Наведено результати обстеження та лікування 45-ти хворих із порушеннями менструального циклу у разі гіпоталамічного синдрому шляхом призначення бромокриптину та редукційної дієти.

Проведено обследование 117-ти женщин репродуктивного возраста от 18-ти до 37-ми лет со вторичной аменореей. Деление на группы проводили в зависимости от формы патологии. В первую группу вошли 37 женщин с первичным поликистозом яичников, во вторую - 35 с нейрообменно-эндокринным синдромом, в третью - 32 женщины с функциональной гиперпролактинемией, в четвертую - 13 пациенток с надпочечниковой гиперандрогенией; в контрольную - 20 фенотипически здоровых женщин с нормальной детородной функцией, которые практически полностью были сопоставимы по возрасту и социально-экономическому положению. В результате комплексного обследования дисгормональная гиперплазия молочных желез среди женщин репродуктивного возраста со вторичной аменореей диагностирована у 13-ти в первой группе, у 18-ти во второй, у 21-го в третьей и у 5-х в четвертой группе женщин. Выраженный дисбаланс гонадотропных гормонов, пролактина и половых стероидных гормонов показывает, что дисгормональная гиперплазия молочных желез встречается у каждой второй женщины репродуктивного возраста, страдающей вторичной аменореей, причем в большинстве случаев имеет место фиброзно-кистозная форма. Группу высокого риска по развитию указанной патологии представляют женщины с функциональной гиперпролактинемией и гипоталамической аменореей, сопровождающейся нейрообменно-эндокринным синдромом.

Обследовано 1 650 учениц общеобразовательных школ г. Харькова и 744 девочки 13 - 18-ти лет с нарушениями менструальной функции. Опережение сроков появления первой менструации на 2 года и более относительно среднего показателя в Харьковской популяции выявлено у 2 % девочек. Установлено, что для них характерно быстрое становление ритма менструаций с появлением его расстройств у 39,4 % после 2 - 5-летнего периода нормального функционирования половой системы, что в 3,5 раза превышает аналогичный показатель в группе сверстниц со своевременным менархе. Среди пациенток с СПКЯ и гипоталамическим синдромом периода полового созревания раннее появление первой менструации регистрируется в 5 раз чаще и среди девочек с пубертатными маточными кровотечениями в 2,5 раза чаще, чем в популяции. У подростков с типичной формой ПКЯ и ранним менархе длительная вторичная аменорея отмечается в 2,5 раза чаще, чем у остальных пациенток с этой патологией, и сопровождается достоверно более низким уровнем эстрадиола и высоким тестостерона и кортизола в крови. Для юных пациенток с олигоопсоменореей на фоне раннего менархе характерно значительное снижение содержания в крови ФСГ.

На підставі результатів клініко-параклінічних досліджень доведено, що передменструальні розлади (ПР) є проявами захворювань, а саме: передменструального синдрому (ПМС) і передменструальних дисфоричних розладів (ПМДР), для яких характерним є віковий градієнт тяжкості. Установлено, що у більшості пацієнток з ПМС захворювання розвинулося за дії стресіндукувальних факторів у результаті проградієнтного перебігу передменструальних симптомів на тлі запальних захворювань різної локалізації, за цього превалюють фізикальні розлади, спричинені дисімунним станом, порушеннями вегетативної регуляції з помірною симпатикотонією за відсутності активації вагальної та центральної ланки вегетативної нервової системи, що зумовлює розгляд ПМС як соматопсихічну патологію, яка розвивається у фазі компенсації дистрес-синдрому. Доведено, що МДР є психосоматичним захворюванням, яке характеризується превалюванням психопатологічної симптоматики та вегетативною дисфункцією з вираженою симпатикотонією та гіперактивацією надсегментарної ланки вегетативної нервової системи та розвивається на тлі імуносупресії в акцентуйованих за істероїдним чи сенситивним типом осіб з високии рівнем реактивної й особистісної тривожності під впливом стресогенних факторів у разі декомпенсації дистрес-синдрому. Виявлено, що однією з ланок розвитку передменструальних порушень є гіпофункція яєчників, яка у випадку ПМС є первинною і здебільшого має запальний генез, для ПМДР характерний вторинний гіпогонадизм, обумовлений зниженням продукції гонадотропінів і гіперпролактинемією внаслідок зриву компенсації стреслімітувальних систем. На підставі виявлених особливостей

Розглянуто проблеми порушення менструальної функції в дівчат-підлітків препубертатного та пубертатного віку у разі патології щитоподібної залози як дві важливі складові репродуктивного здоров'я.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.1-5 + Р712.56-37

Рубрики:

Фізіологія і патофізіологія молочних (грудних) залоз

Фізіологія і патологія менструального циклу

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено основні форми вторинної аменореї у дівчат і методи їх лікування. Своєчасне виявлення та лікування цих порушень менструального циклу є запорукою зниження акушерської та перинатальної патології у майбутньому.

