Серед методів діагностування патологій, найпопулярнішими з яких є неінвазійні, що є найбільш комфортними для пацієнтів. Одним із таких методів є спектральний аналіз формантного складу голосних звуків. Для цього необхідно розробити зручний та актуальний у сенсі наявних рішень по виявленню патологій апаратно-програмний комплекс. Виконано порівняння методів спектрального аналізу голосних звуків і вибір найкращого варіанта, а також наведено вигляд графічного інтерфейсу отриманого програмного забезпечення для допомоги лікарям фоніатрам.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.2 + Р685.266 + Р684.026

Рубрики:

Хірургія шиї

Хірургічна патологія гортані і трахеї

Розлади голосу

Шифр НБУВ: Ж24380 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обґрунтовано вибір математичної моделі та розроблено методи опрацювання біосигналів, які дають можливість виділення інформативних ознак намагання реалізувати пацієнтами комунікативну функцію в структурі електроенцефалографічних і електроміографічних сигналів для задачі компенсації порушеної комунікативної функції людини. Охарактеризовано вибір математичної моделі таких біосигналів у вигляді кусково стаціонарного випадкового процесу. Розроблено методи опрацювання таких сигналів в межах трансляцій ковзного вікна, для виявлення часових моментів початку та закінчення процесу мовлення, а також виявлення ознак наявності основного тону в структурі цих сигналів під час намагання реалізації порушеної комунікативної функції. Обґрунтовано вибір інформативних ознак початку та закінчення процесу мовлення та наявності основного тону.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р684.026-1 + Р124.42

Рубрики:

Розлади голосу

Профілактика окремих професійних захворювань і травматизму

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Однією із найпоширеніших причин неправильної звуковимови є неправильна будова артикуляційного апарату. Водночас, порушення звуковимови та неправильна артикуляція, порушення тонус жувальних і мімічних м'язів спричиняють аномалії та деформації зубощелепної ділянки. Спільна робота ортодонта, логопеда, дитячого стоматолога надає змогу виявляти та коригувати міофункціональні порушення у ранньому віці. Мета роботи - вивчити особливості функціонального стану зубо-щелепної системи у пацієнтів із патологією прикусу та мовними порушеннями. Проведено комплексне обстеження 106 пацієнтів віком 3 - 8 років із дистальним та мезіальним прикусами та функціональною дислалією, яких було розподілено на 2 групи. 1 групу склали 47 дітей віком 3 - 5 років, а 2 групу - 59 пацієнтів віком 6 - 8 років. Електроміографічну активність жувальних м'язів оцінювали якісно та кількісно за допомогою комп'ютерного нейроелектроміографа M-Тest виробництва об'єднання ДХ системи (м. Харків). Оклюзійні співвідношення визначали шляхом комп'ютеризованого аналізу T-Scan III. Проведені дослідження пацієнтів із патологією прикусу та мовними порушеннями виявили значні оклюзійні порушення на фоні значних змін функціональної активності жувальних м'язів (передчасні оклюзійні контактів на природніх зубах, зміни напрямку траєкторії сумарного вектора оклюзійного навантаження, збільшенні періоду біоелектричної активності і зменшенні періоду спокою, зміні показників коефіцієнта К). Висновки: базуючись на одержаних даних, можна з впевненістю стверджувати про необхідність одночасного комплексного ортодонтичного і логопедичного лікування у визначеного контингенту пацієнтів. З метою запобігання прогресування функціональних порушень зубощелепної системи, комплексне лікування необхідно проводити одразу після виявлення аномалій.

Вирішено актуальне завдання сучасної стоматології, що полягає у підвищенні ефективності ортодонтичного лікування зубощелепних аномалій у дітей з мовними порушеннями в тимчасовому та ранньому змінному прикусі, шляхом розробки нових методик лікування із застосуванням модифікованої міогімнастики та тейпування щелепно-лицевої ділянки. Проведено антропометричні, логопедичні та функціональні дослідження дали змогу з'ясувати кореляційні зв'язки між основними досліджуваними показниками та обґрунтувати запропоновану методику ортодонтичного лікування. Аналіз даних досліджень засвідчив, що під час ортодонтичного лікування із застосуванням запропонованої методики у максимально короткі терміни досягається нормалізація артикуляційної моторики, форми зубних дуг, показників палатографії, функціональної активності та даних оклюзіогафії, відновлення мовної та інших функцій зубощелепної системи.Таким чином, було доведено значну перевагу застосування запропонованої методики лікування зубощелепних аномалій у дітей з мовними порушеннями в тимчасовому та ранньому змінному прикусі.

Представлено вирішення актуального питання сучасної медицини, а саме підвищення ефективності лікування пацієнтів із порушеннями моторики язика з позиції уточнення нових ланок патогенезу методом корекції оклюзії та шляхом удосконалення міжгалузевої співпраці лікарів. Вивчено порушення моторики язика в пацієнтів із неврологічною, оклюзійною та комбінованою патологією. Під час дослідження відпрацьовано алгоритми виявлення порушень рухової активності язика на фоні неврологічної патології центрального та периферичного генезу за наявності оклюзійних порушень. Розроблено пристрої та адаптовано методику поверхневого електроміографічного вивчення стану м'язової системи язика. Зазначено, що відпрацьовані методики лікування пацієнтів, що застосовуються при розладах моторики язика лікарем-стоматологом у співпраці з неврологами та реабілітологами з урахуванням етіологічних і патогенетичних механізмів оклюзійних порушень у пацієнтів із неврологічними хворобами дозволяють розширити спектр мультидисциплінарної схеми терапії при комбінованій патології.

