворольових механізмів: дискомплементарність, регрес, трансформація тощо.

Визначено вихідні рівні уретральних, простатичних, загальносоматичних, лабораторних, сексуальних, соціальних та алкогольних страхів - побоювань чоловіків як у початковий період їх стацлікування у ряді Київських шкірно-венерологічних диспансерів (ШВД), так і в період завершення ними такої терапії. Визначення окремих складових реактивної тривожності (РТ) проводилось на статистично значимій сукупності хворих (657 осіб) протягом 1987-1995 років за допомогою оригінальних тестових методик - Шкали Визначення Побоювань Хворого та Шкали Залишкової Тривоги, що дало можливість найбільш повно оцінити загальні вихідні рівні РТ у обстеженого контингенту хворих чоловіків, уточнити відповідну конструкцію її конкретних складових соматичних, психологічних та соціальних компонентів в залежності від віку та освіти хворих.

Розглянуто концептуальні та методичні питання системного підходу щодо проблем дезадаптивних станів. Досліджено структуру, динаміку та особливості формування дезадаптивних станів, аспекти порушень найбільш тонких та складних форм соціально-детермінованого психічного реагування людини на оточення, тобто явища соціально-психологічної дезадаптації. Висвітлено закономірності становлення та розвитку предморбідних змін в структурі особистості.

Рассмотрены концептуальные и методические вопросы системного подхода к проблемам дезадаптивных состояний. Исследованы структура, динамики и особенности формирования дезадаптивных состояний, аспекты нарушений наиболее тонких и сложных форм социально-детерминированного психического реагирования человека на окружение, то есть явления социально-психологической дезадаптации. Освещены закономерности становления и развития предморбидных изменений в структуре личности.

Розглянуто концептуальні та методичні питання системного підходу щодо проблем постстресових розладів. Висвітлено структуру, динаміку та особливості формування дезадаптивних станів за складних, напружених та екстремальних умов. Проаналізовано архітектоніку функціональної системи, закономірності її становлення та розвитку.

Рассмотрены концептуальные и методические вопросы системного подхода к проблемам постстрессовых расстройств. Освещены структура, динамика и особенности формирования дезадаптивных состояний в сложных, напряженных и экстремальных условиях. Проанализирована архитектоника функциональной системы, закономерности ее становления и развития.

Обгрунтовано необхідність впровадження методів експрес-діагностики психічних розладів у практику лікарів мережі загальномедичної допомоги. Надано відомості про застосування Госпітальної шкали тривоги та депресії (HADS), Шкали Цунга та низки методів скринінгу алкогольної залежності (CAGE, MALT, AUDIT).

Обоснована необходимость внедрения методов экспресс-диагностики психических расстройств в практику врачей сети общемедицинской помощи. Представлены сведения про применение Госпитальной шкалы тревоги и депрессии (HADS), Шкалы Цунга и ряда методов скрининга алкогольной зависимости (CAGE, MALT, AUDIT).

Приведено теоретическое обоснование проективного метода в психологической экспертизе лётного состава. Описаны проективные методики, которые позволяют выявлять систему значимости профессионально важных отношений, модус личности в целом, систему важных для индивидуума переживаний и перспектив возможных действий.

Наведено клініко-діагностичні алгоритми основних психічних розладів, лікувальні алгоритми. Описано клінічні прояви епілепсії. Висвітлено головні клінічні форми олігофреній та розладів психологічного розвитку. Значну увагу приділено психогенії, невротичним та соматоформним розладам.

Приведены клинико-диагностические алгоритмы основных психических расстройств, лечебные алгоритмы. Описаны клинические проявления эпилепсии. Освещены главные клинические формы олигофрений и расстройств психологического развития. Особое внимание уделено психогении, невротическим и соматоформным расстройствам.

Розглянуто концептуальні та методичні питання системного підходу до проблем психодіагностики та психокорекції функціональних станів. Проаналізовано структуру та динаміку функціональної системи, а також особливості процесу адаптації до діяльності за складних, напружених та екстремальних умов. Здійснено теоретичний аналіз архітектоніки функціональної системи, встановлено закономірності її становлення та розвитку.

Рассмотрены концептуальные и методические вопросы системного подхода к проблемам психодиагностики и психокоррекции функциональных состояний. Проанализированы структура и динамика функциональной системы, а также особенности процесса адаптации к деятельности сложных, экстремальных и напряженных условий. Осуществлен теоретический анализ архитектоники функциональной системы, установлены закономерности ее становления и развития.

Розкрито психологічний зміст суїцидальності, мотивацію суїцидальної поведінки, біохімічні, соціальні, соціально-психологічні, патопсихологічні, філософсько-світоглядні чинники самогубства. Проаналізовано психічні стани, переживання особи, які впливають на формування її суїцидальності. Висвітлено основні засоби психодіагностики і напрями психокорекції суїцидальної схильності.

Раскрыты психологическое содержание суицидальности, мотивация суицидального поведения, биохимические, социальные, социально-психологические, патопсихологические, философско-мировоззренческие факторы самоубийства. Проанализированы психические состояния, переживания личности, влияющие на формирование её суицидальности. Освещены основные средства психодиагностики и направления психокоррекции суицидальной склонности.