Передменструальний синдром є досить частою патологією у дівчаток-підлітків (до 20 %). Він негативно впливає на успішність дівчаток у школі, їх працездатність, менструальну та репродуктивну функції. Разом з тим, ця патологія рідко діагностується і хворі лікуються в інших спеціалістів (невропатолог, терапевт), отримуючи тільки симптоматичне лікування. Проведені обстеження свідчать про наявність у цих підлітків хронічних інфекційних захворювань та нейроендокринних порушень. Лікування супутніх захворювань і патогенетична терапія сприяють зменшенню ознак передменструального синдрому.

Наведено результати обстеження та лікування 25 хворих з порушенням менструального циклу в разі гіпоталамічного синдрому в пізньому пубертаті за допомогою парлоделу та редукційної дієти.

На підставі обстеження 500 хворих з порушеннями менструальної функції, пухлинами, аномаліями розвитку і 100 здорових дівчат до 18 років обгрунтовано застосування УЗД як додаткового критерію вибору і контролю ефективності лікування.

Задержка развития женской половой системы относится к мультифакториальным заболеваниям. Аналогичные нарушения у женщин по отцовской линии являются неблагоприятными прогностическими признаками формирования задержки полового развития у девочек.

Вивчено показники гормонального статусу та структурно-функціонального стану кісткової тканини у дівчат-підлітків з первинною і вторинною аменореями. Встановлено, що функціональний стан гіпофіза й яєчників різний у дівчаток з первинною і вторинною аменореями. Доведено, що знижений вміст естрадіолу в підлітковому віці призводить до погіршення еластичності кісткової тканини та негативно впливає на остеогенез.

Метою дослідження було вивчення психологічних особливостей дівчат-підлітків з первинною аменореєю (ПА), визначення індивідуальної реакції на постійний емоційний стрес, схильності до стресу та строки виникнення клінічних симптомів стрес-реакції. Значну роль у генезі психогенної первинної аменореї мали: тривожно-сумнівні, неврастенічні, обсесивно-фобічні, паранояльні типи реагування. Серед механізмів психологічного захисту мали перевагу агресія, витіснення, раціоналізація, рідше - сублімація. Таким чином, важливу роль в етіопатогенезі первинної аменореї центрального генезу відіграють психогенні фактори, які також можуть бути пусковим механізмом виникнення ПА у дівчат-підлітків.

Изучено состояние процессов перекисного окисления липидов (ПОЛ) и антиоксидантной системы (АОС) у девочек-подростков с нарушениями менструальной функции и полового развития. У обследуемых выявленно значительное усиление ферментативного звена АОС. Уровень малонового диальдегида, конечного продукта ПОЛ находятся в пределах контрольных значений.

На основании данных о распространенности гиперандрогении у девочек пубертатного возраста и уровня поступления экотоксикантов выявлены возможные механизмы развития этой патологии.

Исследовано состояние репродуктивного здоровья 74-х женщин в возрасте 18 - 36 лет, которые перенесли гипоталамический синдром пубертатного периода (ГСПП). Показано, что ГСПП является фактором риска нарушений репродуктивного здоровья. У женщин, перенесших ГСПП достоверно чаще встречаются дисфункциональные маточные кровотечения, гиперполименорея и опсоменорея, фибромиомы матки, функциональные кисты и поликистоз яичников, эндокринное бесплодие, высокий риск самопроизвольных абортов и патологических родов.

Отмечено, что нерегулярный менструальный цикл - фактор риска нарушений репродуктивного здоровья. Проведено сравнение клинико-гормональных показателей девочек с ремитирующими пубертатными маточными кровотечениями, возникшими на первом году после менархе и в более отдаленный период. Оценена эффективность гормональной и негормональной терапии больных.