Представлена информационно-структурная и структурно-функциональная модели организации интеллектуального управления движениями тонкой моторики кисти для восстановления речи у пациентов после инсульта с двигательными нарушениями по типу гемипареза и нарушениями речи по типу моторной или моторно-сенсорной афазии. Особое внимание уделено организации персонально ориентированного "маршрута" восстановительного лечения. Описан метод определения персональной комбинации параметров тренировки кисти и пальцев на основе продукционного подхода. Представлена программная реализация метода в виде редуцированной экспертной системы.

Аномалії щелепно-лицевої ділянки нерідко ускладнюють не тільки функції жування, ковтання, дихання, а й безпосередньо впливають на процес артикуляції звуків. Тому комплексний підхід до лікування ортодонтичних пацієнтів із порушеннями звуковимови має бути спрямованим, у першу чергу, на вчасну діагностику та корекцію етіологічних факторів даної патології. Мета роботи - визначення особливостей будови артикуляційного апарату у пацієнтів віком 3 - 8 років із ортодонтичною патологією, ускладненою мовними порушеннями (механічною дислалією); комплексне обстеження 102-х пацієнтів, у яких зубощелепні аномалії (ЗЩА) ускладнюються порушеннями мовлення із застосуванням клінічних, клініко-педагогічних та статистичних методів дослідження. Виявлено пряму залежність між кількістю ускладнених форм ЗЩА, патології будови та функції м'яких тканин щелепно-лицевої ділянки та віку пацієнтів. Також з віком зростає відсоток дітей із порушеннями функцій мовлення. Висновки: логопедичні порушення є етіологічним чинником, а також фактором, який ускладнює перебіг ЗЩА. Тому необхідним є своєчасне виявлення та адекватна корекція ортодонтичних і мовних порушень у дітей, у періоді тимчасового та змінного прикусу.

Доповнено наукові дані і поглиблено існуючі знання щодо ролі функціонального стану центральної нервової системи та центральних відділів слухового аналізатора у голосоутворенні, виникненні і розвитку функціональної гіпотонусної дисфонії (ФГД), в тому числі ускладнених її форм. Показано співвідношення між фонаторною діяльністю голосового апарата і станом біоелектричної активності головного мозку та центральних відділів слухового аналізатора. Визначено найбільш інформативні ларингеальні та екстраларингеальні ознаки виникнення ускладнень і прогресування ФГД. Встановлено, що у хворих з ускладненими формами ФГД спостерігається подовження латентних періодів пізніх піків довголатентних слухових викликаних потенціалів, особливо Р{\dn\fs9 2}, у процесі стимуляції тоном 1 кГц до (189,6 ± 2,5) та 4 кГц до (188,90 ± 2,44) мс. Виявлено виражені порушення часових характеристик коротколатентних слухових викликаних потенціалів, як то подовження латентного періоду піків II хвилі до (2,86 ± 0,02), III до (3,85 ± 0,05) та V - до (5,84 ± 0,04) мс у хворих з тяжким перебігом ФГД та гіпертонусом вестибулярного відділу гортані, що може свідчити про розлади центральної регуляції діяльності гортані на рівні стовбуру мозку, які можливо мають значення у формуванні псевдоскладкового механізму голосоутворення. Встановлено, що паралельно з погіршенням функціонального стану голосового апарата за даними відеоларингостробоскопії у хворих на ФГД відбувається поглиблення змін у центральних відділах слухового аналізатора та порушення біоелектричної активності головного мозку. Показано, що значні розлади фонації, ускладнений перебіг ФГД розвиваються на фоні дисфункції центральної нервової системи та центральних відділів слухового аналізатора, перш за все стовбуромозкових та діенцефальних, лімбіко-ретикулярних структур.

Представлена структурно-функциональная модель персонифицированной биотехнической системы управления движениями кисти для восстановления речи, определены структура и функциональное назначение ее компонентов. Рассмотрена функциональная взаимосвязь между компонентами системы, преобразование и "упорядочение" информации, циркулирующей внутри компонентов и между ними. Особое внимание уделено информационному компоненту, обеспечивающему поддержку деятельности оператора по формированию единого алгоритма функционирования системы. Описаны его структура, информационное наполнение и пути реализации.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р684.026-52

Рубрики:

Розлади голосу

Шифр НБУВ: Ж24348 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Під час електронно-мікроскопічного дослідження слизової оболонки верхньощелепного синусу у хворих на хронічний гнійний синусит виявлено запальні зміни епітелію та власної пластинки, а також склеротичний процес. Глибина тканинної деструкції залежала від тривалості захворювання.

