Рассмотрены особенности становления менструальной функции у подростков с дефицитом массы тела. Значительное внимание уделено вопросам профилактики и коррекции нарушений репродуктивного здоровья у женщин, имеющих аменорею на фоне потери массы тела в анамнезе.

Наведено результати обстеження та лікування 45-ти хворих із порушеннями менструального циклу у разі гіпоталамічного синдрому шляхом призначення бромокриптину та редукційної дієти.

Проведено обследование 117-ти женщин репродуктивного возраста от 18-ти до 37-ми лет со вторичной аменореей. Деление на группы проводили в зависимости от формы патологии. В первую группу вошли 37 женщин с первичным поликистозом яичников, во вторую - 35 с нейрообменно-эндокринным синдромом, в третью - 32 женщины с функциональной гиперпролактинемией, в четвертую - 13 пациенток с надпочечниковой гиперандрогенией; в контрольную - 20 фенотипически здоровых женщин с нормальной детородной функцией, которые практически полностью были сопоставимы по возрасту и социально-экономическому положению. В результате комплексного обследования дисгормональная гиперплазия молочных желез среди женщин репродуктивного возраста со вторичной аменореей диагностирована у 13-ти в первой группе, у 18-ти во второй, у 21-го в третьей и у 5-х в четвертой группе женщин. Выраженный дисбаланс гонадотропных гормонов, пролактина и половых стероидных гормонов показывает, что дисгормональная гиперплазия молочных желез встречается у каждой второй женщины репродуктивного возраста, страдающей вторичной аменореей, причем в большинстве случаев имеет место фиброзно-кистозная форма. Группу высокого риска по развитию указанной патологии представляют женщины с функциональной гиперпролактинемией и гипоталамической аменореей, сопровождающейся нейрообменно-эндокринным синдромом.

Обследовано 1 650 учениц общеобразовательных школ г. Харькова и 744 девочки 13 - 18-ти лет с нарушениями менструальной функции. Опережение сроков появления первой менструации на 2 года и более относительно среднего показателя в Харьковской популяции выявлено у 2 % девочек. Установлено, что для них характерно быстрое становление ритма менструаций с появлением его расстройств у 39,4 % после 2 - 5-летнего периода нормального функционирования половой системы, что в 3,5 раза превышает аналогичный показатель в группе сверстниц со своевременным менархе. Среди пациенток с СПКЯ и гипоталамическим синдромом периода полового созревания раннее появление первой менструации регистрируется в 5 раз чаще и среди девочек с пубертатными маточными кровотечениями в 2,5 раза чаще, чем в популяции. У подростков с типичной формой ПКЯ и ранним менархе длительная вторичная аменорея отмечается в 2,5 раза чаще, чем у остальных пациенток с этой патологией, и сопровождается достоверно более низким уровнем эстрадиола и высоким тестостерона и кортизола в крови. Для юных пациенток с олигоопсоменореей на фоне раннего менархе характерно значительное снижение содержания в крови ФСГ.

З метою поглибленого вивчення ролі ендокринної системи в генезі передменструальних розладів (ПР) досліджено деякі біологічно-активні речовини (БАР) та метаболіти деяких гормонів. В результаті досліджень виявлено, що зміни рівнів сироваткових концентрацій досліджених БАР пояснюють поліморфізм клінічних проявів та патогенез дістрес-синдрому за різних форм ПР.

Встановлено залежність гормонального забезпечення організму від ряду факторів ризику та клінічних проявів порушень менструальної функції в підлітковому віці. Виділено чотири варіанти гонадотропної функції гіпофіза у дівчат-підлітків з олігоменореєю (ОМ) та вторинною аменореїю А-II: нормо-, гіпер-, гіпо- і дисгонадотропінемія. Встановлено, що тривала вторинна аменорея у 27,7 % дівчат-підлітків виникає на тлі зниженого вмісту пролактинсекреторного гормону в сироватці крові. Виявлено, що гормональні взаємовідносини у дівчат-підлітків з порушеннями менструальної функції поглиблюються зі зростанням менструального віку. Доведено ефективність застосування верошпирону та ультрафонофорезу вітаміну Е в комплексному лікуванні ОМ та А-II в підлітковому віці. Розроблено нові високоефективні негормональні методи лікування дівчат-підлітків з вказаною патологією та визначено прогностично сприятливі та несприятливі фактори стосовно ефективності розроблених методів лікування.

Показано роль ускладнень гестаційного періоду та пологів у матерів пацієнток з наступним розвитком гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду (ГСПП). Науково обгрунтовано та розроблено методику корекції порушень менструального циклу на тлі гіпоталамічного синдрому на підставі використання комплексного патогенетичного підходу. Доведено, що упровадження даної методики суттєво знижує частоту та ступінь вираженості порушень циклу та поліпшує клінічний перебіг ГСПП.