Обобщены феноменологические проявления экспрессивного поведения (ЭП), определены условия и факторы его формирования. Рассмотрены разнообразные экспрессивные признаки: выражения отношения к партнеру, сопровождающие процесс принятия решения, а также эротического, экспрессивного и агрессивного поведения. Охарактеризованы мимические и двигательные расстройства, слабоумие, бредовые состояния. Предложен тест оценки мимических выражений базовых эмоций.

Розглянуто питання змісту психодіагностичної практичної діяльності в клініці, наведено методичні рекомендації до неї. Описано найбільш поширені методи психодіагностики, що можуть використовуватись у даній діяльності медичних психологів, зокрема, діагностики пізнавальних процесів і особистості.

Рассмотрены вопросы содержания психодиагностической практической деятельности в клинике, приведены рекомендации к ней. Описаны наиболее распространенные методы психодиагностики, которые применяются в данной деятельности медицинских психологов, в частности, диагностики познавательных процессов и личности.

Проведено диференційну діагностику соматоформних розладів з соматичними захворюваннями, тривожно-депресивними та іпохондричними розладами. Теоретично обгрунтовано, що каузальними методами лікування соматоформних розладів є системна, диференційна психотерапія, що супроводжується психофармакотерапією.

Проведена дифференциальная диагностика соматоформных расстройств с соматическими заболеваниями, тревожно-депрессивными и ипохондрическими расстройствами. Теоретически обосновано, что каузальным методом лечения соматоформных расстройств является системная, дифференцированная психотерапия, сопровождающаяся психофармакотерапией.

Висвітлено основні етапи психодіагностичного процесу під час психодіагностичного обстеження, проаналізовано вплив змінних, що включені в систему взаємодії "психодіагност - обстежуваний", а також етичні основи діяльності психолога-діагноста. Розглянуто питання обробки даних та інтерпретації результатів психодіагностичного обстеження.

Освещены основные этапы психодиагностического процесса в условиях диагностического обследования, проанализированы влияние переменных, включенных в систему взаимодействия "психодиагност - обследуемый", а также этические основы деятельности психолога-диагноста. Рассмотрены вопросы обработки данных и интерпретации результатов психодиагностического обследования.

На основе результатов теоретико-психологического и эмпирического исследования проблемы эмоциональной устойчивости человека рассмотрены подходы к операционализации содержания данного понятия, обоснован выбор признаков проявления эмоциональной устойчивости в характеристиках протекания психических процессов при возникновении в трудных ситуациях жизнедеятельности, состояния эмоциональной напряженности (alter ego эмоциональной неустойчивости), сохранения состояния оптимального функционирования (как формы проявления эмоциональной устойчивости). Предложена методика компьютерной диагностики эмоциональной устойчивости по характеристикам моделируемой информационно-перерабатывающей деятельности и паралингвистическим характеристикам устной речи субъекта.

Розглянуто основні завдання та методичні засади клінічної психодіагностики. Розкрито морально-етичні (деонтологічні) принципи роботи клінічного (медичного) психолога. Проаналізовано особливості застосування методу спостереження та клінічного інтерв'ю. Наведено методики клініко-психологічної діагностики властивостей і психічних станів особистості, порушень міжособистісних відносин і внутрішньоособистісних конфліктів, типів ставлення до хвороби, патопсихологічних синдромів, інтелектуальних розладів у дітей. Запропоновано методи діагностики розладів сенсомоторної сфери й уваги, мислення, встановлення послідовності подій, а також дослідження пам'яті та самооцінки. Висвітлено теоретичні засади нейропсихологічної діагностики.

Рассмотрены основные задачи и методические основы клинической психодиагностики. Раскрыты морально-этические (деонтологические) принципы работы клинического (медицинского) психолога. Проанализированы особенности применения метода наблюдения и клинического интервью. Даны методики клинико-психологической диагностики свойств и психических состояний личности, нарушений межличностных отношений и внутриличностных конфликтов, типов отношения к болезни, патопсихологических синдромов, интеллектуальных растройств у детей. Приведены методы диагностики нарушений сенсомоторной сферы и внимания, мышления, установления последовательности событий, а также исследования памяти и самооценки. Освещены теоретические основы нейропсихологической диагностики.

Выделено три типологические группы (кластеры) обследуемых по комплексу психо-соматовисцеральных показателей. Выявлено наиболее информативные показатели, по которым можно целесообразно разделить всех людей на типологические группы. Каждая из этих групп, достоверно отличающаяся от других групп индивидов, характеризуется комбинацией свойств, в большинстве своем генетически детерминированных.

Исследованы 80 женщин, больных ревматоидным артритом. Выявлены ведущие патопсихологические синдромы и личностные особенности больных. Определена зависимость уровня психических расстройств от клинических и возрастных факторов ревматоидного артрита. Разработан способ диагностики и прогнозирования психического состояния больных ревматоидным артритом.