При электронно-микроскопическом исследовании слизистой оболочки верхнечелюстного синуса у больных хроническим гнойным синуситом обнаружены воспалительные изменения эпителия и собственной пластинки, а также склеротический процесс. Глубина тканевой деструкции зависела от продолжительности заболевания.

At electronic-microscopic research of maxillary sinus mucous membrane in patients with chronic purulent sinusitis the inflammatory changes of epithelium and lamina propria are found out and also sclerotic process. The depth of tissue destruction depended on duration of the disease.

Разработана архитектура типа клиент - сервер программного модуля технологии тренировки движений кисти для восстановления речи. Описано функциональное поведение программного модуля в нотации UML. Представлены логическая модель управления доступом различных категорий пользователей на базе ролевой модели и модель взаимодействия основных функциональных компонентов модуля в терминологии классов объектно-ориентированного программирования.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р685.246 + Р684

Рубрики:

Операції на гортані і трахеї

Розлад мови і голосу

Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р685.246 + Р684

Рубрики:

Операції на гортані і трахеї

Розлад мови і голосу

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрена нейропластичность как основа восстановления функций движения и речи. Показана роль нейропластичности в теоретическом обосновании синтеза информационной технологии целенаправленного управления мелкими движениями кисти для восстановления моторного компонента речи. В качестве составных частей технологии рассмотрены тренировочные программы как информационные сигналы управления движениями кисти, методы их передачи, виды мелких движений кисти и топология подведения сигналов к мышцам для управления этими движениями. Представлена структурно-функциональная модель восстановления речи на базе информационной технологии целенаправленного управления мелкими движениями кисти. Приведен анализ результатов апробации технологии в клинических условиях.

Описано сучасні методики і технології відновлення втрачених голосових функцій у хворих після операції ларингектомії. Наведено переваги і недоліки хірургічних та нехірургічних методів голосової реабілітації, описано можливі ускладнення під час їх застосування.

Вивчено динаміку електрофізіологічних показників щодо стану церебральної гемодинаміки та біоелектричної активності головного мозку під час комплексного лікування пацієнтів зі стійкими функціональними дисфоніями з вираженим гіпотонусом голосового апарату. Всі обстежені були представниками голосомовних професій або ж мали підвищене голосове навантаження під час виконання професійних обов"язків. За показниками відеоларингостробоскопії у всіх обстежених виявлено розлади вібраційної функції та зниження тонусу голосового апарату. Всі пацієнти обстежені методами електроенцефалографії (ЕЕГ) та реоенцефалографії (РЕГ). В комплексну терапію входили заходи: інстиляція в гортань лікарських засобів відповідно до показань протягом 10 - 14-ти днів; курс мовної фонопедії; в залежності від змін у показниках ЕЕГ та РЕГ використовувалися препарати системної дії судинного та ноотропного спрямування; кокарніт - препарат метаболічної, тонізуючої дії, з метою підвищення значно зниженого тонусу голосових складок.

Изучена динамика электрофизиологических показателей, отражающих состояние церебральной гемодинамики и биоэлектрической активности головного мозга во время комплексного лечения пациентов со стойкими функциональными дисфониями с выраженным гипотонусом голосового аппарата. Все обследованные были представителями голосоречевых профессий. По показателям видеоларингостробоскопии у всех обследованных выявлены расстройства вибрационной функции и снижение тонуса голосового аппарата. Все пациенты обследованы методами электроэнцефалографии (ЭЭГ) и реоэнцефалографии (РЭГ). В комплексную терапию входили следующие мероприятия: инстилляция в гортань лекарственных средств соответственно к показаниям на протяжении 10 - 14-ти дней; курс речевой фонопедии; в зависимости от изменений в показателях ЭЭГ и РЭГ использовались препараты системного действия сосудистого и ноотропного направления; кокарнит - препарат метаболического, тонизирующего действия с целью повышения значительно сниженного тонуса голосовых связок.

Проведено дослідження стану церебральної гемодинаміки у хворих на хронічні функціональні порушення голосу та з різним ступенем порушень в роботі голосового апарату. Встановлено, що за цієї патології відбуваються зміни в показниках реоенцефалографії, що характеризують підвищення тонусу мозкових судин і порушення венозного відтоку, особливо в вертебрально-базилярній системі. До того ж, ступінь зміни виявляється тим більше, чим більше є порушення в голосоутворенні. Результати дослідження підтверджують значення вивчення стану судин головного мозку у хворих на порушення голосу для вибору патологічно обгрунтованого лікування.

Проведено исследование состояния церебральной гемодинамики у больных хроническими функциональными нарушениями голоса и с разной степенью нарушений в работе голосового аппарата. Установлено, что при данной патологии происходят изменения в показателях реоэнцефалографии, характеризующие повышение тонуса мозговых сосудов и нарушение венозного оттока, особенно в вертебрально-базиллярной системе. К тому же, степень изменения оказывается тем больше, чем больше выражены нарушения в голосообразовании. Результаты исследования подтверждают значение изучения состояния сосудов головного мозга у больных с нарушением голоса для выбора патологически обоснованного лечения.