На підставі результатів клініко-параклінічних досліджень доведено, що передменструальні розлади (ПР) є проявами захворювань, а саме: передменструального синдрому (ПМС) і передменструальних дисфоричних розладів (ПМДР), для яких характерним є віковий градієнт тяжкості. Установлено, що у більшості пацієнток з ПМС захворювання розвинулося за дії стресіндукувальних факторів у результаті проградієнтного перебігу передменструальних симптомів на тлі запальних захворювань різної локалізації, за цього превалюють фізикальні розлади, спричинені дисімунним станом, порушеннями вегетативної регуляції з помірною симпатикотонією за відсутності активації вагальної та центральної ланки вегетативної нервової системи, що зумовлює розгляд ПМС як соматопсихічну патологію, яка розвивається у фазі компенсації дистрес-синдрому. Доведено, що МДР є психосоматичним захворюванням, яке характеризується превалюванням психопатологічної симптоматики та вегетативною дисфункцією з вираженою симпатикотонією та гіперактивацією надсегментарної ланки вегетативної нервової системи та розвивається на тлі імуносупресії в акцентуйованих за істероїдним чи сенситивним типом осіб з високии рівнем реактивної й особистісної тривожності під впливом стресогенних факторів у разі декомпенсації дистрес-синдрому. Виявлено, що однією з ланок розвитку передменструальних порушень є гіпофункція яєчників, яка у випадку ПМС є первинною і здебільшого має запальний генез, для ПМДР характерний вторинний гіпогонадизм, обумовлений зниженням продукції гонадотропінів і гіперпролактинемією внаслідок зриву компенсації стреслімітувальних систем. На підставі виявлених особливостей

На підставі соціологічного, психологічного та клініко-статистичного обстеження дівчат-підлітків, які мешкають на Донеччині, встановлено закономірності та причинно-наслідкові зв'язки між психоемоційними розладами, гормональними порушеннями і розвитком у дівчат-підлітків первинної аменореї (ПА), що ускладнює перебіг пубертатного періоду. Вперше проаналізовано особливості клінічного перебігу та етіопатогенетичні механізми розвитку ПА у дівчат-підлітків. Запропоновано клініко-діагностичні критерії за результатами клінічних, антропометричних, гормональних та ехографічних досліджень, а також розроблено методи лікування ПА у дівчат-підлітків на підставі етапності, комплексності та індивідуального вибору терапії. Визначено фактори ризику даної патології та наведено метод прогнозування розвитку ПА. Запропоновано новий напрямок щодо визначення причин ПА, профілактики та прогнозування її розвитку у дівчат-підлітків. Розроблено комплекс профілактичних, реабілітаційних та лікувальних заходів у разі ПА з метою зниження питомої ваги подальших ускладнень - порушень репродуктивної функції та безплідності у майбутніх жінок-матерів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.56-3 + Р64-324

Рубрики:

Фізіологія і патологія менструального циклу

Психіатрія

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.56-3

Рубрики:

Фізіологія і патологія менструального циклу

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що за останніх 40 років середній вік появи першої менструації в дівчаток істотно не змінився. Індивідуальні його варіації залежать від місця постійного проживання, індексу маси тіла, мікросоціальних умов, в яких виховується дівчинка. З цими ж чинниками пов'язана частота виникнення розладів менструальної функції (РМФ), яка зросла вдвічі. У структурі РМФ, як і раніше, переважає олігоменорея, але поширеність пубертатних маткових кровотеч і первинної аменореї за останні 40 років збільшилася значніше, ніж олігоменореї. Змінилася значущість деяких чинників ризику виникнення РМФ. Уточнено склад груп дівчат-підлітків, які вимагають постійного контролю за характером їх менструальної функції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.56-3

Рубрики:

Фізіологія і патологія менструального циклу

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблеми порушення менструальної функції в дівчат-підлітків препубертатного та пубертатного віку у разі патології щитоподібної залози як дві важливі складові репродуктивного здоров'я.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.1-5 + Р712.56-37

Рубрики:

Фізіологія і патофізіологія молочних (грудних) залоз

Фізіологія і патологія менструального циклу

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено основні форми вторинної аменореї у дівчат і методи їх лікування. Своєчасне виявлення та лікування цих порушень менструального циклу є запорукою зниження акушерської та перинатальної патології у майбутньому.

Передменструальний синдром є досить частою патологією у дівчаток-підлітків (до 20 %). Він негативно впливає на успішність дівчаток у школі, їх працездатність, менструальну та репродуктивну функції. Разом з тим, ця патологія рідко діагностується і хворі лікуються в інших спеціалістів (невропатолог, терапевт), отримуючи тільки симптоматичне лікування. Проведені обстеження свідчать про наявність у цих підлітків хронічних інфекційних захворювань та нейроендокринних порушень. Лікування супутніх захворювань і патогенетична терапія сприяють зменшенню ознак передменструального синдрому.

Наведено результати обстеження та лікування 25 хворих з порушенням менструального циклу в разі гіпоталамічного синдрому в пізньому пубертаті за допомогою парлоделу та редукційної дієти.

На підставі обстеження 500 хворих з порушеннями менструальної функції, пухлинами, аномаліями розвитку і 100 здорових дівчат до 18 років обгрунтовано застосування УЗД як додаткового критерію вибору і контролю ефективності лікування.

Задержка развития женской половой системы относится к мультифакториальным заболеваниям. Аналогичные нарушения у женщин по отцовской линии являются неблагоприятными прогностическими признаками формирования задержки полового развития у девочек.